Народилася 14.10.1968 р. у м. Козятин Вінницької області. Юридичну освіту здобула в КНУ імені Тараса Шевченка. Захистила кандидатську дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему «Правові питання антимонопольного регулювання підприємницької діяльності в Україні» та дисертаційне дослідження «Державне регулювання відносин конкуренції в України (господарсько-правовий аспект)» на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Працювала доцентом кафедри цивільного права та процесу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, на посадах доцента, завідувача і професора кафедри господарського права та процесу Національного авіаційного університету. Була доцентом кафедр адміністративного й фінансового права та адміністративно-правових дисциплін Національної академії прокуратури України. У грудні 2015 р. розпорядженням КМУ призначена членом Національного агентства з питань запобігання корупції. У березні 2016 р. на засіданні відомства одноголосно була обрана головою агентства. Наталія Корчак є першою в Україні жінкою-юристом, яка очолила антикорупційний орган.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
– Пані Наталіє, раніше Ви були відомі як науковець, фахівець з антимонопольного права, а зараз вже другий рік як Ви очолюєте НАЗК. Які основні висновки за цей час Ви зробили для себе як для професіонала в контексті порівняння двох сфер роботи? Як допомагає Ваш попередній досвід у здійсненні цієї діяльності?
– Існує колосальна розбіжність між викладацькою діяльністю, якою я займалася все своє життя, та керівною посадою в антикорупційному органі. Зона відповідальності значно більша, ключові компетенції та стиль управління інші, є потреба у розподілі часу між стратегічним та оперативним управлінням. Маючи певний авторитет у науковому середовищі, на конкурс до Національного агентства я йшла, насамперед, як юрист-теоретик, здатний аналізувати антикорупційне законодавство на прогалини та усувати їх у разі практичної необхідності. Моєю метою була реалізація себе у розробці проектів нормативно-правових актів та створенні нової для України методологічної бази для роботи превентивного антикорупційного органу, який є новим для України.
Останні два роки – це постійна робота над собою, силою характеру, набуття безцінного управлінського досвіду, величезний обсяг інформації юридичного, технічного, фінансового, політичного характеру відповідно до реалізації повноважень Національного агентства.
– Чи вбачаєте Ви за ці роки позитивні зміни у запобіганні корупції?
– Так, я вважаю, що українці мають чим пишатися. Серед змін, на які варто звернути увагу, ріст нетерпимості до корупції та корупційних проявів. Маю на увазі кількість повідомлень, заяв та звернень, які останнім часом надходять на адресу НАЗК з усіх регіонів України. Понад тисячу листів кожного дня з різною інформацією про факти та дії з вимогою їх перевірити. Для нас це своєрідний індекс реалізації превентивних функцій агентства і того, як мовчазне споглядання змінюється та формується у чітку громадянську позицію нетерпимості до корупції та несправедливості, хабарництва і кумівства.
НАЗК – це не лише Реєстр електронних декларацій, хоча це надзвичайно важливе досягнення для держави (особливо, з огляду на кількість декларантів, які оприлюднюють інформацію про свої прибутки в режимі он-лайн). Той факт, що більшість високопосадовців, чиновників різних рівнів, судді, правоохоронці не нехтують цим обов’язком, свідчить про формування певної політичної культури та відкритості. Раніше про це можна було тільки мріяти.
Мало хто знає, але Україна є першою державою у світі, в якій створено спеціальний соціологічний інструментарій як базовий елемент системи оцінювання рівня корупції. Показники сприйняття корупції – це шляхи вдосконалення роботи всіх антикорупційних органів України на основі корупційного досвіду респондентів. Не всі знають про те, що Національне агентство взяло активну участь у створенні Мережі з питань доброчесності (Network for Integrity) та виступило одним з її співзасновників. Сьогодні НАЗК – це єдиний український антикорупційний орган, який входить до Мережі, що складається з 14 установ з 14 різних країн на 4 континентах.
Не можу не зазначити, що під час 75 Пленарного засідання GRECO (англ. The Group of States against Corruption – «Група держав проти корупції» – ред.) Національне агентство організувало належне представлення Додаткового звіту про виконання рекомендацій, наданих Україні в межах Третього раунду оцінювання, який стосувався питань криміналізації корупції та прозорості фінансування партій. Затвердженням цього звіту GRECO завершило процедуру оцінювання в межах Третього раунду та констатувало відсутність невиконаних державою рекомендацій.
Загалом, таких позитивних змін чимало, вони вагоміші та масштабніші, у порівнянні з перевіркою однієї декларації, на яку «заточена» увага громадськості. Зовсім скоро суспільство зрозуміє хибність таких маніпуляцій, пов’язаних зі зміщенням уваги із загального на одиничне. Тоді презентація Звіту про імплементацію антикорупційної реформи в Україні в межах Четвертого раунду моніторингу Стамбульського плану дій боротьби проти корупції (одного з найсерйозніших документів для України та її розвитку) не поступатиметься цитованістю новинам про «забуті» в деклараціях авто.
– Які ще основні перепони стоять на Вашому шляху?
– Досягнення – це результат переконань, поставленої мети, праці, діалогу, взаємодії, поваги до опонентів. Сьогодні я не говорю про перепони, не шукаю винних, а роблю все для того, щоб тих чи інших ситуацій не було в майбутньому. Все можна подолати, якщо є віра у свої сили, знання та команда однодумців. Думаю, що нинішній повноцінний склад Національного агентства (члени НАЗК – О. Скопич, О. Серьогін, С. Патюк, О. Мангул – ред.) дозволить проводити діяльність органу на високому рівні, з чіткою координацією всіх напрямків роботи.
– Ваші сьогоднішні досягнення – це те, про що Ви мріяли в дитинстві?
– Можу сказати, про що я ніколи не мріяла. Ніколи не мріяла бути лікарем, тому що боюся крові. Не хотіла жити на одному місці. Не думала про службу в армії. Тим паче ніколи не мріяла бути великим керівником. Для мене завжди було важливим мамине слово, татова оцінка моїх вчинків, ставлення до мене друзів. Завжди хотіла вчитися і робила це постійно.
Сьогодні я вже не навчаю студентів, але продовжую навчатися, вдосконалювати й поглиблювати свої знання.
– Які у Вас професійні плани на майбутнє?
– У найближчі два роки зосереджуся на запобіганні політичній корупції, державному фінансуванню політичних партій, проведенні аналізу судової практики в частині притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності керівників політичних партій за складеними НАЗК протоколами, на підготовці Департаменту з питань запобігання політичній корупції до роботи під час виборчих кампаній у 2019 р.
– Якби Ви обрали не юридичну професію, в якій сфері ще могли б досягти успіху?
– Я не бачу іншого місця для себе. Я не з тих, хто «і швець, і жнець, і на дуді грець». Я серйозно підхожу до кар’єри, до виконання своїх обов’язків, до професійної реалізації. Відчуття того, що ти займаєшся улюбленою справою і знаходишся на своєму місці, є визначальним для мене.
– Які риси неодмінно повинна мати жінка-лідер?
– Скільки жінок, стільки й секретів успіху. Однозначно, успішність – це, насамперед, можливості особистості до самореалізації, вміння поєднувати знання, характер та емоції. Я за гендерну рівність, а також за те, щоб українські жінки реалізовували себе і в політиці, і в бізнесі, і в науці.
– Який Ви керівник?
– Про це варто запитати у моїх колег та співробітників Національного агентства. Від себе можу сказати, що я емпат. Я занадто емоційна, все сприймаю близько до серця, але працюю над цим. Я не боюся брати на себе відповідальність, відповідати за свої рішення та за дії своїх підлеглих.
– Ви більше оптиміст чи песиміст?
– Я сказала б, що зухвалий оптиміст, який достатньо часто йде на ризик та ламає стереотипи.
– Хто або що Вас надихає?
– Мене надихає успішність реалізованих проектів. Кожен такий проект надає сил та впевненості в подальших перемогах, надихає на нові ініціативи, спонукає до дій. Якщо під час реалізації такого проекту чи завдання відкривається людський потенціал, проявляється командний дух, то задоволення від зробленої роботи значно збільшується.
– Опишіть своє найбільше досягнення та найфеєричніший провал (не важливо, в якій сфері).
– Найбільшим досягненням у житті, безперечно, є мої діти та моя родина. Якщо говорити про професійну діяльність, вважаю, що кар’єра, вибудована в наш час без підтримки, зв’язків та фінансових ресурсів, вже є досягненням. Провали та невдачі також були, проте вони не мали феєричного характеру. Можливо, тому що професійне зростання йшло поступово і не було стрімких кар’єрних злетів, які передбачають феєричні падіння.
– «У жінки має бути два крила – кар’єра та сім’я». Напевно, кожен знає цю народну мудрість. Що допомагає балансувати Вашим «крилам»?
– У мене ніколи не виникали ситуації, коли потрібно було обрати сім’ю або роботу. Можу сказати, що надзвичайно важким для родини був перший рік моєї роботи Головою НАЗК: майже цілодобовий робочий графік не залишав сил для хатньої роботи, часу для уроків з сином, відпочинку з друзями, відвідин мами. Згодом ми навчилися балансувати, йти назустріч одне одному та цінувати час, який проводимо разом. Я щаслива, адже маю підтримку і розуміння сім’ї та можливість займатися улюбленою справою. Не балансувати, а просто жити повноцінним життям.