Вже більше року для юридичних осіб спрощено порядок участі у судовому процесі. А отже, у разі відсутності потреби в послугах саме адвоката, у справах незначної складності чи, навпаки, за специфічності предмета спору, де інхауз об'єктивно краще зможе донести позицію, компанії можуть самотужки представити себе в суді. Мова йде про самопредставництво.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Самопредставництво vs представництво
Відразу виникає питання, як поняття «самопредставництво» співвідноситься з поняттям «представництво за довіреністю». Відповідь досить однозначна: це не одне й те саме.
Верховний Суд (справа №260/988/18) пояснив це наступним чином: представництво юридичної особи виражається через доручення та видачу довіреності на вчинення дій, тоді як для самопредставництва необхідні лише внутрішні документи юридичної особи (положення, трудовий договір тощо). Головна відмінність полягає у тому, хто і на підставі якого документа здійснює представництво: у випадку самопредставництва це залучення особи, яка має безпосереднє відношення до підприємства, а її повноваження вже передбачені у внутрішніх документах. Що ж до представництва, то це залучення будь-якої третьої особи, що супроводжується формуванням нового документа — довіреності.
Хто може бути «самопредставником» і які документи необхідні
№1. Керівник
Звісно, що юридична особа може бути представлена, перш за все, своїм керівником (зазвичай це одноосібний директор). Для підтвердження його повноважень подаються статут юридичної особи та наказ про призначення директора (або ж витяг чи виписка з ЄДР). Такий перелік документів підтверджує 2 факти: особа дійсно є керівником юридичної особи, і в неї відсутні обмеження повноважень щодо представництва у суді.
Не слід ототожнювати керівника та особу, яка тимчасово виконує його обов'язки. Для участі в процесі в порядку самопредставництва в. о. керівника повинен надати докази того, що він взагалі був призначений в. о. та до обсягу його повноважень входить представництво інтересів у суді. Іноді ВС взагалі повертає заяву, по суті, через відсутність відомостей про в. о. керівника в ЄДР.
№2. Колегіальний орган
З колегіальним виконавчим органом ситуація складається схожим чином. Голова колегіального виконавчого органу може діяти від імені товариства без довіреності. Тобто для підтвердження повноважень у суді йому потрібно надати такі самі документи, як і одноосібному керівнику. Повноваження інших членів виконавчого органу також зазвичай прописуються у статуті, а відомості про них можуть вноситися до ЄДР як представників такої особи.
Отже, для підтвердження повноважень члена виконавчого органу необхідно подати: статут (або інший документ, що визначає повноваження членів виконавчого органу (наприклад, положення) та наказ про призначення членом виконавчого органу (або витяг чи виписку з ЄДР, де вказується, що така особа може представляти юридичну особу без довіреності).
№3. Інші особи
Найбільше на практиці виникає питань щодо інших уповноважених осіб, що діють відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
Якщо говорити про закон, то прикладом є встановлення тимчасової адміністрації банку, що ліквідується, і вже уповноважена особа фонду на ліквідацію банку має право здійснювати її представництво. Як визначив ВС, головне — щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене право діяти від імені юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).
Правила, сформовані судовою практикою
Правило №1
Не приходь з довіреністю. Співробітники юридичної особи часто приходять у судове засідання з довіреностями, вказуючи на те, що вони діють у порядку самопредставництва. Судова практика прямо вказує, що довіреність є атрибутом представництва, а представниками у суді можуть бути адвокати або законні представники. Співробітники юридичної особи діяти на підставі довіреності не мають права.
Правило №2
Одного наказу недостатньо. Нерідко самопредставники юридичних осіб надають накази про їх уповноваження діяти від імені юридичної особи або інструкції чи листи. Процесуальними кодексами встановлено вичерпний перелік документів, на підставі яких особа може здійснювати самопредставництво, тому креативити з наказом чи листом від керівника з дозволом представляти інтереси підприємства не варто.
Правило №3
Вказуйте посадове становище. Якщо ви хочете взяти участь у судовому процесі саме в порядку самопредставництва, у процесуальному документі обов'язково має бути вказане ваше посадове становище. За звичкою, підписуючи заяву або скаргу, уповноважені особи визначають себе, як «представник позивача», і не зазначають, що вони діють в порядку самопредставництва, що у сукупності з ненаданням доказів на підтвердження свого посадового становища та наявності необхідного обсягу повноважень є підставою для повернення процесуального документа.
Висновки
Таким чином, самопредставництво надає юридичній особі можливість представляти свої інтереси внутрішнім працівникам без залучення сторонніх адвокатів та радників. Більше того, для самопредставництва достатньо лише 2 документів: документ, що передбачає повноваження особи, яка займає певну посаду, представляти інтереси юридичної особи без довіреності, та документ на підтвердження того, що уповноважена особа займає відповідну посаду.