Мабуть, єдиною підставою для односторонньої відмови власника від договору, за якої компенсаційний пакет не сплачується на користь оператора, є випадок невиконання оператором тесту на ефективність. Однак варто констатувати, що на практиці власники не приділяють належної уваги цьому розділу договору на управління, хоча він є чи не найважливішим у всьому договорі. У результаті зазвичай власники підписуються під запропонованим оператором формулюванням тесту на ефективність, який неможливо виконати на практиці, що як наслідок унеможливлює запуск процесу односторонньої відмови власником від договору. На жаль, наслідки таких нерозважливих дій власника обертаються проти нього самого у найкритичніший період, коли готель не приносить очікуваного прибутку через неефективне управління оператором, при цьому існують обов’язки перед банком з обслуговування кредиту, обов’язки з підтримання необхідного мінімального рівня оборотного робочого капіталу, обов’язки з формування фонду заміни меблів, обладнання та інвентарю і, насамкінець, обов’язки зі сплати платежів на користь оператора. Через це важливість грамотного структурування тесту на ефективність важко переоцінити.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Винагорода оператора та структура суміжних платежів
За договором на управління існує ціла низка платежів, зокрема:
- Винагорода оператору.
На сьогодні в світовій практиці переважає двоярусна структура винагороди, що складається з базового та мотиваційного платежів. Окрім загальноприйнятої структури в окремих випадках зустрічаються альтернативні опції:
- тільки базовий платіж – зустрічається рідко, оскільки не мотивує оператора на ефективне управління готелем та ефективне управління видатковою частиною бюджету;
- тільки мотиваційний платіж – зустрічається рідко, оскільки передбачає високий ризик для оператора. У таких випадках ставка мотиваційного платежу суттєво перевищує ринкову ставку мотиваційного платежу, яка б мала місце в зв’язці з базовим платежем;
- базовий або мотиваційний платіж залежно від того, який з них більший за результатами роботи готелю у відповідному періоді.
Базою обчислення базового платежу виступає показник валового доходу, а мотиваційного – операційний прибуток. У світовій практиці вироблено численні механізми структурування платежів з прив’язкою до показників дохідності та операційного прибутку, а також опції структурування з субординацією платежів, розстрочкою та відстрочкою платежів у стабілізаційний період.
- Платіж за послуги центрального бронювання.
Може бути у вигляді фіксованого платежу або % від доходу з номерів. При цьому дуже важливо дати правильне визначення категорії «доходу з номерів» у договорі щоб вирахувати ті його складові, які не мають прямого стосунку до послуги управління оператором.
- Платіж за участь у програмі лояльності.
Виплачується зазвичай у вигляді % від доходу з номерів, проданих за рахунок програми лояльності або у вигляді фіксованого платежу за кожен проданий у програмі номер.
- Платіж за послуги підвищення кваліфікації управляючого персоналу.
- Платіж за маркетингові та рекламні послуги.