Новими процесуальними кодексами, які набули чинності 15.12.2017р., впроваджена низка новел щодо порядку стягнення та розподілу судових витрат. Автор статті спробував систематизувати норми кодексів щодо судових витрат та розтлумачити їх застосування, виявити проблемні питання, з якими доведеться зіштовхнутися адвокатам та суддям.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, внаслідок уніфікації процесів порядок розподілу судових витрат регулюється гл. 8 розд. І ЦПК (ст. 133-142) та гл. 8 розд. І ГПК (ст. 123-130).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Таким чином, усього можна виділити 5 видів судових витрат: судовий збір; витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витрати, пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; витрати, пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
І. Судовий збір
Розмір та порядок його сплати регулюються Законом України «Про судовий збір».
ІІ. Витрати на професійну правничу допомогу (ст. 137 ЦПК, ст. 126 ГПК)
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов’язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов’язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов’язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до кодексів, розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як ми бачимо, співмірність витрат – це доволі суб’єктивна категорія, яка залежить від кількох чинників, та може тлумачитися судом відповідно до його дискреційних повноважень. Проте дискреція суду в цьому випадку усічена та може бути застосована лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
ІІІ. Витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи
Загальне правило: свідку у зв’язку з викликом до суду відшкодовуються витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту та наймом житла, а також виплачується компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.
Експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов’язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов’язків. Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов’язок, або судом з коштів, внесених для забезпечення судових витрат.
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплату робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, що підлягають розподілу між сторонами.
Виключно для цивільного процесу: якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, відповідні витрати відшкодовуються з державного бюджету.
ІV. Витрати, пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи
Загальне правило: особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов’язаних з наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат, пов’язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов’язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
У випадках, коли сума витрат, пов’язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов’язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат.
Граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
V. Витрати, пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду
До таких витрат можна віднести, зокрема, витрати сторін та їхніх представників, що пов’язані з явкою до суду. Однак зазначена норма характерна виключно для цивільного процесу (ст. 138 ЦПК): витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов’язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Інших витрат, пов’язаних з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, ЦПК та ГПК не встановлюють. Однак можна припустити, що до них можна віднести витрати, пов’язані з отриманням висновку спеціаліста до подання позову (підготовка справи до розгляду); направлення адвокатських запитів з метою отримання відомостей, що мають значення для справи; вчинення інших дій з метою отримання доказів в межах підготовки справи до розгляду тощо.
Попереднє визначення та забезпечення судових витрат (ст. 134 ЦПК, ст. 124 ГПК)
Абсолютною новелою процесуального законодавства стало попереднє визначення та забезпечення судових витрат.
Загальне правило: разом з першою заявою по суті спору (позов, відзив) кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла та які очікує понести у зв’язку з розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Звертаємо увагу, що суд має право відмовити у відшкодуванні судових витрат (окрім судового збору). Хоча незрозуміло, яким чином суд зможе обґрунтувати таку відмову.
Попереднє обчислення розміру судових витрат не обмежує сторону в доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов’язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд в остаточному визначенні суми судових витрат за результатами розгляду справи.
Забезпечення судових витрат: суд може зобов’язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов’язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу.
Попередня оплата судових витрат: суд може зобов’язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов’язані з відповідною процесуальною дією. Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом у рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а якщо відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду - сторони в рівних частках. У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення судових витрат або несплати у визначений судом строк відповідних сум авансом суд вправі відхилити клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів та ухвалити рішення на підставі інших поданих учасниками справи доказів або скасувати раніше постановлену ухвалу про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування доказів або огляд доказів за їх місцезнаходженням.
Забезпечення витрат на професійну правничу допомогу: як захід забезпечення судових витрат, враховуючи конкретні обставини справи, суд має право, за клопотанням відповідача, зобов’язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв’язку з розглядом справи. Однак таке забезпечення може застосовуватися за наявності хоча б однієї з таких двох умов: позов має ознаки завідомо безпідставного чи інші ознаки зловживання правом на позов, або позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду. У випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду - про відшкодування її коштом витрат відповідача повністю або частково, в порядку, передбаченому Кодексом. Невикористана частина внесеної позивачем суми повертається позивачу не пізніше ніж через 5 днів з дня вирішення питань, зазначених у цій частині, про що суд постановляє ухвалу.
Таким чином, забезпечення витрат на професійну правничу допомогу може стати як процесуальним засобом протидії необґрунтованим позовам, так і засобом перешкоджання розгляду справи по суті («процесуальною диверсією») з боку відповідача.
Продовження читайте у №9 (611) від 27.02.2018 р.