26 квітня 2021, 12:38

Організація роботи з публічними особами (PEP’s)

Опубліковано в №8 (738)

Владислав Фісун
Владислав Фісун «Glagos» молодший юрист

Politically exposed persons, яких в українських відповідниках називають політично значущими особами, публічними особами або ж публічними діячами, протягом останніх років почали звертати на себе неабияку увагу у зв'язку з прийняттям Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", який набрав чинності у 2020 році.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Хто такі ПЕП?

Незважаючи на багатоваріантність використовуваних термінів, у Законі закріплено легальне визначення, а саме п. 47 ч. 1 ст. 1 встановлює, що політично значущі особи - фізичні особи, які є національними, іноземними публічними діячами та діячами, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях.

Отже, на законодавчому рівні до політично значущих осіб віднесено три категорії діячів.

Перелік осіб же, які відносяться до кожної з категорій також визначено Законом:

- національні публічні діячі, що визнані як фізичні особи, які виконують або виконували в Україні визначні публічні функції, зокрема: Президент України, народні депутати, державні службовці, посади яких належать до категорії "А", судді Конституційного Суду України, касаційних та апеляційних судів тощо.

Слід зазначити, що перелік таких осіб відповідно до Закону є вичерпним;

- іноземні публічні діячі – фізичні особи, які виконують або виконували визначні публічні функції в іноземних державах, зокрема: глави держав, міністри, члени парламентів тощо.

Перелік цих осіб також є вичерпним;

- діячі, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях - посадові особи міжнародних організацій, які обіймають або обіймали посаду керівника чи заступника керівника в таких організаціях або виконують чи виконували будь-які інші керівні (визначні публічні) функції на найвищому рівні, в тому числі в міжнародних міждержавних організаціях, члени міжнародних парламентських асамблей, судді та керівні посадові особи міжнародних судів.

Перелік таких осіб не можна назвати вичерпним, оскільки виконання будь-яких керівних функцій на найвищому рівні є оціночним поняттям та не базується на об'єктивному критерії.

Окрім цього, Закон встановлює пов'язаних з політично значущими особами – фізичних осіб, що відповідають хоча б одному з критеріїв:

1) мають спільне з політично значущою особою бенефіціарне володіння юридичною особою, трастом або іншим подібним правовим утворенням або мають будь-які інші тісні ділові зв’язки або

2) є кінцевими бенефіціарними власниками юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, про які відомо, що вони де-факто були утворені для вигоди політично значущих осіб.

Також, до категорії ПЕП відносяться члени їх сімей: чоловік/дружина або прирівняні до них особи, син, дочка, пасинок, падчерка, усиновлена особа, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, зять та невістка і прирівняні до них особи, батько, мати, вітчим, мачуха, усиновлювачі, опікуни чи піклувальники.

Перелік таких осіб є вичерпним та не доповнюється загальновідомим українському законодавству поняттям – "інші члени сім'ї".

Який строк статусу ПЕП?

Останні законодавчі зміни змінили підходи до строку статусу ПЕП, який раніше складав три роки після звільнення з посади. Наразі ж статус ПЕП є довічним і в незалежності від того, коли особа була значущим діячем, вона має статус ПЕП.

У чому ж полягає особливість організації роботи з ПЕП і для чого наведено вищезазначених осіб?

Стаття 20 Закону визначає, що всі фінансові операції сума яких перевищує 400 (а в деяких випадках 55) тисяч гривень є пороговими, зокрема, якщо вони здійснюються політично значущими особами, членами їх сім'ї та/або особами, пов'язаними з політично значущими особами.

Яке значення має пороговість операції?

Вся суть полягає у тому, що порогові фінансові операції та підозрілі фінансові операції підлягають фінансовому моніторингу.

Що застосувати?

За Законом використовується ризик-орієнтовний підхід, що полягає у визначенні (виявленні), оцінці (переоцінці) та розумінні ризиків та вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня.

Як застосувати?

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема: 1) пов’язані з його клієнтами, 2) географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, 3) видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб’єкта первинного фінансового моніторингу, 4) способом надання (отримання) послуг.

Таким чином, може встановлюватися високий або неприйнятно високий ризик.

Водночас, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний встановити високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин), зокрема стосовно іноземних публічних діячів, членів їх сімей та осіб, пов’язаних з такими політично значущими особами, а також клієнтів, кінцевими бенефеціарними власниками яких є зазначені особи.

У свою чергу, національних публічних діячів не завжди можуть відносити до високої категорії ризиків

Як отримується інформація про ПЕП?

Сам діяч, його члени сім’ї або пов’язані особи повинні надавати цю інформацію суб’єкту фінансового моніторингу, яку останній перевіряє та підтверджує.

Однак, суб’єкт фінансового моніторингу також самостійно аналізує інформацію про клієнта у разі, якщо останнім не зазначено про свій статус ПЕП.

Такі відомості можуть отримуватися з будь-яких національних або ж міжнародних джерел. Для прикладу, в Україні діє Відкритий реєстр національних публічних діячів України (pep.org.ua), де в режимі реального часу відбувається оновлення даних, пов’язаних з публічними діячами.

Встановили статус ПЕП і що далі?

Надалі проводиться належна перевірка – визначена як заходи, що включають:

1) ідентифікацію та верифікацію клієнта;

2) встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта;

3) встановлення (розуміння) мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;

4) проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик;

5) забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта;

Додатково, суб’єкт фінансового моніторингу повинен у разі проведення операцій з ПЕП, членами сім’ї та пов’язаними особами:

1) мати належну систему управління ризиками з метою виявлення факту належності клієнта або кінцевого бенефіціарного власника клієнта до зазначеної категорії;

2) одержувати дозвіл керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу для встановлення (продовження) ділових відносин, проведення (без встановлення ділових відносин) фінансових операцій на суму, що дорівнює чи перевищує порогову суму (незалежно від того, проводиться така фінансова операція одноразово чи як кілька фінансових операцій, що можуть бути пов’язані між собою);

3) вживати достатніх заходів з метою встановлення джерела статків (багатства) та джерела коштів, з якими пов’язані ділові відносини чи операції з такими особами;

4) здійснювати на постійній основі поглиблений моніторинг ділових відносин.

У разі якщо політично значуща особа перестала виконувати визначні публічні функції, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний продовжувати не менше ніж протягом дванадцяти місяців враховувати її триваючі ризики та вживати заходів, визначених пп. 2-4 поки не переконається в тому, що такі ризики відсутні.

При цьому суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати ризики, що залишаються властивими політично значущій особі, зокрема:

- рівень впливу, що особа може ще мати;

- обсяг повноважень, якими вона була наділена;

- зв’язок між минулими та чинними повноваженнями тощо.

Як бачимо, положення Закону встановлюють значний перелік обставин, що мають аналізуватися, а це означає, що суб’єкти фінансово моніторингу мають керуватися саме ризик-орієнтовним, а не формальним підходом до операцій з ПЕП.

До того ж, наприклад, норми про обов'язкове встановлення високого ризику ділових відносин з національними публічними діячами, як вже зазначалося, було скасовано.

Таким чином, слід ретельно аналізувати інформацію щодо ПЕП під час здійснення операцій та не застосовувати найбільш ускладнену процедуру фінансового моніторингу у разі, якщо існуюча інформація свідчить про відсутність ризиків.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати