22 квітня відбувся віртуальний форум «Антиконтрафакт – сьогоднішні виклики і розумні рішення». Захід проводиться спільно з INTA – міжнародною асоціацією торгових марок.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Контрафакт в Україні та Світі: які перспективи?
Конференція розпочалася з презентації роботи INTA. Голова антиконтрафактного комітету INTA Мірта Уртадо Рівас відзначила, що за 2018 рік від контрафактної продукції втрати сягнули більше 1,40 трлн євро. У 2021 році ця сума буде наближатись до 2 трлн євро. «Для нас важлива співпраця з правоохоронними органами по всьому світу заради боротьби з контрафактом», – зазначила спікер.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев говорив про те, що Україна, як транзитна держава, завжди буде стикатись з контрафактом та контрабандою. «Ми втрачаємо мільйони доларів через брак належного контролю за цими сферами. За даними Europol, Україна серед топів країн, де проблема контрафактної продукції є широко вираженою. Запобігти цьому має прийнятий у 2019 році Закон України «Про спільний транзит». Також ми працюємо над впровадженням митного реєстру інтелектуальної власності. Рівень тіньової економіки сьогодні в Україні є загрозою національній безпеці», – зазначив спікер.
Голова Комісії з питань правової реформи при Президентові України, Народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас розповів про плани щодо створення суду з інтелектуальної власності. «Суд має розпочати роботу з початку 2022 року, проте через зупинення роботи ВККС наразі ми не можемо завершити добір на посади суддів. Також треба більш чітко врегулювати компетенцію такого суду», – зазначив Сергій Іонушас.
Заступник Міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко, говорячи про боротьбу підрозділів Національної поліції України з контрафактом, зазначив, що в Україні люди не звикли сплачувати за відео- та аудіопродукти і це також питання нашої культури. Для того, щоб усі громадяни почали сплачувати за це кошти, на його думку, потрібно ввести жорстке адміністративне та кримінальне покарання.
Голова комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський присвятив свій виступ проблематиці контрафакту в сфері обігу тютюнових виробів. За його словами, Бюро економічної безпеки стане новим правоохоронним органом, який буде боротися з більшістю контрафакту та матиме спеціалізовані підрозділи, що будуть ефективно взаємодіяти з податковими органами та митницею.
Контрафакт у фармацевтичній промисловості: як з ним боротися
Європейська система 2Д кодування лікарських засобів наразі є головною ідеєю у боротьбі з контрафактом у фармацевтичній промисловості. Таку думку висвітлили експерти другої панельної дискусії віртуального форуму «Антиконтрафакт – сьогоднішні виклики і розумні рішення».
Модератором сесії виступила Мірта Уртадо Рівас, керівник департаменту юридичного захисту бренду у світі у Novartis International AG, голова антиконтрафактного комітету INTA, яка відмітила, що саме верифікація є важливим кроком у вирішення проблеми фальсифікації медичної продукції.
Ігор Іващенко, заступник Міністра охорони здоров’я України з питань європейської інтеграції, зазначив, що було прийнято рішення запозичити європейський досвід та модель щодо боротьби з контрафактом, а саме запровадити 2Д кодування лікарських засобів, у першу чергу це стосується рецептурних ліків, що мають специфічну дію. «Перед нами стоїть декілька технічних та організаційних завдань. Перш за все, це розробка механізму створення організації, що здійснюватиме нагляд і регуляцію цієї діяльності. Ми переконані, що це буде не державна установа, а громадська організація, щоб забезпечити її незалежність. При цьому правоохоронні органи та Державна служба лікарських засобів будуть мати необхідний доступ до цієї системи для здійснення боротьби з фальсифікацією», – зазначив заступник міністра. Серед ідей, що також пропонуються, виділено створення наскрізної системи моніторингу лікарських засобів, щоб замкнути систему її учасників і володіти повною інформацію щодо медичних засобів на ринку.
Марина Бучма, директор із зв’язків з державними органами «Тева Україна», у своєму виступі зазначила, що в європейській системі 2Д кодування представники індустрії вбачають можливість здійснення профілактики підробки медичних засобів: «Ми наполягаємо на тому, що суспільство в Україні готове до впровадження такої моделі, що економічно і в часових межах є вигідною для запровадження на нашому ринку. Ця система, перш за все, має стосуватися ліків, що найбільш підробляються і що можуть нанести найбільшу загрозу життю і здоров’ю людей. Крім цього, для громадян варто провести інформаційну кампанію щодо ознак автентичних та підроблених лікарських засобів».
Менеджер з глобальної боротьби з контрафактом у Novartis Франк Прадьє зазначив, що у їхньому розумінні питання фальсифікації пов’язане і зі складом медикаментів, їхнім упакуванням, незаконним ввезенням та оформленням таких лікарських засобів. Сюди також входить питання відхилення медикаментів, що існують на легальному ринку, перехоплюються і продаються на нелегальному ринку. Також спікер окреслив головні ризики контрафакції, серед яких можна виділити безпеку пацієнта, громадське здоров’я, репутаційні ризики виробника та соціально-економічний вплив. «Нашими ключовими видами діяльності є розвідка, тобто дослідження ринків і отримання комплексної картини, запобігання фальсифікації, правозастосування та залучення зацікавлених сторін, тобто співпраця з міжнародними організаціями, правоохоронними органами тощо. Під час боротьби з контрафактами ми використовуємо спеціальні мобільні девайси, яким 2 хвилин достатньо для перевірки правильності пакування і складу лікарського засобу. Також ми здійснюємо аналіз продукту у лабораторіях», – зазначив Франк Прадьє.
Рон Оп де Беке, заступник директора з відповідності продукції EVEA у MSD. Global Security Group, звернув увагу на недостатній доступ пацієнта до ліків як на одну з причин пошуку альтернативних медичних засобів в інтернеті, що часто є підробкою. Спікер поділився досвідом його компанії у боротьбі з фальсифікацією. Наприклад, була ситуація щодо препарату KEYTRUDA. У ході розслідування було виявлено, що діяла ціла мережа в Україні, яка поставляла фальсифіковані товари по всьому світу. У результаті вдалося знайти виробничі потужності цього угрупування, а злочинців було затримано в США, де вони отримали до 33 місяців ув’язнення.
Регіональний менеджер AbbVie в Україні, Голова ради директорів APRaD Віталій Гордієнко зазначив, що за даними PricewaterhouseCoopers 150-200 млрд євро задіяно у системі контрафакту лікарських засобів, а близько 1 млн осіб помирає унаслідок використання фальсифікованих засобів. Серед головних проблем у цій сфері є відсутність відслідковування таких ліків, застаріле законодавство, відсутність злагодженості у діяльності державних органів, масштабний обсяг імпорту засобів без законних підстав, лояльність суспільства. Усе це негативно впливає на рівень довіри громадян до системи охорони здоров’я та загальноекономічних показників. Вирішення проблеми Віталій Гордієнко вбачає в оновленні українського законодавства, імплементації європейського досвіду та запровадження сучасної моделі боротьби з контрафактом.
Боротьба з контрафактом онлайн та офлайн
Юрист Всесвітньої митної організації (WCO) Радміла Йованіч розповіла про структуру, завдання і повноваження WCO. За її словами, обмін інформацією в реальному часі є базисом роботи у галузі протидії контрафакту на міжнародному рівні. «Особливо рівень контрафакту в сфері медичної продукції зріс після початку пандемії коронавірусу. Це створює не тільки небезпеку для світової економіки та інтелектуальної власності, а й для життя та здоров’я людей, які можуть користуватись такою продукцією», – зазначила спікер.
Юрист OLX Андрій Бічук присвятив свій виступ роботі платформи OLX за умов максимального забезпечення прав інтелектуальної власності та боротьби з розповсюдженням контрафакту. «За березень-квітень цього року ми обробили близько 700 запитів від власників інтелектуальних прав на певну продукцію і видалили близько 1000 оголошень з продажу контрафакту. Ми йдемо на діалог з правовласниками та правоохоронними органами, якщо на те є необхідні підстави», – повідомив Андрій Бічук.
Старший корпоративний радник Lego Group Максим Медвідь говорив про боротьбу з контрафактом під час реалізації продукції через онлайн-платформи. «Lego Group інвестує досить чималі кошти для боротьби з контрафактом. Навіть на таких відомих площадках як Amazon можна знайти купу контрафакту, що маскується під продукцію Lego Group. На просторах українських маркетплейсів ситуація ще більш складна», – зазначив спікер.
Менеджер з питань запобігання незаконній торгівлі та зовнішніх відносин у Phillip Morris Ukraine Андрій Тростін почав свій виступ з того, що 10-12% людей у світі споживають контрафактні тютюнові продукти, що є злочином та перешкоджає надходженню необхідних податків до бюджетів країн. За його словами, в Україні виробництво контрафакту цигарок має значний обсяг, проте значна частина цієї продукції йде на Захід шляхом контрабандних перевезень. Боротьба з цим є комплексним явищем, що включає розвиток податкового законодавства та розуміння суспільства, що контрафакт – це кримінал.
CEO Nemiroff Юрій Сорочинський розповів про контрафакт алкогольної продукції. За його словами, в України легко знайти підробки відомих брендів алкоголю, ціна яких в декілька разів нижча за оригінал. «На мою думку, в Україні є вже досить сильна законодавча база для боротьби з проявами контрафакту у сфері виробництва алкогольної продукції. Питання не в законодавстві, а в його виконанні. Корупція правоохоронних органів та певна зацікавленість окремих можновладців роблять цей процес малоефективним», – зазначив спікер.
Розслідування злочинів, пов’язаних із контрафактною діяльністю
Координатор боротьби зі злочинами у сфері ІВ та цифровим піратством Директорату з організованої та нової злочинності в INTERPOL Нік Курт розповів про особливості розслідування контрафактних злочинів у Європі. За його словами, під час таких розслідувань важливою є міжнародна співпраця. Так, завдяки співпраці з виробниками фармацевтичної продукції були відслідковані канали збуту контрафактних вакцин, а організатори були притягнуті до кримінальної відповідальності.
Суддя Корольовського районного суду міста Житомира Костянтин Шалота говорив про особливості кримінального процесу під час досудового розслідування злочинів у сфері контрафакту.
«На сьогоднішній день в країні існує не більше ніж 15 вироків за виробництво та розповсюдження контрафакту. Це пов’язано з довгостроковою політикою держави, яка толерувала використання контрафакту. Злочини у сфері контрафакту не є пріоритетними у розслідуванні органами досудового розслідування. По суті, держава не зацікавлена розслідувати те, що лежить у сфері приватноправових відносин», – наголосив спікер.
Прокурор Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора України Валерій Зимогляд поділився досвідом процесуального керівництва досудових розслідуваньзлочинів у сфері підробки відомих міжнародних брендів лікарських засобів.
Заступник начальника відділу Головного слідчого управління Національної поліції України Олександр Момотюк окреслив низку проблем, які виникають при розслідуванні злочинів у сфері контрафакту. За його словами, судді не завжди розуміють сутність злочину, а тому здійснення певних процесуальних дій є доволі складним. Крім того, часто відбувається витік інформації, що перешкоджає доведенню вчинення злочину. Також складність є у недостатньому комплектування підрозділів Національної поліції України. «У моєму підрозділі працює лише 3 слідчих, що напрацьовують практику розслідування злочинів у сфері контрафакту, проте це не співмірно з кількістю вчинених злочинів у цій сфері», – відмітив спікер.
Формування успішної практики боротьби з контрафактом
Партнер Polservice, член правління INTA Бартош Краков’як розповів про адвокацію боротьби з контрафактом у світі. «Ми просуваємо ідею відслідковування коштів, бо це значно полегшує боротьбу з контрафактом. Часто кошти від реалізації контрафактної продукції йдуть на спонсорування тероризму та організованої злочинності», – зазначив спікер.
Заступник Голови Верховного Суду, Голова Касаційного господарського Суду Богдан Львов розповів про розгляд судових справ щодо протидії контрафакту в рамках господарської юрисдикції. «Нами була розглянута низка справ щодо підробки товарів відомих брендів одягу, алкоголю, ліків тощо. Низька ефективність боротьби з контрафактом викликана масовим нерозумінням загрози економіці, життю і здоров’ю людей як серед правоохоронців, так і серед суддівського корпусу. Єдиний вихід – підвищувати рівень розуміння та загальної грамотності населення. Крім того, судовий захист власників прав інтелектуальної власності ускладнений розпорошеністю таких справ серед цивільної, адміністративної та господарської юрисдикції. Створення суду з інтелектуальної власності та спеціалізація суддів може виправити цю ситуацію. У 2019 році залишалось декілька тижнів для запуску роботи спеціалізованого суду, проте зупинка роботи ВККС поставила це на паузу», – пояснив спікер.
Старший партнер Deris Legal, голова антикотнтрафактного підкомітету INTA у Східній Європі та Центральній Азії Окан Кан розповів про боротьбу INTA з порушниками, яких неможливо персоніфікувати. «У рамках таких розслідувань через посередників, які є реєстраторами доменів, ми докладаємо зусиль для закриття сайтів, що рекламують та реалізують контрафактну продукцію. Протидія злочинам у сфері контрафакту є глобальним питанням, а тому ми маємо посилити співпрацю», – зазначив спікер.