18.09.2015 Комітетом з питань промислової політики та підприємництва до Верховної Ради України було внесено проект Закону під №3153 «Про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Законопроект).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Цим Законопроектом пропонується прийняття ряду норм, що суттєво доповнюють положення законодавчих актів, якими регулюється введення та дія в Україні мораторію на проведення перевірок підприємців контролюючими органами, який вперше запроваджено у серпні 2014 р. з метою покращення бізнес-клімату в Україні та сприяння розвитку підприємництва.
Нагадаємо, що Законом України №76-VIII «Про внесення змін та такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 було запроваджено мораторій і встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня-червня 2015 р. виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки (п.8 Розділу «Перехідні положення»). Зазначений Закон, за винятком окремих положень, набрав чинності 1.01.2015, а дію мораторію встановлено до 1.07.2015.
Запровадження мораторію викликало неоднозначну оцінку із боку громадськості, оскільки, з одного боку, підприємці схвально поставилися до таких правових обмежень (адже враховуючи усталені принципи перевірок державними органами суб’єктів підприємницької діяльності, такий мораторій хай то як, але все ж таки послаблює тиск на бізнес), з іншого боку, є критичні зауваження з боку суспільних верств щодо прийнятого рішення.
Ми неодноразово висловлювали свої зауваження стосовно тих негативних наслідків, до яких призвело впровадження мораторію без урахування певних галузевих особливостей, зокрема у ЗМІ (див. Юридична газета №29-30 (475-476) від 14.07.2015, С. 45), тож можна вважати, що цей законопроект є виявом спільного законотворчого процесу уряду та громадськості.
Це випливає й зі змісту пояснювальної записки до тексту Законопроекту, де відзначено, що «мораторій на перевірки дозволив виявити неефективні механізми системи державного контролю (нагляду) та розпочати її реформування. Разом з тим радикальне обмеження перевірок мало негативні наслідки як для суспільства, так і для держави. Повна заборона перевірки суб’єктів господарювання контролюючими органами призвела до:
- суттєвого збільшення кількості звернень громадян щодо порушень суб’єктами господарювання законодавства у сфері захисту прав споживачів. Відбулось порушення Конституційних норм, вимог Резолюції ООН та Директив ЄС;
- збільшення випадків недобросовісного ведення бізнесу окремими суб’єктами господарювання;
- негативної реакції ЄС та виникнення ризику обмеження експорту вітчизняної продукції на зовнішні ринки.
Враховуючи це, з метою забезпечення балансу між стимулюванням розвитку малого й середнього підприємництва в Україні та виконання конституційних прав громадян, законопроектом пропонується новий механізм введення обмежень на дії контролюючих органів, який гарантує надання державного захисту у випадку порушення конституційних прав громадян».
Тож розглянемо більш детально, які саме зміни намагається запровадити наш законодавець. Насамперед, розширено перелік органів/осіб, на підставі звернення/погодження яких можливе здійснення перевірки суб’єкта господарювання.
Так, п.3 Перехідних положень Закону України№71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 та п.8 Перехідних положень Закону України №76-VIII«Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 передбачено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Законопроектом же визначено, що «позапланові заходи державного нагляду (контролю) проводяться органами державного нагляду (контролю) з дозволу Кабінету Міністрів України; з дозволу Державної регуляторної служби України (на підставі, передбаченій ч. 2 цієї статті); за письмовою заявою суб’єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду(контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; за рішенням суду.
Позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) з дозволу Державної регуляторної служби України (ст. 3 Законопроекту)».
Таким чином, увівши до цього переліку фізичних осіб як можливих ініціаторів здійснення перевірок, законодавець прагне наділити громадськість (у разі виявлення порушень) правом на звернення до контролюючих органів про проведення перевірки підприємців, попередньо отримавши на це дозвіл Державної регуляторної служби України. При цьому форма та порядок надання відповідного дозволу повинна бути затверджена Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.
Також,відповідно до ст.4 Законопроекту, на Державну регуляторну службу покладається обов’язок до початку проведення контролюючими органами заходів державного нагляду (контролю) оприлюднювати на власному офіційному веб-сайті дозвіл на їх проведення. Забороняється здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) без оприлюднення дозволу.
Коментована норма Законопроекту є позитивною новелою до положень Законів, якими регламентована дія мораторію. Її включення до тексту Законопроекту спричинено збільшенням кількості звернень громадян щодо порушень суб’єктами господарювання законодавства у сфері захисту прав споживачів, зростаючими показниками недобросовісної конкуренції серед підприємців та відсутності законодавчого механізму протидії цим проявам з боку суспільних верств населення.
Тому ст.3Законопроекту гарантує громадянам можливість захисту своїх прав у разі їх порушення господарюючими суб’єктами, усуває наявні бар’єри для здійснення громадського контролю та сприяє більш оперативному реагуванню на протиправні дії з боку підприємців.
До того ж, як роз’яснено правотворцем, «задля ефективної роботи запропонованого обмеження державного контролю та недопущення виникнення негативних наслідків, а також для прискорення реформування/оптимізації органів нагляду у вказаній законодавчій ініціативі закладено ряд винятків, зокрема під обмеження мораторію не підпадають: органи, діяльність яких значно не впливає на малий та середній бізнес; органи, порядок перевірок яких вже був реформований окремим Законом; органи, які вже пройшли внутрішнє реформування». Вичерпний перелік таких органів визначений ст.6 Законопроекту.
Зазначена норма також є позитивною зміною у законодавстві, оскільки окремі сфери діяльності, наприклад, експорт/імпорт воєнного обладнання, відносини у сфері використання ядерної енергетики, фінансовий та валютний контроль тощо потребують постійного нагляду з боку спеціалізованих органів, оскільки стосуються загальнодержавних інтересів, інші ж (наприклад, сфера діяльності фіскальних органів) – регламентовані вже чинними нормативно-правовими актами (Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VІІІ встановлено мораторій на перевірки для територіальних органів Державної фінансової інспекції та Державної фіскальної служби),а тому немає потреби дублювання вже прийнятих норм. Також не вважається за необхідне обмежувати контрольно-наглядові функції окремих органів у зв’язку з їх незначним впливом на діяльність суб’єктів підприємництва (наприклад, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку).
Особливу роль відведено діяльності Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, оскільки ст. 42 Конституції України визначено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю та безпечністю продукції, усіх видів послуг і робіт. Таким чином, сфера захисту прав споживачів потребує постійного державного контролю та миттєвого реагування.
Тому діяльність зазначеного органу пропонується також виключити з-під дії мораторію. Ч.3 ст.7 Прикінцевих положень Законопроекту зобов’язано Кабінет Міністрів України у шестимісячний термін,уразі набрання чинності цим Законом, розробити й затвердити Стратегію та програму реформування системи державного нагляду (контролю).Строк дії мораторію запропоновано встановити до 30.06.2016 р.
На думку розробників Законопроекту «його прийняття дозволить обмежити до 30.06.2016 проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців органами державного нагляду (контролю) та знизити адміністративний тиск на бізнес, що,у свою чергу, поліпшить бізнес-клімат в Україні. У той же час Законопроект дозволить забезпечити належний контроль з боку суспільства за дотриманням положень законодавства суб’єктами господарської діяльності та надасть гарантії захисту прав громадян».
Наразі Законопроект перебуває на розгляді Комітетів Верховної Ради України, тож сподіваємося, що невдовзі парламентарі проголосують за відповідний Закон, а закріплені ним нормативні положення допоможуть посилити гарантії захисту прав громадян (проголошених як Конституцією України, так і іншими нормативно-правовими актами), збалансують інтереси суб’єктів підприємництва й споживачів та сприятимуть розвитку здорової конкуренції на ринку товарів і послуг.