Проблематика цієї статті є надзвичайно актуальною в українських реаліях, оскільки типовою є структура фінансування, коли кредит надається одній компанії групи, а інші компанії групи (майнові поручителі) забезпечують виконання зобов’язання за кредитним договором шляхом передачі майна в заставу чи іпотеку.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Вимоги до боржника задовольняються в черзі звичайних кредиторів (4-та черга)
У процесі банкрутства боржника (операційної компанії) кредитор вважатиметься звичайним (незабезпеченим) кредитором та його вимоги будуть задовольнятися в 4-ту чергу. Позачергово будуть задовольнятися лише вимоги кредиторів боржника, що забезпечені майном боржника (Стаття 45.9 Закону про банкрутство1). Кредитор, вимоги якого забезпечені майном поручителя, а не боржника, не матиме переваг над незабезпеченими кредиторами боржника.
Кредитор не має права заявити вимоги до майнового поручителя в процесі банкрутства
Забезпечений кредитор не вважатиметься «кредитором» у процесі банкрутства майнового поручителя, а отже не матиме права звернути стягнення на майно майнового поручителя взагалі, не кажучи вже про звернення стягнення в позачерговому порядку.
Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство «кредитором» є «юридична … особа, …, які мають підтверджені … вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника», тобто «зобов’язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму».
Вимоги забезпечених кредиторів до майнового поручителя є майновими, а не «вимогами щодо грошових зобов’язань боржника [майнового поручителя]», а тому забезпечений кредитор не має статусу «кредитора» у розумінні Закону про банкрутство.