Еволюція судової практики у кримінальному провадженні в актуальних умовах воєнного стану. Частина 2

Продовження. Перша частина за посиланням.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Щодо застосування належної правової процедури

Болючим питанням відчуження майна, процесуальна недоторканність якого забезпечена арештом, є застосування належної правової процедури, що, власне, становить серцевину кримінального процесу. Як вже зазначалося, наразі кримінальне процесуальне законодавство не містить відповідних особливостей скасування арешту майна, якого може потребувати держава в умовах воєнного стану. Єдина правова процедура, за допомогою якої до моменту закінчення кримінального провадження можуть бути зняті кримінально-процесуальні заборони, це скасування арешту (ст. 174 КПК України). Разом з тим вона може бути застосована, якщо буде доведено, що (1) в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або (2) арешт накладено необґрунтовано. У зв’язку з тим, що перелік підстав для скасування арешту обмежений, виникають питання щодо самої можливості застосування цієї процедури для передачі майна на пов’язані з війною потреби у кримінальному провадженні. І на це звертається увага в рішеннях, якими суди відмовляють у задоволенні відповідних клопотань. 

… Прокурором у клопотанні не вказано і не доведено наявності жодної з цих підстав. У своєму клопотанні прокурор зазначає, що в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан. Крім того, посилається на Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 … Однак суддя звертає увагу, що вказаним Законом не передбачено жодної процедури, яка би стосувалась скасування арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження. Правовідносини, що стосуються скасування арешту майна, накладеного в межах кримінальних проваджень, регулюються нормами КПК України … Дослідивши надані матеріали, беручи до уваги те, що під час розгляду клопотання прокурором не доведено, що у застосуванні цього заходу відпала потреба, а також беручи до уваги мету, з якою було накладено арешти на вказане майно, суд доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури про скасування арешту майна[1].

… Відповідно до положень ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Натомість, як вбачається з долученої копії ухвали слідчого судді, у судовому засіданні при розгляді питання про арешт майна представники володільця майна були присутні. Також, як вбачається з клопотання, власником майна є інша особа, а клопотання не містить обґрунтування з посиланням на норми КПК України та у клопотанні не зазначено доказів того, що в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. При цьому не зазначено і посилання на конкретну норму Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Отже, подане клопотання про скасування арешту майна не відповідає вимогам чинного законодавства та задоволенню не підлягає, що не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України, у тому числі власника майна, який не був присутній під час розгляду питання про арешт майна[2].

… Для скасування арешту майна чітко визначені законодавчі підстави: в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Такої підстави, як пункт 4 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VІІІ, на яку у своєму клопотанні покликається прокурор, не передбачено[3].

У Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР) можна виділити три основні процедури, які застосовуються судами для виведення майна з-під кримінально-процесуального арешту в умовах воєнного стану.

1. Скасування арешту майна в порядку статті 174 КПК України (як з одночасною передачею цього майна на потреби Збройних Сил України або іншим особам, так і без такої).  

2. Конфіскація майна (як у контексті вирішення питання про долю речових доказів, так і в різних варіаціях самостійної процедури).

1. Вирішення долі речових доказів (у тому числі за КПК 1960 року).

***

Більшість судових рішень, якими вирішується доля арештованого майна з мотивацією щодо його необхідності відповідним воєнізованим формуванням, становлять ухвали про скасування арешту майна. Застосовуючи цю правову процедуру для припинення раніше встановленого заходу забезпечення, суди нерідко погоджуються, що вона, м’яко кажучи, не дуже підходить для примусового відчуження майна в умовах воєнного стану, і звертаються до загальних засад кримінального провадження.

… Чинним КПК України не передбачений процесуальний механізм скасування арешту майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою виконання положень пункту 4 частини 1 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». На переконання слідчого судді, в цьому випадку є доцільним звернення до загальних засад кримінального провадження[4]. У цьому випадку скасований арешт на автомобіль з метою вирішення питання про передачу його військовому командуванню Золочівського району на підставі пункту 4 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

У свою чергу, ті ухвали, якими скасовується арешт, можна поділити на дві групи:

– «автономне» скасування арешту майна (коли інші питання щодо майна не вирішуються);

– «комплексне» скасування арешту майна з одночасним вирішенням подальшої долі цього майна (хоча раніше вже йшлося про невизначеність у КПК України судових повноважень на передачу майна третім особам без згоди його володільця).

Наприклад, в ухвалі від 16.03.2022 у справі № 466/1700/22 слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова постановив: (1) скасувати арешт майна у кримінальному провадженні, (2) звернути зазначене майно в дохід держави та (3) передати на користь Збройних Сил України. У справі № 285/5709/21 слідчий суддя одночасно із скасуванням арешту на грошові кошти у сумі 62 223 грн постановила грошові кошти в загальній сумі 62 223 грн перерахувати / зарахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України[5]. В іншому випадку одночасно зі скасуванням арешту на майно – валізи із вмістом файл-пакетів з металевими виробами жовтого та сірого кольорів, а також грошові кошти – слідчий суддя постановив зобов’язати органи Державної митної служби та Міністерства юстиції України організувати в межах повноважень роботу з передачі вказаного вище майна на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 № 186-р; зобов’язати Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, перерахувати зазначені вище кошти та нараховані за ними проценти на рахунок їх законного власника протягом трьох робочих днів з дня надання ним інформації про реквізити рахунку[6].

Приморський районний суд міста Одеси постановив скасувати арешт на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події, в частині заборони користування та розпорядження, а саме дозволи на носіння, зберігання мисливського нарізного карабіна, газового тегодету, зброї НОМЕР_4; набої; чохол зеленого кольору, в якому знаходяться карабін «BENELLII №»; два магазини до нього; глушник та оптичний припіл приЦіл?; рушниця гладкоствольна «TARGETX7 №»; чохол чорного кольору, в якому знаходиться рушниця гладкоствольна «STOEGER №»; поліетиленовий пакет синього кольору, в якому знаходиться пістолет газовий «RECGOVERNMENT №» в розібраному стані та технічний паспорт на транспортний засіб ЛуАЗ 969М, передавши вказані речі та документи ОСОБА_1 на відповідальне зберігання з метою їх використання для здійснення захисту держави у період воєнного стану. Відповідне рішення мотивоване тим, що обвинувачений ОСОБА_1 на теперішній час є співробітником підрозділу сприяння правоохоронним органам, де відчувається брак зброї… У зв’язку з виключними обставинами він має намір використовувати вказану зброю для захисту країни[7].

Ухвалою від 18.03.2022 у справі № 303/1014/22 слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області скасував арешт на транспортний засіб марки «Isuzu» і прописав у резолютивній частині ухвали, що арешт скасовується з метою подальшого відчуження на потреби оборони.

З квітня 2022 року в реєстрі з’являються судові рішення, в яких питання про скасування арешту майна вирішується одночасно з закриттям кримінального провадження[8].

***

Що стосується конфіскації як способу припинення арешту майна, щодо якого стверджується про використання в цілях оборони, то в ЄДРСР з цього приводу наявні рішення як у триваючих кримінальних провадженнях, так і в тих, що закінчені.   

В одній із справ прокурор звернувся з клопотанням про реалізацію речових доказів. Слідчий суддя ухвалив надати дозвіл на конфіскацію речового доказу – 206 літрів дизельного палива, вилучених в межах кримінального провадження, та передати його для потреб Самбірської районної військової адміністрації для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України. Виконання ухвали доручено прокурору Самбірської окружної прокуратури Львівської області[9]. У самій ухвалі міститься посилання, в тому числі, на розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 № 186-р про передачу майна для потреб Збройних Сил України, яке визначає передати необхідне для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України та цивільного захисту населення в умовах воєнного стану конфісковане майно, майно, визнане безхазяйним, майно, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майно, визначене у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшло у власність держави, до сфери управління Міністерства оборони України, інших центральних органів виконавчої влади та державних органів, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до закону, та правоохоронними органами). Зі змісту ухвали вбачається, що досудове розслідування здійснювалося за частиною 1 статті 273 КК України за фактом функціонування на території м. Самбора Львівської області мережі автозаправочних комплексів без передбачених законодавством України дозвільних документів, у тому числі, з порушенням правил вибухопожежної безпеки, що може створювати загрозу загибелі людей та настання інших тяжких наслідків. Постановою слідчого від 10.03.2022 кримінальне провадження закрито у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 273 КК України.

В іншому випадку ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 17.03.2022 постановлено конфіскувати в дохід держави речові докази у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 290 КК України, а саме автомобіль марки «Merсedes A-170». Як вбачається із мотивувальної частини ухвали, прокурор Франківської окружної прокуратури м. Львова звернувся до суду з клопотанням про спеціальну конфіскацію в дохід держави речових доказів, а саме цього автомобіля, вилученого під час огляду місця події. За результатами досудового розслідування старшим дізнавачем 11.03.2022 винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КК України у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Суд послався на те, що за змістом пункту 5 частини 9 статті 100 КПК України у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі клопотання, яке розглядається згідно зі статтями 171–174 цього Кодексу. При цьому гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено – переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Враховуючи наведене вище, а також те, що ідентифікаційний номер кузова транспортного засобу піддавався змінам, що позбавляє можливості ідентифікувати транспортний засіб як власність особи, його слід передати у власність держави, а тому клопотання є обґрунтованим та підлягає  задоволенню[10].

Натомість ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 13.04.2022 у справі № 452/3930/19 аналогічне клопотання прокурора про вирішення долі речового доказу і конфіскацію речового доказу – автомобіля марки «Ауді А3», в закритому кримінальному провадженні залишено без задоволення. Слідчий суддя послався на вимоги статей 100, 174 КПК України та відсутність письмової згоди власника на передачу вказаного автомобіля для потреб Самбірської районної військової адміністрації для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, а також відповідного клопотання Самбірської районної військової адміністрації щодо цього.

***

У справі № 712/2067/22 слідчий суддя задовольнив клопотання начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Черкаської обласної прокуратури щодо вирішення питання про долю речових доказів і надав дозвіл на перерахування грошових коштів у валюті «гривня» на загальну суму 529 840 грн з рахунку ГУ ДФС у Черкаській області на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

… Судом встановлено, що у провадженні СУ ДПС у Черкаській області (в подальшому СУ ФР ГУ ДФС у Черкаській області) перебувала кримінальна справа за ознаками злочинів, передбачених у частині 2 статті 28, частині 2 статті 205, частині 5 статті 27, частині 3 статті 212 КК України, за фактами фіктивного підприємництва та пособництва в ухиленні від сплати податків. У ході досудового слідства 29.03.2012 проведено обшуки за адресами здійснення незаконної діяльності. Всього за результатами обшуків виявлено та вилучено грошові кошти в загальній сумі 529 840 грн. Вказані кошти 21.05.2012 передано на зберігання до відділу фінансування, бухгалтерського обліку та звітності ДПС у Черкаській області (а в подальшому – ГУ ДФС у Черкаській області), де вони до цього часу перебувають на рахунку. На сьогодні ГУ ДФС у Черкаській області припинило свою діяльність у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» та відповідно до положень розпорядження Кабінету Міністрів України «Про початок діяльності Бюро економічної безпеки». Відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 81 КПК України (1960 року) речові докази, в даному випадку кошти в загальній сумі 529 840 грн, як цінності (речі), що нажиті злочинним шляхом, підлягають передачі в доход держави. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан, а Українська держава перебуває у стані війни з Російською Федерацією. Враховуючи встановлені вище обставини, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню. Прийняття такого рішення не порушує права чи інтереси будь-яких осіб[11].

Ухвалою від 14.03.2022 у справі № 136/341/22 слідчий суддя Липовецького районного суду Вінницької області задовольнив клопотання і передав у розпорядження Збройних Сил України 2 160 (дві тисячі сто шістдесят) патронів, які є речовими доказами у кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України, та являють собою автоматні патрони калібру 5,45*39 мм зразка 1974 року, призначені для стрільби з автоматів та кулеметів конструкції Калашникова («АК-74, РПК-74»)[12].

В умовах воєнного стану доля речових доказів визначається також у контексті вирішення питань, пов’язаних з виконанням вироку. Нерідко це має місце щодо кримінальних справ, розглянутих на підставі КПК 1960 року.   Наприклад, у справі № 0907/1-1102/2011 прокурор звернувся з заявою, в якій просив вирішити питання долі речових доказів у межах кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених у частині 2 статті 364-1, частині 1 статті 366, частині 2 статті 382 КК України, а саме грошових коштів, нажитих злочинним шляхом, у сумі 41 700 грн. Заява мотивована тим, що при ухваленні вироку від 14.12.2015 стосовно засудженого Івано-Франківським міським судом не вирішено долю арештованого майна, а саме вказаних вище грошових коштів, які були вилучені і визнані речовими доказами. Своєю постановою від 08.04.2022 суд задовольнив заяву прокурора та вирішив речові докази –  грошові кошти в сумі 41 700 грн, які вилучені згідно з протоколом обшуку та долучені як речові докази відповідно до постанови – передати в дохід держави, перерахувавши їх з рахунку, який належить ГУ ДФС в Івано-Франківській області, на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (для зарахування коштів у національній валюті)[13].

***

Із реєстру також вбачаються звернення з клопотанням про визнання майна безхазяйним[14] та застосування спеціальної конфіскації[15], однак такі способи виведення майна з-під арешту в умовах воєнного стану не знайшли підтримки у судовій практиці.

У справі № 703/175/22 прокурор Смілянської місцевої прокуратури звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому одночасно зі скасуванням арешту на автомобіль «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1, та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 просить визнати вказаний автомобіль безхозним з метою вирішення питання про передачу його у користування ГУНП в Черкаській області на підставі пункту 4 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Слідчий суддя зазначив, що Закон України «Про правовий режим воєнного стану» не регулює порядок визнання майна безхозним, як на це вказує прокурор у клопотанні, а також не наділяє слідчого суддю, так само, як КПК України, повноваженнями на визнання майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, безхозним. Таким чином, посилання прокурора на положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану» як на підставу для визнання вказаного вище автомобіля безхозним є недоречними. Враховуючи, що слідчий суддя не наділений повноваженнями на визнання майна безхозним, підстави для задоволення клопотання прокурора у цій частині задоволенню не підлягають[16].

***

Щодо шкоди для кримінального провадження

Розглядаючи питання про виведення майна з-під кримінально-процесуального арешту, слід зазначити і про можливий негативний вплив такого рішення на хід і результат кримінального провадження. Адже арешт майна в кримінальному провадженні забезпечує його процесуальну недоторканність. Особливе значення це має тоді, коли арешт накладається з метою збереження речових доказів. У частині судових рішень цьому аспекту приділяється увага при дослідженні обставин.

… Як встановлено в судовому засіданні, під час досудового розслідування складено відповідний протокол огляду арештованого транспортного засобу та проведено судово-товарознавчу експертизу з метою визначення його вартості. Зважаючи на те, що необхідні слідчі дії з транспортним засобом – автомобілем марки «Урал-375» – проведено, а зняття арешту з вказаного транспортного засобу не перешкодить подальшому розгляду кримінального провадження в суді, а також урахувавши позицію обвинуваченого, що є власником автомобіля, на який накладено арешт, і позицію прокурора, який не заперечує проти скасування арешту, суд вважає, що в подальшому застосуванні такого заходу, як арешт майна, з метою забезпечення речового доказу відпала потреба, в зв’язку з чим клопотання в цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню[17].

... З доданого до обвинувального акта реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що на час звернення власника арештованого майна до суду з клопотанням про скасування арешту майна, з вилученим транспортним засобом проведено всі необхідні слідчі дії, зокрема проведено експертизу та отримано висновок експерта[18] (арешт скасовано).

Також суд звертає увагу на те, що розгляд обвинувального акта стосовно ОСОБА_1 перебуває на завершальній стадії, всіх учасників провадження допитано та всі докази досліджено[19] (арешт скасовано).

Як встановлено в судовому засіданні, автомобіль марки «Volkswagen Touran», номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, визнаний речовим доказом, а судовий розгляд цього кримінального провадження не закінчений (не допитаний обвинувачений, не досліджені письмові докази)[20] (відмовлено у скасуванні арешту).

Слідчий суддя вважає, що майно, про повернення якого просить сторона заявника, як матеріальний об’єкт є речовими доказом у кримінальному провадженні, позаяк є об’єктом кримінально протиправних дій та містить відомості, що можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження від 02.09.2021 № 62021140040000107 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України. Крім того, слідчий суддя вважає, що введення воєнного стану Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 не є підставою для повернення тимчасово вилученого майна, враховуючи також, що суди, здійснюючи правосуддя в умовах воєнного стану, мають зважати на те, що згідно зі статтею 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Отож, підсумовуючи усе наведене вище, поза розумним сумнівом слід дійти висновку, що подана скарга є передчасною, оскільки перед судом не доведено наявності правових підстав для скасування арешту речового доказу[21].

Однак, як свідчить судова практика, не в кожному випадку досліджується можливий негативний вплив скасування арешту на кримінальне провадження.

Закон передбачає, що метою арешту є забезпечення: (1) збереження речових доказів; (2) спеціальної конфіскації; (3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; (4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи (5) стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Реальної шкоди кримінальному провадженню може завдати лише скасування арешту, накладеного з метою збереження речових доказів. Все інше відноситься до часу прийняття підсумкового судового рішення і фактично не має доказової цінності. Адже докази – це головні компоненти будь-якого кримінального провадження; на досудовому розслідуванні їх збирають, а під час судового розгляду – оцінюють на предмет їх спроможності довести важливі обставини і, як наслідок, – винуватість особи у вчиненні правопорушення. Законом встановлені правила поводження з речовими доказами – вони мають бути оглянуті і описані, у деяких випадках проводиться експертиза. Тобто за наявності належної процесуальної фіксації доказової інформації конкретних речових доказів втрачається нагальна необхідність дослідження самих предметів.

Не заперечуючи важливості виконання різноманітних завдань під час надання відсічі збройній агресії, в тому числі із використанням арештованого у кримінальному провадженні майна, варто наголосити, що в кожному випадку потрібно досліджувати і враховувати мету накладеного арешту. Скасування арешту майна, щодо якого є необхідність використання на потреби оборони в умовах воєнного стану, може мати місце лише у випадку, якщо це не призведе до негативного впливу на доказову базу, що підлягає дослідженню і оцінці в кожному випадку звернення з відповідним клопотанням.  За таких обставин має бути дотримане розумне співвідношення між потребами досудового розслідування та потребами оборони.    

***

Аналіз судових рішень ,наявних у ЄДРСР, пов’язаних з припиненням арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження в умовах воєнного стану, дає змогу дійти висновків про відсутність єдиних підходів і нагальну потребу законодавчого вдосконалення цього інституту. Можна констатувати, що через три з половиною місяці здійснення кримінального провадження в умовах повномасштабної війни судовою практикою вироблена достатня «емпірична база» для законотворчої роботи. В законодавчій площині слід визначити саму можливість скасування арешту (або передачі) майна, необхідного для потреб оборони в умовах воєнного стану, критерії перевірки майна на таку необхідність, включити до кола суб’єктів звернення з відповідним клопотанням прокурора, передбачити обов’язкову оцінку потенційної шкоди припинення цього заходу забезпечення для кримінального провадження. Це сприятиме правовій визначеності, формуванню єдиних підходів при виведенні майна з-під кримінально-процесуального арешту в умовах воєнного стану, а також унеможливленню втрати доказової бази.