Тема медіації в Україні протягом кількох останніх років є достатньо актуальною. Існує навіть кілька активних організацій, які активно її «просувають» та застосовують. Свого часу я пройшла навчання з медіації та стала сімейним медіатором. Я бачу в розвитку цього напрямку великий потенціал, який зможе суттєво зменшити навантаження на судову систему та забезпечити якісне закриття конфліктів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Що в судах?
Останнім часом я повністю сконцентрувалася на веденні сімейних спорів. Почала відстежувати тенденції та статистику, для того щоб глибше розуміти процеси. Щорічно направляю запити та аналізую статистику з розлучень. За даними Державної служби статистики України, у 2017 р. було зареєстровано 249 522 шлюбів, а розлучень — 128 734. Звісно, це офіційна статистика. Вона не має даних про проживання людей без реєстрації шлюбу або осіб, які перебувають у шлюбі, але при цьому не є родиною та з деяких причин не розлучаються. У 2018 р. було укладено на 21 111 шлюбів менше, а розлучень — на 35 882 більше ніж за попередній рік.
Я свідомо звернула вашу увагу на різницю даних, щоб було зрозуміло, що всі ці десятки тисяч — зруйновані українські родини, у багатьох з яких є діти. Якщо дивитися на тенденцію, то в Україні кількість шлюбів зменшується, а кількість розлучень не тільки збільшується, але й перевищує кількість укладених шлюбів у 1,7 раза.
Кожне розлучення може трансформуватися в судові справи щодо розірвання шлюбу, поділу майна, стягнення аліментів, додаткових витрат та позбавлення батьківських прав. Нижче я проаналізую статистику за двома категоріями — розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
У 2018 р. у судах першої інстанції на розгляді перебувала 134 691 справа про розірвання шлюбу, а розглянуто — 110 756 справ. Також на розгляді перебувало 70 290 справ про стягнення аліментів, а розглянуто — 57 076 справ. Апеляційні інстанції у 2018 р. розглянули 328 справ про розірвання шлюбу та 2 368 справ про стягнення аліментів.
Департамент аналітичної та правової роботи Верховного Суду на мій запит надав інформацію про розгляд справ у 2018 р., в якій зазначено: сімейні правовідносини про розірвання шлюбу — 72 постанови, з яких 21 постанова про відмову у відкритті провадження та 51 постанова про розгляд справ по суті; правовідносин, які стосуються стягнення аліментів — ухвалено 414 судових рішень, з яких 210 ухвал про відмову у відкритті проваджень та 204 ухвали про розгляд справ по суті.
З огляду на статистику за 2018 р., найбільше навантаження судової системи лягає на суди першої інстанції, які ухвалили 110 756 рішень про розлучення та 57 076 рішень щодо стягнення аліментів. В апеляційних інстанціях було розглянуто 2 368 справ про стягнення аліментів та 328 справ про розірвання шлюбів. Верховний суд переглянув 72 справи про розірвання шлюбів та 414 справ про стягнення аліментів.
Аліменти на дитину
Адвокати, які практикують у судах, розуміють, що справи в судах щодо розірвання шлюбу та стягнення аліментів розглядаються від 3‑х місяців до 1‑го року. Не завжди це найкращий варіант вирішення справи довірителя, адже всі ці довгі місяці сторони перебувають у конфлікті та переживають стрес.
Також буває непросто виконувати рішення щодо стягнення аліментів, які тривають до 18 років дитини. Завдяки прийняттю у 2018 р. законів про підвищення відповідальності за несплату аліментів, до яких я також долучилася, значно збільшилося виконання таких рішень. Відповідно до статистики Державної виконавчої служби України, у 2017 р. було стягнуто 2,4 млрд грн заборгованості, у 2018 р. цей показник зріс до 4,6 млрд грн, за перше півріччя 2019 р. вже стягнуто 3,6 млрд грн. Це свідчить про те, що ініційовані Міністерством юстиції зміни дали неймовірні результати, які відчули на собі сотні й тисячі дітей.
З 15.12.2017 р. запрацював новий цивільно-процесуальний кодекс, в якому передбачена нова процедура вирішення спорів, а саме врегулювання спору за участю судді. Ця нова процедура не вважається медіацією, але є новим механізмом для швидкого врегулювання спору. Врегулювання спору за участю судді — це спілкування сторін з метою отримання роз'яснень та додаткової інформації для оцінки сторонами перспектив судового розгляду спору.
Якщо говорити про медіацію, то посередником у процесі медіації є нейтральний та незалежний медіатор, якого обирають сторони. Посередником при врегулюванні спору за участю судді є суддя, у провадженні якого перебуває справа. Учасниками медіації є сторони конфлікту та медіатор, учасниками врегулювання спору за участю судді є учасники судової справи та суддя, тому не можна ототожнювати ці процедури.
Медіація в Україні
Медіація вже зарекомендувала себе у таких країнах як США, Канада, Японія. У цих країнах медіація в більшості випадків є обов'язковою у спорах щодо аліментів, що надає можливість закрити спори ще на етапі звернення до суду.
Також медіація покликана повністю вичерпати конфлікт. Хоча сторони можуть не примиритися до кінця, але з медіації вийдуть з рішенням, яке їх задовольнятиме. Медіація корисна тим, що сторони мають можливість висловити свою позицію та побажання щодо вирішення конфлікту, спільно напрацювати рішення, які будуть вигідними для обох сторін. Є певний відсоток медіацій, які нічим не завершуються. Звісно, дуже мало українців обізнані з цією процедурою і не завжди розуміють, як вона відбувається, тому в ситуації сімейного конфлікту не розуміють, що можуть скористатися цією процедурою.
На мою думку, сімейна медіація може бути хорошою альтернативою суду. Вона здатна вирішити конфлікт, заощадити сторонам час та емоційні сили. Однак наразі є кілька серйозних чинників, які не сприяють розвитку сімейної медіації:
- відсутність закону, який кілька років перебував у комітеті ВРУ, але в результаті не пройшов (наразі виходом з цієї ситуації є укладання нотаріальних угод);
- довіра до медіатора є ключовим чинником для проходження процедури, адже сторони, які вступають у медіацію, повинні мати гарантії (наприклад, якщо процедура не завершиться укладанням угод, жодна зі сторін і медіатор не використовуватимуть інформацію, яка була здобута під час процедури, на свою користь та проти однієї зі сторін);
- кваліфікація медіатора — наразі через відсутність закону немає єдиного органу, який би навчав, видавав, сертифікував і контролював роботу медіатора на предмет його професійності та кваліфікації.
Тому сьогодні як сімейний адвокат у вирішенні сімейних спорів я активно застосовую процес переговорів. Сподіваюся, що з часом в Україні все ж таки з'явиться закон про медіацію, а довіра у населення до цієї процедури зросте. Це надасть можливість зберегти взаємини в родинах, які вирішили розлучитися, та зменшить кількість сімейних «війн» в Україні.