З чого все починалося
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Зародженням електронного судочинства можна вважати 2011 р., коли в українських судах почав працювати електронний документообіг. Для різних юрисдикцій були створені різні програми. Наприклад, Д-3 для районних судів або ДСС для адміністративних та господарських судів, розроблені державним підприємством «Інформаційні судові системи». При цьому деякі суди розробили власне програмне забезпечення. Наприклад, в Апеляційному суді м. Києва використовується Автоматизована система електронного документообігу «Апеляція». Для тих працівників суду, які першими почали працювати з цими системами, були нелегкі часи, оскільки вони фактично виступали в ролі бета-тестерів, постійно зіштовхуючись з проблемами недосконалого продукту, а відповіді на питання доводилося шукати на спеціальному форумі. Навчання і тренінги, як працювати з системою, майже не проводилися.
Важко було назвати ці програми повноцінним документообігом, оскільки з основного функціоналу, доступного для працівників суду, був лише автоматичний розподіл справ між суддями та завантаження до системи рішень в електронному вигляді. Перші версії цих програм були настільки «сирі», що авторозподіл однієї справи тривав до 20 хвилин. У разі великої кількості справ це просто призупиняло роботу суду. Проблему було вирішено шляхом оновлення програмного забезпечення. Можливостей для учасників процесу система взагалі не передбачала.
Наступний етап впровадження електронного суду, вже відчутний для громадян, відбувся у 2013 р., коли в деяких судах учасники процесу отримали можливість створити особистий кабінет, отримувати судові рішення на електронну пошту та інформацію про судові засідання за допомогою смс-повідомлень. Працювало це таким чином: судові рішення під час надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень через документообіг суду автоматично надсилалися до особистого кабінету. Також після внесення до системи документообігу відомостей про дату судових засідань учасник справи отримував смс-повідомлення на свій мобільний телефон.
Новий час
З прийняттям нових процесуальних кодексів у 2017 р. законодавець передбачив створення абсолютно нової електронної системи, яка буде загальною для всіх судів України, Державної судової адміністрації України (далі — ДСА) та Вищої ради правосуддя (далі — ВРП), під назвою Єдина судово-інформаційно- телекомунікаційна система (далі — ЄСІТС).
Ідея ЄСІТС полягає в тому, що вона поєднає в собі функції документообігу суду, електронного суду, технічного фіксування судових засідань, відеоконференцзв'язку та інші можливості. Сьогодні все це працює завдяки різному програмному забезпеченню, не пов'язаному між собою. Отже, плани просто грандіозні!
Ще одним нововведенням буде централізація всіх потужностей в одному місці. Якщо раніше кожен суд мав свою систему, розміщену на власному сервері, який знаходився у приміщенні суду, то за новою концепцією вся інформація зберігатиметься в одному місці (на сервері) у «хмарному сховищі».
Що дає ЄСІТС учасникам судового процесу
Концепція передбачає, що ЄСІТС буде складатися з окремих частин — модулів та підсистем. Деякі з них будуть доступні для громадян, а деякі — виключно для внутрішніх потреб судів.
Якщо система запрацює на 100% з усіма своїми модулями та підсистемами, то подати позов, взяти участь у судовому засіданні, отримати судове рішення і навіть стежити за станом його виконання можна буде, не виходячи з офісу, за допомогою свого комп'ютера або мобільного телефону. Єдине, що вам потрібно — мати електронний ключ та зареєструватися в системі. Закон зобов'язує адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання державного та комунального секторів економіки зареєструватися в ЄСІТС. Реєстрація всіх інших суб'єктів є добровільною.
З моменту реєстрації в системі всі судові рішення, повістки та інші документи учасник процесу отримуватиме на свою електронну пошту. При цьому аргумент «я не знав про судову справу», «рішення/повістку не отримував» вже не буде діяти.
Основний сервіс, яким користуватиметься учасник процесу — це Електронний кабінет, який надаватиме доступ до модулів: Електронний суд, сервіс пошуку Єдиного державного реєстру судових рішень (далі — ЄДРСР), моніторинг стадій розгляду судових справ, моніторинг судових засідань по справі (місце, дата і час), моніторинг нових рішень в ЄДРСР, сервіси Мін'юсту. Частина цих можливостей вже реалізована, але розрізнено: на сайті судової влади (моніторинг судових засідань), сайті ЄДРСР, сайті Мін'юсту.
На сьогодні серед новел для потенційних учасників судового процесу в тестовому режимі було запущено модуль «Електронний суд». Через нього до виключного переліку судів (загалом 18 судів) можна подати позовну заяву чи інший процесуальний документ в електронному вигляді. Однак, за словами працівників судів, таку можливість громадяни використовують неактивно. Навіть поодинокі випадки подання документів через систему створюють проблеми як для заявників, так і для суду.
Наприклад, до одного з районних судів м. Києва, який є пілотним, через Електронний суд надійшла заява про видачу судового наказу. Проте вона виявилася непідсудна цьому суду. У разі повноцінної роботи ЄСІТС перенаправлення такої заяви до належного суду мало б відбутися у кілька «кліків», проте сьогодні суд, який має розглянути цю заяву, не є пілотним, Електронний суд в ньому не впроваджено. В результаті постала проблема, що робити з цією заявою. Розглянути її суд не має права, видалити або перенаправити її неможливо, а підприємство, яке ризикнуло скористатися нововведенням, залишилося без результату розгляду своєї заяви.
Судова статистика щодо подання заяв через Електронний суд не вражає. Наприклад, до судів м. Києва за останній місяць (з 25.10.2018 р.) було подано лише 54 заяви. Такі низькі цифри можна пояснити недовірою та непоінформованістю учасників процесу про систему та можливості, які вона надає.
Ризики
Як і будь-яка реформа, реалізація ідеї Електронного судочинства впирається у фінансування та належне матеріально-технічне забезпечення судів. В умовах тотального недофінансування судової сис теми ризики відсутності коштів на розробку ЄСІТС цілком реальні. Через нестачу сканерів суди фізично не зможуть переводити всі паперові заяви в електронний вид, як це вимагається законом (принаймні, вчасно).
Якщо система буде централізованою, то вирішальним фактором для судів з роботою з ЄСІТС буде доступ до всесвітньої мережі. У разі відключення електроенергії, неналежної роботи інтернет-провайдера або просто через повільний зв'язок робота суду буде зупинена. Реєструвати заяви та розглядати справи фізично буде неможливо. Зовсім катастрофічною видається ситуація, коли через технічні проблеми чи хакерські атаки повністю буде призупинена робота ЄСІТС, в результаті чого буде паралізовано всю судову систему країни.
Також потрібно розуміти, що ЄСІТС зберігатиме величезну кількість особистої конфіденційної інформації про учасників процесу. Важко уявити наслідки, якщо хтось отримає до цих даних несанкціонований доступ і зможе використовувати їх у недобросовісних цілях. Тому належне технічне забезпечення та кібербезпека є першочерговим завданням ДСА перед запуском ЄСІТС.
Перспективи
За оптимістичними заявами, ЄСІТС мала запрацювати з 01.01.2019 р. Однак, враховуючи реалізацію етапів підготовки до запуску цієї системи та інформацію, що міститься в інтерв'ю посадових осіб ДСА, надії на це мало. Нагадаю, що за розробку та впровадження цього амбіційного проекту відповідальною є ДСА, яка планувала до кінця 2018 р. запустити ЄСІТС в тестовому режимі.
Проте із затвердженої ДСА концепції побудови ЄСІТС вбачається, що забезпечення комплексного функціонування ЄСІТС стоїть на останньому місці у планах на 2019 р. Отже, у кращому випадку, що ми зможемо побачити на початку 2019 р., то це лише фрагменти тих можливостей, які на нас чекають.
Відкладений старт
Враховуючи, що ЄСІТС створюється з нуля, важко говорити про реальні строки запуску цієї системи. Одним з ключових моментів запуску системи є Положення про ЄСІТС, що має бути затверджене ВРП за поданням ДСА та після консультацій з Радою суддів України (далі — РСУ). Якщо тривалі строки розробки системи, враховуючи її складність, є виправданими, то зволікання ДСА з підготовкою положення є незрозумілим. На сьогодні ДСА досі не підготувала текст положення, а консультацій з РСУ ще не провела.
На цей факт 08.11.2018 р. у своїй доповіді звернула увагу член РСУ Валерія Чорна, яка повідомила, що, враховуючи відсутність проекту положення про ЄСІТС, «дата початку функціонування ЄСІТС невідома і вже точно це не відбудеться 01.01.2019 р.».
Заступник голови ДСА Сергій Чорнуцький зазначив, що в ДСА досі уточнюють кількість необхідних комп'ютерів та сканерів. З його слів незрозуміло, на якій стадії знаходиться розробка системи, а також чи дотримуються строки, встановлені ДСА. Про навіть орієнтовні строки запуску ЄСІТС він не повідомив.
Без надії сподіваємося
Беззаперечно, створення та запуск електронного судочинства є грандіозним і складним проектом. На шляху до його реалізації стоїть багато проблем та невирішених питань. Для учасників судового процесу система електронного судочинства може стати ефективним засобом для економії своїх сил, коштів та часу. Адже можливість подати заяву до суду без черги, ознайомитися зі справою, прослухати звукозапис засідання або взяти участь у процесі шляхом відеоконференції з будь-якої частини світу, звучить як фантастика. Хочеться вірити, що ЄСІТС буде запущено вже в наступному році. Однак, враховуючи реалії та попередній досвід, зовсім мало в це віриться.