Розглянемо ситуацію з практики Адвокатського бюро. Клієнт має три біологічні дитини віком: 13 років, 5 років, 9 місяців. Старша дитина – від першого шлюбу, батько дитини позбавлений батьківських прав на неї, але чітко сплачує призначені судом аліменти на неї. Дві молодші дитини народилися у другому шлюбі, з якими він проживає та відповідно утримує.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Чи має клієнт за таких обставин право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (наявність трьох дітей віком до 18 років)?
Обов’язок утримувати дитину та винятки з нього
Згідно з ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.
Обов’язок утримувати дитину є індивідуальним, тобто рівною мірою стосується як батька, так і матері дитини. Батьки зобов’язані утримувати дитину – незалежно від того, чи одружені вони або ні, – а також у випадку розірвання шлюбу.
Проте є винятки, коли батьки звільняються від обов’язку утримувати дитину. Так, згідно з частинами 1 і 2 ст. 188 Сімейного кодексу України батьки можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби. Батьки можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину тільки за рішенням суду. Якщо дитина перестала отримувати дохід або її дохід зменшився, то зацікавлена особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.
При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. Відповідно до ч. 3 ст. 166 Сімейного кодексу України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно прийматиме рішення про стягнення аліментів на дитину.
Умови для права на відстрочку
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX, який набирає чинності 18.05.2024, абзац 10 ч. 1 ст. 23 чинного Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» викладений у такій редакції: «1. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані: 3) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці».
Виходячи з цієї норми закону, вичерпними умовами для права на відстрочку є такі:
- утримання чоловіком трьох і більше дітей віком до 18 років;
- відсутність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Отже, якщо військовозобов’язаний відповідає зазначеним умовам, він має право скористатися відстрочкою від військової служби.
З наведеної норми виходить, що право на відстрочку мають не лише рідні батьки дітей, а й ті особи, що їх утримують.
Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, одним зі способів утримання дитини є сплата аліментів, які присуджуються в частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Висновок: сплата рідним батьком аліментів на дитину є свідченням того, що він її утримує.
Тлумачення цієї норми юридичними відділами Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки не повинно йти всупереч чинному законодавству. Тобто відмова в оформленні відстрочки на підставі того, що військовозобов’язаний позбавлений батьківських прав, є незаконною.
Позбавлення батьківських прав – це санкція в сімейному праві, яка застосовується до батьків у разі невиконання ними своїх обов’язків щодо їхніх дітей.
Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадку продовження дитиною навчання у вищому навчальному закладі – до закінчення навчання. Утримання дитини (тобто аліменти) в розумінні норм сімейного законодавства – це участь батька або матері (залежно від того, хто проживає окремо) в утриманні дитини, яка сплачується в грошовій формі щомісяця.
Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання та у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, то батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється в разі припинення навчання (ст. 199 СК України)
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Відповідно до ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям із дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати в разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
Відповідно до Женевської Декларації прав дитини, дитині повинні надаватися всі засоби, потрібні для її нормального матеріального та духовного розвитку; голодна дитина повинна бути нагодована: хвора дитина повинна отримати допомогу; сироті чи безпритульній дитині повинен бути наданий притулок і забезпечений догляд; дитина перша повинна отримувати допомогу під час лиха; дитина повинна мати дитинство і захист від усіх форм експлуатації; дитину необхідно виховувати з усвідомленням того, що її кращі риси мають бути спрямовані на благо ближнім.
Тож біологічний батько повинен забезпечити потреби дитини, визначені в цій Декларації. Підстава для відстрочки щодо наявності трьох дітей передбачає, що все перелічене він може забезпечити, бувши працевлаштованим. Відповідно для цього йому надається законне право на відстрочку від військової служби.
Документи, які підтверджують факт утримання
Документи, які підтверджують факт утримання для оформлення військовозобов’язаними відстрочки, нормативно-правовими актами не визначено. Проте юридичний аналіз передбачає достатнім для доведення факту утримання дитини наявність таких документів:
- Паспорт заявника.
- Паспорт дитини (в разі наявності)
- Свідоцтва про народження кожної дитини.
- Свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір’ю кожного з дітей.
- Рішення суду про розірвання шлюбу та призначення аліментів.
- Довідку з виконавчої служби щодо відсутності заборгованості зі сплати аліментів.
- Банківські виписки або квитанції про сплату аліментів.
- Будь-які інші фінансові документи, на підставі яких можна зробити висновок, що батько сплачує аліменти.
Також факт утримання може бути встановлено судом. Так, відповідно до ст.ст. 315-318 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають справи про встановлення фактів перебування на утриманні, якщо вони мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення особистих немайнових чи майнових прав.
У ст. 181 Сімейного кодексу України закріплено, що способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (брати участь в утриманні дитини в грошовій і (або) натуральній формі) або за рішенням суду (аліменти, які призначаються за рішенням суду).
Висновки
Отже, клієнт утримує трьох дітей, сплачуючи аліменти на старшу дитину та утримуючи двох молодших дітей у новій сім’ї, оскільки є біологічним батьком кожної дитини та має обов’язок щодо їх утримання.
Навіть якщо клієнт позбавлений батьківських прав на дитину, за законом, сплачуючи аліменти, вважається, що він утримує її.
Позбавлення батьківських прав на першу дитину клієнта ніяк не впливає на рішення компетентних органів оформити відстрочку від призову на військову службу, якщо він утримує її.
Якщо стягнення аліментів відбувається офіційно (у випадку клієнта – це судовий наказ про призначення аліментів), то вважається, що особа утримує дитину.
Якщо в компетентних органів виникають сумніви щодо визначення факту утримання, за яким слідує відмова в праві на відстрочку, то клієнт може звернутися до суду із заявою про встановлення факту перебування фізичних осіб на утриманні. Згідно зі ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.