22 червня 2021, 14:55

Відпочивати на лаврах зарано навіть тим, хто вважає себе лідерами ринку

Тімур Бондарєв
Тімур Бондарєв «Arzinger» керуючий партнер, партнер практики антимонопольного та конкурентного права, адвокат
Олена Осмоловська
Олена Осмоловська «Юридична газета» генеральний директор, т.в.о. головного редактора

Сучасне покоління та світ хочуть розуміти, куди рухається юридична фірма. Про цінності національного юридичного ринку сьогодні, готовність будувати міцний фундамент майбутнього, соціальну відповідальність, єдині прозорі правила гри та синергію поколінь говоримо в інтерв’ю з керуючим партнером АО Arzinger Тімуром БОНДАРЄВИМ.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Bondaryev, Arzinger

— Юридичний ринок сьогодні — це більше про бізнес чи про цінності? Які ціннісні орієнтири команди Arzinger?

— Компаній, які добре артикулюють та розуміють, що таке цінності, і працюють відповідно до них, вибудовуючи на їх основі власні HR, комунікаційну та бізнес-стратегії, на ринку небагато. Є компанії, які намагаються це декларувати, тому що цього від них очікують. Але на мою думку, більшість просто не розуміють, про що насправді йдеться. Сучасне покоління та світ хочуть розуміти, куди рухається юридична фірма та навіщо вона це робить. Саме тому ми маємо шалений тиск з боку наших основних стейкхолдерів — існуючих та потенційних клієнтів, співробітників та громадянського суспільства. It’s not only about business. Ми це дуже добре розуміємо, тому маємо велику програму КСВ, постійно розглядаємо різноманітні ініціативи, що допомагають робити світ навколо нас кращим. Наприклад, нещодавно ми приєдналися до мережі Глобального договору ООН в Україні, тому що вже давно поділяємо правила і принципи, які в ньому передбачені у різних сферах, — щодо захисту прав людини, освіти, енергоефективності, поважного ставлення до природних ресурсів тощо. Ціннісна складова — це вже не питання, хочеш чи ні. Ми маємо запит суспільства, і якщо фірма хоче працювати з найкращою командою та клієнтами, вона повинна мати ціннісний фундамент, адже за нею уважно спостерігають клієнти, колеги і навіть майбутні співробітники.

У сучасному світі неможливо щось приховати. Якщо є великі розбіжності між тим, що декларуєш, та тим, та робиш, яким чином живеш, це буде відразу відчутно. Компанії, які не мають ціннісної складової, нестійкі. Сучасний світ принципово не дозволяє працювати без цього фундаменту, адже для нашого оточення цінності дуже важливі. Дехто працює за принципом «гроші не пахнуть». Це стосується всіх аспектів діяльності фірми: з якими клієнтами та як працюють, як вирішують внутрішні та зовнішні конфлікти та кризи, як будують кадрову стратегію тощо.

— Тобто тиск на компанії йде ззовні? Та чи готові внутрішньо юридичні компанії будувати своє майбутнє з міцним фундаментом?

— Як я вже зазначив, юридичних компаній, які дійсно розуміють важливість цінностей і втілюють їх не «для галочки», на ринку небагато. Моє особисте спостереження, що більшість роблять це для хайпу. Водночас слід визнати, що це не є проблемою лише України — така тенденція спостерігається на багатьох ринках. Цінності відображаються у важливих дрібницях: як підбирають на роботу працівників, як виконують обіцянки, як компанія приймає клієнтів, вирішує складні питання, відмовляє клієнтам. Особисто для нас відмовити клієнту у наданні послуг або не прийняти його саме з ціннісних міркувань — звичайна історія, навіть якщо не існує конфлікту інтересів.

Свого часу з цього приводу в партнерському колі могли виникати жваві обговорення, а зараз вже переважна більшість партнерів дуже чітко розуміють, чим ми керуємось, коли приймаємо клієнтів та їх доручення. Ми завжди готові відмовитись від короткострокових здобутків заради довгострокових переваг, і я дуже задоволений, що в цій частині партнерство в Arzinger дуже гомогенне та цілісне, незважаючи на те, що всі ми дуже різні. Однак, за моїми спостереженнями, для багатьох фірм подібні питання взагалі не виникають, адже основний критерій у них при прийнятті проєкту — виключно сума грошей, яку готовий сплатити клієнт за послуги.

— Як співвідносяться бізнес та цінності у світогляді сучасного юриста?

— На мою думку, в сучасному світі бізнес не може жити без цінностей. Світ змінився, ринок стає більш зрілий, і це абсолютно нормально. Свого часу, коли я виходив на ринок праці, для переважної більшості моїх однолітків головним питанням під час розгляду потенційного місця працевлаштування були гроші, які там платять, інші аспекти у більшості випадків взагалі нікого не цікавили. Наразі ми бачимо зовсім іншу ситуацію: молоді юристи обирають компанії, які поділяють їхні цінності, а грошова складова у багатьох випадках відіграє другорядне значення. Молодь шукає можливість змінювати світ, робити суспільство кращим, працювати в компанії, яка дійсно відповідає їх ціннісним аспектам. Я особисто знаю багатьох молодих колег, базові потреби яких, напевне, не задоволені, але питання фінансів стає на друге чи третє місце, тому що для них дійсно важливо, які клієнти у компанії, які саме проєкти вона робить для таких клієнтів, скільки ресурсів виділяє на розвиток, які напрями в суспільстві підтримує тощо.

Мені дуже імпонує таке ставлення, і я особисто переконаний, що якщо юриста цікавлять лише гроші — це дуже слизька доріжка й величезна проблема, особливо в місцевому токсичному середовищі, де юридичних радників активно використовують як посередників для реалізації незаконних та корупційних схем, і левова частина доходів таких фірм формується саме за рахунок не самих прозорих джерел. Arzinger — соціально відповідальний бізнес у широкому сенсі. Ми розуміємо, що держава не зовсім справляється зі своїми обов’язками, тож необхідно допомагати та брати частину її зобов’язань перед суспільством на себе: допомогти дитячому будинку, який належним чином не фінансується, інвестувати в освіту, запроваджуючи різні програми її підтримки, бо без високого рівня освіти не буде ні держави, ні суспільства. Ми всіляко пропагуємо здоровий спосіб життя, підтримуємо різні спортивні ініціативи, не залишаємо без уваги українське мистецтво, намагаємося всіляко підтримувати художників. Не забуваємо й про проєкти pro bono у різних сферах суспільства. Наприклад, моя колега Лана Сінічкіна активно допомагає системі охорони здоров’я, вкладаючи в це величезний ресурс. Майже всі партнери та радники фірми беруть активну участь у розробці різноманітних законодавчих та регуляторних актів. Партнер-засновник фірми Сергій Шкляр свого часу залишив бізнес на 3 роки, щоб зробити потужну реформу в сфері запровадження в країні інституту приватних виконавців.

— Чи потрібні юридичному бізнесу єдині прозорі правила гри? Хто їх встановлює?

— Переконаний, що встановлювати правила, гласні чи негласні, повинні головні гравці ринку. І не лише встановлювати, але й чітко артикулювати та суворо дотримуватись їх. Втім, поки що юридичний ринок не консолідований, і я не бачу бажання великих його гравців чітко та відкрито декларувати свою позицію щодо тих чи інших аспектів. Крім того, у мене є чітке розуміння, що деякі компанії, які наразі позиціонують себе серед лідерів ринку, насправді з точки зору ціннісних складових такими не є. Звісно, завжди можна розпочати дискусію щодо того, що кожен бізнес завжди має певні цінності, навколо яких створюється, однак основний нюанс завжди у тому, навколо яких саме цінностей об’єднується та існує такий бізнес.

— Декілька років поспіль на ринку відмічають тенденцію підвищення вимогливості клієнтів, котрі все більше роботи віддають внутрішнім юристам, а зовнішнім радникам — лише ексклюзивні та надзавдання. Чи це так?

— Той факт, що великі компанії створюють юридичні департаменти, — давній і цілком природний тренд, адже бізнеси зростають. Внутрішні юридичні радники потрібні, принаймні, для того, щоб розуміти, кого саме залучати з зовнішніх консультантів для тих чи інших доручень, та адмініструвати юридичну роботу, якщо її багато. Та все одно, за моїми спостереженнями, великі чи вузькоспеціалізовані проєкти в будь-якому випадку віддаються в роботу зовнішнім радникам, і це також є глобальним трендом. Тому для нас ситуація особливо не змінилася, адже ми завжди позиціонувались як компанія, яка працює «в голубому океані», до якої звертаються з найбільш складними та комплексними проєктами, де дійсно потрібні вузька експертиза, велика команда, ефективний проджект- та ризик-менеджмент, якісна всебічна комунікація тощо. Тут знову варто згадати про ціннісний аспект, адже навіть найцікавіші проєкти ми оцінюємо, зокрема, через призму потенційної токсичності та інших проблем для нашої репутації, які можуть виникнути у майбутньому. Ми переконані, що юридичні фірми, для яких «гроші не пахнуть», і яким однаково, якою роботою займатися, аби за неї платили, згодом можуть залишитися без роботи.

— Як цінності компанії допомагають вибудовувати ефективну модель взаємодії з клієнтами?

— Чесність, прозорість, відкритість, професіоналізм, відповідальність перед суспільством — це лише деякі ціннісні категорії, якими ми оперуємо, коли будуємо відносини з оточенням. Для переважної кількості клієнтів ці очевидні, на перший погляд, категорії є дуже важливим фундаментом для початку діалогу з юридичним радником, і саме з цих ціннісних аспектів досить часто починається перше знайомство, яке переростає в довгострокове надійне співробітництво. Для мене особисто та Arzinger в цілому важливо бути на боці правди та справедливості, і ми добре знаємо, що коли клієнт правий, у довгостроковій перспективі ми все одно переможемо, і цьому є безліч прикладів. Наприклад, нещодавно ми виграли дві значні справи у Верховному Суді. В успіх майже ніхто не вірив, навіть клієнти були готові до гіршого, адже справи були шалено заполітизовані, однак ми одержали перемогу. Отже, правду можна й треба шукати, слід лише «лупати цю скелю»… Команда Arzinger не боїться плисти проти течії не тільки у справах клієнтів. Наприклад, нещодавно ми зробили відкриту гучну заяву щодо нашої незгоди з політикою оцінювання юридичного ринку видавництвом «Юридична практика» і будемо надалі дотримуватись цієї позиції, адже вважаємо, що принципи рейтингування юридичного ринку мають бути зрозумілі й прозорі.

— Чим відрізняються іноземні клієнти (компанії) від національних у питаннях цінностей та комплаєнсу?

— Іноземний великий бізнес вже давно живе в іншому вимірі, де комплаєнс та цінності — це дуже велика й важлива частина будь-якої бізнес-моделі. Наприклад, термін impact investment давно став невід’ємною складовою інвестиційних стратегій найбільших світових інституційних інвесторів та фінансових установ, і без чіткого розуміння позитивного впливу інвестиції на суспільство та довкілля не приймається жодне рішення. Департаменти комплаєнсу в багатьох корпораціях можуть бути втричі більші, ніж юридичні, адже ризики, пов’язані з некомплаєнтною поведінкою, жахливі, не кажучи вже про репутаційні ризики. Нам приємно усвідомлювати, що в цій частині ми розмовляємо з нашими іноземними клієнтами однією мовою, дуже добре розуміємо їх підходи і бачимо це як нашу велику конкурентну перевагу.

Важливими аспектами нашого партнерства з іноземними клієнтами є дуже розвинена в глобальних корпораціях культура аутсорсингу і чітке розуміння того, що якісному юристу слід платити хороші гроші. На превеликий жаль, українські клієнти в цій частині поки що не є найкращим прикладом. Хоча і тут є виключення — деякі українські клієнти, які дійсно переймаються своїм майбутнім, добре розуміють, чому важливо мати юридичного радника, та розглядають якісну юридичну послугу саме як дуже важливу інвестицію в розвиток бізнесу. Такі компанії обирають найкращі юрфірми, і питання гонорару взагалі не стоїть, оскільки вони добре розуміють, що немає нічого гіршого, ніж демотивовані юристи. Ми бачимо позитивний тренд і в тому, що останнім часом національні клієнти активно користуються нашими послугами, щоб отримати доступ до наших ноу-хау та експертизи в роботі з іноземними клієнтами, щоб ми допомогли їм вибудувати внутрішні системи комплаєнсу, які відповідають кращим міжнародним практикам та допоможуть контролювати ризики в майбутньому.

— У чому переваги ціннісного підходу до розвитку бізнесу і побудови таких взаємовідносин з клієнтами?

— Юридичний бізнес — це не спринт, а досить складний ультрамарафон, тому дуже важливо добре готуватись до цього забігу та як можна раніше закладати якісний фундамент тренувань, котрий допоможе долати дистанцію в довгостроковій перспективі. Цінності та місія бізнесу є якраз тими важливими складовими, що дозволять сформувати команду переможців. Водночас, на мою думку, юридичний ринок загалом дуже далекий від цього розуміння. Успіх полягає в тому, що компанії повинні закладати цей фундамент вже зараз або ще вчора, як почали ми. Кожна компанія прийде до цього, питання лише, коли. Ті, хто почнуть раніше, звичайно, швидше дійдуть до мети та будуть краще готові до різноманітних викликів, які зустрічатимуться на шляху. На це впливають багато складових, це питання не лише клієнтів, а й людей, які вже завтра ототожнюватимуться з бізнесом, стануть твоїми партнерами та забезпечуватимуть зростання фірми в майбутньому. Продовжувати будувати бізнес і змінювати його відповідно до потреб сучасності будуть ті, хто сьогодні лише починає свою юридичну кар’єру, тому зараз ми маємо адаптуватися до їх потреб.

— Отже, криза поколінь існує. Як ринок реагуватиме на це і як будуть розвиватися подальші події?

— На мою думку, тут треба говорити не про кризу або конфлікт поколінь, а про різні покоління, кожне з яких має власну мотивацію та інтереси, а також важливість пошуку інструментів для їх об’єднання заради досягнення спільної мети. Кожна фірма має свій рецепт. Хтось почне думати про цю проблему вже сьогодні і вирішить її на відмінно, а хтось хоче вірити, що він «безсмертний», і відкладатиме її на потім, коли буде занадто пізно. Найкращою ілюстрацією до цієї тези є список лідерів юридичного ринку України за останні 10–15 років: багато з «лідерів» минулого вже взагалі не існують або стрімко втратили свої позиції саме тому, що не змогли адаптуватися до викликів майбутнього та знайти спільну мову з молодими поколіннями. Для Arzinger важливо, щоб наші співробітники-представники різних поколінь мали можливість впливати на долю бізнесу. Наприклад, будь-який паралігал в аспектах новітніх технологій може бути на декілька голів вищий за нас та дати величезну цінність бізнесу, адже він чи вона краще за нас розуміє клієнтів майбутнього. Ми не будемо успішними, якщо не зможемо адаптуватися до розвитку світу.

— Як взаємопов’язана криза поколінь з проблемою лідерства?

— Жоден бізнес не може працювати без лідера чи лідерів, котрі закладають ціннісний фундамент та місію, на яких будується бізнес. На даному етапі розвитку українського юридичного бізнесу в більшості випадків лідерами та основними драйверами фірм залишаються партнери-засновники, і бізнес так чи інакше асоціюється з такими особистостями. Слід, однак, усвідомлювати, що наближається час, коли відбуватиметься зміна поколінь, і партнери-засновники передаватимуть керівництво фірмою своїм колегам, молодим партнерам. І саме тут виникає дуже важливий екзистенціальний момент: у випадку, якщо засновниками зроблено якісну «домашню роботу», закладено міцний ціннісний фундамент, і молоді покоління чітко поділяють місію та цінності, фірма зможе безболісно пройти трансформацію і навіть стати сильнішою, успадковуючи найкраще від «старого» складу партнерів на базі нової енергії та не втрачаючи конкурентних переваг, закладених у її ДНК. У випадку ж, якщо засновники погано впорались зі своєю роботою в цій частині, криза неминуча. Порівняно молодий український юридичний ринок вже бачив подібні ситуації.

— Кого ринок сприймає як трендсеттерів?

— Суддів, які виносять правосудні, якісні рішення, тим самим вселяючи довіру в українське правосуддя. Вважаю, що якби при владі було більше професійних і відповідальних людей, рішення приймалися б зовсім інші. Взяти хоча б статистику по міжнародному інвестиційному арбітражу в Україні. На жаль, вона залишається одним з глобальних «лідерів» цього ринку, адже переважна кількість кейсів та ситуацій, де інвесторів позбавили прав, з’являються внаслідок нерозуміння наслідків своїх дій або бездіяльності деяких осіб, які приймають рішення від імені держави. Пізніше такі рішення стають підставами для звернення інвесторів до інвестиційного арбітражу, і країна продовжує нести шалені збитки, адже повинна наймати дорогих адвокатів, а також несе великі репутаційні втрати.

Вірю, що наш юридичний ринок ще буде змінюватися та рухатися далі. Не виключаю, що в перспективі на ньому знову можуть з’являтися іноземні юркомпанії. Звісно, український юридичний ринок має свої особливості, але я переконаний, що його структура в цілому буде відповідати світовим аналогам, тож процес формування українського ринку ще далеко не завершений. Наприклад, у кожній зрілій європейській юрисдикції є усталена та визнана четвірка чи п’ятірка лідерів — незалежних юридичних фірм, які досить непогано співіснують протягом останніх десятирічь. Думаю, ми будемо приємно здивовані тим, як виглядатиме п’ятірка лідерів в Україні через 10 років. У нас є чітке розуміння, що потрібно робити, щоб впевнено рухатися далі. Відпочивати на лаврах зарано навіть тим, хто вважає себе лідерами цього ринку.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати