14 квітня 2020, 12:10

Банкрутство фізичної особи — новий тренд, що набирає обертів

Опубліковано в №7 (713)

Ігор Караваєв
Ігор Караваєв «Everlegal» юрист, адвокат

21.10.2019 р. був введений в дію Кодекс України з процедур банкрутства, який набув чинності 21.04.2019 р. (далі — Кодекс). Цей Кодекс — перший комплексний документ, покликаний врегулювати всі процедурні питання банкрутства або щонайменше прибрати суперечності, які містив Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. №2343 ХІІ (далі — Закон).


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


До набрання чинності Кодексом відновити свою платоспроможність або бути визнаним банкрутом могли тільки юридичні особи. Фізичні особи ризикували залишитися в борговій ямі наодинці з кредиторами, колекторами та відсотками, що невпинно зростають. Водночас потрібно розуміти, що у скрутне матеріальне становище фізична особа могла потрапити внаслідок збігу різних обставин, які часто не залежать від її волі. Пройшовши процедуру банкрутства та звільнившись від боргів, фізична особа повинна повернутися до легальної праці, сплачувати податки, зберегти й підвищити в майбутньому трудовий та підприємницький потенціал. Це має бути у пріоритеті!

Деякі особливості. Хто ініціатор?

Насамперед, слід зазначити, що книга 3 Кодексу має назву «Банкрутство юридичних осіб», а книга 4 Кодексу щодо аналогічної процедури стосовно фізичних осіб називається «Відновлення платоспроможності фізичних осіб». В цьому я вбачаю «очікування» законодавця на відновлення платоспроможності фізичної особи-боржника в більшості проваджень. На такий результат повинні працювати всі учасники справи про банкрутство, хоча загалом Кодекс має «прокредиторський» нахил.

Якщо раніше Закон передбачав можливість банкрутства фізичних осіб за боргами, які виникли внаслідок підприємницької діяльності, тобто фізичних осіб-підприємців, то після набрання чинності Кодексом можливе банкрутство фізичної особи без такого статусу. Особливістю цієї процедури є те, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрите лише за заявою боржника і розглядатиметься за місцезнаходженням боржника.

Умови відкриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи

  • Розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше ніж 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Станом на 01.01.2020 р. це 141 690,00 грн. Необов'язковою є безспірність цих вимог у розумінні юридичної конструкції терміну «безспірність». Існування вимог кредитора та їх визнання боржником може підтверджуватися актом звірки грошових вимог.
  • Боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших платежів у розмірі більше ніж 50% місячних платежів за кожним з кредитних або інших зобов'язань впродовж 2‑х місяців.
  • У виконавчому провадженні (приватним або державним виконавцем) була винесена постанова про відсутність майна фізичної особи, на яке може бути звернуте стягнення.
  • Інші обставини, які можуть свідчити про неплатоспроможність (тут варто наголосити на можливій суб'єктивній оцінці таких обставин судом, яка дає підстави припускати, що умови відкриття провадження, передбачені в Кодексі, не є вичерпними).
  • Подання боржником декларації про свій майновий стан за 3 роки (у розрізі кожного року), що передували поданню заяви. Така декларація повинна містити інформацію не лише щодо майна боржника, але й щодо майна, доходів та витрат членів його родини, які перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Правові наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність для фізичної особи-боржника

Такі наслідки мають обмежувальний характер, адже господарський суд за власною ініціативою або за клопотанням сторін має право вжити заходів для забезпечення вимог кредиторів. Такими заходами можуть бути: вчинення або утримання від вчинення певних дій, заборона боржнику укладати договори, зобов'язання боржника передати майно, інші цінності на зберігання третім особам, накладення арешту на майно боржника, заборона розпоряджатися цінними паперами та нерухомим майном, заборона виїзду за кордон.

Після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника стосовно боржника або його майнового стану настають такі наслідки: припиняється нарахування штрафних санкцій та відсотків за простроченими зобов'язаннями боржника; вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів; здійснення корпоративних прав боржника відбувається враховуючи обмеження, встановлені Кодексом; строк виконання усіх грошових зобов'язань боржника вважається таким, що настав; відчуження майна боржника у будь-який спосіб відбувається за погодженням з арбітражним керуючим, який стає основною фігурою у справі про банкрутство.

Стадії банкрутства фізичної особи-боржника

У процедурі банкрутства фізичної особи є дві стадії: реструктуризація боргів та визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів.

Реструктуризація боргів є найбільш оптимальним варіантом закінчення справи про банкрутство фізичної особи як для фізичної особи, так і для кредиторів, оскільки відбувається відновлення її платоспроможності та погашення боргів. Паритет інтересів всіх сторін справи про банкрутство дотримано. Складається план реструктуризації, в якому зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів із зазначенням суми та черговості задоволення, інформація про всі доходи боржника, а також про ймовірні очікувані доходи в майбутньому, розмір щомісячної суми, яка буде виділятися на задоволення вимог кредиторів, вимоги кредиторів, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів. Неодмінною складовою такого плану і мінімальною гарантією задовільного фінансового стану боржника є встановлення в такому плані суми, яка щомісячно залишатиметься боржнику для задоволення його побутових потреб, у розмірі одного прожиткового мінімуму на боржника та кожну особу, що перебуває на його утриманні.

Після затвердження господарським судом плану реструктуризації боржник втрачає право бути поручителем за будь-якими зобов'язаннями інших осіб, укладати договори довічного утримання, переведення боргу, позики, договори щодо відчуження або обтяження рухомого та нерухомого майна, вартість якого перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати. Натомість боржник зобов'язується протягом дії плану реструктуризації повідомляти кредиторів про істотні зміни у своєму майновому стані, отримані позики та кредити, придбані у кредит товари. За результатами розгляду звіту про виконання плану реструктуризації господарський суд приймає постанову про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з виконанням боржником плану реструктуризації боргів.

Визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів — ця стадія також вводиться постановою господарського суду у разі невиконання боржником плану реструктуризації боргів та у випадку, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не був схвалений план реструктуризації боргів боржника або прийняте рішення про перехід до процедури погашення боргів. У разі визнання боржника банкрутом господарський суд призначає керуючого реалізацією майна боржника, який спільно з боржником проводить інвентаризацію його майна та визначає його вартість. Таке майно складає ліквідаційну масу.

Варто зазначити, що Кодекс містить низку обмежень щодо майна боржника, завдяки якому можна погасити його борги. До складу ліквідаційної маси не включається: житло, яке є єдиним місцем проживання сім'ї боржника (квартира не більше ніж 60 м2 або житловою площею не більше ніж 13,65 м2 на кожного члена сім'ї боржника чи житловий будинок не більше ніж 120 м2) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернене стягнення; кошти, які перебувають на рахунках у пенсійних фондах та фондах соціального страхування. Суд може виключити зі складу ліквідаційної маси майно боржника, на яке може бути звернене стягнення, але воно є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника або членів його сім'ї, а також речі, вартістю не більше ніж 10 розмірів мінімальної заробітної плати, які є неліквідними або дохід від реалізації яких істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів. При цьому з ліквідаційної маси не можна виключити вищевказане майно загальною вартістю понад 30 мінімальних заробітних плат.

Переваги та недоліки процедури банкрутства фізичної особи

До переваг можна віднести: вирішення питання (реструктуризація, списання) боргів фізичної особи виключно в законній площині за допомогою суду та арбітражного керуючого; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, борг перестає збільшуватися, штрафні санкції не застосовуються; заборгованість буде погашена або списана повністю, незважаючи на суму боргу; з боржника не може бути стягнуто більше майна, ніж він має; боржник не передає борги у спадок та отримує шанс «почати життя спочатку»; через 5 років з колишнього боржника знімаються всі обмеження; процедуру банкрутства можна забути «як страшний сон»; скасовуються всі арешти.

Недоліки або негативні наслідки: обов'язкова участь у справі арбітражного керуючого, оплата його послуг та сплата судового збору; необхідність перед укладанням кредитних договорів, договорів позики, застави повідомляти іншу сторону договору про факт своєї неплатоспроможності; факт того, що протягом 3‑х років після визнання банкрутом особа не може вважатися особою з бездоганною діловою репутацією та протягом 5‑ти років не має права повторно ініціювати відкриття провадження у справі про неплатоспроможність щодо себе; введення заборони відчуження майна боржника під час процедури банкрутства.

Портрет фізичної особи-боржника, який ініціює щодо себе відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

Це позичальник-боржник з вищою освітою та середнім рівнем доходу. Має банківський валютний кредит із простроченням повернення боргу, який у кілька разів перевищує розмір застави. Інших ліквідних активів, таких як земельна ділянка, квартира, гараж, автомобіль, дача, у позичальника немає. Водночас позичальник-боржник може мати інші (небанківські) борги. Щодо позичальника-боржника відкрите виконавче провадження, виданий виконавчий документ, кредитор (банк) надалі нараховує відсотки. Судовий спір з банком стосовно незаконності його вимог немає судової перспективи. Враховуючи всі особливості, за таких обставин позичальник-боржник може звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Перший пішов!

В українській судовій практиці вже є судове рішення про визнання фізичної особи банкрутом та введення щодо такої фізичної особи процедури погашення боргів. Це постанова господарського суду Запорізької області від 26.03.2020 р. у справі №908/3329/19, провадження в якій було відкрите 26.12.2019 р. За умови її неоскарження сторонами можна стверджувати, що в цьому конкретному випадку процедура банкрутства тривала 3 місяці. Такий строк для справ про банкрутство є невеликим.

За умови добросовісності учасників провадження у справі про банкрутство, інститут банкрутства фізичної особи може стати дієвим механізмом. Для боржника-фізичної особи він дозволить зберегти та акумулювати активи для відновлення платоспроможності, а для кредитора — стане гарантією повернення заборгованості.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати