Які збитки картельні зговори наносять інвестиційній привабливості та розвитку підприємництва; як Антимонопольний комітет протидіє картельним зговорам та чи має він механізми для боротьби з нечесною конкуренцією; чому виявлення картельних змов відбувається надзвичайно рідко та які законодавчі зміни необхідні для боротьби з цим явищем, - ці та інші питання обговорили експерти під час круглого столу «Картельні змови: хто спекулює з цінами та наживається на українцях?»
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
За словами першого заступника голови АМКУ Марії Ніжнік, за 2016 рік АМКУ було розглянуто більше 3 тис справ, близько 300 з них стосуються саме конкуретно-узгоджених дій субєктів господарювання, тобто, картельних змов. Штрафи, які були накладені АМКУ у 2016 році, сягають більше 800 млн грн.
Аналізуючи питання збитків, які завдають картельні змови державі, пані Ніжнік зазначила, що у короткостроковій перспективі вони можуть бути навіть корисними. «Основна мета картелів – отримання надприбутків. Якщо компанія отримує більше прибутку, це може означати що буде більша база оподаткування і держава буде більше отримувати коштів. Іноді це може бути навіть інвестиційно привабливо. Якщо існують високі ціни на певні товари та немає бар’єрів для входу потенційних гравців, то інші інвестори можуть вважати, що це є інвестиційно привабливо і входити на цей ринок. При цьому я жодним чином не хочу зазначити, що це є дійсно корисним методом, оскільки споживачі мають за все це сплачувати», - каже вона.
При цьому Марія Ніжнік зазначає, що виявлення та припинення картелів – абсолютно різні речі. «Виявити ознаки картелю іноді буває дуже легко, але довести, що картель дійсно має місце та відстояти цю позицію в суді, є досить важким завданням для АМКУ. Передусім, причиною цього є те, що сьогодні активно розвиваються технології. Якщо ще 10-20 років тому, з метою координації своєї поведінки, суб’єктам необхідні були листування, зустрічі, укладання угод, то сьогодні, враховуючи розвиток інтернету та доступ он-лайн, - зробити це дуже легко. З іншого боку це робить доказування антимонопольного комітету дуже важливими», - підкреслює пані Ніжнік.
Неефективна система санкцій
Як було зазначено, згідно зі статистикою, 80% картелів були доказані на підставі програми Leniency (програми звільнення від відповідальності, котра передбачає, що один з учасників картелю звертається до конкурентного відомства та повідомляє про існуюче порушення). Пом’якшення покарання означає будь-яке зменшення санкцій в нагороду за інформацію чи співпрацю при розслідуванні і застосовується як до компанії, так і до фізичних осіб, та може включати пропозицію більш низького штрафу, меншого терміну чи обмежувального примусу або навіть повного імунітету (у різних правових системах «пом’якшення» визначається по-різному).
«В Україні запроваджена програма звільнення від відповідальності, але на жаль, це дуже поодинокі випадки, коли суб’єкти самовільно приходять до антимонопольного комітету та повідомляють про скоєне правопорушення. По-перше, є деякі проблеми в самій програмі звільнення від відповідальності. Ми працюємо в цьому напрямку, розробляємо нормативні документи. Але є й інша причина. Як змусити суб’єкта прийти та повідомити про порушення, якщо він розуміє момент настання негативних наслідків для нього? Система санкцій та система виконання рішень, яка існує на сьогодні є не досить ефективною. Ця програма може працювати ефективно тільки тоді, коли суб’єкт розуміє, що до нього будуть застосовані дійсно ефективні санкції», - констатує заступниця голови АМКУ.
З мільйонів – у тисячі
У свою чергу народний депутат, експерт у сфері антимонопольного законодавства Вікторія Пташник підкреслила, що програма Leniency – інструмент який застосовується в усіх країнах світу, як одна з основ для доказування картелів. У таких справах дуже важко зібрати доказову базу в інший спосіб, аніж схилити когось з учасників картелю на свій бік, та змусити сприяти розслідуванню, надавати свою доказову базу (адже вся інформація може бути зашифрованою).
На думку нардепа, аби цей інструмент ефективно діяв, а процедура розкриття сприяла збору доказової бази, необхідно щоб суб’єкти господарювання розуміли, що відповідальність за ці порушення є незворотною. «У нас часто трапляються ситуації, коли на когось накладаються штрафні санкції, а потім вони в процесі перегляду суттєво зменшуються. Це підстава для суб’єктів господарювання і в подальшому здійснювати порушення конкуренційного законодавства», - відмічає експерт.
При цьому пані Пташник зазначила, що звернулася із депутатським запитом до АМКУ щодо інформації за три останні роки по всіх рішеннях Комітету, де відбувався перегляд штрафних санкцій. «Попереднє керівництво АМКУ досить широко застосовувало такий механізм, як перегляд своїх власних рішень. Вияснилося, що попередні очільники АМКУ накладали мільйонні штрафні санкції, а потім поверталися до цих справ і, керуючись мотивацією, що порушники знаходяться у скрутному фінансовому становищі, переглядали ці санкції і мільйонні штрафні санкції зменшували у десятки разів», - резюмувала вона та підкреслила, що матеріали цих справ передані до Національного антикорупційного бюро України.
Анонімно можна?
Голова комітету з конкуренційного права Асоціації правників України Ігор Свєчкар пропонує звернути увагу на законодавчі нововведення ЄС у цій сфері. «Ми можемо наслідувати приклад ЄС, який минулого місяця ввів можливість повідомляти про картелі приватним особам, приміром, співробітниками компаній. Вони встановили спеціальну систему захисного зв’язку по якому можна повністю анонімно розповісти про картелі. Тут виключається можливість ідентифікації особи, яка це повідомлення доставляє. Якби у нас ввели таку процедуру – це було би дієво. Компанії розуміють, що вони отримують якусь картельну ріелту, мільйонні прибутки, і їм не вигідно ламати цей зговір. У той же час співробітники таких компаній не мають такого стимулу. Більше того, багато з них, не по своїй ініціативі, а за ініціативи компанії є інструментами в цій картельній змові. Ми вже два рази покращували програму Leniency на законодавчому рівні, але вона все одно не працює, ніхто не приходить. Необхідно щось нове, що дасть можливість АМКУ схопитися за якийсь обривок інформації і обробляти її, працювати з нею», - констатує експерт.
У свою чергу співголова Комісії з питань конкуренції Українського національного комітету Міжнародної торгової палати Олександр Вознюк каже, що навіть якщо й дозволити на законодавчому рівні повідомляти про картелі анонімно приватним особам, цього буде не достатньо.
«Анонімна особа, навіть якщо і надасть таку інформацію, - не факт, що при цьому вона надасть ще й ефективні докази. Конкурентному відомству потім все одно треба збирати докази. Ця проблема існує за всю історію конкурентного законодавства», - каже експерт.
При цьому пан Вознюк відмічає, що картель – внутрішньо не стабільна і суперечлива структура. Для того, щоб виявляти картель застосовуються механізми використання цієї нестабільності. «Надається можливість тому, кому картель стає не вигідним, повідомити про нього. Для багатьох учасників картелю він стає з часом не вигідним. Учасники готові вийти з нього, але вони не можуть. Але тут мова йде не просто про повідомлення, треба надати докази картелю. Тільки тоді ця особа буде звільнятися від відповідальності. Власне, такий механізм Leniency і був запроваджений в Україні, але це ще не завершений шлях. Часто буває, що та особа, яка телефонує не може надати належних доказів стосовно інших учасників картелю. Закон сформульований так, що доказів повинно бути достатньо, щоб довести порушення», - підкреслює Олександр Вознюк.
Покрокова програма поблажливості
Серед іншого, експерт зазначив, що ця проблема існувала і в інших юрисдикціях. Для того, щоб її вирішити, було запроваджено декілька кроків у цій програмі. Механізм Leniency працює ефективно тоді, коли передбачається не лише звільнення першої особи від відповідальності (яка хоча й може надати важливі докази картелю, але їх може бути недостатньо для притягнення всіх учасників картелю до відповідальності), але надається також можливість і іншим учасникам картелю добровільно звернутися до конкурентного відомства та надати додаткові докази в обмін на зменшення штрафів. Еволюційно цей інститут розвинувся у покрокову програму поблажливості. Фактично, це як врахування пом'якшувальних обставин за співпрацю з конкурентним відомством. Але у випадку картелів воно набуває значно більшого масштабу в розмірі зменшення штрафів та вимог до добровільно наданих доказів, має спеціальний акцент на функції стимулювання до добровільного надання порушниками доказів з метою остаточного викриття картелю.
«Лише коли комплексно була побудована така система, тоді вона й запрацювала. Тому сьогодні 80% картелів, які розкриваються в інших юрисдикціях, саме завдяки системі Leniency», - підкреслив пан Вознюк.
І ФБР, і розвідка…
При цьому експерт зазначає, що картель розглядається всіма конкуренційними відомствами та антимонопольним законодавством як найбільш жорстке порушення у сфері конкуренції, за яке передбачено надзвичайно суворі санкції. В окремих країнах існує кримінальна відповідальність за картелі, яка свого часу існувала і в Україні. «Як на мене, це важливий фактор, але не вирішальний. Виявлення і доведення картелів завжди зводиться до 2-х речей. Якщо дивитися поверхово, картель дуже важко відрізнити від звичайної поведінки на ринку. Від раціональної, економічної, самостійної поведінки. Схожі ціни на ринку – в переважній більшості випадків явище цілком об’єктивне. На ринку, в умовах конкуренції існує певна ціна рівноваги, до якої намагаються наближатися всі продавці. Економічно довести, що існує картель – досить складно. На практиці все впирається в те, що доведення картелів потребує прямих доказів змови між учасниками. Але довести змову – це якраз головна проблема в доведенні і виявленні картелів. Для того, щоб шукати такі докази конкурентному відомству потрібні серйозні слідчі повноваження. Приміром, у США до розслідування картелів долучається і прокуратура, і ФБР, і військова розвідка (прослуховування, стеження) для того, щоб виявити прямі докази, оскільки за їх відсутності, будь які сумніви за презумпції невинуватості тлумачиться на користь відповідачів. Якщо не довели, що була змова – значить картелю немає. Ця проблема існує в усіх країнах, в усіх юрисдикціях. АМКУ має досить серйозні повноваження, але очевидно не достатні для того, щоб виявляти і шукати такі прямі докази», - резюмує експерт.