Довгоочікуваний законопроект №3524 «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» минулого тижня нарешті був поданий Президентом до парламенту. То що ж такого планують змінити в українському правосудді, що довелося змінювати Конституцію? Над чим місяцями працювали «найбільші уми» української науки та практики?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У пояснювальній записці до законопроекту №3524 говориться, що Зміни до Конституції України є необхідними, насамперед, для утвердження незалежності судової влади, зокрема шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу. Метою цих заходів є практична реалізація принципу верховенства права та забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд справи незалежним і безстороннім судом. Подивимося, що ж там напрацювали.
Чинними нормами Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Законопроектом №3524 пропонується врахувати, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Тобто можна сказати, що встановлюється можливість обмеження категорії спорів, які розглядатимуться судами.
Більше того, законопроектом №3524 пропонується закріпити в Конституції норму, згідно з якою законом може бути визначений обов'язковий досудовий порядок врегулювання спору. Тобто суд зможе відмовити особі у прийнятті її позову, якщо вона не скористалася можливістю досудового врегулювання спору (якщо така обов’язковість передбачена законодавством).
Варто звернути увагу на те, що змінами до Конституції передбачено, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. Народних засідателів прибрали.
Також законопроектом №3524 пропонується прямо в Основному законі передбачити, що Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального суду. При цьому п. 1 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту пропонується передбачити, що відповідне положення набирає чинності лише через 3 роки з дня, наступного за днем опублікування цього Закону. Таким чином, змінами до Конституції, внесеними на розгляд парламенту Президентом України, відтерміновано можливість визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду.
Вища рада правосуддя
Грандіозні зміни в законопроекті №3524 передбачені для Вищої ради юстиції. По-перше, остання перейменована на Вищу раду правосуддя, для якої передбачені наступні функції:
- внесення подання про призначення судді на посаду;
- ухвалення рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності;
- розгляд скарг на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора;
- ухвалення рішення про звільнення судді з посади;
- надання згоди на затримання судді чи утримання його під вартою;
- ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;
- здійснення заходів щодо забезпечення незалежності суддів;
- ухвалення рішення про переведення судді з одного суду до іншого;
- здійснення інших повноважень, визначених цією Конституцією та законами України.
Вища рада правосуддя скрадатиметься з 21 члена, 10 з яких обиратиме з'їзд суддів України з-поміж суддів чи суддів у відставці, 2– призначатиме Президент України, 2– обиратиме Верховна Рада України, 2 – з'їзд адвокатів України, 2 – всеукраїнська конференція прокурорів, 2 – з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.
Голова Верховного Суду входитиме до складу Вищої ради правосуддя за посадою. Нагадаємо, що на сьогодні до складу ВРЮ за посадою входять Міністр юстиції України та Генеральний прокурор України. Задля зниження політичного тиску на ВРЮ ці положення прибрали.
Строк повноважень обраних (призначених) членів Вищої ради правосуддя становитиме 4 роки. Одна й та ж особа не зможе обіймати посаду члена Вищої ради правосуддя два строки поспіль.
Член Вищої ради правосуддя не зможе належати до політичних партій, профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади (крім посади голови Верховного Суду), виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької чи творчої. Член Вищої ради правосуддя повинен буде належати до правничої професії та відповідати критерію політичної нейтральності. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги до члена Вищої ради правосуддя.
Вища рада правосуддя набуде повноважень за умови обрання (призначення) щонайменше 15її членів, серед яких більшість становитимуть судді.
Відповідно до закону, в системі правосуддя створюватимуться органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів.
До утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснюватиме Вища рада юстиції. Вища рада правосуддя буде утворена шляхом реорганізації Вищої ради юстиції. До обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя цей орган працюватиме у складі членів Вищої ради юстиції протягом строку їх повноважень, але які не можуть тривати довше, ніж до 30.04.2019 р. Обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя здійснюватиметься не пізніше 30.04.2019 р.
Суди
Змінами, які пропонуються внести до Конституції, змінюється порядок створення, ліквідації та реорганізації судів, – ці функції надано Президенту України. Так, створення, ліквідація та реорганізація судів здійснюється законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Верховний Суд залишається найвищим судом у системі судоустрою України.
У той же час, варто зазначити, що законопроект №3524 передбачає, що відповідно до закону можуть діяти вищі спеціалізовані суди. При цьому особлива увага звертається на адміністративні суди, які мають працювати з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин. Нагадаємо, що згідно з чинною редакцією Конституції, вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди. А відповідно до закону, діють апеляційні та місцеві суди.
У випадках реорганізації чи ліквідації окремих судів, утворених до набрання чинності Законом «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», судді таких судів матимуть право подати заяву про відставку або заяву про участь у конкурсі на іншу посаду судді в порядку, визначеному законом.
До впровадження нового адміністративно-територіального устрою України, відповідно до змін до Конституції України щодо децентралізації влади, але не довше ніж до 31.12.2017 р., створення, реорганізацію та ліквідацію судів здійснюватиме Президент України. Упродовж 2-хроків переведення судді з одного суду до іншого здійснюватиме Президент України на підставі відповідного подання Вищої ради правосуддя.
Судді
Якщо сьогодні останнє слово у притягненні судді до відповідальності та звільненні належить парламенту, то законопроектом №3524 ця функція передається Вищій раді правосуддя. Пропонується, що без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час чи одразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
У той же час, у Конституції хочуть чітко закріпити норму, що суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. Нагадаємо, що це було вимогою Європи.
У законопроекті розширено перелік випадків, коло повноваження судді припиняються.
Так, пропонується, що підставами для звільнення судді є:
- неспроможність виконувати повноваження за станом здоров'я;
- порушення суддею вимог щодо несумісності;
- вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді;
- подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;
- незгода на переведення до іншого суду у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду;
- порушення обов'язку підтвердити законність джерела походження майна.
Чинна Конституція говорить, що повноваження судді припиняються лише у разі його смерті. Законопроектом №3524 пропонується, що повноваження судді припиняються у разі:
- досягнення суддею 65 років;
- припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави;
- набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним чи обмежено дієздатним;
- смерті судді;
- набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.
Таким чином не буде більше випадків, коли, наприклад, судді виповнилось 65 років, а він ще кілька років формально займає посаду, отримує заробітну плату, оскільки через якісь причини його не може звільнити орган, який суддю призначав на посаду.
Важливим нововведенням є те, що суддя буде призначатися на посаду одразу безстроково. При цьому таке призначення здійснюватиметься Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя у порядку, встановленому законом. Призначення на посаду судді здійснюватиметься за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
Нагадаємо, що сьогодні процедура призначення суддів на посаду виглядає наступним чином. Спочатку відбувається перше призначення на посаду професійного судді строком на 5 років, яке здійснюється Президентом України. Після закінчення 5-ти річного строку суддя знову має проходити процедуру призначення на посаду безстроково вже парламентом.
Законопроектом підвищується віковий ценз, з якого особа може стати суддею. Так, передбачається, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший 30і не старший 65 років, який має вищу юридичну освіту та стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше 5 років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Згідно з чинними нормами Конституції, на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший 25 років, який має вищу юридичну освіту та стаж роботи у галузі права не менше як 3роки, проживає в Україні не менше як 10 років та володіє державною мовою. Як бачимо, вимогу щодо проживання кандидата на посаду судді в Україні не менше як 10років прибрали.
Передбачається, що повноваження суддів, призначених на посаду строком на 5 років, припиняються з закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді зможуть бути призначені на посаду судді в порядку, визначеному законом. Судді, які обрані суддями безстроково, продовжуватимуть здійснювати свої повноваження до звільнення або до припинення їх повноважень на підставах, визначених Конституцією України.
Відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на 5 років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання буде підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюватимуться законом.
Фінанси
Сьогодні ситуація з фінансування судів в Україні є не простою. Бюджету вистачає лише на якийсь відсоток від реальної потреби. Законопроектом пропонується змінити підходи до фінансування судів. Так, передбачається, що у Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
КСУ
Законопроектом №3524 оновлено ст. 147 Конституції, яка регламентує діяльність КСУ. Так, передбачається, що Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження, відповідно до цієї Конституції. Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов'язковості ухвалених ним рішень i висновків.
Залишається норма, що Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по 6 суддів Конституційного Суду України. Проте додається, що відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України здійснюється на конкурсних засадах у визначеному законом порядку.
Серед вимог до судді КСУ підвищили стаж професійної діяльності у сфері права, який має бути щонайменше 15років (сьогодні 10 років). Прибрали норму, що суддя КСУ має проживати в Україні протягом останніх 20 років. Збережено норму, що суддя Конституційного Суду України призначається на 9 років без права бути призначеним повторно. До повноважень КСУ зміни не вносяться.
Варто звернути увагу на те, що до суб’єктів конституційного подання, які мають право звернутися до КСУ за наданням висновків про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість, додаються ще «щонайменше 45 народних депутатів України».
Також передбачається, що Конституційний Суд України за зверненням Президента України або щонайменше 45 народних депутатів України надає висновки про відповідність Конституції України (конституційність) питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою.
Передбачається, що Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано.
Судді КСУ, призначені до набрання чинності Законом «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», продовжуватимуть здійснювати свої повноваження до припинення повноважень або звільнення у порядку, передбаченому ст. 1491 Конституції України, без права призначення повторно. Повноваження судді КСУ, який на день набрання чинності Законом «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» досягне 65 років, але рішення щодо звільнення такого судді з посади не буде ухвалено, припиняться.
Адвокатська монополія
Законопроектом №3524 передбачається, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Важливим нововведенням є те, що на рівні Конституції закріплюється, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Представництво виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюватиметься з 1.01.2017 р.; у судах апеляційної інстанції – з 1.01.2018 р.; у судах першої інстанції – з 1.01.2019 р. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування у судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1.01.2020 р. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюватиметься за правилами, які діяли до набрання ним чинності, – до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню