— Тарасе, як Ви оцінюєте цей рік для юридичного ринку? Чи є якісь нові тенденції, що прийшли до нас з-за кордону?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Цей рік не приніс революційних змін для юридичного ринку, хоча їх годі було й очікувати. До нас не зайшли нові потужні закордонні гравці, українські юрфірми не почали виходити на IPO. Ринок розвивається, росте і залишається висококонкурентним. Продовжилися традиційні як для нашого, так і для провідних західних ринків «шлюби» та «розлучення» (іноді в буквальному сенсі), перехід окремих партнерів і цілих практик з однієї фірми до іншої.
Четвірка продовжує завойовувати свій шмат юридичного ринку, великі юридичні фірми інвестують у лігалтех, заохочують нові таланти до розвитку в цій сфері. Юристи поки не вимерли та не замінені програмами. Водночас наші методи роботи непомітно, але неминуче змінюються.
Нещодавно ринок оживила звістка про ймовірне неминуче скасування так званої «адвокатської монополії». Звісно, реалізація ідей цієї монополії є далекою від закладених ідеалів, однак, на мою думку, вона принаймні на інституційному рівні дозволяла вирішити (хоча ще й близько не вирішила) питання регулювання діяльності юристів шляхом запровадження певних етичних стандартів і механізму контролю за їх дотриманням. Окрім того, вона наблизила одну до одної ті дві частини юридичної професії, які до цього існували паралельно: ринок юридичних фірм, зосереджених переважно на корпоративному секторі (які фігурують в національних і міжнародних рейтингах), та ринок адвокатів, які надавали послуги переважно приватним особам. Перші не бачили потреби в адвокатських свідоцтвах, якщо не займалися кримінальним правом, другі не особливо цікавилися першими.
Наразі залишається відкритим питання про те, чи будуть одночасно внесені зміни до законодавства щодо відшкодування витрат на представництво в судових спорах. Якщо ні, то я не очікую масового зупинення адвокатської діяльності. В іншому ж випадку це цілком можливо (оскільки для багатьох юристів сенс у свідоцтві знову буде втрачений).
Якщо для більшості юристів адвокатський статус знову стане нецікавим, то ми повернемося в попередній стан. Етичні питання діяльності юристів залишаться без контролю. Проблема полягає в тому, що на ринку є явища, які неприйнятні для цієї професії. Якщо хочете, для мистецтва добра і справедливості, як нас вчать у ВНЗ про право, ці питання потрібно вирішувати.
Вважаю, що це можна вирішити та врегулювати без монополії, але у такому випадку необхідне створення обов’язкової саморегулівної організації для всіх, хто надає юридичні послуги. При цьому будь-хто зможе (знову) представляти особу в суді. Однак тоді така особа матиме вибір – чи звертатися до юридичної фірми (юриста), який є членом такої організації, в яку потім можна поскаржитися на неякісні послуги, або звернутися до іншої особи, послуги якої ніхто не регулює.
Також варто зазначити, що український юридичний ринок залишається непублічним. Юристи неохоче обговорюють свої проблеми, мало хто зацікавлений спонукати їх це робити. Адже це ноша лише фахових видань, для масових ЗМІ цей сегмент нецікавий.
У більш-менш публічну площину просочилися лише декілька «скандалів», проте реально докопатися до істини майже в жодному з них не судилося. До речі, це також свідчить про необхідність арбітра у спорах адвокатів (юристів) між собою та з клієнтами саморегулівної організації.
— Як Ви бачите ситуацію з IT-правом? Куди рухається лігалтех?
— ІТ-право перехворіло бумом блокчейну і криптовалют. Крипто-лихоманка спала. Звісно, вони нікуди не поділися, але тепер ними займаються переважно ті, кому це насправді потрібно, і хто знає, як це реалізувати.
Новий уряд демонструє бажання реформувати регулювання ІТ-сфери (насамперед, у податковому плані). Як завжди, є задоволені пропозиціями та є противники.
ІТ-індустрія в Україні отримала розвиток завдяки мінімальному втручанню держави, однак через це частково опинилася в сірій зоні. Ключовим завданням нових реформ буде навести лад (зокрема, в оподаткуванні), при цьому не зашкодити та не відлякувати інвесторів. Наскільки це вийде – буде видно вже скоро.
Що стосується лігалтех, то стартапи в цій сфері вже скоро можуть перейняти на себе частину ринку коммодитизованих юридичних послуг. Тому юридичні фірми мають простий вибір: або зробити лігалтех частиною своєї моделі надання послуг (що деякі вже роблять), або зрештою втратити відповідну частину ринку.
— Які зміни відбулися за останній рік у PETERKA & PARTNERS? Як на Вас вплинули тенденції ринку?
— Радий констатувати, що український юридичний ринок зростає разом зі зростанням економіки загалом. Наша команда в Україні також зростає. Серед останніх значних надбань українського офісу PETERKA & PARTNERS – Галина Мельник, яка очолює податкову практику нашого офісу та віднедавна є моїм заступником у керівництві PETERKA & PARTNERS Україна. Також нашу практику вирішення спорів посилив Станіслав Коптілін.
— Чи змінюється портрет клієнта юрфірми, а портрет клієнта Вашої фірми?
— Можна сказати банальні речі, що клієнти стали більш вимогливими до якості, швидкості надання послуг та водночас ціноутворення. Все це буде правдою. Загалом, існує такий запит, саме тут юристам мають стати в нагоді лігалтех-рішення.
Що стосується конкретного клієнта PETERKA & PARTNERS, то ним переважно залишається великий та середній європейський (іноді американський) бізнес, який далеко не завжди знайомий з нашими правовими та економічними реаліями. Тож ми повинні не лише говорити йому про норми права, але й пояснювати, як це працює, повідомляти про ризики, які переважно відомі українським клієнтам, але просто невідомі та часто незрозумілі західному бізнесу.
У цьому нам допомагає наша тісна щоденна співпраця з колегами з інших (європейських) офісів PETERKA & PARTNERS. Ми єдина інтегрована фірма з єдиним партнерством, якому належать всі 9 офісів у Центральній та Східній Європі. Обмін досвідом та ноу-хау у нас проходить не раз на рік на корпоративних заходах (хоча на них також), а щодня. Це відбувається як у процесі роботи над спільними клієнтськими проектами, так і в межах роботи транскордонних практик у певних галузях права чи індустрії зі створення спільних напрацювань.
Також ми постійно розвиваємо співпрацю з іншими юридичними фірмами в Україні, Європі та й загалом у світі, в тому числі в країнах, де ми не присутні. Це дозволяє нам успішно відповідати на запити наших клієнтів, яким часто потрібна юридична допомога одночасно в кількох країнах. При цьому дотримання культури безкомпромісного комплаєнсу незмінно залишається однією з базових засад ведення бізнесу наших клієнтів та PETERKA & PARTNERS.