Щороку поступово зростає кількість зареєстрованих в Україні шлюбних договорів
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Історія шлюбних договорів сягає своїм корінням у давнину – в часи Давнього Єгипту, Стародавньої Греції та Риму. Перші згадки про шлюб датовані III тисячоліттям до н.е. «Настанови Птахотепа» були створені в Єгипті. В ті часи передбачалося роздільне володіння майном кожним з подружжя, при цьому жінка мала право на 1/3 спільно нажитого майна. Шлюбні контракти затверджувалися намісником фараона – джаті, який також виконував роль судді. Він стежив, щоб були описані обов’язки чоловіка щодо утримання дружини та детально фіксував її придане на випадок можливого розлучення.
У Давній Греції за законом спартанського реформатора Лутунгу молоді люди повинні були брати за дружину дівчат з незаможних сімей, що унеможливлювало концентрацію великих капіталів в одній родині. Це сприяло ідеї рівності вільних людей. Відповідно до папірусу, датованого 311 р. до н.е. з острова Елефанта, шлюбні договори завірялися шістьма свідками. У разі зради дружина позбавлялася свого посагу, а у випадку аналогічних дій чоловіка дружина отримувала грошову компенсацію. Факт зради потрібно було довести у так званому суді з 3-х осіб, якому довіряло подружжя.
На території сучасної України до XI ст. шлюбні відносини регулювалися на рівні звичаєвого права. Вже тоді існував інститут заручин та посаг-майно подружжя, яке надавалося їм батьками або родичами. Під час заручин у договірному порядку могли бути врегулюванні права та обов’язки подружжя щодо майна під час шлюбу та після його розірвання. Ці договірні записи (рядні записи) проіснували до XVIII ст. та були скасовані указом Петра I у 1702 р. Питання майна подружжя в часи Київської Русі було відображено в одній з перших правових пам’яток – Руській Правді. Жінки могли володіти окремо від чоловіка майном, яке складалося з посагу та подарунків чоловіка, що було передбачено у ст. 94. Чоловік відповідав за борги самостійно без залучення майна дружини. Спір щодо майна вирішувався церковним судом. Окрім того, джерелом права, яким регулювалися майнові відносини у часи Київської Русі, були «Кормчі книги» та Новокамон.
У період з XVI до XIX ст. шлюб ґрунтувався на договорі (змовині, згоді), укладеному між батьками або родичами осіб, які бажали вступити у шлюб-дошлюбний договір. Домовленості між особами, які бажали вступити у шлюб, в ті часи були винятковими випадками. За часів кріпацтва шлюби укладалися за домовленістю землевласників. З XVII ст. шлюбні договори почали укладати письмово, особливо якщо як посаг молодим давали землю. Договір оформлювали шлюбними та віночними листами, де обумовлювався посаг нареченої у «скринях» і «худобах» та нареченого – «віна» і «привінок».
За часів радянського панування шлюбні договори відійшли в минуле
Низька кількість укладених шлюбів в Україні пояснюється стереотипами, що існують у суспільстві, та відсутністю правової обізнаності молодят. Наприклад, телеведуча Ольга Горбачова казала: «Шлюбний контракт – це офіційно виражена форма недовіри до партнера». На мою думку, шлюбний договір є одним зі шляхів мінімізації майнових ризиків у випадку можливого розлучення. Пари, які уклали шлюбні договори, розлучаються не частіше, ніж інші подружні пари.
Якщо у 2002 р. було укладено 205 шлюбних контрактів, то у 2005 р. – 687, у 2011 р. – 1341, 2016 р. – 1915.
Термін «шлюбний контракт» (з 2004 р. – шлюбний договір) з’явився в українському законодавстві порівняно нещодавно – у 1992 р. (ст. 27-1 Кодексу про шлюб та сім’ю в Україні). Однак, на відміну від більшості країн Європи, США та Канади, широкого розповсюдження він поки що не набув. На момент введення цього терміну законодавець прописав право на укладання шлюбного контракту, в якому можуть бути передбачені майнові права та обов’язки подружжя. В чинному Сімейному кодексі України цьому питанню вже було присвячено цілий розділ.
Шлюбний договір укладається в письмовій формі та посвідчується нотаріально. Він може бути укладений особами, які подали заяви про реєстрацію шлюбу. В такому випадку він починає діяти з моменту реєстрації шлюбу. Для шлюбних договорів, укладених подружжям, дія розпочинається з моменту нотаріального посвідчення. Законодавством також передбачено, що у разі укладання шлюбного договору неповнолітньою особою необхідно отримати письмову згоду батьків чи піклувальників на його укладання.
Більшість шлюбних договорів укладається або з іноземцями, або з представниками середнього та великого бізнесу чи з їхніми спадкоємцями. Лідерами за кількістю укладених договорів традиційно залишається столиця та Одеська область. В шлюбних договорах з іноземцями можливо передбачити, за яких умов підлягатиме застосуванню законодавство тієї чи іншої країни. Варто зазначити, що у питанні нерухомого майна подружжя, яке знаходиться за кордоном, застосуванню підлягає законодавство країни місцезнаходження цього майна.
Водночас шлюбний договір в Україні, на відміну від деяких країн, регулює лише майнові права та обов’язки подружжя, а також може передбачати майнові права та обов’язки подружжя як батьків. Прикладом може бути передбачена в договорі щомісячна сума на утримання дружини незалежно від працевлаштування або аліменти на утримання дитини. В договорах також може бути передбачено: яке майно, коли та кому буде належати; статус спільного майна подружжя; статус майна, отриманого в дарунок на весілля та їх розподіл у випадку розірвання шлюбу; розподіл подарунків, зроблених одне одному з подружжя за час перебування у шлюбі; формування спільного сімейного бюджету; витрати на утримання та догляд за непрацездатними батьками; можливе проживання родичів у спільному нерухомому майні.
В шлюбних договорах не можуть бути прописані такі аспекти спільного життя подружжя: частота виконання «шлюбного обов’язку»; штрафні санкції у випадку зради; здобуття освіти одним із подружжя; духовний та культурний розвиток; кількість майбутніх дітей та їхні імена; обов’язок вінчання; зміна релігії після укладення шлюбу.
В односторонньому порядку зміна умов договору не передбачена. Подружжя може змінити умови договору шляхом укладання угоди про зміну шлюбного договору, який посвідчується нотаріально. Одностороння відмова від шлюбного договору не допускається.
Також існують обмеження щодо шлюбного договору, передбачені Сімейним кодексом, зокрема не можна зменшувати обсяг прав дитини та ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
Окрім перелічених вище умов, шлюбний договір може бути визнаний судом недійсним у таких випадках: порушення нотаріальної форми договору; укладання договору неповнолітніми у разі відсутності письмової згоди на це батьків (піклувальників); укладання договору недієздатними або обмежено дієздатними особами; укладання договору під дією обману чи насильства; помилка однієї зі сторін; включення до договору особистих немайнових прав та обов’язків подружжя або їхніх дітей.
Водночас варто звернути увагу на факт недостатнього законодавчого регулювання відповідальності за порушення шлюбного договору. Відповідальність можна розподілити на два види: відповідальність перед третіми особами та власне невиконання (неналежне виконання) шлюбного договору. Перший вид відповідальності – один із подружжя до вступу в нього придбав рухоме чи нерухоме майно у кредит та перестає його сплачувати, що призводить до можливих негативних наслідків для іншого з подружжя, залежно від умов шлюбного договору. Другий вид відповідальності – чоловік перестає сплачувати передбачені договором кошти на утримання дружини або перестає сплачувати орендну плату за житло чи авто. До відповідальності за невиконання умов договору можна притягнути в судовому порядку. При цьому потрібно довести умисел та причинно-наслідковий зв’язок, що призвело до негативних наслідків. Стягнення моральної шкоди за невиконання (неналежне виконання) умов шлюбного договору потребує ще більших зусиль.
Останнім часом трапляються випадки, коли подружжя укладає шлюбний договір напередодні розлучення, таким чином зберігаючи свої нерви та кошти, необхідні у процесі судового розподілу спільного майна.
Особливості зіркових шлюбних контрактів
Мадонна вимагала від голлівудського режисера Гая Річі залишити суперечки при собі, а в конфліктній ситуації подивитися їй в очі та визнати помилку. Річі повинен був читати літературу з Каббали.
Бред Пітт та Анджеліна Джолі уклали шлюбний контракт на 101 сторінці.
Том Круз і Кеті Холмс. Том зобов'язав дружину щорічно робити аналіз на наркотики, заборонив жартувати на тему гомосексуалізму і говорити безглузді речі. За слухняність щорічно банківський рахунок повинен був поповнюватися на 3 млн доларів, а після 5 років шлюбу – бонус 20 млн доларів.
Бейонсе і репер Джей Зі обмовили в контракті компенсацію за народження спадкоємців. За кожного сина співак зобов'язався виплатити дружині 5 млн доларів. Юристи підрахували, що саме таку суму Бейонсе може заробити за той час, доки жертвуючи кар'єрою виношуватиме і виховуватиме дітей.