01 лютого 2024, 17:46

Позов про стягнення аліментів в Україні та Ізраїлі: де вигідніше?

Адвокат з України та адвокат з Ізраїлю проаналізували законодавство і правозастосовну практику

Ігор Глідер
Ігор Глідер доктор філософії, адвокат, адвокатська контора «Glider, Erez-Shargal & co» (Хайфа, Ізраїль)
Марина Демура
Марина Демура к.ю.н., доцент, адвокат, викладач в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого (Харків, Україна)

У законодавстві України визначено мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину і мінімальний гарантований розмір аліментів. Незалежно від того чи мінімальний рекомендований, чи мінімальний гарантований розмір брати до уваги, ця сума не є достатньою для оплати витрат на дитину і залишається символічним стягненням з її батька чи матері.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Водночас у разі, коли один із батьків знаходиться за кордоном, є можливість стягнення більшої суми на утримання дитини. З одного боку, процес зручніше вести там, де живе дитина, оскільки у такий спосіб суду простіше визначити потреби дитини, необхідні та додаткові витрати, перевірити умови проживання, виховання, навчання та інше, на підставі чого виноситься рішення про обсяг аліментів. Але всі ці міркування поступаються одному фактору — у ситуації, коли одного з батьків дитини, який не проживає із дитиною, неможливо змусити брати участь у такому процесі, усе сказане вище втрачає сенс.

Пропонуємо розглянути ситуацію, коли один із батьків дитини проживає в Ізраїлі. Особливістю правової системи цієї країни є те, що навіть у випадках, коли на користь дітей виноситься рішення іноземним (не ізраїльським) судом, виконати та реалізувати таке рішення в Ізраїлі на практиці неможливо. Це означає, що спроби отримання рішення про стягнення аліментів поза Ізраїлем, в односторонньому порядку, з батьків — мешканців Ізраїлю, не мають сенсу. Подання позову про стягнення аліментів в Ізраїлі від імені громадян інших країн є практично єдиним способом отримати аліменти від батька-ізраїльтянина.

Розглянемо це питання докладніше — які відмінності у процесі визначення та стягнення аліментів в Україні та Ізраїлі і які переваги можна знайти у подачі позову про стягнення аліментів до ізраїльського суду?

Україна

Ізраїль

Законодавчо встановлено два способи визначення розміру аліментів: частка від доходу матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Водночас, у разі встановлення розміру аліментів у розмірі від доходів, суди в своїх рішеннях вказують на мінімальний розмір цих аліментів. До прикладу, вживається така термінологія «стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 аліментів на сина ОСОБА_4, 2008 року народження, в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку» (Постанова Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 05 серпня 2021 року; справа № 757/35562/18-ц).

В Ізраїлі аліменти не нараховуються як частина доходів батька. Формула — батько повинен платити чверть від своїх доходів як аліменти на одну дитину — просто не прийнятна.

Розмір аліментів в Ізраїлі визначається, враховуючи, насамперед потреби дитини.

Суди враховують такі потреби: харчування, одяг, взуття, житло, комунальні послуги, освіта, медичне обслуговування, а також витрати на догляд за дітьми, дитячий садок, гуртки тощо.

Після визначення розмірів потреб дитини суд переходить до питання, як ці потреби слід поділити між обома батьками. При розрахунку аліментів особлива увага приділяється питанню про те, з ким постійно проживає дитина, як часто дитина перебуває у другого батька, а також перевіряються доходи кожного з батьків або їх здатність заробляти.

Після цього сума аліментів визначається як частина доходів того батька, який не проживає з дітьми, відносно доходів другого з батьків, а також з урахуванням кількості часу, який він проводить з дитиною.

Головний прецедент: בע"מ 919/15 — рішення Верховного суду Ізраїля від 19.07.2017

У визначенні аліментів як частки від доходу законодавець ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», передбачаючи можливість стягнення на користь дитини мінімального рекомендованого розміру аліментів з обох джерел отримання грошових коштів (Постанова ВС від 25 січня 2021 року у справі № 758/10761/13-ц).

В Ізраїлі сума аліментів не може бути визначена як частина від доходу батьків, оскільки принцип, за яким аліменти, передусім, визначаються на основі потреб дитини, абсолютно не пов'язаний з тим, яка частина заробітку батька це складає.

Також цей принцип не знайшов свого застосування через реальні обставини сьогодення, коли абсолютна більшість людей працює на приватних підприємствах, змінює свої робочі місця, іноді залишається без роботи, змінюється їхні зарплати.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (абз. 3 ч. 2 ст. 182 СК України).

Мінімальні аліменти, які наразі затверджені в Ізраїлі, складають 1 800 шекелів, що становить приблизно 18000 грн. Проте важливо розуміти, що це рішення приймається у випадках, коли діти проживають в Ізраїлі, і суди, у своєму рішенні, враховують загальні положення правозастосовної практики щодо вартості життя та необхідних витрат на дітей. Однак, коли мова йде про аліменти для дітей, які проживають за межами Ізраїлю, рішення не може ґрунтуватися на внутрішній правозастосовній практиці, і рівень витрат, необхідних для дитини, слід доводити в суді. Враховуючи положення правозастосовної практики, за будь-яких обставин, визначена ізраїльським судом сума аліментів буде вищою, аніж та, що передбачена в українському законодавстві як мінімальний розмір аліментів.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (абз. 2 ч. 2 ст. 182 СК України).

Станом на 2024 рік прожитковий мінімум становить: на дітей до 6 років — 2 563 грн; на дітей віком від 6 до 18 років — 3 196 грн.

Відповідно до цього мінімальний розмір аліментів у 2023 році складає:

  • на одну дитину віком до 6 років — 1281, 50 грн.;

  • на дитину віком від 6 до 18 років — 1598 грн.

Ізраїльське законодавство не визначає розмір мінімальних аліментів або способи їх розрахунку.

Як правило, в ізраїльських судових рішеннях вказується, що суди знаходяться серед народу, що означає, що певні дані про звичайний спосіб життя відомі суду без необхідності їх доведення. Користуючись цими знаннями, на сьогоднішній день ізраїльський суд вважає, що мінімальна сума аліментів, враховуючи загальний рівень цін на необхідні товари, становить саме ті 1800 шекелів (приблизно 18000 грн.). Але якщо йдеться про те, що потрібно призначити аліменти для дитини, яка проживає в Україні, то суд, не маючи знань про рівень цін в Україні та суми, необхідні для дитини, буде змушений покласти тягар доведення цих обставин на позивача. Саме такий підхід дійсно дозволяє оцінити необхідні витрати, і, відповідно, аліменти призначаються вище, ніж мінімальна сума аліментів, встановлена в українському законодавстві.

В СК України міститься положення, згідно з яким, «суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати» (ч. 3 ст. 182). Водночас, практика застосування норм сімейного законодавства свідчить, що обов’язок довести розмір заробітку (доходу) і витрат покладається на особу, яка заявляє про встановлення відповідного розміру аліментів, що видається складним.

У випадках, коли батько або не надає документи про свій дохід, або навмисно занижує свій дохід, щоб показати свою матеріальну неспроможність, або в ситуації, коли людина просто не використовує свій робочий потенціал, суд, враховуючи вік, освіту та медичний стан людини, робить висновок про те, скільки ця особа потенційно може заробляти, і встановлює аліменти, виходячи із потенціалу заробітку. תמ"ש 1724-02-15 ע.ג. ואח' נ' א.ג.  — Рішення сімейного суду в Назареті від 10 лютого 2016 року.

Оскільки обидві сторони процесу знають, що під час розгляду питання про аліменти будуть ставитися питання про доходи сторін, то часто сторони намагаються знизити свої доходи. У таких випадках суд зазвичай вимушений встановлювати не стільки реальні доходи кожного з батьків, скільки їх потенційний заробіток, який визначається на підставі освіти, їхніх попередніх доходів та попередніх місць роботи, обсягу зайнятості.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК).

При визначенні доходів сторін та їх потенційно можливого заробітку в Ізраїлі також враховується їхнє майно, медичний стан та освіта. Коли йдеться про визначення необхідних аліментів для дитини, звісно, враховується медичний стан дитини, наприклад, чи потрібна йому постійна психологічна допомога або медична, враховуються витрати на ліки та освіту, які можуть включати витрати на приватні уроки, розвиваючі заняття та інше.

Важливо вказати, що «вільний дохід», який є важливим для визначення зобов'язань батька чи матері з питань утримання, визначається оцінкою його економічної можливості, яка включає «широкий круг факторів», тобто не тільки чистий дохід, але й загальна сума всіх економічних ресурсів, доступних особі, що сплачує аліменти, включаючи власність, заощадження та навіть потенційні можливості отримання доходу.  בע"מ 919/15 – рішення Верховного суду Ізраїля від 19.07.2017

Окремо враховується наявність інших дітей у особи, щодо якої вирішується питання про стягнення аліментів.

Успадковане та отримане в дар майно не є доходом, який ураховується при визначенні розміру аліментів (Постанова ВС від 15 червня 2022 року у справі № 682/1277/20.

На відміну від питання про поділ майна між подружжям, при якому майно, отримане у спадок або у вигляді подарунка, не враховується при поділі майна, все майно людини, включаючи те, яке вона могла б отримати у спадок чи у вигляді подарунка, враховується при призначенні розміру аліментів. У питанні призначення розміру аліментів важливо не звідки з'явилися гроші, а наявність можливості утримувати дитину за ці кошти.

Діє презумпції вини платника аліментів. У Постанові Верховного суду від 13 грудня 2019 року у справі №752/10763/14-ц визначено: «відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч.1ст.196 СК України».

В Ізраїлі не існує презумпції вини платника аліментів; питання презумпції вини стосується тільки кримінального права і процесу. Саме поняття вини в сімейному праві Ізраїлю відсутнє.


Окремо варто навести декілька особливостей стягнення аліментів в Ізраїлі:

  • можливість вимагати стягнення аліментів ретроспективно, максимум за два роки, і у цьому контексті дуже важливо звертатися до суду з позовом про аліменти якнайшвидше. Однак варто відразу відзначити, що суд, при наявності доказів і пояснень, може продовжити цей строк більше ніж два зазначених роки і стягнути аліменти за більш тривалий період;

  • зазвичай позови про стягнення аліментів подають матері, але і самі діти також можуть подати позов проти батька або батьків. Коли дитина досягає повноліття у 18 років, вона може подати позов, і якщо аліменти дитині не виплачувалися або не були призначені, вона може вимагати їх за весь період свого дорослішання, незалежно від строків давності.

Як бачимо, існує безліч переваг подання позову про стягнення аліментів саме в Ізраїлі. Незважаючи на те, що ведення таких процесів — справа заплутаніша, ніж звичайний позов громадян Ізраїля один до одного, проте це цілком реально і немає жодного виправдання тому, щоб батько не платив аліменти на свою дитину, навіть якщо вони живуть у різних країнах. Кордони не скасовують батьківську відповідальність.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати