Безкарність породжує вседозволеність
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Там, де війна, там завжди жертви, руйнування і багато горя. Україна вже більше 10 років активно відстоює своє право на свободу та незалежність у війні з російською федерацією.
Ця збройна агресія проти України — найбільша війна сучасного людства з часів Другої світової війни. Масштаби руйнувань, зумовлених війною, шокують. За оцінкою Світового банку, станом на 31 грудня 2023 року сума завданих збитків Україні вже тоді оцінювалася в 486 млрд доларів.
При цьому цивільне населення є однією з найбільш вразливих категорій. Згідно з даними ДП «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» станом на жовтень 2024 року в Україні офіційно зареєстровано понад 4,6 млн внутрішньо переміщених осіб, з них понад 2,5 млн — особи, які не мають змоги повернутися до своїх домівок, оскільки будинки або зруйновані, або перебувають на досі окупованих територіях чи територіях, де ведуться активні бойові дії.
Станом на початок 2024 року, за даними ООН, жертвами війни стали понад 30 000 мирних громадян України, з них 10 378 осіб загинуло та понад 19 500 було поранено.
Офіс Генерального прокурора України зазначає, що станом на 23 жовтня 2024 року внаслідок повномасштабного вторгнення рф в Україні постраждали 2230 дітей.
Станом на ранок 23 жовтня 2024 року, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів, 581 дитина загинула та понад 1649 отримали поранення різного ступеня тяжкості.
За час повномасштабного вторгнення рф на території України було зруйновано понад 250 000 житлових будинків, близько 4000 шкіл і понад 1000 лікарень.
Навряд чи наведені офіційні дані можуть відображати реальні масштаби завданих руйнувань з огляду на відсутність достовірних відомостей із тимчасово окупованих територій і територій, близьких до лінії бойового зіткнення, де продовжує проживати цивільне населення. Окрім того, війна триває, і ці показники, на жаль, змінюються щодня лише в сторону збільшення.
Як міжнародне, так і національне право сповідують принцип наявності невідворотного обов’язку в заподіювача шкоди відшкодувати таку шкоду, завдану його неправомірними діями. Однак війна вносить у все свої корективи,і те, що задекларовано на папері, не завжди вдається легко втілити у реальному житті, тим паче, коли це життя продовжується в умовах триваючої збройної агресії.
Очевидно, що російська федерація не має жодного наміру добровільно відшкодовувати завдану нею шкоду. Водночас дії росії носять настільки безпрецедентний характер у своїх численних і грубих порушеннях норм міжнародного права, вони настільки цинічні та маніпулятивні, що залишити їх безкарними означало б заохочувати повторення подібних ситуацій у майбутньому, і не лише щодо України. Безкарність породжує вседозволеність.
Тож після початку повномасштабного вторгнення як перед нашою державою, так і перед усією міжнародною спільнотою постало нагальне питання — як примусити російську федерацію (та тісно пов’язаних із нею осіб) понести справедливу відповідальність за грубе порушення правил міжнародного правопорядку, за завдані Україні та її населенню збитки, а також знайти спосіб дати явний і недвозначний сигнал про недопустимість подібних порушень у XXI сторіччі.
Перед юридичною спільнотою постали справжні виклики — створити те, чого не було раніше, розробити такі механізми, які б ґрунтувалися на загальновизнаних принципах міжнародного права та водночас мали не просто декларативний характер, а й могли б забезпечити реальну можливість отримати справедливу сатисфакцію.
Можна сміливо сказати, що ми досі десь на початку цього шляху — вже однозначно далі, ніж були у 2022 році, але попереду ще багато роботи. Напрацьовані станом на сьогодні напрями відшкодування збитків потребують подальшої розробки та вдосконалення. Але заради справедливості варто зазначити, що поспішати у цих питаннях не варто, адже тут критично важливо зробити не так швидко, як якісно.
Під час надання правничої допомоги нашим клієнтам ми зрозуміли, що цивільне населення України стикається із низкою проблем у процесі пошуку відповіді на запитання, що робити і куди бігти, щоб мати можливість отримати реальне відшкодування за збитки, завдані війною. Тож у цій статті ми спробуємо поділитися власним досвідом і відповісти на найбільш поширені запитання, які виникають у заявників під час підготовки до подачі заяви на отримання компенсаційних виплат.
Одразу зазначимо, що ми не будемо розглядати проблемні моменти, пов’язані зі зверненням громадян України до національних чи іноземних судів, оскільки це досить містка тема, яка потребує окремої уваги.
Своє ближче
Один із провідних експертів міжнародного права, колишній радник Державного департаменту США Філіп Зеліков (Philip Zelikow) на одній із закритих зустрічей, проведеній у березні 2024 року із українськими юристами у Києві, наголосив на тому, що дії російської федерації, пов’язані зі збройною агресією проти України, мають безпрецедентний характер з погляду виникнення ситуації, коли держава-агресор, грубо порушуючи норми міжнародного права, вторглася на територію іншої суверенної незалежної держави, залишивши при цьому свої власні активи в усьому світі.
Напевно, російська федерація була настільки впевнена у реалізації свого так званого плану «Київ за три дні», що навіть не вважала за необхідне вивести власні активи із територій іноземних юрисдикцій, щоб унеможливити їх подальше використання як джерел для відшкодування завданих Україні збитків.
Отже, після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України численні російські активи, які знаходяться на території іноземних держав, були заморожені в межах реалізації міжнародної санкційної політики. Однак проблема полягає в тому, що юридичного механізму, який би дозволяв конфіскувати ці активи та передати їх на користь України для відшкодування збитків, завданих війною, ані станом на 24 лютого 2022 року, ані станом на сьогодні немає.
Розробка відповідного механізму є критично важливою для повноцінного запуску роботи міжнародного компенсаційного механізму відшкодування збитків, завданих збройною агресією рф, оскільки планується, що саме такі російські активи будуть основним джерелом наповнення Компенсаційного фонду, про який ми поговоримо у цій статті згодом.
Але спершу давайте розберемося із тими внутрішніми механізмами, які розробила держава Україна для свого цивільного населення і які наразі дійсно працюють.
Отже, початок повномасштабного вторгнення рф на територію України став каталізатором законодавчих ініціатив у сфері пошуку шляхів для забезпечення населення хоча б мінімальною державною підтримкою в умовах воєнного стану.
Одним із напрямів, над яким почав працювати український Уряд, була розробка внутрішнього національного механізму виплат компенсацій населенню. Одним із важливих кроків у цьому напрямі було прийняття Закону України від 23 лютого 2023 року №2923IX, який має довгу назву: «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі —Закон№2923IX від 23 лютого 2023 року). Цей Закон набрав чинності 22 травня 2023 року.
Закон №2923IX від 23 лютого 2023 року визначає:
– правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, а також
– правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією рф (далі —Реєстр пошкодженого та знищеного майна).
Важливо! Дія Закону №2923IX від 23 лютого 2023 року не поширюється на об’єкти нерухомого майна, що станом на 24 лютого 2022го знаходилися на тимчасово окупованій російською федерацією території України, визначеній відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (тобто на території, яка була окупована в період з 2014 року і до початку повномасштабного вторгнення рф).
Передбачалося, що Реєстр пошкодженого та знищеного майна має стати єдиною державною базою даних для фіксації руйнувань, спричинених збройною агресією росії, та інструментом для обліку вже виплачених компенсацій.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2923IX від 23 лютого 2023 року:
«Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі — Реєстр пошкодженого та знищеного майна), — єдина державна інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації (документів) про рухоме та нерухоме майно (далі —майно), пошкоджене та знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, осіб, майно яких пошкоджено або знищено, матеріальну шкоду (у тому числі збитки), завдану внаслідок пошкодження та знищення такого майна, компенсацію за пошкодження та знищення такого майна, фінансування відновлення пошкодженого та знищеного майна, а також іншої інформації (документів), визначеної цим Законом».
Джерелами фінансування компенсацій за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомості будуть кошти державного та місцевих бюджетів України, кошти міжнародних фінансових організацій, інших кредиторів та інвесторів, міжнародна фінансова допомога, репарації або інші стягнення з росії та будьякі інші джерела, не заборонені законодавством України.
Одразу зазначимо, що Закон № 2923IX від 23 лютого 2023 року не регулює питання, пов’язані з наданням компенсації за збитки, заподіяні іноземцям та особам без громадянства або юридичним особам. На жаль, ці категорії суб’єктів наразі не мають технічної можливості звертатися до Реєстру пошкодженого та знищеного майна із заявою про отримання компенсацій за завдані їм збитки. Захист прав та інтересів зазначених категорій осіб здійснюється шляхом звернення до національного суду або в інший спосіб, передбачений міжнародними договорами (наприклад, звернення до ЄСПЛ2 , комерційного арбітражу або до суду іноземної юрисдикції).
Також звертаємо увагу, що подання заяви про отримання компенсації за знищений об’єкт нерухомості та подання заяви про отримання компенсації за пошкоджений об’єкт нерухомості мають свої особливості.
Закон №2923IX від 23 лютого 2023 року містить досить детальний опис порядку подання та процедури розгляду заяв щодо отримання компенсації за знищене майно, тоді як надання компенсації за пошкоджений об’єкт нерухомості детальніше визначається Порядком надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року №381 (далі — Порядок №381).
Як показує наш досвід, відсутність доступної і добре структурованої інформації є найбільш поширеною причиною виникнення у громадян складнощів із поданням заяв до Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
У зв’язку з цим наголошуємо, що надання отримувачам компенсації вичерпної інформації та консультацій з питань отримання компенсації є прямим обов’язком Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації. Тому в разі необхідності ви завжди можете отримати потрібну консультацію за місцем подачі заяви.
Тож давайте поговоримо про найбільш поширені запитання, які ставлять громадяни, що звертаються до нас по допомогу.
1. Хто може бути отримувачем компенсації за пошкоджене та знищене майно?
Відповідно до Закону №2923IX від 23 лютого 2023 року отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна є:
- фізичні особи — громадяни України, які є:
– власниками майна;
– замовниками будівництва;
– власниками спеціального майнового права на неподільні житлові об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти житлової нерухомості або особами, які сплатили часткову ціну такого об’єкта та на користь яких зареєстровано обтяження речових прав на такий об’єкт;
– інвесторами будівництва об’єктів будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
– членами ЖБК, які викупили квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок кооперативу, але не оформили право власності на нього;
– спадкоємцями зазначених вище осіб;
- ОСББ, управителі багатоквартирних будинків, ЖБК.
2. Чи може бути отримувачем компенсації орендар пошкодженого/знищеного майна?
Ні, заява до Реєстру пошкодженого та знищеного майна повинна подаватися власником об’єкта нерухомості, і саме власнику буде виплачуватися відповідна компенсація.
3. Хто у будь-якому випадку не може бути отримувачем компенсації?
- особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України «Про санкції»;
- особи, які мають судимість за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
- спадкоємці вказаних вище осіб.
4. Щодо яких об’єктів можна подати заяву на виплату компенсації?
Заяву про виплату компенсації за знищене майно можна подати лише щодо об’єктів житлової нерухомості, а саме:
- квартири, інших житлових приміщень в будівлі, будинків садибного типу, садових і дачних будинків;
- об’єктів будівництва та їхніх складових частин, у яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт.
До переліку пошкоджених об’єктів, щодо яких можна подати заяву про виплату компенсації, належать вказані вище об’єкти житлової нерухомості, а також спільне майно багатоквартирного будинку, відмінне від земельної ділянки. Під знищеними розуміються об’єкти нерухомості, які стали непридатними для використання за цільовим призначенням і відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним. До пошкоджених відносяться об’єкти нерухомості, які можуть бути відновлені шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції чи реставрації, відновлення яких є економічно доцільним.
5. Чи може громадянин України подати заяву щодо об’єкта комерційної нерухомості (нежитлового приміщення комерційного призначення)?
Наразі такої можливості не передбачено, до розгляду приймаються лише заяви, що стосуються житлової нерухомості.
6. Чи може громадянин України подати заяву на отримання компенсації за знищення/пошкодження рухомого майна?
Наразі такої можливості не передбачено. Водночас визначення поняття Реєстру, наведене в Законі №2923IX від 23 лютого 2023 року, передбачає здійснення обліку як щодо рухомого, так і нерухомого майна. Отже, очікуємо, що з часом відповідна опція теж стане доступною.
7. У який строк необхідно подати заяву на виплату компенсації за знищене майно?
Заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення.
8. Скільки знищених об’єктів нерухомості можна включати в одну заяву?
Заява подається щодо кожного знищеного об’єкта нерухомого майна окремо.
9. Чи може спадкоємець подати заяву про виплату компенсації за знищене майно до отримання свідоцтва про право на спадщину?
Так, може. У такому разі свідоцтво про право на спадщину щодо компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна подається додатково після його отримання. Однак важливо пам’ятати, що рішення про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна отримувачу компенсації — спадкоємцю приймається після отримання свідоцтва про право на спадщину.
10. Чи можлива подача заяви на виплату компенсації щодо знищеного майна, яке перебувало у спільній власності (сумісній або частковій)?
Заява подається кожним співвласником окремо або одним із співвласників такого об’єкта. Заява, подана одним із співвласників, вважається поданою всіма співвласниками за відсутності заперечень інших співвласників. Такі заперечення подаються співвласниками до Реєстру пошкодженого та знищеного майна. При цьому співвласники знищеного об’єкта нерухомості, що перебуває у спільній сумісній власності, вважаються власниками рівних часток.
11. У якій формі та куди слід подавати заяву на отримання компенсації?
Заява про отримання компенсації подається до відповідної комісії, уповноваженої розглядати заяви на відповідній території:
- в електронній формі — через портал «Дія»;
- у паперовій формі — через ЦНАП, орган соціального захисту населення (зокрема за допомогою виїзних пунктів прийому заяв) або нотаріуса.
12. У якій формі надається компенсація за знищений об’єкт нерухомості?
- надання грошових коштів зі спеціальним режимом використання для фінансування будівництва;
- надання житлового сертифіката;
- передача у власність об’єкта нерухомості, відновленого в межах реалізації місцевих програм відновлення на заміну знищеного об’єкта нерухомості.
Розмір компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна розраховується комісією за встановленою формулою. Подаючи заяву про надання компенсації за знищене майно, особа фактично укладає договір про відступлення державі/територіальній громаді права вимоги до російської федерації щодо відшкодування збитків за знищений об’єкт нерухомого майна. Форма такого договору закріплена у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 року №600.
13. У якій формі надається компенсація за пошкоджений об’єкт нерухомості?
• виконання робіт, пов’язаних із будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт;
- надання грошових коштів на вказані вище цілі;
- грошова компенсація за придбану будівельну продукцію та/або виконані ремонтні роботи на пошкодженому об’єкті нерухомості за власні кошти.
Розмір компенсації залежно від категорії ремонтних робіт варіюється від 200 000 до 500 000 грн (не більше 350 000 грн для квартир і не більше 500 000 грн для будинків різного типу).
14. Які документи необхідно додати до заяви?
До заяви про виплату компенсації за пошкоджене/ знищене майно додаються документи, що підтверджують право власності заявника на відповідний об’єкт. Якщо заява подається уповноваженим представником, до заяви додаються документи, що підтверджують повноваження особи представника. Якщо заява подається спадкоємцем, до заяви додається копія свідоцтва про право на спадщину (якщо свідоцтво уже отримане). Також за наявності до заяви слід додати матеріали фото і відеофіксації об’єкта нерухомості до/після знищення/пошкодження. До заяви про виплату компенсації за пошкоджене майно додаються відповідні документи, які підтверджують розрахунок вартості таких ремонтних робіт.
15. Чи приймаються до розгляду заяви про виплату компенсації за завдану моральну шкоду?
Наразі Закон №2923IX від 23 лютого 2023 року не передбачає можливості виплати компенсації за завдану моральну шкоду. Однак усвідомлення необхідності усунення цієї прогалини демонструє законопроєкт №10256 від 13 листопада 2023 року «Про облік осіб, життю та здоров’ю яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», текст якого у квітні цього року було прийнято за основу. Наразі законопроєкт готується до другого читання. Вказаний законопроєкт передбачає створення Реєстру постраждалих осіб, відомості якого у подальшому будуть використовуватися в процесі підготовки державою Україна позовів проти російської федерації, а також під час здійснення обліку отриманого постраждалими особами відшкодування за рахунок репарацій чи інших стягнень з росії або під час звернення таких осіб до міжнародного реєстру збитків.
16. Що означає спеціальний режим використання коштів, виплачених уякості компенсації?
Це означає, що кошти мають певне цільове призначення і закон забороняє звернення стягнення та накладення арешту на такі кошти. Як бачимо, національний механізм відшкодування збитків, запроваджений в Україні, не є досконалим і потребує значного доопрацювання.
Серед основних проблем, з якими стикаються заявники, можна виокремити такі:
- обмеження у часі — компенсації виплачуються за пошкодження/знищення об’єктів нерухомості, що відбулося після початку повномасштабного вторгнення, тобто після 24 лютого 2022 року;
- обмежене коло осіб, які можуть бути отримувачами компенсації, та об’єктів, щодо яких така компенсація виплачується — наразі виплата компенсацій проводиться виключно на користь громадян України та ОСББ і лише щодо об’єктів житлової нерухомості;
- встановлені розміри компенсації за пошкоджений об’єкт нерухомості далеко не завжди можуть покрити витрати, необхідні для відновлення пошкодженого житла (закон передбачає виплати у розмірі не більше 350 000 грн для квартир і не більше 500 000 грн для будинків різного типу);
- особи,чиє майно залишилося на тимчасово окупованих територіях, позбавлені можливості довести факт знищення або пошкодження їхнього житла, і, відповідно — можливості отримати відповідну суму компенсації (наразі на розгляді в Парламенті перебуває законопроєкт №11161 від 10 квітня 2024 року, який передбачає спрощення процедури отримання компенсації за знищене чи пошкоджене майно, що знаходиться на територіях ведення активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією, однак станом на сьогодні цей законопроєкт ще не прийнятий);
- втрата документів і тривалість їх відновлення — здебільшого складнощі у відновленні документів, що підтверджують право власності на об’єкт нерухомості, виникають тоді, коли таке право було набуте заявником у період до 2013 року і відомості про яке не було внесено до ДРРПНМ;
- обмеження для осіб, які придбали житло, земельну ділянку, на якій воно розташоване, із використанням житлового сертифіката — такі об’єкти нерухомості не можуть бути відчужені протягом подальших п’яти років.
Водночас наявність навіть такого недосконалого механізму виплати компенсацій надає багатьом постраждалим можливість отримати реальне відшкодування збитків, завданих війною. Як заявила у відкритому інтерв’ю голова Комітету Верховної Радиз питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, станом на жовтень 2024 року понад 70 000 українських родин уже скористалися компенсацією за зруйноване або пошкоджене житло через програму «єВідновлення»: 70 300 сімей отримали компенсації на загальну суму 7,6 млрд грн; сформовано житлових сертифікатів на 16,8 млрд грн; видано 10 710 сертифікатів, з яких 4709 вже реалізовано на 8,7 млрд грн.
Однак невтішною новиною стало те, що, за словами Олени Шуляк, програма «єВідновлення» на 2025 рік взагалі не передбачає державного фінансування, тільки відносно невеликі кошти від міжнародних донорів.
Один у полі не воїн
Масштаби вчинених росією порушень норм міжнародного права у зв’язку із вторгненням на територію нашої суверенної незалежної держави настільки великі, а вплив цих порушень на міжнародний правопорядок настільки відчутний далеко за межами України, що міжнародна спільнота просто не мала права залишатися осторонь.
14 листопада 2022 року Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію ES11/5, що закликала до створення міжнародного механізму для компенсації збитків, завданих війною, розв’язаною росією проти України. Документ містить рекомендацію щодо створення державами-членами у співпраці з Україною Міжнародного реєстру збитків для реєстрації в документальній формі доказів і відомостей про заподіяння шкоди фізичним і юридичним особам, а також державі Україна внаслідок протиправних діянь російської федерації.
Звісно, реалізація зазначеного механізму потребує часу, узгоджених дій різних країн і наявності необхідної політичної волі, але початок покладено, і це гарний знак.
17 травня 2023 року на саміті Ради Європи в Ісландії було зроблено перший практичний кроку напрямі створення міжнародного компенсаційного механізму та підписано угоду про створення Міжнародного реєстру збитків.
Починаючи з 2 квітня 2024 року українці, які постраждали від агресії російської федерації проти України, можуть подати заяву до Міжнародного реєстру збитків, який розпочав прийом звернень, що стосуються подій, які мали місце, починаючи з 24 лютого 2022 року.
Заяву можна подати незалежно від того, чи була отримана виплата за національною програмою «єВідновлення».
Важливо!
Подання заяви до Реєстру пошкодженого та знищеного майна не означає, що така заява подана одночасноі до Міжнародного реєстру збитків. Заява до Міжнародного реєстру збитків повинна подаватися окремо і незалежно від подання заяви за національною програмою «єВідновлення».
Ключова відмінність цього механізму від програми «єВідновлення» полягає в тому, що адміністрування реєстру буде здійснюватися міжнародною спільнотою, а обсяг коштів, які в подальшому буде спрямовано на виплату компенсацій, потенційно буде набагато більшим.
Наразі подати заяву можна виключно через портал «Дія». Для осіб, які не мають можливості скористатися порталом «Дія», така послуга фактично недоступна, але відповідно до інформації, розміщеної на офіційному вебсайті Міжнародного реєстру збитків, через певний час прийом заяв планується здійснювати і через ЦНАПи.
Одна із основних проблем, з якими стикаються громадяни — відсутність розуміння того, як саме повинен підтверджуватися факт заподіяння шкоди майну при подачі відповідної заяви. Якщо у національній процедурі перелік документів відносно зрозумілий, оскільки він стосується підтвердження права власності на об’єкт нерухомості, а матеріали фото та/або відеофіксації пошкодженого/знищеного об’єкта надаються заявником тільки за наявності таких матеріалів, то в межах міжнародного компенсаційного механізму підтвердити належними доказами необхідно буде не лише сам факт завдання збитків, але й розмір цих збитків.
Оскільки сам механізм досі перебуває на стадії розробки і конкретні вимоги до доказової бази, яка повинна надаватися разом із заявою, ще невизначені, ми наполегливо радимо здійснювати фіксацію таких збитків у будь-який можливий і доступний спосіб (наприклад, фото та відеофіксація; акти обстежень, складені за участі представників органів державної влади та/або місцевого самоврядування; акти органів ДСНС; показання свідків; підготовка висновків експертів; звернення до правоохоронних органів із заявою про відкриття кримінального провадження; підтвердження факту завдання ракетного удару у ЗМІ, зокрема офіційних ЗМІ російської федерації, тощо).
Станом на зараз заявники можуть подати заяви до Міжнародного реєстру збитків лише в категорії пошкодження або знищення житлового нерухомого майна. Проводиться активна робота щодо запуску 12 нових категорій заяв, серед них, зокрема, заяв щодо смерті та зникнення безвісти близьких членів сім’ї, вимушеного внутрішнього переміщення, знищення критичної інфраструктури, пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна.
Проте, як зазначалося вище, початок роботи реєстру — це лише перший етап у створенні міжнародного механізму компенсації збитків. У подальшому має бути створена Компенсаційна комісія для розгляду поданих заяв і присудження компенсацій та Компенсаційний фонд, який акумулюватиме кошти для виплати постраждалим.
Саме наповнення Компенсаційного фонду залишається найбільш проблематичним питанням. Беручи до уваги малоймовірність добровільної виплати коштів державою-агресором, таке наповнення має відбуватися за рахунок конфіскованих російських активів, які розташовані за кордоном і перебувають під суверенним державним імунітетом росії.
Передусім йдеться про резерви російського Центрального банку у сумі близько 300 млрд євро, які залишаються заблокованими з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Протягом більш як 2,5 років війни тривали і продовжують тривати дискусії та обговорення варіантів використання зазначених коштів, серед яких: передача Україні доходів від заблокованих активів, надання Україні позики під заставу заморожених активів та власне конфіскація самих активів і витрата їх на відновлення України та відшкодування збитків.
Попри наявність підстав для подолання державного імунітету російської федерації (таких як порушення росією норм міжнародного права та неспровокована агресія проти іншої держави), відповідне рішення залишається неприйнятим, оскільки розв’язання цього питання лежить більше у політичній, аніж у юридичній площині.
На жаль, станом на сьогодні не вдалося досягти консенсусу та єдиної політичної волі щодо конфіскації та повної передачі Україні банківських резервів росії, та певні кроки щодо їх використання все ж були зроблені.
26 липня 2024 року ЄС здійснив перший платіж у сумі 1,5 млрд євро на підтримку України за рахунок надходжень від заморожених суверенних російських активів, які зберігаються у центральних депозитаріях цінних паперів. Кошти мають спрямувати на підтримку військового потенціалу України та відбудову країни.
22 жовтня 2024 року Європарламент проголосував за виділення Україні позики у розмірі 35 млрд євро, виплата якої гарантується прибутками від заморожених російських активів.
Ще одним варіантом наповнення Компенсаційного фонду є конфіскація активів російських компаній та/або фізичних осіб, які прямо чи опосередковано допомагають росії у веденні війни проти України. Для цього країнам-партнерам необхідно розробити внутрішню законодавчу базу, яка б регулювала процедуру здійснення конфіскації та передачі відповідних активів Україні.
Зокрема, такий механізм був запроваджений у 2022 році урядом Канади шляхом внесення змін до Закону «Про спеціальні економічні заходи» (Special Economic Measures Act), що дозволяють конфіскувати російські активи та передавати їх на користь України. Ці поправки стосуються як державних активів, так і майна, що належить фізичній або юридичній особі, яка входить до канадського санкційного списку. Водночас процедура є непростою і передбачає проведення судового процесу за поданням уряду Канади.
Окрім цього, у травні 2024 року парламент Естонії ухвалив закон, який дозволяє використовувати заморожені підсанкційні активи російськихфізичних осіб і компаній, які сприяли протиправним діям росії, для компенсації збитків, завданих Україні.
Застосування доктрини alter ego дає змогу українським фізичним і юридичним особам також звертатися до судів іноземних держав, на території яких знаходиться майно російських компаній, з позовом до таких компаній про відшкодування збитків або для визнання аналогічного рішення українського суду та звернення стягнення на майно юридичних осіб, підконтрольних російській федерації. Проте цей процес є нелегким і довготривалим, а також вимагає залучення іноземних юристів для пошуку майна, на яке потенційно можна звернути стягнення, отримання консультацій щодо правового регулювання цього процесу у відповідній країні та юридичного супроводу процесу в іноземному суді або визнання та виконання рішення суду України.
Отже, можна зробити висновок, що міжнародний механізм компенсації збитків від війни росії проти України активно розробляється, але його реалізація потребує великої кількості часу, зусиль, законодавчих напрацювань і важливих політичних рішень. Водночас створення такого повноцінного міжнародного механізму є найбільш перспективним з погляду наявності коштів для забезпечення реальної компенсації завданої шкоди.
Підсумовуючи, можна зазначити, що процес відшкодування збитків цивільному населенню внаслідок війни має певні недоліки як на національному, так і на міжнародному рівнях. Національний механізм обмежений з погляду суми компенсації та кола осіб, які можуть її отримати, а також не забезпечує відшкодування нематеріальних збитків. Створення та належне функціонування міжнародного механізму, зі свого боку, попри вже зроблені кроки, залишається складним і тривалим процесом, успішна реалізація якого великою мірою буде залежати від політичної волі країн, на території яких перебувають російські активи