«Полювання на відьом - справа прибуткова. Як для кишені, так і для духу. Якщо пастух вміє овець мотивувати, то все, що стосується кишені, падає йому, а вівці задовольняються «духом», і їм цього цілком вистачає» / Невідомий мисливець
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
14 серпня 2020 р. юридична компанія «АМБЕР» спільно з Асоціацією адвокатів України провели BANKING&COMPLIANCE 2020 A2B FORUM. Я на правах організатора взяв на себе сміливість підбити короткий підсумок обговорення головної теми форуму.
5 грудня 1484 р. було видано буллу Папи Римського Інокентія VIII під назвою Summis desiderantes affectibus («Всіма силами душі»), яка закликала до найжорсткішого переслідування єретиків і відьом. Хоча це була не перша булла на подібну тематику, саме вона вважається натхненником полювання на відьом, що процвітало в Європі протягом наступних двох століть. І ось уже більше 500 років не припиняється це полювання, змінюються тільки його об'єкти. Від полювання на відьом ми перейшли до виявлення інакомислячих, а сьогодні зацікавилися бізнесменами, яким вдалося сколотити певний капітал.
У кінцевому підсумку, щоб осмислити той чи інший процес, зазвичай досить розглянути мету, до якої цей процес має привести. Чи є метою комплаєнса, а особливо банківського комплаєнса чистота наших рядів? Дуже сумніваюся. Основне завдання, яке ставлять перед собою фахівці відповідного напряму - виконати якийсь неформалізований набір дій, щоб чергова перевірка Центробанку, правоохоронного органу чи аудит неодмінно побачили витрачені на комплаєнс-процедури час і сили. Власне, результат тут не є самоціллю - відсіяні клієнти банку, яким рахунки так і не були відкриті, не проведуть жодної операції, що, власне, не дасть можливості оцінити збитки від їх роботи. Ті ж, кому рахунки змусять закрити зовнішні чинники (різноманітні перевірки й кримінальні переслідування), зайвий раз будуть доводити важливість комплаєнса - якби його не було, таких мерзотників було б у сто разів більше.
В основі модного слова «комплаєнс» лежить недобра практика перекладання провини зі злочинця, якого часто ніхто особливо не шукає, на велику білу структуру, яка нікуди не ховається. Велику структуру легко збити з ніг, яким би абсурдним це не здавалося на перший погляд. Велика структура боїться репутацій них ризиків, не може закритися і завтра відкритися під іншим іменем, у неї завжди є що заарештувати або зупинити. Усі ці фактори зайвий раз доводять, що з рушницею краще полювати на слона, ніж на польову мишу - і влучити легше, і м'яса більше. Не змовляючись, держави, а як наслідок, їх центробанки і правоохоронці в гонитві за грошима і славою перестали ловити мишей, надавши їм, по суті, повну індульгенцію, і зосередили всі свої зусилля на великих і жирних слонах. Слонам би зібратися у зграю і дати відсіч мисливцям, але рушниця у цій війні перемогла. Тепер мисливці біжать за слонами, звинувачуючи їх у мишачих гріхах, а слони замість боротьби з мисливцями марно намагаються довести, що роблять і робили все для чистоти мишачого королівства.
Так з'явився комплаєнс - система контролю в організації, пов'язана з ризиками невідповідності, недотримання вимог законодавства, нормативних документів, правил і стандартів наглядових органів, галузевих асоціацій та саморегулівних організацій, кодексів поведінки тощо. По суті, на банки було покладене не властиве їм і нездійсненне завдання - Знай Свого Клієнта. Від співробітників банку вимагається не гірше професіоналів розбиратися у будь-якому бізнесі, з яким у банк прийде клієнт. І байдуже, що за бізнес - утилізація полімерних відходів чи торгівля зерном, не має значення, що банк не має повноважень прокуратури або міліції, якщо щось не так - його відповідальність.
Банк є невід'ємною частиною будь-якого бізнесу, і необхідність подолання бар'єрів на шляху відкриття і ведення рахунків є для нас дуже потрібним і дуже важливим завданням. З урахуванням викладеного спробуємо визначити набір тих заходів, які треба вжити компанії чи фізичній особі перед походом у банк.
У першу чергу, банк буде цікавити бенефіціар і все, що про нього можна дізнатися. Власне, компанія і передбачуваний бізнес - завжди питання номер два. Найголовніше - хто? Тут і потрібно виконати основну роботу, склавши про себе інформацію за планом, наведеним нижче.
(для перегляду натисніть зображення)
Відповіді на ці запитання мають займати мінімум 3-4 сторінки друкованого тексту і бути ілюстровані вирізками з інтернету, фотографіями та логотипами ваших компаній. Усе, природно, англійською мовою, і ідеально, щоб результат був підготований у вигляді слайдів. Тут немає розумної достатності - чим солідніший буде цей кейс, тим більш сприятливе враження ви справите. Пам'ятайте, що банк підбирає клієнтів за принципом ВБН - великий, білий, неполітичний.
Наступним етапом банк почне ретельно перевіряти усе, викладене вище, використовуючи всі можливі відкриті джерела і реєстри. Одним з продуктів обов'язково буде перевірка через World Check One Tomson Reuters (https:// risk.thomsonreuters.com/…/ world- check- one- kyc- verif…). Вона дасть змогу дізнатися, чи належите ви до Політично Важливих Персон, чи застосовувалися до вас санкції, чи справжній у вас паспорт, чи притягалися ви до кримінальної відповідальності. На додачу цей продукт дасть інформацію про осіб та компанії, з якими ви пов'язані, а також добірку новинних статей про вас.
Далі піде у хід youcontrol. com.ua. Цей сервіс також дозволяє зібрати досить вичерпну інформацію про вас і ваші компанії. За тим переглянуть, як мінімум, 5 перших сторінок пошукової системи Google з різними видами і варіаціями запитів щодо вас і вашого бізнесу, а потім і всі інші пошуковики, ресурси інтернету та реєстри, що знаходяться у відкритому доступі.
Сервіси World Check і YouControl платні. Перший коштує близько 7000 доларів на рік, другий — близько 1000. Та все одно я рекомендував би знайти місце, де вам зроблять перевірку за цими сервісами. З Google та іншими інтернет-ресурсами можна попрацювати самостійно. Ви отримаєте картину, як вас бачить інтернет і як побачить співробітник банку. Завдяки цьому, готуючи в банк інформацію про себе, ви не допустите прикрих помилок. Наприклад, якщо ви були депутатом навіть сільської ради, це обов'язково виявиться, тож вам краще заздалегідь описати цей факт і вказати, що це скоріше форма місцевого самоврядування, ніж значуща політична діяльність. Те саме стосується роботи на будь-якій державній службі або членства у партії, громадській організації. Чим повніше і докладніше ви опишете потенційні гострі кути, тим легше буде. І звичайно, дуже важливо, щоб ваше досьє максимально співпадало з інформацією в інтернеті.
Для того, щоб правильно налаштуватися на роботу, уявіть, що ви - детективне агентство. Частина ваших співробітників переривають інтернет, збираючи та аналізуючи інформацію, частина до букви досліджують CV. Потім усе це порівнюється і аналізується. В результаті формуються додаткові запитання до клієнта, на які банк буде чекати відповіді.
Повірте, у цій праці банк буде схожий на шаленого маразматика, що впивається своєю підозріливістю. Скажімо, якщо у вас на сайті вказано, що компанія жертвує кошти на АТО, наступним запитанням буде: чи фінансуєте ви війну, чи не закуповується на ваші гроші зброя? Ваше активне громадське життя - участь у громадських організаціях чи урядові нагороди, не кажучи вже про партійну приналежність або державну службу — все вам у мінус. Усе це ознаки, що банк розцінить вас як Politically Exposed Person (PEP). Ви виступаєте на захист бездомних собак? - Погано! Публічно підтримуєте того чи іншого лідера? - Дуже погано! Інтернет важко, а іноді практично неможливо позбавити від поганої, на погляд банку, інформації про вас. Я вже не кажу про дійсно погану інформацію, пов'язану з шахрайством чи іншими кримінальними подіями.
Правда, щось із цього можна забити хорошими новинами. Скажімо, ви можете розповісти або написати статтю про успіхи свого бізнесу. Потім таку статтю розкручують в інтернет, щоб Google проіндексував її і поставив на перше місце. Таким набором дій, використовуючи засоби масової інформації, формується виключно та картинка, яка була б максимально близька офіцеру комплаєнса - загалом повний ВБН (великий, білий, неполітичний).
Усі результати проведеної роботи слід дбайливо зберігати, адже періодично ваш банк або банки контрагентів будуть запитувати повністю або частково раніше надану інформацію.
Одного разу адвокат, беручи участь у допиті клієнта, шокував слідчого у приблизно такій ситуації. На запитання слідчого, чи дійсно адвокат думає переконати його, що події розвивалися саме так, а не інакше, він зауважив, що як розвивалися події, знає тільки Господь. Ми ж як юристи маємо виходити з документів, що у нас в наявності. А з наданих документів випливає, що події розвивалися так і отак.
Головне - запам'ятайте для себе: комплаєнс не цікавить, як було насправді (так само, як слідчого і адвоката). Усіх буде цікавити, що видно з зібраних документів, що отримано з відкритих джерел: інтернету, реєстрів, різноманітних пошукових систем тощо. Банківський комплаєнс, аргументуючи власникам банку свою необхідність, у першу чергу доводить свою результативність створеними проблемами для клієнтів. Якщо до власників не доходять стогони стражденних, значить, комплаєнс працює погано. Тому не чекайте пощади - банк, як поранений слон, котрого підганяють з тилу мисливці, буде бігти вперед, топчучи мишей, що заґавились.