Останні кілька місяців всюди стільки й розмов, що про реформи, які, за словами вітчизняних посадовців, відбуваються зараз майже у всіх сферах вітчизняних правовідносин. Стосується це і питання реформування сфери реєстрації прав, державний контроль над якою хнаходиться безпосередньо в компетенції Міністерства юстиції України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Саме одному із таких реформаторських питань і був присвячений круглий стіл на тему «Проблемні питання реєстрації прав власності на об’єкти будівництва та шляхи їх законодавчого вирішення», що наприкінці квітня пройшов в Комітеті з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства за спільної організації з громадською організацією «Міжнародний центр реформ».
Основна увага дискусії, перш за все, була присвячена обговоренню урядових законопроектів щодо реформи системи державної реєстрації прав не нерухоме майно та юридичних осіб у контексті подолання корупції у сфері реєстрації та покращення інвестиційного клімату в Україні. Участь в круглому столі взяли народні депутати, представники органів місцевого самоврядування, представники бізнесу та профільних громадських організацій та ін.
З історії питання
Не так давно посадовцями Міністерства юстиції були оприлюднені проекти законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедур надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедур надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які, як зазначалося чиновниками, в разі прийняття мають врегулювати нинішні недосконалі моменти цієї процедури.
Нагадаємо, що раніше над концепцією реформування системи реєстрації прав на нерухомість, неофіційна версія якої була оприлюднена ще 30 січня, працював грузинський експерт, ім’я якого у Грузії асоціюється з успішно проведеними реформами у сфері реєстрації майнових та земельних прав, екс-радник Міністра юстиції України, а нині провідний експерт ГО «Міжнародний центр реформ» Джаба Ебаноідзе. Проте розроблені експертом положення не знайшли повної підтримки серед керівництва Міністерства юстиції і зазначені вище законопроекти містять дещо відмінні принципи реформування вітчизняної системи надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації прав, в тому числі наразі мають ряд суперечливих норм.
Зокрема, в аналізі ключових концептуальних питань двох законопроектів Мін'юсту щодо реформи системи державної реєстрації прав на нерухоме майно та юридичних осіб, складеному станом на 28 квітня робочою групою «Громадський моніторинг реформ» спільно з громадською організацією “Міжнародний центр реформ” зазначено щонайменше сім некоректних норм. Це, як видно з підготовленого аналітичного дослідження, перш за все, вилучення із правового поля функції front-office та встановлення меж повноважень Мін'юсту по скасуванню реєстраційних дій.
Звертаючись до норм права, в своєму аналізі фахівці нагадують, що на сьогодні функція front-office уже існує та передана органам місцевого самоврядування відповідно до Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)” № 191-19 (вступив силу), який спрощує громадянам України доступ до отримання адміністративних послуг. Підготовлені ж Міністерством юстиції законопроекти цю функцію повністю виключають із нині вже чинних норм. З таким ходом подій категорично не згодне експертне середовище, яке вважає, що таку функцію варто залишити органам місцевого самоврядування всіх рівнів та іншим суб'єктам.
Що ж стосується меж повноважень Мін'юсту по скасуванню реєстраційних дій, то законопроект передбачає право міністерства та його територіальних органів скасовувати реєстрацію права власності за тим чи іншим власником на підставі скарги. “Загалом позитивним є акт адміністративного оскарження, однак межі повноважень виходять за межі Конституції”, - вважають експерти. Тим самим, як зазначається в їхньому аналізі законопроекту, така “можливість” Мін'юсту фактично може позбавляти особу права власності на уже зареєстровані об'єкти в позасудовому порядку. До того ж, згідно експертного аналізу, ця норма містить суттєву корупційну складову.
Нотаріуси, банки і ОМС: хто має реєструвати права?
Окрему дискусію викликає питання щодо надання того, кому при реформуванні варто надавати статус державного реєстратора прав на нерухоме майно та юридичних осіб.
Так, вище згадані законопроекти Мін'юсту передбачають його відмову від виконання реєстраційних функцій та передач їх до компетенції районних та міських виконавчих органів та банків, які повинні будуть пройти відповідну акредитацію у міністерстві. У першому випадку експерти робочої групи «Громадський моніторинг реформ» та ГО “Міжнародний центр реформ” рахують, що такі положення є помилковою політикою міністерства, оскільки «державна реєстраційна служба – це єдиний інформаційний простір та єдині для усіх територій держави процедури та стандарти офіційного визнання і підтвердження фактів виникнення, переходу або припинення прав чи набуття статусу бізнес-структури», адже «сталість цих понять повинна бути безумовною».
У спільному аналітичному документі робочої групи «Громадський моніторинг реформ» та ГО “Міжнародний центр реформ” зазначається, що подібні норми фактично передбачають повернення до ситуації, коли реєстраційні функції виконували місцеві Бюро технічної інвентаризації, що, з позиції експертів, така передача функцій різко посилить незаконний вплив місцевих чиновників на сфери реєстрацій бізнесу та нерухомості. «Нові законопроекти мають намір збільшити доступність до адміністративних послуг, водночас не враховують суттєві корупційні ризики. Саме тому за органами місцевого самоврядування варто залишити та розширити функцію front-office», - сказано в підготовленому експертами аналізі.
Що ж стосується банків, то такий механізм, з огляду фахівців, також матиме корупційну складову та є нереальним в його реалізації, адже незрозуміло, кого саме збирається акредитувати міністерство: центральний офіс чи регіональні відділення, хто здійснюватиме реєстрацію на місцях в банках, хто нестиме відповідальність за помилки та ін. Тому експерти робочої думки «Громадський моніторинг реформ» та ГО «Міжнародний центр реформ» притримуються думки, що наразі банки не повинні залучатися до державної реєстрації нерухомості, а лише виконувати (за бажанням) функції front-office з прийому документів.
Цікаво, що законопроекти теж передбачають передачу функцій державного реєстратора нотаріусам, проте передбачається ввести у дію такої норми більш як через рік, що фактично відтерміновує будь-які реформи в цій сфері. Тобто мова в цьому випадку також йде і про строки здійснення реформування.
При цьому, грузинський експерт Джаба Ебаноїдзе вважає, що наразі Мін'юст у відповідному законопроекті намагається поєднати концепції децентралізації та дерегуляції. «З одного боку – передача прав реєстрації власності місцевим органам влади, а з іншого – передача цих функцій приватному сектору (банкам). Але такі дві різні концепції не можуть суміщатися в одному законопроекті. Якщо говорити про децентралізацію, то подивіться на суть реєстрації права власності. Невже українська влада бажає, щоб у різних місцях реєстрація проводилась по-різному? Треба створити нормальну ситуацію для власних громадян та інвесторів у кожному місті», – наголошує грузинський експерт. З його точки зору, місцева влада має займатися тільки тими питаннями, де потрібен індивідуальний підхід, тому функція реєстрації не підлягає децентралізації і має бути однаковою по всій Україні.
Таким чином, з експертної точки зору, найбільш зручним суб’єктом повноважень в цьому випадку виступають нотаріуси. Свою позицію вони аргументують наявністю в нашій державі значної кількості нотаріусів (понад 7 тис.), що мають вищу юридичну освіту, оснащені робочі місця, підготовку виконувати функцію державного реєстратора, а також досвід роботи із державними реєстрами та доступ до них.
Крім того, в уже згаданому аналітичному дослідженні зазначається про те, що надання їм статут державного реєстратора зменшить навантаження на державну реєстраційну систему, спростить доступ до адміністративних послуг, кардинально зменшить корупційну складову. Висновок фахівців зводиться до того, що «з процесом державної реєстрації нерухомості успішно справляться, в першу чергу, нотаріуси, як відповідальні та професійні суб’єкти», а також державні реєстратори Мін'юсту (але в значно меншій їх кількості).
Пан Ебаноїдзе зазначив, що у разі якщо Міністерство юстиції представить відповідний закон з передачею реєстрації нотаріусам, то через тиждень Україна отримає нову систему реєстрації, де функції прийняття, видачі документів та самої реєстрації мають бути розділені, і такої що не містить у собі корупційної складової. В той же час, грузинський експерт не рекомендує Україні копіювати досвід реформ в його країні, адже в Грузії воля до реформ йшла зверху вниз. «В Україні інша ситуація. В Україні добре розвинутий приватний сектор, на який ви і маєте спиратися. Делегуйте їм функції та забирайте їх у держави. Функції реєстрації потрібно передати нотаріусам», – наголосив пан Ебаноїдзе.
Таким чином, з позиції фахівця, надання нотаріусам статусу державного реєстратора зменшить навантаження на державну реєстраційну систему, спростить доступ до адміністративних послуг, кардинально зменшить корупційну складову. Проте така передача функцій і відповідне спрощення процедури, як було озвучено, має відбутися вже в найближчому майбутньому.
Зазначимо, що за результатами круглого столу учасники обговорення прийшли до висновку, що зараз варто рекомендувати Міністерству юстиції допрацювати зазначені законопроекти з метою мінімізації корупційної складової в їх нормах та вплив адміністративного ресурсу на вчинення реєстраційних дій. Тільки в такому разі відповідна законодавча ініціатива, з позиції присутніх, буде готова для реєстрації у парламенті та принесе належні результати по впровадженню реформованого механізму в вітчизняну реальність.