З набранням чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом України більше ніж 6 років тому судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб на стадії досудового розслідування кримінальних проваджень був покладений на слідчих суддів. Відтоді практикуючі у кримінальному процесі адвокати щодня на собі відчувають, наскільки недосконало ці питання врегульовані законодавством, а також наскільки слідчі судді не готові ухвалювати законні, проте «непопулярні» рішення, прямо не передбачені процесуальним законом.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Більшість проблем у правозастосовчій практиці виходить з ч. 2 ст. 303 КПК України, якою встановлена пряма заборона на оскарження слідчому судді на стадії досудового розслідування рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, не передбачених ч. 1 зазначеної статті. На момент підготовки цього матеріалу ч. 1 ст. 303 КПК України надано дозвіл на подання скарг слідчому судді лише у 12 випадках, чого на практиці зовсім недостатньо для належного здійснення захисту прав та інтересів зацікавлених осіб. Для деяких з 12 дозволених випадків не відпрацьований механізм примусового виконання відповідних ухвал слідчих суддів чи хоча б механізм дієвого контролю за виконанням таких ухвал відповідно до їх змісту. На деяких таких випадках варто зупинитися окремо.