Як зареєструвати малолітню дитину в Україні, якщо вона, як і її матір, має громадянство України та іноземне громадянство одночасно, а її батько – іноземне громадянство? Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Чи не відмовлять у реєстрації, якщо малолітня донька постійно проживає за кордоном, але планується її періодичне проживання за місцем знаходження житла в Україні у власності матері в Україні або власності бабусі дитини? А якщо батько дитини проти її реєстрації місця проживання в Україні? Бажання зберегти свої національні корні та ідентичність цілком зрозумілі, та для цього потрібно, зокрема, не втрачати безпосередній зв’язок зі своєю державою. До адвокатського бюро звернулася мати дитини, громадянка України, яка виїхала на постійне місце проживання до іншої країни, та навіть, набула там громадянство, має в Україні близьких родичів, до яких планує періодично привозити свою малолітню доньку для проживання. У зв’язку з тим, перед нею стало питання – чи не відмовлять їй у реєстрації місця проживання її дитини в Україні? Чи буде її донька мати статус громадянки України, якщо її батько є громадянином іншої держави? Множинне громадянство Зауважу, що Україна не визнає існування у її громадянина іншого громадянства. Проте не можна закривати очі на те, що таке поняття як множинне громадянство, існує. Біпатризм (поліпатризм) або множинне (подвійне) громадянство – це правове становище фізичної особи, яка одночасно перебуває у громадянстві двох чи більше країн. Прямої заборони на множинне громадянство в законодавстві України не існує. Згідно зі ст. 4 Конституції України, в нашій державі існує єдине громадянство. У ст. 25 Конституції закріплено, що громадянина України не можна позбавити громадянства. Стаття 2 Закону України «Про громадянство України» містить положення: «Принцип єдиного громадянства – громадянства держави Україна – виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України». Як бачимо, принцип єдиного громадянства прив’язаний лише до території, а не до окремої особи. Громадянство дитини громадянина України Відповідно до ст. 15 Закону України «Про громадянство України», у разі визнання батьківства (материнства) або встановлення факту батьківства (материнства) дитини, мати (батько) якої є іноземцем або особою без громадянства, а батьком (матір’ю) визнано громадянина України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України. Отже, у разі, коли встановлено факт батьківства дитини, підтвердженням чого є свідоцтво про народження, дитина батьків – матері-громадянки України та батька-іноземця, є громадянином України. Місце проживання дитини – за згодою батьків Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків (ч. 1 ст. 160 Сімейного кодексу України, що буде діяти у нашому випадку, адже дитина не досягла віку 10 років. Місце проживання дитини віком до 14 років може бути задекларовано за адресою місця проживання одного з батьків або інших законних представників, зокрема одночасно зі зняттям із попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання, за декларацією, поданою одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини. Відповідно до положень ч. 4 ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає. Кілька місць проживання є законним Важливо зазначити, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово (ч. 1 ст. 29 ЦК України), при цьому фізична особа може мати кілька місць проживання (ч. 6 ст. 29 ЦК України). Ця норма не уточнює географію кількох місць проживання, тож це може бути й не тільки Україна. Але треба пам’ятати, що особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування) в Україні, про що визначено у Законі України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» 5 листопада 2021 року Процедура реєстрації Громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників. Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності. Декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою такою особою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі – електронна форма) здійснюється виключно: у житлі приватної форми власності, за умови внесення відомостей про це житло до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; гуртожитку, що не належить особі на праві власності, спільної власності (спільної часткової або спільної сумісної власності). Для реєстрації місця проживання дитини в Україні батьки подають такі документи: відомості або документ, що підтверджує сплату адміністративного збору. У разі, якщо один з батьків дитини є іноземцем, батьки додатково надають довідку про реєстрацію особи громадянином України, видану компетентним органом іншої країни, або відповідним територіальним органом, або підрозділом Державної міграційної служби України. Згода власника житла не потрібна Водночас згода власника житла на реєстрацію дитини не потрібна. Отже, згоди бабусі дитини на її реєстрацію у своєму житловому приміщенні, не потрібно, якщо матір дитини задекларувала там своє проживання. У разі перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов’язань додатково подається письмова згода відповідного іпотекодержателя або довірчого власника. У разі, коли особа не є власником (співвласником) житла, за адресою якого декларується місце її проживання та відомості про яке внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у декларації про місце проживання, додатково до вищезазначених документів, зазначаються відомості про власника (співвласників) житла окремо стосовно кожного власника (співвласника) житла, а саме: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності); дата народження; реквізити паспортного документа особи (серія та/або номер, дата видачі, найменування уповноваженого суб’єкта, що видав, строк дії (за наявності) паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця чи особи без громадянства); реєстраційний номер облікової картки платника податків згідно з Державним реєстром фізичних осіб-платників податків; відомості про документи, що підтверджують право власності на об’єкт нерухомого майна (назва, номер та дата документа, що підтверджує право власності); контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності). Згода власника (співвласників) житла, уповноваженої особи житла підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та відображається в декларації під час її формування. Згода власника (співвласників) житла не вимагається у разі декларування місця проживання дітей віком до 18 років за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання їх батьків або інших законних представників чи одного з них. Набути право володіння житлом в Україні не вийде Для тих осіб, які планують через реєстрацію місця проживання набути право володіння житлом в Україні, є неприємна несподіванка. Декларування місця проживання, реєстрація місця проживання (перебування) особи не є підставою для набуття такою особою права володіння, користування чи розпорядження житлом (зокрема не є підставою для вселення чи визнання за особою права на проживання та/або права користування житлом), про проживання в якому особа повідомила (Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» 5 листопада 2021 року Згода батька потрібна У разі, якщо один з батьків не надав згоди на реєстрацію місця проживання дитини з другим з батьків, реєстрація місця проживання дитини здійснюється на підставі рішення суду чи органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дитини. Потрібно мати на увазі, що після досягнення дитиною 10-річного віку, в разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Висновок: Оскільки мати дитини є громадянкою України, та має декілька місць проживання, зокрема й в Україні, що не суперечить ч. 6 ст. 29 Цивільного кодексу України, вона має право на реєстрацію свого місця проживання та своєї дитини в Україні. Отримавши згоду від батька дитини, який має громадянство іншої держави, матір подає заяву на реєстрацію дитини в Україні, разом з вищезазначеними документами, включаючи довідку про реєстрацію дитини громадянином України. Водночас згода бабусі на реєстрацію малолітнього онука/онуки в житловому приміщенні, що їй належить, або в ньому зареєстрована, не вимагається, якщо в ньому тимчасово зареєстрована її донька. Єдиною проблемою для матері може стати відмова батька дитини- громадянина іншої держави, надати згоду на реєстрацію його дитини в Україні, що вирішується у судовому порядку або органом опіки та піклування щодо визначення місця проживання дитини.
№ 1871-IX.
№ 1871-IX). Закон регулює відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг.