08 вересня 2020, 17:44

Приватне інвестування за кордон: останні тренди

Опубліковано в №17 (723)

Максим Лавринович
Максим Лавринович «Lavrynovych & Partners Law Firm» керуючий партнер
Дмитро Савчук
Дмитро Савчук «Lavrynovych & Partners Law Firm» асоційований партнер

Ні для кого не секрет, що в Україні приватні інвестори ризикують зіткнутися з проблемами недотримання законності та корупцією. Різні види шахрайства та рейдерські схеми, так чи інакше орієнтовані на позбавлення права власності на активи та захоплення майна, і далі залишаються актуальними для українського інвестиційного середовища. З цим намагаються боротися, щороку законодавство посилює захист права власності, більш жорсткими стають санкції за свавілля проти прав та свобод фізичних осіб. Але відсутність культури дотримання вимог законодавства, проблеми з реальністю та невідворотністю покарання змушують українських приватних інвесторів розглядати можливість інвестування в іноземні юрисдикції.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Країни для інвестування

На тлі глобальної боротьби з офшоризацією і ухиленням від сплати податків для інвесторів все привабливішими стають оншор-юрисдикції з гарною репутацією і сприятливим оподаткуванням. Якщо ви зацікавлені в прогнозованому бізнес-середовищі, легкому веденні бізнесу й стабільності, такою юрисдикцією може бути Австрія. Якщо ви бажаєте інвестувати в країни ЄС з лояльною системою оподаткування, вибір можна зупинити на Кіпрі. Однак найбільш затребуваною схемою роботи в материковій Європі залишається створення австрійської компанії з материнською структурою на Кіпрі.

Австрія вражає цілковитою надійністю: жодних банкрутств, жодних втрат, нерухомість росте в ціні стабільно протягом понад 100 останніх років. Крім того, в цій країні доволі жорсткі закони з приводу порушення прав власності — відповідальність за це жорсткіша, ніж навіть за злочини проти людини. Додатковою опцією Австрії є можливість отримання картки резидента, що дає чималі вигоди: подорожі всією територією ЄС, безкоштовна медицина та освіта, соціальні пільги як для власника картки резидента, так і для членів його родини і багато іншого. Через 10 років (а у деяких випадках і менше) власник картки резидента отримує право на отримання австрійського паспорта.

Кіпр — дуже кліматично і ментально комфортна країна для проживання та ведення бізнесу. Нерухомість на Кіпрі не так стабільна у ціні, але економічно приваблива. Так, вілла на березі моря там може коштувати 5 млн євро, що значно дешевше аналогічної нерухомості у Франції, Італії або Іспанії. В останні роки дуже популярна програма отримання громадянства Кіпру в обмін на інвестиції. Отримати паспорт Кіпру неважко, і не обов'язково тримати гроші в кіпрському банку — досить інвестувати 2 млн євро в нерухомість, яку вже через 5 років можна продати.

Приємний бонус паспортної програми — оподаткування. Нові резиденти Кіпру звільняються від оподаткування доходів, отриманих за межами Кіпру. Щоб скористатись цією можливістю, громадянам України, які мають громадянство Кіпру, слід жити на Кіпрі мінімум 60 днів на рік, при цьому не жити в жодній іншій країни більше, ніж 183 дні, і не бути податковим резидентом іншої країни. Необхідними є незначні додаткові вимоги, які стосуються прив'язки до Кіпру — наприклад, робота в кіпрській компанії і отримання мінімальної зарплати. Кіпр є хорошим варіантом юрисдикції для законної оптимізації податків. Зокрема, для громадян України, чиї офшорні компанії заробляли кошти протягом останніх років, ця схема підходить ідеально. Податкові резиденти Кіпру мають можливість виплачувати собі дивіденди або отримувати прибутки з тих статків, які їх компанії отримали в минулому, з нульовою ставкою оподаткування.

Якщо звернути погляд на азійський ринок, то і Гонконг та Сінгапур свого часу були популярними юрисдикціями для інвестування, але з деякими нюансами. Так, Сінгапур бореться з тіньовими коштами так само жорстко, як і європейські банки. Для ведення бізнесу влада вимагає відкривати представництво, а це значні витрати як на відкриття, так і на утримання.

Гонконг також був колись цікавою офшорною юрисдикцією, хоч і недешевою в утриманні. Але там не так легко буде підтвердити сплату податків і звітність. Гонконг, по суті — квазіофшорна юрисдикція, як Ірландія та Великобританія — країни, які реєструють компанії без фізичної присутності, і де дозволено не сплачувати податки, якщо діяльність ведеться за межами країни.

Банківські рахунки

Україна за останній час значно лібералізувала для своїх громадян порядок відкриття рахунків у іноземних банках. Але не варто особливо цим захоплюватися — не всі кошти і не від кожного українця іноземні банки, зокрема європейські, чекають з нетерпінням.

Зараз перше, ніж відкривати рахунок у Європі, слід правильно вибрати банк відповідно до своїх цілей. Якщо маєте на меті розмістити великі заощадження для зберігання та управління коштами, слід обирати невеликий приватний банк. Це дасть можливість інвестувати у цінні папери і залишати гроші на рахунку на тривалий строк. Якщо сума порівняно невелика і є потреба у постійних платежах, кращим варіантом є великий системний банк з розгалуженою мережею.

По‑друге, для відкриття рахунку за кордоном слід повністю розкритися, пройти детальну перевірку в банку, так званий банківський комплаєнс, що базується на наступних принципах:

  • банк перевіряє особистість кожного потенційного клієнта (Know your client). Це процедура отримання банком інформації про особу, місце її постійного проживання, освіту, професійний досвід, родинні зв'язки, публічну історію, причетність до політичних та корупційних скандалів. Чим прозоріша та зрозуміліша інформація, тим більше шансів стати клієнтом банку. Якщо клієнт або його близькі родичі причетні до політики та/або державного управління (PEP, politically exposed person), вірогідність відкрити рахунок в іноземному банку досить низька, оскільки для банку такий клієнт є ризиковим;

Друге питання для дослідження — природа походження коштів. Правила фінансового моніторингу AML (Anti Money Laundering) є обов'язковими. Банк ніколи не прийме кошти, походження яких незрозуміле або викликає додаткові питання. З огляду на великі штрафи від європейських регуляторів за обслуговування «токсичних» грошей, банку легше відмовитися від роботи з таким клієнтом, ніж взяти в нього гроші. Третій важливий момент для відкриття рахунку — національна приналежність клієнта. Не секрет, що найбільш лояльними до українців для відкриття банківських рахунків є банки Східної Європи. Натомість для відкриття рахунку в більшості банків західної Європи нашим громадянам слід відповідати певним умовам: місце проживання в країні відкриття рахунку, придбання нерухомості або працевлаштування. У Швейцарії, як правило, з вами готові будуть працювати, якщо в банку буде розміщено від 1 млн євро і більше, при цьому частина коштів буде використовуватися на придбання банківських продуктів.

Резюмуючи, європейські банки наразі фактично виконують функцію фінансового контролера і податкового агента, який має відповідні повноваження та відповідальність. Сьогодні будь-яка транзакція, що перевищує 50 тис. євро, є об'єктом пильної уваги не лише банку, який відправляє/приймає кошти, але й банку-кореспондента.

Деофшоризація у світі

Деофшоризація й надалі поширюється у світі, все більше країн вводять обмеження на транзакції з острівних юрисдикцій, що змушує приватних інвесторів усього світу змінювати фінансові потоки. На сьогоднішній день зберігати кошти на рахунках офшорних компаній стає все складніше. Деякі банки просять клієнтів закрити рахунки таких компаній. Інші не вимагають закрити рахунки, однак вимагають показати джерело походження коштів і довести існування і діяльність компанії в цій юрисдикції (так званий substance — присутність компанії, наявність живого офісу та співробітників, товарів і послуг, які вони надають та продають). Іншими словами, банки тепер дивляться на компанії з точки зору не лише форми, але й змісту.

ЄС періодично оновлює чорний список офшорів, який зараз включає: Американське Самоа, Кайманові Острови, Фіджі, Оман, Палау, Гуам, Панаму, Самоа, Віргінські Острови США, Тринідад і Тобаго, Сейшельські Острови і Вануату. Причиною наявності цих країн у чорному списку стало невиконання ними прийнятих перед ЄС зобов'язань зі зміни системи оподаткування в узгоджені строки.

Разом з тим, деякі країни, що були у названому списку (наприклад, Об'єднані Арабські Емірати, Домініканська Республіка, Британські Віргінські Острови (БВО), Беліз), виконали вимоги ЄС та список тепер зі списку виключені. Міжнародна боротьба з ухиленням від сплати податків і тренд транспарентності привели до серйозних змін у законодавстві навіть таких популярних юрисдикцій, як БВО і Беліз. Для виконання своїх міжнародних зобов'язань ці країни у 2019 р. імплементували вимоги економічної присутності (наявність достатньої кількості кваліфікованих співробітників і реального офісу на території країни) до зареєстрованих у них компаній. У БВО компанії також зобов'язуються регулярно звітувати про виконання вимог економічної присутності, інакше до них можуть застосовуватися санкції, починаючи зі штрафів від $5000 і аж до примусового виключення з реєстру компаній. У Белізі за невідповідність вимогам економічної присутності також загрожує примусове виключення з реєстру компаній.

Починаючи з 2016 р., ЄС здійснює комплекс заходів з протидії ухиленню від оподаткування (Anti Tax Avoidance Package), спрямований на приведення оподаткування країн-членів ЄС у відповідність до стандартів ОЕСР і Плану BEPS. Ці заходи передбачають імплементацію правил оподаткування, які виключають зловживання популярними схемами податкової оптимізації. Такими, зокрема, як вивід прибутку на пов'язану офшорну компанію шляхом виплати їй великих відсотків за позикою, штучно створюючи при цьому збитки для компанії з юрисдикції, де високі податки.

Таким чином, якщо раніше інвестування з офшорних компаній з нульовим оподаткуванням здійснювалося без жодної звітності, то зараз слід змінювати корпоративну структуру, реєструвати компанії оншор, надаючи перевагу тим юрисдикціям, де є чітке оподаткування, захист і стабільна банківська система. У зв'язку з цим активи потрібно виводити і переводити, наприклад, на компанії ЄС з помірним податковим навантаженням або компанії інших юрисдикцій, які мають податкове навантаження не менше, ніж 10% податку на прибуток. Деякі інвестори обирають варіант переведення коштів на рахунки кінцевих бенефінціарів-фізичних осіб. У майбутньому це дає можливість інвестувати кошти в новостворені компанії в більш привабливих і надійних юрисдикціях.

Деофшоризація по‑українськи

Україна не стоїть осторонь у питаннях деошоризації. Нещодавно набув чинності Закон №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який, серед іншого, має на меті запровадити правила BEPS в Україні, що призведе до кардинальних змін у питаннях міжнародного оподаткування. Наслідком прийняття закону та поступового набрання чинності його нормами стануть нові, більш фіскальні правила роботи з іноземними юрисдикціями для українських інвесторів. Діючі та усталені схеми роботи з безподатковими юрисдикціями втратять сенс та потребуватимуть реструктуризації.

Розглянемо деякі зміни, що нас чекають

1. Нові правила застосування договорів про уникнення подвійного оподаткування

Відтепер для звільнення від оподаткування пасивних доходів або застосування зниженої ставки за такими операціями з нерезидентами недостатньо самого факту наявності між країнами угоди про уникнення подвійного оподаткування. Потрібно мати неспростовні докази, що нерезидент є фактичним власником доходу, який йому виплачується, не перерозподіляє його іншим суб'єктам. Необхідно обґрунтувати економічну доцільність операції саме з цим нерезидентом, щоб довести, що метою операції не є виключно отримання податкової вигоди від угоди про уникнення подвійного оподаткування.

2. Розширено поняття дивідендів

Мета цих змін — платежі на користь пов'язаних нерезидентів, що не називаються дивідендами, але не відповідають ринковій кон'юнктурі, прирівнюються до дивідендів, зокрема:

  • платежі за цінні папери (корпоративні права);
  • вартість товарів (робіт, послуг, крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються;
  • сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються;
  • інші виплати в грошовій або негрошовій формі, що здійснюються юридичною особою на користь її засновника/учасника-нерезидента України.

3. Розширено визначення доходу з джерелом походження з України

Відтепер доходом з джерелом походження з України є також прибутки від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав у іноземній компанії, за умови, що: 1) активи такої іноземної компанії на 50% і більше сформовані за рахунок акцій/часток в українській компанії; 2) активи цієї української компанії на 50% і більше сформовані за рахунок нерухомості/прав на нерухомість, що знаходиться в Україні.

4. Контрольовані іноземні компанії

Податковий кодекс України доповнено поняттям «контрольована іноземна компанія» (КІК), а на фізичних та юридичних осіб, які ними володіють або їх контролюють, покладеного обов'язок звітувати та сплачувати за них податки в Україні. При цьому поняття КІК включає також іноземні партнерства, трасти, фонди.

Базою оподаткування КІК буде частина їх скоригованого прибутку, що є пропорційною частці, яку контролює фізична чи юридична особа. Звітувати потрібно буде як про доходи КІК, так і про набуття частки, початок здійснення фактичного контролю чи заснування або відчуження частки у КІК. За неподання або подання з порушеннями звіту про КІК передбачена фінансова відповідальність. Це також є підставою для проведення податкової перевірки.

Деякі із зазначених вище правил починають діяти з початку наступного року, але вже зараз вітчизняному інвестору варто оцінити доцільність використання компаній в окремих іноземних юрисдикціях та перебудувати структуру з урахуванням нових правил оподаткування.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати