Про це не пишуть у книгах, не розповідають в університетах… Це складно вивчити, проаналізувати та передбачити. Треба розуміти, відчувати, жити цим, розвивати. Що це таке? Це юридичний бізнес. Сьогодні ці знання, особливо в Україні, на вагу золота. Від кого можна з перших вуст дізнатися про «внутрішню кухню» юридичного бізнесу, як не від людини, яка успішно ним займається вже протягом довгих років. Сергій Свириба, керуючий партнер ЮБ ЄПАП Україна, відхилив для студентів-юристів завісу на цю «кухню» під час майстер-класу «Юридичний консалтинг: що готує 2017».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Він розповів молодим правникам про свій шлях в юридичному бізнесі, який розпочався у 1995 р., коли разом із трьома однокурсниками заснував першу юридичну фірму (до слова, вона проіснувала усього рік), і триває до сьогодні, коли С. Свибира керує українським офісом компанії з річним оборотом близько 120 млн доларів.
У чому ж суть?
Спікер зазначив, що правова школа далека від реального бізнесу. «Є юриспруденція – це те, чого навчають в альма-матер, а є юридичний бізнес, що продає продукт з назвою «judgment» («судження»). Запам’ятайте це слово», – зауважив експерт. Так, коли у клієнта виникає певна проблема, він йде не до професора університету (який, без сумніву, знає право краще від будь-якого практикуючого юриста, але не має досвіду в цій сфері), а до партнера юридичної фірми, до практикуючого юриста, щоб отримати judgment.
За словами С. Свириби, головним «на зорі» кар’єри є розуміння того, що твій вибір усвідомлений і що ти чітко знаєш, з якою саме сферою маєш справу: «У вас не повинно бути жодних ілюзій. Ви йдете у бізнес не для того, щоб розповідати, що написано у такій-то статті такого-то закону. Ви йдете розповідати, як та чи інша стаття допомагає або заважає бізнесу. І цього завжди будуть вимагати від вас».
Українське обличчя юрбізнесу
Обираючи, з якої юридичної фірми розпочати свій професійний шлях, необхідно знати особливості, переваги та недоліки кожної з видів юрфірм. Про них і розповів експерт. Так, існують компанії-бутики, які займаються конкретною практикою. Для них характерна «сімейність». «Що це означає для вас? Якщо прийдете працювати в бутикову компанію, де навіть платитимуть непогані гроші, ви ніколи не зможете збудувати кар’єру в цій фірмі, тому що є син, дочка та інші родичі», – пояснює С. Свириба. Серед переваг роботи в «бутику» він відзначив глибоку експертизу в певній галузі, тобто можливість отримати хороші знання й досвід, а також зв’язки у держорганах та регуляторах, які в «бутиках» є добре напрацьованими.
Друга група – міжнародні компанії (так звані «ільфи»). Роботу в них юрист відзначив як
прекрасну в контексті отримання можливості стажування за кордоном, конкурентної заробітної плати та «готових» клієнтів. Однак є одне «але». В міжнародних компаніях дуже рідко та неохоче беруть у партнери. Тим, хто має амбіції стати партнером, С. Свириба порадив йти в національну компанію – третя група юрфірм в Україні. Шлях від початку кар’єрних сходів до партнерської вершини, за його словами, триває 10-11 років. Проте це не означає, що кожен юрист в майбутньому стане партнером. Так може статися у кількох випадках. По-перше, якщо партнер фірми, приміром, пішов у політику, а вас, як хорошого юриста, призначають на його місце. По-друге, якщо ви своєю роботою сформували нішеву практику, в межах якої вас зробили партнером. По-третє, ви працюєте на такому рівні, коли клієнти починають звертатися до вас особисто.
«Єдина дорога у партнерство гарантована тоді, коли ви станете не просто хорошим юристом, а юристом, який приводить клієнтів», – резюмував С. Свириба. Що стосується вибору компанії для роботи, доповідач також порадив обов’язково вивчати історію потенційного роботодавця та послухати відгуки колишніх співробітників.
Знання, судження та репутація
Отже, з юрфірмою визначилися і прийшли працювати в юридичну з компанію. Експерт вважає, що перше, чого потрібно навчитися, – це швидко шукати, обробляти та аналізувати інформацію. Варто поставити собі за мету стати найкращим у цій справі. Наступна основна навичка юриста – це підготовка документу, головним з яких є меморандум. Його суть полягає у тому, щоб зробити висновок. Доповідач надав студентам поради щодо того, який чином структурувати документ. Так, починатися меморандум повинен зі statement, в якому буде готова відповідь на питання чи запит від клієнта (а не слова «відповідно до статті…»), далі має бути фактаж, потім – аналіз інформації, який і приводить до відповіді, що була надана на початку документу.
Наступна кар’єрна сходинка, про особливість якої почули студенти, – це старший юрист, передпартнерська стадія. Як правило, на цей момент юрист вже має близько 5-ти та більше років досвіду роботи, напряму спілкується з клієнтом. «На цьому етапі професійного розвитку юрист повинен мати communications skills. Також важливим є відповідний зовнішній вигляд, правильна мова та, найголовніше, має з’являтися judgment, тобто ваше судження стосовно проблеми клієнта», – підкреслив керуючий партнер ЄПАП Україна.
С. Свириба переконаний, що монополія, з позиції юриста, – це добре. «Як індивідуальність, ви повинні мати юридичну монополію на щось, тобто ви повинні бути в чомусь найкращими. Необхідно шукати та розвивати цю сферу вже зараз, почавши з написання курсової чи дипломної роботи на тему спеціалізації, якою плануєте займатися в майбутньому», – порадив експерт.
Ставши партнером юридичної фірми, юрист здобуває популярність у своїй професійній спільноті. Однією з головних деталей цього «образу» є репутація. Вона є надзвичайно
важливою та працює на перспективу. «Репутація юриста – це не бути хорошим чи поганим, це бути порядним. Погані також можуть бути порядними. Також про наявність репутації говорить те, що ваші судження помічають конкуренти й говорять: «А в ньому щось-таки є». Звичайно ж, юристи мають справу з різними клієнтами та вирішують різні ситуації (переважно погані). Ці ситуації, звичайно, знаходять своє відображення на сприйнятті особистості юриста. Всі про них знають. Проте тут найважливішим є те, якого клієнта не представляв би юрист, головне – робити свою роботу професійно. Тоді з репутацією все буде добре», – зазначив С. Свириба.
Щодо того, чи потрібно навчатися за кордоном, доповідач вважає, що потрібно. За кордоном навчають важливим умінням, а саме: будувати причинно-наслідкові зв’язки та бачити суть питання. До того ж важливу роль відіграє те, що людина після навчання повертається з-за кордону з майже ідеальним рівнем володіння іноземною мовою, знання якої є надважливим.
Майбутнє світле?
«Я думаю, якщо все буде так розвиватися, як розвивається зараз, то в українського юридичного бізнесу є близько 10-ти років, щоб перебудувати свої підходи до роботи», – припускає С. Свириба, говорячи про майбутнє юридичного бізнесу. За його словами, з часом, зважаючи на науково-технічний прогрес, зникне професія молодшого юриста. Тобто всю паперово-договірну роботу виконуватимуть машини. Така практика вже є на заході: людина дає відповіді на 300 запитань, запропонованих комп’ютером, і через декілька хвилин будь-який договір готовий.
На думку юриста, згодом підуть у небуття такі практики як реєстрація підприємств, договірне право та ін., з огляду на їх неприбутковість. Натомість інтелектуальну власність, корпоративне право, M&А, навпаки, чекає світле майбутнє. Також, що стосується нашої країни, С. Свириба зазначив, що допоки бізнес є залежним від влади, попит матиме кримінальна практика.
На завершення доповідач поділився зі студентами принципами роботи та побудови взаємовідносин із клієнтом, серед яких, зокрема, не «прогинатися» під клієнта та не дружити з ним, оскільки друг, як ми знаємо,має допомагати безкоштовно.