Генеральний директор патентно-правової фірми «Пахаренко і партнери» Антоніна Павлівна Пахаренко-Андерсон поділилась з «Юридичною газетою» секретами власного успіху щодо ведення юридичного бізнесу в нашій країні та поглядами на роль жінки в юридичній професії
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Які особливості роботи жінки-юриста в Україні? Чи важко було побудувати власний бізнес жінці в Україні?
— Мені здається, не варто розглядати це питання через призму гендерної ознаки, тому що юристи – як чоловіки, так і жінки – мають керуватись, насамперед, законом. Ось чому говорити про гендерні особливості, на мою думку, не зовсім правильно.
Чи складно було побудувати власний бізнес? Я не можу сказати, що це було дуже складно, оскільки свій бізнес я починала одразу після розпаду Радянського Союзу. Протягом тривалого часу я працювала у Системі ТПП, де займалась майже тим самим, чим займаюсь і зараз, але дещо на іншому рівні.
Указом Президента України 18.09.1992 р. було затверджене Тимчасове положення про правову охорону об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні. Постало питання про створення інституту патентних повірених. Зазначене Тимчасове положення надало можливість затвердити при Держпатенті України Тимчасове положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), провести першу їх атестацію та надати тимчасовий статус патентних повірених 21 особі. Я була однією серед перших атестованих – під №4. Пізніше, у серпні 1994 р., був створений Державний реєстр представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), до якого і були внесені атестовані раніше особи.
У 1993 р. ми з колегами створили одну з перших патентних компаній. Звісно, старт був непоганий, незважаючи на те, що всі, хто тоді починав працювати у цій сфері, в ті часи були «темними конячками». З’являлись перші постійні клієнти. Ми представляли як іноземні, так і вітчизняні компанії. Спочатку більше було іноземних клієнтів, тому що для нашого ринку приватна власність на торговельні марки й патенти була незвичним поняттям, враховуючи, що за радянських часів уся інтелектуальна власність належала державі. Працювати доводилося буквально на колінах, а нині в нашій компанії – близько 50 співробітників. Вони молодці, постійно підвищують свій професійний рівень, мають 2-3 вищих освіти.
— А іноземні компанії не бентежило, що саме жінка представлятиме їхні інтереси?
— Аніскільки. Я вже згадувала, що довго працювала у системі ТПП, а центральний офіс, який представляв іноземних клієнтів, знаходився у Москві. Дуже часто я проходила там практику. Клієнтів, насамперед, цікавили рекомендації, а вони у мене були. Напевно, щасливий збіг обставин допоміг мені розвинути бізнес і вийти на професійний рівень, підняти компанію до найвищого рівня у різноманітних рейтингах.
Якщо на початку 90-х нас ніхто не знав, то зараз рекомендації розходяться від одного клієнта до іншого. Наша клієнтська база налічує тисячі компаній, як буде далі – покаже час. Однак в умовах конкуренції виживає той, хто надає якісніші послуги. Сьогодні ми співпрацюємо як з мультинаціональними, так і з великими українськими компаніями, але одночасно працюємо і з невеликими фірмами та фізичними особами, намагаючись допомогти усім.
Починали ми саме з інтелектуальної власності, однак потім перейшли на інший, більш високий, рівень надання юридичних послуг, оскільки клієнти стали звертатись не лише з питаннями інтелектуальної власності, але й з глобальними правовими, пов’язаними з виходом компанії на відповідний ринок та оцінкою можливих ризиків.
— Сьогодні багато юридичних фірм, які раніше не спеціалізувались на правах інтелектуальної власності, відкривають відповідні практики, стаючи Вашими конкурентами. У чому секрет популярності інтелектуальної власності?
— Весь секрет популярності полягає у тому, що коли компанія-виробник виходить на ринок, вона розуміє, що без захисту своєї інтелектуальної власності (торговельних марок, винаходів, корисних моделей, промислових зразків) товар чи послугу просувати неможливо. Адже споживачі ідентифікують товари чи послуги саме за брендами, під якими вони пропонуються на ринку. Складовими бренду є торговельні марки, дизайн упаковки й самого товару, якість товару чи послуги, маркетингові та рекламні акції з просування на ринку, напрацьована ділова репутація. Завойовуючи прихильність споживачів, компанії вкладають значні матеріальні й часові ресурси у розробку та просування свого бренду. Звісно, вони розраховують у майбутньому отримати зиск від своїх інвестицій. Однак спритні ділки завжди готові використати чужу популярність на свою користь, а тому компанії-виробники активно захищають свої права на об’єкти інтелектуальної власності.
— Як Ви все встигаєте?
— Перш за все, завдяки злагодженій роботі всієї нашої команди, а потім – мені це дуже цікаво! Інтелектуальна власність, як наркотик: чим більше її пізнаєш, тим більше від неї залежиш. Зараз у нас працюють ентузіасти своєї справи, всім цікаво. Мабуть, саме завдяки цьому клієнти, котрі до нас приходять, залишаються з нами надовго та рекомендують нас іншим. Ми намагаємось робити все швидко і професійно, так, щоб кожен клієнт відчував, що ним займаються пріоритетно, що його цінують.
— Якими критеріями Ви керувались при формуванні колективу компанії?
— Спираючись на професіоналізм потенційних кандидатів, насамперед, я керувалась принципом – успіх компанії залежить від зусиль кожного її працівника. І це не просто своєчасне виконання своїх індивідуальних завдань. Перш за все, це робота в команді. А ефективність командної роботи залежить від злагодженості колективу. Тому моєю головною метою, як керуючого партнера, при формуванні колективу було і залишається – створення і підтримка команди, у якій кожен співробітник (незалежно від статі) підкорить особисті інтереси інтересам фірми й буде безумовно лояльним до неї.
Напевно, мені це вдалось, адже досягненню успіху компанії щоденно сприяє наша професійна команда – у нас працюють висококваліфіковані спеціалісти.
Варто зазначити, що жінки у нашій сфері – це не одиничний випадок. Дуже багато західних компаній мають у своєму штаті як жінок, так і чоловіків, частіше – порівну. До речі, на Заході працює чимало й суто жіночих компаній.
Однак я повторюю, що не можна спеціалістів ділити за гендерною ознакою. Головним критерієм відбору є кваліфікація. Запрошуючи на співбесіду потенційних кандидатів, ми не звертаємо уваги на стать претендента, а керуємося лише професійними характеристиками. Це і є найголовнішим.
— Розкажіть, як Вам особисто вдалось досягти кар’єрного успіху?
— Якщо говорити персонально про мене, то я – людина допитлива, яка не просто цікавиться інформацією, а й перевіряє її, відшукуючи істину. Говорять, що коли робота тобі приносить задоволення, то це – твоє, ти потрапив саме туди, у ту сферу, котра для тебе є, певною мірою, сенсом життя. Я докладала максимум зусиль, прагнучи розібратись у найменших нюансах, мені дуже цікаво дізнаватися та аналізувати раніше невідому для мене практику. До речі, за таким же принципом працюють наші співробітники. У нашій компанії є як чоловіки, так і жінки. А говорити про те, що ми повинні дотримуватись якогось розподілу, сюди підуть лише жінки, а туди підуть чоловіки, – абсурдно.
— Ви можете назвати себе трудоголіком?
— Так, я впевнено заявляю, що я – трудоголік, тому й ніколи не зупиняюсь. Іноді навіть трапляється, що серед ночі, коли приходить якась думка, я просинаюсь і намагаюсь її впорядкувати.
— Як же Ви відпочиваєте?
— Якщо робота приносить задоволення, то це певною мірою і відпочинок.
— Тобто Ви відпочиваєте на роботі?
— Можна сказати і так.
— Як можна поєднати жінці кар’єру і сім’ю? Чи доводиться обирати щось одне?
— Якщо розглядати нашу компанію, то у багатьох співробітниць є діти. Причому вони одружились, уже працюючи в нашій компанії, потім народились діти, тобто у нас уже велика команда молодого покоління. І хтозна, можливо, ці діти прийдуть до нас працювати у майбутньому. Мені ж вдалося залучити до спільної роботи своїх дітей! Я пишаюсь тим, що і донька, і син працюють разом зі мною, вони стали мені опорою у бізнесі.
Якщо у наших співробітників виникають якісь сімейні труднощі, ми, звісно, ставимось до цього з розумінням. Ми не дотримуємось принципу, що робота – на першому місці, й на роботі треба думати лише про роботу. Дуже часто діти співробітників приходять до своїх батьків на роботу, тобто до нас в офіс, вони ходять «з екскурсіями» по компанії. І я вважаю, що поєднувати роботу і сім’ю – це нормально. Ставити вибір – сім’я чи робота – нашій компанії не притаманно.
— Чи можна говорити, що в Україні є чоловічі й жіночі практики?
— Я б так не сказала. У нас не лише в приватному секторі, але й в українській політиці є багато жінок, які працюють, наприклад, у Верховній Раді. Раніше їх були одиниці, а тепер жінок-політиків уже ціла команда.
— Як Ви вважаєте, взагалі, це корисно для країни, для бізнесу?
— Жінка більш гнучка, вона відчуває сутність явищ на інтуїтивному рівні. Більший вплив жінок на державну політику, на моє переконання, приносить велику користь Україні. Завжди говорили, що чоловік – господар дому, але від жінки дуже багато залежить, бо якщо чоловік – голова, то жінка – шия. А синергія чоловіка й жінки приносить набагато більший успіх. Я переконана, що феміністські, так само як і якісь суто чоловічі течії, – це не зовсім правильно, має бути урівноважений чоловічо-жіночий симбіоз.
Ми живемо в епоху комунікацій, але, як і раніше, основні цілі визначають не жінки, а чоловіки, для яких головними поняттями є влада, гроші та статус. Однак успіх справи завжди залежить від конкурентоздатності на ринку, при цьому важливу роль відіграють особисті зв’язки. Конкуренція – природне явище у професійному світі, де успіх не залежить від статі. Він залежить від позитивної енергії. Якщо ви будуєте свої відносини з людьми на підґрунті толерантності, привітності, поваги, довіри та відповідальності, то байдуже, працюєте ви з чоловіками чи з жінками.
— Які поради Ви можете надати молодому поколінню жінок-юристів для досягнення успіху в юридичній професії?
— Якщо вони вже стали на шлях юридичної практики, надання юридичних послуг, то, насамперед, вони все-таки мають бути фаховими спеціалістами, адже те, що ти – жінка, не буде основним фактором для вирішення якогось питання.
— Ваш чоловік значна фігура у сфері інтелектуальної власності на міжнародному рівні. Ви один одному не заважаєте у сім’ї? У вас не трапляється конфліктів?
— Ніколи. Навпаки, від чоловіка я отримую неоціненну допомогу й підтримку. Звісно, іноді у нас виникають професійні суперечки, без цього жити не можна, адже кожен з нас – керівник, який наполягає на своїй думці. Однак ми завжди чуємо один одного та знаходимо компроміс, консенсус. Це ніколи не заважає, навпаки – допомагає.
— Антоніно Павлівно, Ви можете назвати себе щасливою людиною, яка віднайшла для себе «золоту середину» між роботою та особистим життям?
— Можна сказати і так. Я перебуваю в гармонії з собою, я задоволена своїм життям. Взагалі, це саме те, чого я прагнула досягти.
І молодим жінкам-юристам, які тільки починають свою кар’єру, я б теж побажала завжди знаходити компроміс у рішеннях, щоб робота і родина не заважали одна одній, а допомагали. Однозначно, відмовлятись від створення сім’ї на користь кар’єри не варто. Жінка, у будь-якому випадку, має відчувати себе жінкою, професійна кар’єра ніколи не замінить їй особистого щастя. Взаєморозуміння, взаємодопомога у родині – це найголовніше!
А робота не буває суто чоловічою чи суто жіночою – як вдома, так і в офісі. Працювати потрібно в парі. Саме цього я і бажаю всім нашим жінкам – окрім високого професіоналізму в обраному фаху, все-таки знайти рівновагу та взаєморозуміння у родині!