Криптосанкції: новий інструмент економічного тиску

Jun. Column

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Як західні країни реагують на зловживання у сфері обігу віртуальних активів, які механізми задіяні по відношенню до  підсанкційних осіб, що намагаються обійти накладені обмеження за допомогою криптовалют, з якими «криптовикликами» зіштовхнувся світ через безпрецедентну санкційну політику щодо держави-агресора рф? Розберемося.

Понад рік триває велика війна, що почалася після брутального та широкомасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року. Своїм незаконним військовим вторгненням рф грубо порушує норми міжнародного права та принципи Статуту ООН, підриває регіональну та глобальну безпеку. Європейський Союз, США та інші союзники України зайняли непохитну позицію у визнанні суверенітету та територіальної цілісності нашої держави. Одним з інструментів політичного та економічного тиску на агресора є запровадження фінансових санкцій, заборон на подорожі та інших обмежень. 

Наразі санкції щодо росії запроваджені Сполученими Штатами, ЄС, Канадою, Австралією та низкою інших держав. Основною метою санкцій є міжнародна всеосяжна ізоляція країни-агресора. Санкції торкнулися сотень фізичних та юридичних осіб та цілих галузей економіки, зокрема оборонної та нафтопереробної промисловості рф. І хоча ефективність деяких санкційних програм викликає слушні запитання, сам масштаб міжнародної реакції є безпрецедентним у новітній історії.

Оскільки однією з цілей санкційної політики є блокування каналів фінансування, відтак не оминули вони і криптовалюти. До прикладу, вперше у практиці Європейського Союзу було накладено заборону на відкриття рахунків і розміщення криптовалют для громадян та резидентів певної країни.

Виклики у реалізації санкційної політики держав

Разом з очевидною необхідністю перекрити альтернативні канали фінансування, запровадження та дотримання санкцій щодо операцій з криптовалютами несе й унікальні виклики. 

За своєю природою, криптовалютні транзакції можуть здійснюватися поза регульованим фінансовим сектором, що значно ускладнює контроль за ними. Подібні виклики несуть і розрахунки у готівковій формі, однак, за допомогою криптовалют особа може здійснити транскордонну транзакцію в еквіваленті десятків мільйонів доларів США за лічені хвилини, сплативши комісію у кілька доларів, без необхідності фізичного переміщення готівки через кордон.

Ще у березні 2022 року орган фінансової розвідки Сполучених Штатів – FinCEN, – у своєму тематичному огляді привертав увагу фінансових установ США до ризиків обходу санкцій шляхом використання криптовалют. В огляді зазначалося, що «хоча масштабне ухилення від санкцій за рахунок використання криптовалют державами на кшталт російської федерації не є практичним, підсанкційні особи та кримінальні елементи… можуть використовувати криптовалюти та інструменти анонімізації для ухилення від санкцій та захисту своїх активів, в тому числі на території США» 

Досвід Сполучених Штатів Америки

У 2022 році Сполучені Штати запроваджували санкції щодо певних осіб, пов’язаних з криптовалютною інфраструктурою, не тільки у зв’язку з російською агресією в Україні. Так, у травні 2022 року Офіс Контролю за Іноземними Активами (Office of Foreign Assets Control, OFAC), департамент при Міністерстві Фінансів США, що відповідає за адміністрування американських санкційних програм, видав пресреліз, у якому повідомив про «запровадження перших в історії санкцій щодо сервісу міксингу віртуальних валют». Зокрема, сервіс міксингу Blender.io, який використовувався владою Північної Кореї та пов’язаною з нею кіберзлочинною організацією Lazarus Group, для відмивання вкраденої шляхом кібератак віртуальної валюти на 20,5 млн дол США (загалом же ця кіберзлочинна організація підозрюється у викраденні криптовалюти на понад 620 мільйонів доларів у еквіваленті станом на травень 2022 року).

До сьогодні США запроваджували тільки індивідуальні санкції щодо операторів криптовалютної інфраструктури (міксери або біржі та обмінні сервіси, такі як Chatex або Garantex). 

Окремо слід зазначити, що в практиці OFAC також є додавання конкретних криптовалютних адрес до профілів підсанкційних осіб, навіть якщо вони не є учасниками криптовалютної інфраструктури. Однак це є лише додатковою вказівкою на можливі ідентифікатори особи, а не самостійні суб’єкти санкцій. Прикладом такого ідентифікатора може бути Біткоін-адреса bc1q2lpgjntr348pfvxhfy33ehmdzy3gmx8w4052z6 у профілі ДШРГ «Русіч» (TASK FORCE RUSICH) – диверсійно-штурмова розвідувальна група російського неонацистського терористичного військового угрупування, що брало участь у війні на сході України, та згодом у російському вторгненні 2022 року в складі російських військ. Реєстр OFAC є публічним, будь-який профіль може бути переглянутий за посиланням.

Зазначення конкретних крипто-адрес як ідентифікаторів підсанкційних осіб покликане підвищити ефективність виявлення активів, що належать таким особам. Так, більшість провайдерів криптовалютних сервісів користуються спеціальними аналітичними сервісами, які дозволяють відстежувати зв’язки з певними, «брудними» адресами та визначати належність адрес певним особам – біржам, сервісам, організаціям тощо.

Європейська економічна зона

Відмінною є практика ЄС, де у квітні минулого року п’ятим пакетом санкцій було запроваджено обмеження на відкриття крипто-акаунтів для громадян та резидентів рф. Спочатку обмеження стосувалися гаманців криптовалютних активів із певним лімітом – акаунти, баланс яких перевищує EUR 10,000 в еквіваленті. Згодом, у жовтні 2022, восьмим пакетом санкцій була запроваджена повна заборона надання криптовалютних рахунків громадянам та резидентам рф.

Оскільки Регламент Ради Європейського Союзу, яким запроваджено такі обмеження, є загальнообов’язковим для всіх осіб, що знаходяться на території ЄС, європейські провайдери криптовалютних послуг почали блокувати та закривати акаунти громадян і резидентів рф. Проте з цими обмеженнями виникли дві проблеми.

Перша проблема – формулювання вимоги до заборони на відкриття акаунтів, що міститься у восьмому пакеті санкцій, з якого до кінця не зрозуміло, чи стосуються такі обмеження громадян рф, що проживають за межами її території (резиденти інших країн). 

Друга проблема – транскордонна природа крипто-активів, яка теоретично і практично дозволяє будь-якій особі користуватися сервісом зі зберігання криптовалюти (crypto custody/safekeeping) у будь-якій юрисдикції світу або ж взагалі сервісом без прив’язки до будь-якої юрисдикції (приклад, Decentralized Finance, або DeFi платформи та self-hosted гаманці). Не кажучи вже про те, що левова частка найбільших за об’ємом торгів бірж зареєстрована в офшорних юрисдикціях (Сейшели, ОАЕ, Панама, Бермуди тощо). 

Отже, негативний вплив від запровадження санкцій на спроможність громадян та резидентів рф користуватися криптовалютами для фінансування своєї діяльності та зберігання активів є сумнівним, хоча це може створювати певні незручності особам, які виїхали з території рф до країн ЄС. Найуразливішими такі особи стають, коли намагаються провести конвертацію криптовалюти на фіатні гроші – долари США, Євро, Британські фунти тощо.

Висновки

Підсумовуючи, можна зазначити, що практика запровадження санкцій щодо операторів криптовалютної інфраструктури та операцій з крипто-активами загалом є доволі новою, як і сама індустрія. Проте з кінця 2018 року, коли OFAC вперше додав криптовалютні адреси у профілі підсанкційних осіб, провайдери криптовалютних послуг випрацювали алгоритми ідентифікації підсанкційних активів за допомогою використання профільних аналітичних сервісів. Певні держави та політичні блоки все частіше вдаються до цього інструменту економічного та політичного тиску.

Однак, зважаючи на транскордонну природу криптовалют, наявність децентралізованих організацій, DeFi та NFT платформ, існують ефективні засоби обходу санкцій, використовуючи які, власник може продовжувати користуватися своїми активами, здійснювати розрахунки та залишатися поза межами регульованого фінансового сектору.

З огляду на це виникає питання: чи має бути розроблена нова політика регуляторів, механізми якої унеможливлювали б обхід санкцій, або ж наявність таких механізмів дискредитуватиме існування криптовалют як нового класу активів, вільного від цензури та кордонів?