Рейтинги прозорості та підзвітності українських міст у 2020 році очолило м. Маріуполь, другим за показниками стало м. Львів, а м. Володимир-Волинський продемонструвало найбільший приріст, порівняно з минулим роком. Такі результати дослідження були представлені 31 березня 2021 року на заході «Прозорі фактично чи декларативно: результати Рейтингів прозорості та підзвітності міст-2020», організованому Трансперенсі Інтернешенл Україна, зокрема програмою «Transparent cities/Прозорі міста».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Андрій Боровик, виконавчий директор Трансперенсі Інтернешнл Україна, звернувся із привітальним словом та зазначив, що ініціатива дослідження міст на предмет прозорості виникла 4 роки тому. За цей час міста однозначно росли у показниках (приблизно на 60%). Поштовхом для цього проєкту стала децентралізація, а також усвідомлення того, що кожен мешканець має отримувати доступ до якісних послуг та мати змогу впливати на життя свого міста. «Після публікації першого рейтингу ми отримували звернення про номінальність показників. Це нас спонукало до змін у методології та практичній перевірці результатів рейтингу. Цього року на оцінювання також вплинула можливість міст швидко адаптуватися до пандемії. Крім рейтингу прозорості, сьогодні ми презентуємо дослідження підзвітності, що означає можливість громадян безпосередньо впливати на події у місті не лише раз на 4 роки, а постійно», – зазначив пан Андрій.
З вітальним словом також звернувся Манфредас Лімантас, менеджер сектору верховенства права й антикорупційної політики Представництва ЄС в Україні: «Ми думаємо, що цей проєкт вже довів свою доцільність. Завдяки рейтингу прозорості міст гарні практики розповсюджуються по всій Україні. Це вселяє надію і є сильною мотивацією підтримки надалі цього проєкту. Трансперенсі Інтернешнл Україна професійно імплементує його і показує, що спільною працею можливо зробити кроки вперед. Це інноваційна платформа для співпраці між громадами України». Пан Манфредас також зазначив, що ЄС підтримує впровадження децентралізації, об’єднання територіальних громад, антикорупційні ініціативи та проєкт підвищення доброчесності на місцевому рівні.
Операційна директорка Трансперенсі Інтернешнл Україна Анастасія Мазурок відмітила, що прозорість та підзвітність є двома ключовими елементами на шляху до відкритості громад. Вона пояснила, що у проєкті розуміється під цими категоріями:
- прозорість – принцип належного врядування, за якого громадянам забезпечується право на доступ до інформації і органи влади займають проактивну роль у процесі розвитку такої можливості. Тобто, прозорість – це готовність ОМС надати інформацію;
- підзвітність – стан відносин між владою та громадянами, за якого останні мають реальну можливість бути залученими та впливати на процеси вироблення політик, контролювати й перевіряти діяльність ОМС, які зобов’язані публічно звітувати про свою роботу.
Анастасія Мазурок окреслила методологію оцінювання прозорості: досліджувалося 14 сфер, що покриває 86 індикаторів, оцінювалося 100 найбільших за чисельністю міст України. Оцінка ставилася від 0 до 100 балів. Методологія оцінювання підзвітності також включала 14 сфер, що покриває 47 індикаторів. У цьому рейтингу оцінці підлягали 50 міст України, з яких 5 міст – це лідери рейтингу минулого року і 45 міст, найбільших за чисельністю населення. Оцінка ставилася від 0 до 100 балів. За результатами дослідження кожне місто на офіційному сайті проєкту «Transparent cities/Прозорі міста» матиме можливість отримати індивідуальні рекомендації, порівняти себе з іншими містами та проаналізувати свої показники протягом 4 років.
«Якщо говорити про результати дослідження, то варто відмітити, що середній рівень прозорості міст України зріс на 47,7 балів і сьогодні має 54,4 бали. Тобто середня оцінка зростає, проте темпи сповільнюються. Порівняно з минулорічними показниками 57 міст покращили свої бали. Щодо рівня прозорості за сферами, то у 2020 році найвищий показник отримала сфери освіти, у 2019 році – кадрові питання, у 2017-2018 – доступ та участь. Найнижчі показники прозорості протягом 4 років має сфера житлової політики», – зазначила пані Анастасія.
Середня оцінка підзвітності зі 100 має показник 12,5 балів. Це означає, що лише 9 міських рад виконали основні умови для доступу громадян до засідань, тобто забезпечили трансляції онлайн, завчасне анонсування, не відбувалося випадків недопуску у 2020 році, у документах відсутні дискримінаційні положення. Серед таких міст: Одеса, Маріуполь, Олександрія, Бровари, Чернігів. Дрогобич, Херсон, Кам’янець-Подільський та Мукачево. 9 з 50 міст-учасників рейтингування підзвітності надали умови для участі громадян у засіданнях постійних комісій: Покров, Одеса, Маріуполь, Слов’янськ, Київ, Луцьк, Мукачево, Чернівці.
Так виглядає карта міст України у рейтингу прозорості та підзвітності:
(для перегляду натисніть на зображення)
5-кою кращих міст у рейтингу прозорості стали:
5 місце – м. Тернопіль із показником 75,2 бали
4 місце – м. Вінниця має 76,7 бали
3 місце – м. Дрогобич із 78,1 балами
2 місце – м. Львів має 85,2 бали
1 місце – м. Маріуполь із найвищим показником прозорості у 86,6 балів.
Кращими у рейтингу підзвітності стали такі міста:
5 місце – м. Чернівці – 20 балів
4 місце – м. Біла Церква має 21 бал
3 місце – м. Покров із показником 22 бали
2 місце – м. Львів – 22 бали
1 місце – м. Маріуполь має найвищий серед українських міст показник у 32 бали.
М. Володимир-Волинський цього року став лідером приросту показників, тобто протягом року здійснив найбільший стрибок та найстрімкіший розвиток.
Серій Деркач, керівник Департаменту запобігання та виявлення корупції НАЗК, відмітив, що робота із запобігання корупції є дуже різноплановою, а прозорість та підзвітність є її ключовими елементами, особливо в умовах децентралізації. «Використовуючи результати цього рейтингу, ми плануємо роботу з керівниками, уповноваженими із запобігання корупції та громадянами, щоб пояснити їм, як правильно та ефективно побудувати роботу із виявлення та запобігання корупції. Перш за все необхідно, щоб кожна організація якісно проводила оцінку корупційних ризиків, тобто ті чинники та ситуації, які виникають і можуть бути корупційною загрозою. НАЗК вже готує офіційну методологію оцінки корупційних ризиків, яка буде актуальною для організацій та органів державної влади», – зазначив пан Сергій. Також він вказав, що призначення антикорупційного уповноваженого, який займатиметься антикорупційною діяльністю у конкретному органі чи організації також є необхідним елементом: «На рівнях місцевих та обласних рад такі уповноважені мають бути обов’язково за вимогою закону». Крім цього, кожен ОМС повинен мати алгоритм дій та політику щодо роботи з повідомленнями про корупцію.
Як підвищити ефективність співпраці влади та громади говорили під час панельної дискусії, модератором якої виступив Іван Лахтіонов, директор Програми інноваційних проєктівТрансперенсі Інтернешнл Україна: «Існує міф, що великі міста розвиваються набагато швидше, ніж малі. Насправді все залежить від політичної волі. Сьогодні ми визначимо, як працює підзвітність та прозорість міст з огляду на цифровізацію».
Вадим Бортник, директор Директорату регіональної цифровізації Міністерства цифрової трансформації України, зазначив, що у регіональній політиці Мінцифра ставить мету, щоб кожен громадянин отримував якісні цифрові послуги та щоб управління громадою відбувалося прозоро та ефективно. «Наразі Директорат працює над 3 проєктами: дослідження цифрового рейтингу регіонів, Портал Дія. Цифрова громада та маркетплейс цифрових рішень, тобто перелік цифрових сервісів для громади для ефективного прийняття рішень. Крім цього, в обласних державних адміністраціях створюється нова посада заступника голови з цифрової трансформації. Також у процесі проєкт цифрової франшизи, у межах якого ми розробляємо для громади типові цифрові рішення, які можна впроваджувати», – окреслив сферу роботи у громадах Вадим Бортник.
Заступник Міністра розвитку громад та територій України Іван Лукеря відмітив, що швидкості цифровізації громад відрізняються по Україні і зараз притаманний розвиток саме малим громадам. «У розвиток громад вкладає свої зусилля Мінцифра з точки зору комп’ютеризації, інтернету, цифрової грамотності. Для нас пріоритетом у роботі є створення зручної інфраструктури для отримання як онлайн, так і офлайн послуг. У кожній громаді має бути доступна зручна мережа надання публічних послуг: школи, садочки, бібліотеки, хаби, інклюзивні центри, ЦНАП. Нашим завданням є забезпечити якісними послугами громадян незалежно від їх місця проживання. Тому спільно з ОМС, іншими міністерствами ми працюємо над реалізацією державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2025 рр.», – пояснив заступник Міністра.
Міський голова Маріуполя Вадим Бойченко зазначив, що місто з 2015 року розпочало активний шлях у впровадженні цифровізації, електронного документообігу, залученні та використанні інновацій та інвесторів. Наприклад, у 2019 році був відкритий найбільший в Україні ЦНАП, який надає близько 470 послуг. «Для нас важливо дати населенню якісні послуги і філософія професійності має йти згори вниз. Якщо голові міста це не цікаво, то комунальні підприємства не будуть себе сприймати як суб’єкти надання послуг та слідкувати за рівнем обслуговування. Тому варто змінювати погляд на традиційні речі та діяти сучасно», – сказав міський голова.
Денис Селін, голова правління ГО «Платформа Громадський контроль» зазначив, що коли тільки були запроваджені ці рейтинги, то багато показників були просто задекларовані, але не виконувалися на практиці. Наразі ситуація змінилася: місцева влади може отримувати зворотній зв’язок мешканців, що дозволить покращуватися містам, які цього справді хочуть: «Зворотній зв’язок громади дасть ОМС розуміння шляху для руху вперед. Все ж таки можна поділити міста України на ті, які хочуть прозорості та розвитку та такі, що не хочуть нічого змінювати. Попри це, треба впроваджувати нові аспекти комунікації з громадою».
Олена Огородник, керівниця програми «Transparent cities/прозорі міста», відмітила, що за 4 роки зріс показник прозорості міст майже на 60 %. Тобто міста можуть розвиватися, незалежно від місця розташування та чисельності. «Коли є політична воля, взаємодія з активною громадою, бажання якісних змін, тоді є рух міста вперед», – переконана пані Олена. Також вона окреслила напрямки та пріоритети програми на цей рік: «Створення мотивації серед громадського сектору працювати активніше із місцевою владою, розвивати діалог і показувати приклади найкращих практик – один із головних напрямків нашої роботи. Результати рейтингу – це стартова точка для органів місцевого самоврядування для їхнього комплексного розвитку та роботи з фактичним виміром. Ми запустили онлайн-платформу «Прозорі міста», де викладені рекомендації та методології для кожного міста». Олена Огородник коротко назвала загальні поради для усіх міст: адаптування до карантинних обмежень (проведення громадських слухань, засідань ради онлайн), користування наявними ресурсами Мінцифри та Мінрегіону, створення офіційних інформаційних ресурсів з рівним доступом для кожного.
Менеджер-економіст, член правління Трансперенсі Інтренешнл Україна Павло Шеремета у своєму виступі зазначив, що країна в економічній сфері може зростати в 3 аспектах: кількість робочої сили, залучення капіталу (а у нас у 2020 році взагалі стався витік капіталу) та інновації. Тому перша трійка лідерів у представлених рейтингах залучають та впроваджують інновації. А головними факторами, що на них впливають є:
- довіра (прозоріші країни та міста викликають більше довіри, адже ти завжди можеш перевірити, хто і як голосував у раді, куди витрачаються твої кошти тощо);
- економічна свобода (Україна поки що на останньому місці в Європі);
- позитивне сприйняття конкуренції.
«У нас працюватимуть реформи «знизу-вгору», тому що здорова конкуренція буде рухати до розвитку місцеві команди. Містам треба зняти больові точки інвесторам та почати працювати. Ті, хто не захоче рівнятися на кращих, ніколи не зможуть покращити життя своєї громади», – підсумував Павло Шеремета.