Ще зі студентських років Зоряна Созанська-Матвійчук знала, що для кар'єрного успіху потрібно багато працювати. Навчання у Києво-Могилянській академії показало, що для посереднього результату достатньо докласти середніх зусиль, натомість відмінний результат вимагає великих зусиль.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
За час роботи в Лондоні та Сіднеї Зоряна отримала особливий для українського ринку досвід. Сьогодні вона партнер юридичної фірми Redcliffe Partners та керівник практики M&A, а також мама 2‑річного хлопчика та 2‑місячної дівчинки. Як їй це вдається — читайте в інтерв'ю
— Зоряно, розкажіть, як розпочалася та як складалася Ваша кар'єра?
— Загалом, уся моя кар'єра — це робота у великих юридичних компаніях. Вона розпочалася в юридичній фірмі «Шевченко, Дідковський і Партнери»: дуже добре пам'ятаю, як у вівторок я складала останній державний іспит у Києво-Могилянській академії, а у четвер вже почала працювати в компанії. Для мене це було трохи crazy, адже я не мала ні відпочинку, ні відпустки після закінчення альма-матер. Трохи менше ніж рік я працювала у практиці Project Finance, яку тоді очолював партнер Михайло Харенко і в якій працював юристом Дмитро Федорук. Протягом перших років роботи я мала надзвичайно напружений графік. Вважаю, що саме таким має бути графік будь-якого молодого та амбітного юриста. Весь інший час до Redcliffe Partners я працювала у Baker McKenzie — київському, сіднейському та лондонському офісах.
— Як за роки практики змінювалася Ваша спеціалізація?
— В компанії Baker McKenzie я довго займалася корпоративним правом. З практикою Private Equity я познайомилася під час роботи в сіднейському офісі фірми. Вважаю, що саме там я отримала найкращі можливості для розвитку. Щотижня за сніданком голова практики Private Equity сіднейського офісу, який також очолював практику Private Equity усієї фірми, проводив для молодших юристів тренінги з різних транзакцій, які він супроводжував. Насправді, це були безцінні знання для всіх, хто працював у практиці. Зараз я спеціалізуюся на складних M&A угодах, а також транзакціях у сфері прямих та венчурних інвестицій, ТМТ, енергетиці, банківській справі.
— На початку року Ви приєдналися до партнерського складу компанії. Наскільки «тернистим» був шлях до партнерства?
— Цей шлях завжди тернистий. Вважаю, що іншого немає.
— Ви отримали ступінь LLM в австралійському Університеті Гріффіта. Розкажіть, як іноземна освіта допомагає практиці?
— По‑перше, освіта в Києво-Могилянській академії України також особлива. Наразі вона більш стандартизована через ЗНО. В період мого навчання в академії були інші умови вступу, до того ж вступ був більш конкурентним. Вважалося, що студенти повинні мислити, а не отримувати «багаж знань». Наприклад, іноземну мову викладала американка, яка зовсім не розмовляла ні українською, ні російською мовою. Тобто в Києво-Могилянці моделювали західні стандарти. Я дуже за це вдячна. По‑друге, я вчилася рік за обміном у США, здобула освіту в Австралії. Відповідно, це змінило мій погляд на освіту, адже я побачила та відчула різні підходи до навчання. Такий досвід підштовхує до пошуку нових підходів та допомагає бачити в усьому різні аспекти.
— Які виклики наразі стоять перед Вами як перед партнером юридичної компанії?
— Звичайно, викликів багато. Так склалося, що моє призначення партнером з 01.01.2019 р. та вихід у декретну відпустку відбулися одночасно. Однак 25 березня цього року я планую повернутися з декретної відпустки та почати плідно працювати.
— Як Ви плануєте розвивати практику?
— Для початку потрібно написати бізнес-план (сміється — прим. ред.).
— Кар'єра жінки в бізнесі (зокрема, в юридичному): чи погоджуєтеся Ви з тим, що жінці складніше її будувати, ніж чоловіку?
— На мою думку, ні. Однак це залежить від того, де будувати кар'єру. Якщо в маленькій фірмі у невеличкому містечку, напевно, жінці важче, адже там середовище більш патріархальне. Якщо розглядати кар'єру жінок у Києві, брати до уваги глобальний ринок, то з цим загалом немає проблем, оскільки тут є принаймні усвідомлення проблеми та прагнення встановити баланс. На щастя, я працювала у великих організаціях, в яких у питаннях професійного зростання не відчувалося розмежування між чоловіком та жінкою.
— Сім'я, робота, хобі, розвиток… Як тримати баланс? Це взагалі можливо чи потрібно розставляти пріоритети?
— Однозначно, потрібно розставляти пріоритети. Щоб тримати баланс, раджу планувати не марафони, а короткі забіги, під час яких виконувати найважливіше. Нещодавно я зрозуміла одну річ — спочатку здається, що все одночасно важливе і потрібне, але насправді є певний період (рік, півроку), коли для отримання позитивного результату краще спрямувати свої ресурси та сили на щось конкретне.
Протягом тривалого часу ми разом з чоловіком готувалися та складали англійські адвокатські іспити. Це було надзвичайно важко, адже маємо маленьких дітей, з якими хочеться провести час після довгого робочого дня. Однак ми усвідомлювали, чого бажаємо, тому ретельно готувалися до цього, правильно розставляючи пріоритети. Незважаючи на різні труднощі, ми обоє успішно склали іспити.
— Чи вважаєте Ви себе реалізованою людиною?
— Я перфекціоніст, тому завжди переконана, що все можна вдосконалити, зробити ще кращим. Загалом, я щаслива там, де я є, але, однозначно, є куди рухатися вперед.
— Що можете порадити не робити жінкам-юристам, які починають свою кар'єру?
— Незалежно від того, коли ви розпочинаєте свою кар'єру (одразу після університету чи, наприклад, коли вже маєте сім'ю та дітей), потрібно намагатися триматися гідно, бути емоційно врівноваженою і готовою до плідної праці. Адже як у жінок, так і у чоловіків завжди є особисті обставини, якими не потрібно зловживати на роботі. Використовувати аргументи на кшталт «я жінка», «я маю дітей» — у довгостроковій перспективі неправильно і контрпродуктивно.
— На Вашу думку, чи існує проблема гендерної нерівності в юридичному бізнесі нашої країни?
— В Україні налічується достатня кількість жінок на управлінських посадах в юридичних фірмах, тому вважаю, що юридична галузь в нашій країні достатньо збалансована. У Redcliffe Partners я перша жінка-партнер. Однак це пояснюється тим, що фірма ще достатньо молода.
— Гендерна рівність на українському та іноземному юридичних ринках — чи відчули Ви різницю (під час роботи у Великій Британії, навчання та роботи в Австралії)?
— Насамперед, варто звернути увагу, що юридичний ринок в Лондоні більш розвинений та конкурентний. Відчувається потужна конкуренція як між гравцями на ринку, так і між потенційними кандидатами на посаду. Там краще розуміють проблеми гендерної рівності та намагаються їх вирішити. Існує велика кількість жінок-політиків, проводяться різноманітні масштабні заходи для жінок-професіоналів у різних індустріях.
— Чи застосовуєте Ви якісь women empowerment інструменти у своїй команді? Які основні проблеми Ви вбачаєте серед жінок-юристів?
— Я не розділяю жінок-лідерів та чоловіків-лідерів. Я маю однаковий підхід до всієї команди. Вважаю суттєвою проблемою, коли великий відсоток жінок-асоціаток не бажають у майбутньому стати партнерами юридичних компаній, недооцінюючи себе або не маючи певних амбіцій. На мою думку, так не має бути, над цим потрібно працювати.
— Як не випасти з робочого ритму після народження дитини?
— В юридичному бізнесі, де б ти не знаходився, завжди потрібно тримати руку на пульсі: стежити за законодавчими змінами, правовими подіями, працювати дистанційно, підтримувати робочі контакти. Насправді, перебуваючи в ритмі «двоє дітлахів удома», коли працюю, то по‑справжньому відпочиваю (сміється — прим. ред.).
— Що Вас мотивує одночасно бути активно практикуючим юристом і мамою двох маленьких дітей?
— Енергійність, працьовитість та відданість притаманні моєму характеру. Я постійно знаходжуся в активному життєвому ритмі. Бажаю все встигнути та зробити якнайкраще. Той, хто знає, для чого жити, той зможе витримати будь-яке «як».