25 лютого 2020, 12:14

Приватне виконання судових рішень в Україні: Per aspera ad astra

Ігор Ніколаєв
Ігор Ніколаєв к.ю.н., юридичний радник Центру комерційного права, Голова Комітету з питань правосуддя, експертної діяльності, банкрутства та виконання судових рішень Громадської ради при Міністерстві юстиції України

Однією з найголовніших економічних та антикорупційних реформ, що триває в Україні, є реформа системи примусового виконання судових рішень. Іноземні та вітчизняні інвестори приділяють значну увагу цій реформі та покладають на неї великі сподівання. Саме від її успішності багато в чому залежить якість функціонування вітчизняної економіки та фінансово-банківської системи, сталий розвиток національної ринкової системи, непорушність права власності, та неухильне виконання контрактів.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Одним із помітних успіхів нашої держави на шляху до розбудови дієвої системи примусового виконання судових рішень стало запровадження в Україні інституту приватного виконання.

Професія приватних виконавців молода, проте її представники вже змогли зарекомендувати себе як висококласні професіонали, надійні партнери суспільства і держави на шляху реформування правової системи. Для запровадження цього інститут знадобилися довгі роки, а також зусилля багатьох національних, міжнародних експертів та інституцій, які долучилися до проведення численних досліджень прогресивного світового досвіду в цій сфері, публічного обговорення та просування ідеї запровадження інституту приватного виконання, формування належного сприйняття в суспільстві образу представника цієї професії. Це і Центр комерційного права, Асоціація правників України, Агентство Сполучених Штатів Америки з міжнародного розвитку (USAID), Світовий банк,  Координатор проектів ОБСЄ в Україні, Проект ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», Міжнародною організацією права і розвитку (IDLO) та інші.

Зашкарубла державницька машина не легко сприймала новітні ідеї, подекуди спотворюючи задуми реформаторів. Проте, з часом долалися стереотипи, руйнувалися перепони, просувалися законодавчі ініціативи, і аж нарешті в Україні з’явилися перші приватні виконавці. Приватний виконавець – це професіонал, що отримав право займатися примусовим виконанням судових рішень у статусі самозайнятої особи, тобто самостійно організаційно забезпечуючи свою діяльність, що пройшов ретельний відбір і навчання.

Для формування корпусу професіоналів, разом із прийняттям законів та розробки підзаконних нормативно-правових актів, було ретельно розроблено систему допуску до професії. Її завдання – забезпечити професію гідними та фаховими приватними виконавцями. Система допуску до професії приватного виконавця є багатоступевою і включає в себе спеціалізоване навчання, стажування та складання кваліфікаційного іспиту.

Але, як то кажуть, перший млинець вийшов нанівець. На початку запровадження інституту приватного виконання Міністерство юстиції запровадило монополію на навчання майбутніх приватних виконавців у своєму інституті, що викликало не аби яке здивування у прихильників та ідеологів реформи.

На щастя, регулятор дослухався до порад представників експертного середовища, і Міністерством юстиції були внесені зміни до Порядку допуску до професії приватного виконавця, якими скасовано монополію Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції на підготовку кандидатів в приватні виконавці. Згідно нового порядку таку підготовку можуть здійснювати навчальні заклади, які виявлять таке бажання та відповідатимуть встановленим вимогам. Ідеологія таких змін вибудовується на підході, за яким не важливо де і як претендент навчався, головне аби він здобув необхідні знання та навички. Саме конкуренція забезпечує надання якісних послуг, адже монополія - це завжди зло.

Крім того, якість отриманих знань та рівень кваліфікації претендента перевіряється під час складання кваліфікаційного іспиту, який і є вирішальним етапом на шляху до отримання професії приватного виконавця.

Представники експертного середовища, громадянського суспільства та донорські організації обстоювали ідею, що такий кваліфікаційний іспит мусить бути побудований на принципах об’єктивності і прозорості.  

Саме для цього було запроваджено автоматизоване анонімне тестування, під час якого здійснюється складання тестових завдань за допомогою комп’ютерів.

Висока якість цих завдань забезпечена системою їх розробки;  залученням кращих представників професії у якості авторів та рецензентів тестових завдань та провідних тестологів, які використовують найкращі світові методики; застосуванням системи перевірки якості тестових завдань та їх відбракування; суворим режимом анонімності розробки тестів, який виключає контакт авторів тестів з їх рецензентами, дозволяючи виключно знеособлене дистанційне опрацювання; а також анонімністю тестових завдань.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати