Використовуючи найману працю, фізична особа, що здійснює незалежну професійну діяльність, стає роботодавцем (пп. 14.1.222 ПКУ) та повинна дотримуватися вимог трудового та податкового законодавства: сплачувати заробітну плату; здійснювати нарахування, утримання та сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету; здійснювати нарахування на фонд оплати праці та дотримуватися інших вимог, передбачених законами.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Про це зазначила старший HR-консультант консалтингової компанії EBS Юлія Руденко під час семінару-практикуму для приватних виконавців, що був організований Центром комерційного права, Міністерством юстиції та проектом USAID в Україні. При цьому пані Руденко підкреслює, що особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність, мають право використовувати найману працю не більш як 4-х фізичних осіб.
За словами експерта, основними обов'язками роботодавця є: дотримуватися вимог трудового законодавства; сплачувати заробітну плату; здійснювати необхідні утримання і нарахування податків; оплачувати лікарняні листи.
Серед іншого, приватним виконавцям варто пам'ятати, що при оформленні працівника на роботу обов’язково необхідно укласти з ним трудовий договір у письмовій формі; оформити наказ (розпорядження) про прийом на роботу (дата наказу (розпорядження) про прийом на роботу і фактична дата початку роботи відрізняються); повідомити фіскальну службу.
"Повідомлення подається до того, як працівник приступив до роботи, за встановленою формою. Неподання Повідомлення до органу ДФСУ може стати підставою для перевірки Держпраці", - підкреслює експерт.
А документи які мають бути?
Аналізуючи питання кадрової документації, експерт зазначила, що у приватного виконавця мають бути належним чином оформлені: документи, що регламентують порядок використання найманої праці (правила внутрішнього трудового розпорядку); документи обліку робочого часу (табель обліку робочого часу); трудові договори; накази (розпорядження) про прийом і звільнення з роботи, надання відпустки, направлення у відрядження і т. д.; особові картки П-2; трудові книжки (вони зберігаються у працівників).
Жваве обговорення викликали законодавчі нововведення в системі оплати праці. За словами Юлії Руденко, наразі зарплата за першу половину місяця (тобто, за перші 15 днів) має бути виплачена не пізніше 22 числа поточного місяця (15 + 7). За другу частину місяця - не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем нарахування зарплати.
Якщо перший день відпустки - 15 число, то останнім днем виплати заробітної плати за час відпустки є 11 число. Якщо ж перший день відпустки - понеділок (9 жовтня 2017 р.), то останнім днем виплати заробітної плати є четвер (5 жовтня 2017 р.).
Щодо утримання та нарахувань із заробітної плати, експерт виділила єдиний соціальний внесок (ЄСВ) - 22%; військовий збір - 1,5%; податок на доходи фізичних осіб - 18%.
І відповідальність буде...
За порушення трудового законодавства приватні виконавці також нестимуть відповідальність згідно чинного законодавства. За словами Юлії Руденко, якщо працівник фактично приступив до роботи без оформлення трудового договору (контракту), то за КЗпП штраф складе 30 розмірів мінімальної зарплати, встановленої на момент виявлення порушення, за кожного працівника (96 000 грн), по КпАП - штраф від 8500 до 17 000 грн. За повторне протягом року вчинення зазначеного порушення штраф на посадових осіб складатиме від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 до 34 000 грн).
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці потягне за КЗпП накладення штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (32 000 грн).
За порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі КЗпП передбачає штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (9600 грн).
Порушення інших вимог трудового законодавства призведе до штрафу у розмірі мінімальної заробітної плати (3200 грн) відповідно до КЗпП.
Адміністративне стягнення за порушення законодавства про працю - від 510 до 1700 грн. За повторне протягом року вчинення аналогічного порушення - від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 5100 грн).
А з перевірками як?
Аналізуючи питання державного контролю у цій сфері, Юлія Руденко зазначила, що форми здійснення такого відбуваються у вигляді інспекційних відвідувань за місцезнаходженням компанії (за адресою будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень); невиїзного інспектування у приміщенні інспектора праці.
Підставами для здійснення державного контролю є: звернення працівника про порушення стосовно нього трудового законодавства; звернення фізичної особи щодо порушень правил оформлення трудових відносин; інформація від державних органів «ЗА ОБМІНОМ»; повідомлення посадових осіб про ознаки порушення трудового законодавства, виявлені під час перевірок; за інформацією профспілок; за інформацією, отриманою зі ЗМІ; за рішенням суду.
Щодо обміну інформацією між державними органами, експерт пояснила, що відбувається це з метою інформування про найбільш ефективні способи дотримання трудового законодавства. Так, Державна фіскальна служба та її територіальні органи слідкують за випадками невідповідності кількості працівників обсягам виробництва до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності, а також за фактами порушення законодавства, виявленими у ході податкових перевірок, фактами провадження господарської діяльності без державної реєстрації, заборгованістю зі сплати ЄСВ у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника.
У свою чергу Пенсійний фонд України та його територіальні органи цікавляться інформацією про роботодавців:
- які нараховують ЗП менше мінімальної;
- у яких відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
- у яких протягом місяця кількість працівників, працюючих на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20%;
- працівники, які виконують роботи (надають послуги) за договорами ЦПХ більше року, або за умовами договорів ЦПХ працює більше 30%;
- у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці;
- у яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;
- з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10%.
За словами пані Руденко, державний контроль здійснюють посадові особи Держпраці та її територіальних органів, а також посадові особи виконавчих органів рад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
Інспектор праці може прийти...
Розкриваючи питання перевірок, експерт акцентувала увагу учасників семінару на тому, хто такий інспектор праці та які його контрольні повноваження. Як зазначила пані Руденко, контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням та Реєстром посвідчень інспекторів праці.
Права інспектора праці досить широкі. Так, він може за наявності службового посвідчення:
- у будь-яку годину доби проходити до будь-яких приміщень об’єкта відвідування - з питань виявлення неоформлених трудових відносин;
- ознайомлюватися з будь-якими документами, що містять інформацію з питань, які є предметом інспекційного відвідування;
- отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги;
- наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання;
- отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
- на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
- фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.
За результатами такої перевірки може бути складено акт, зауваження до якого надаються протягом 3 робочих днів, або припис. Заходи щодо притягнення до відповідальності вживаються тільки тоді, коли не виконано вимоги припису (крім нелегальної зайнятості та порушення мінімального розміру заробітної плати).