За результатами рейтингу Всесвітнього банку Doing Business 2019, Україна посідає 145 місце у списку зі 190 країн за критерієм «Врегулювання неплатоспроможності». Цей індикатор засвідчує недосконалість чинного законодавства України щодо відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Починаючи з 1992 р. законодавчою основою цієї сфери є Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Питанню визнання суб'єкта підприємництва банкрутом присвячена гл. 23 Господарського кодексу України. Проте наявність значної частини прогалин та необхідність проведення докорінних змін стали підставою для прийняття Кодексу України з процедур банкрутства (далі — КУзПБ), що має докорінно змінити ситуацію. Цей нормативно-правовий акт буде введений в дію з 21.10.2019 р., а отже, до цього моменту в юридичної спільноти країни ще залишається можливість досконало вивчити положення нового кодифікованого акта.
Слід зазначити, що одним із нововведень є встановлення порядку банкрутства фізичних осіб. Фактично, починаючи з 21.10.2019 р. кожна фізична особа або фізична особа-підприємець матиме можливість розпочати щодо себе процедуру банкрутства. В цьому контексті варто акцентувати увагу на тому, що за інформацією сервісу моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру, створеного для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів «Опендатабот», за останні пів року до реєстру боржників потрапили понад 1 млн українців. Отже, враховуючи актуальність окресленого питання, вважаю за необхідне зосередити увагу на цій новелі. Відповідно до ст. 115 КУзПБ, боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у таких випадках:
- якщо розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше ніж 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
- якщо боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше ніж 50% місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань впродовж 2‑х місяців;
- якщо була ухвалена постанова у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;
- якщо існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Особливістю відкриття провадження є те, що воно може бути відкрите лише за заявою боржника. Подаючи відповідну заяву, боржник має пам'ятати, що окрім певних преференцій для нього (припинення нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, відсотків за зобов'язаннями боржника тощо), КУзПБ встановлює низку можливих обмежень до боржника (заборона без дозволу суду виїжджати за кордон, обмеження у розпорядженні майном тощо (ст. 120 КУзПБ)).
Варто наголосити на тому, що визнання фізичної особи банкрутом потягне за собою певні юридичні наслідки для неї. Зокрема, відповідно до ст. 135 КУзПБ, протягом 5 років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути відкрите провадження у справі про неплатоспроможність за її заявою, окрім випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі в порядку, передбаченому КУзПБ. Протягом 5 років після визнання фізичної особи банкрутом така особа зобов'язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів.
Окремо варто зазначити, що фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію, протягом 3 років після визнання її банкрутом.
Детальну увагу потрібно приділити Прикінцевим і перехідним положенням КУзПБ. З дня введення в дію КУзПБ втрачає чинність Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втрачає чинність через 1 рік з моменту введення в дію КУзПБ.
Акцентую увагу колег на тому, що після введення в дію КУзПБ подальший розгляд справ про банкрутство здійснюватиметься відповідно до положень КУзПБ, незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію КУзПБ перебуватимуть на стадії санації. Провадження у них буде продовжуватися відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ще одним нововведенням є створення електронної торгової системи та авторизації електронних майданчиків. Як йдеться у Прикінцевих і перехідних положеннях КУзПБ, положення, що визначають створення електронної торгової системи та авторизації електронних майданчиків, вводяться в дію через 3 місяці після набрання чинності цим Кодексом. Тобто відповідні положення почали діяти з 21.07.2019 р. Проте сьогодні існує потреба приведення чинних нормативно-правових актів у відповідність до КУзПБ та прийняття нових нормативно-правових актів.
Незважаючи на подальшу втрату чинності Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», КУзПБ передбачає норми, які захищають права громадян у разі наявності заборгованості за іпотечними кредитами фізичних осіб в іноземній валюті.
Підсумовуючи, варто зазначити, що прийняття КУзПБ є безперечним кроком вперед, який покликаний врегулювати наявні законодавчі прогалини щодо відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Проте певні положення кодексу потребують конкретизації шляхом розробки та прийняття підзаконних нормативно-правових актів.