Закон №321-VIII від 09.04.2015 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов’язань» набув чинності. Згідно з цим Законом, внесено зміни до правил надання пільг з оподаткування позичальника – фізичної особи податком на доходи фізичних осіб.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Закон містить чимало нововведень, зокрема, зазнала змін ст. 165 Податкового кодексу України, якою визначено доходи платника податку – фізичної особи, які не належать до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Внаслідок змін до оподатковуваного доходу не включаються доходи, отримані платником податків внаслідок реалізації майна під час звернення стягнення фінансовою установою на таке майно, за умови, що таке майно було придбано коштом такого кредиту (позики).
Попередня редакція зазначеної норми не містила обмежень щодо джерел походження коштів, за яке було придбано заставне (іпотечне) майно. Нині преференції під час оподаткування такого доходу, обмежено виключно тим майном, яке було придбано за рахунок кредитних коштів.
До того ж фінансова установа і платник податку, на майно якого звернено стягнення, мають попіклуватись про документальне підтвердження того факту, що майно придбане саме за кредитні кошти. Це буде непросто зробити, якщо, наприклад, кредитні кошти видавались позичальнику готівкою, а умовами кредитного договору не обумовлено, що кредит надається для придбання конкретного майна.
Позитивним кроком слід визнати доповнення законодавцем переліку доходів, які не додають до оподатковуваного доходу сумою, яка отримується таким платником внаслідок продажу права вимоги на депозит. Адже останнім часом такі правочини набули поширення серед вкладників, які намагаються повернути бодай якісь кошти від своїх вкладів у проблемних банках.
Крім того, норми Податкового кодексу доповнено правилами оподаткування для покупця права вимоги на депозит. До оподатковуваного доходу фізичної особи, яка придбала право вимоги на депозит (вклад), включається позитивна різниця між сумою коштів, отриманих у результаті реалізації права вимоги, та вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого депозиту (вкладу). І це справедливо, адже непоодинокими є випадки, коли, користуючись панікою вкладників, право вимоги на депозит придбаваються за безцінь.
Законом нарешті дозволено не додавати до оподаткованого доходу фізичної особи суму процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором. Нагадаємо, що до змін податкові пільги застосовувались виключно до основної суми боргу (кредиту), що нерідко перешкоджало досягненню компромісу між фінансовою установою та позичальником.
Нові зміни до Податкового кодексу надали сторонам кредитних правовідносин законодавчий орієнтир для реструктуризації кредитів в іноземній валюті за курсом такої валюти станом на 01.01.2014 (для прикладу, курс долара США становив 7,993 грн за один долар США). Проте слід пам’ятати, що такі правила поширюються на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися, починаючи з 01.01.2015.
Слід зазначити, що зміни до Податкового кодексу стимулюватимуть сторін кредитних правовідносин до пошуку нових шляхів вирішення старих проблем та дають сподівання на позитивний ефект для стабілізації банківської системи. Серед недоліків можна виокремити запізнілість таких змін, а також той факт, що нові податкові пільги передбачені виключно для платників податків – фізичних осіб та оминають юридичних осіб.