У Києві 17 листопада відбувся ІІІ Форум з конкурсного права, організований Асоціацією правників України. Адвокати та судді, арбітражні керуючі та представники банків, боржники та кредитори мали унікальну можливість обговорити основні напрямки конкурсного процесу – стягнення, банкрутство та реструктуризацію.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Мета учасників заходу – розглянути найбільш гострі проблеми, що стоять перед фінансовим ринком та бізнес-середовищем у галузі конкурсного права, а також розробити спільні позиції щодо внесення змін до чинного законодавства про банкрутство та суміжних інститутів. «Взаємовідносини боржників та кредиторів, спроби монополізувати ринок проблемних активів, процес реформування системи виконання рішень – всі ці болючі питання сьогодні ми піднімаємо відкрито, «без купюр». Напевно, лише таким чином, під час відвертих дискусій між представниками основних інституцій цього ринку, можуть бути знайдені найефективніші шляхи вирішення нагальних проблем», – розпочала Форум голова Комітету з конкурсного права АПУ Ірина Сербін.
Судді Вищого господарського суду Олександр Удовиченко та Борис Поляков порушили актуальні питання судової практики щодо оскарження результатів аукціону: визначили коло осіб, які можуть оскаржувати результати аукціону; уточнили процедуру визнання аукціону недійсним; рекомендували, як коректно визначити лот аукціону тощо.
За словами Олександра Удовиченка, визнання аукціонів недійсними – одне з найбільш болючих і поширених питань, що виникають у справах про банкрутство. Сьогодні доволі часто оскаржують результати аукціону. Стосовно процесуального моменту, вже встановлено, що оскаржувати результати аукціону можна в межах справи про банкрутство. «Якщо говорити про коло осіб, які оскаржують аукціон, на нашу думку, сторони широко тлумачать норми закону щодо цього питання. Оскаржувати аукціон можуть лише ті особи, безпосередньо чиїх майнових прав стосуються результати аукціону (кредитори, боржники, а також особи, які заявляють права на майно, що стало предметом аукціону). Всі, хто хотів взяти участь або не зміг взяти участь в аукціоні, не є такими особами. Закон передбачає чітку відповідальність організаторів аукціону чи біржі, якщо когось незаконно було не допущено до аукціону. Не може суд захищати право, яке ще не виникло і не порушено», – підкреслив пан Удовиченко.
Як зазначає суддя, закон містить конкретні підстави для визнання аукціону недійсним. Водночас на практиці доволі часто трапляються випадки, коли сторони, формально дотримавшись законних підстав, подають до суду заяви з інших підстав. «Учасники процесу та суди не повинні розширено тлумачити законні підстави. Низька ціна чи несплата в результаті аукціону не завжди є підставами для звернення до суду про визнання аукціону недійсним», – зазначив суддя.
Окрім цього, судді поділилися своїми думками щодо проблем витребування майна у добросовісного набувача.
Юліан Хорунжий, член Правління АПУ, навів позицію ВСУ, який розширив підстави для звернення до суду про визнання результатів аукціону недійсними. «Якщо ви пам'ятаєте, протягом 2014-2015 рр. підстави для визнання аукціонів недійсними обмежувалися діями організатора аукціону (починаючи з розміщення оголошення про проведення аукціону на веб-сайті Мін'юсту, ВГСУ та завершуючи складанням протоколу). Однак з грудня 2016 р. вже з’явилося декілька рішень ВСУ на підтвердження правової позиції, яка полягає в тому, що укладання договору купівлі-продажу є завершальною стадією проведення аукціону, оскільки лише в цей момент правочин (аукціон є правочином) вважається вчиненим. Таким чином, підставами для оскарження результатів аукціону можуть бути, зокрема, загальні положення ЦК України щодо дійсності правочину, визначені ст. 203 та 215 ЦК України», – заявив юрист.
Також адвокат звернув увагу, що важливим кроком віндикації є встановлення, була чи не була воля на відчуження майна. «В нашій справі, яку нещодавно розглянув ВГСУ, під час судового розгляду пролунало цікаве питання: «Чи є у боржника, який перебуває в процедурі ліквідації, воля на відчуження майна?». Мається на увазі боржник саме як юридична особа, а не арбітражний керуючий, який виконує функції як керівника, так і власника. В цьому випадку ліквідатор фактично реалізує волю Закону, а не волю боржника на реалізацію майна. Тобто в процедурах банкрутства у боржника де-факто відсутня воля», – підсумував Юліан Хорунжий.
Виконання судових рішень
Юрій Моісеєв, директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, розповів про роль Мін’юсту у впровадженні реформи системи виконання судових рішень, поділився враженнями від Першого з’їзду приватних виконавців (ПВ) та ознайомив гостей з рішеннями, які були ухвалені на З’їзді, а саме:
- засновано Асоціацію приватних виконавців;
- ухвалено Кодекс етики, Статут Асоціації;
- обрано керівників Ради приватних виконавців, членів Ревізійної комісії, членів Кваліфікаційної та Дисциплінарної комісії ПВ.
Окрім цього, приватні виконавці розповіли про проблеми та законодавчі перешкоди в їхній діяльності, зокрема:
- проблеми передачі справ від державних до приватних виконавців;
- обмеження кола справ, які можуть вести приватні виконавці;
- законодавство про страхування;
- труднощі отримання винагороди ПВ;
- обмежений функціонал Автоматизованої системи виконавчого провадження тощо.
Тему самостійності арбітражного керуючого розкрив Владислав Філатов, партнер АК «Соколовський і Партнери», який детально описав позитивні й негативні чинники та обставини, які впливають на діяльність арбітражного керуючого, а також розповів про основні напрямки дії арбітражного керуючого для забезпечення самостійності.
Сергій Панов, заступник Голови Правління та начальник юрдепартаменту АТ «УкрСиббанк», Голова Комітету з питань правового забезпечення діяльності банків та захисту прав кредиторів НАБУ, проаналізував становище банків за останні три роки, дійшовши висновку, що для відновлення системи ефективного кредитування потрібні реформи. Представник банку зазначив, що потрібно реформувати питання банкрутства, підвищити рівень захисту прав кредиторів та надати їм повноцінний доступ до державних реєстрів, посилити боротьбу з корупцією та налагодити співпрацю правоохоронних органів з банківськими установами.
Після закінчення форуму Асоціація правників України вручила подяки за вагомий внесок у розвиток галузі та сприяння проведенню реформ Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», Центру комерційного права, Незалежній асоціації банків України та проекту ProZorro.