Згідно з даними Глобального індексу конкурентоспроможності, за рівнем захисту прав інтелектуальної власності Україна у 2019 р. посідала 118 місце у світі. Проте вже цього року ситуація може змінитися, адже Парламент налаштований якомога швидше прийняти важливі законопроекти в цій сфері: №2258 (про посилення охорони та захисту прав на торговельні марки й промислові зразки та боротьбу з патентним тролінгом), №2259 (щодо реформування патентного законодавства) та №2255 (про створення національного органу інтелектуальної власності). Про деякі новації в цій сфері та поточний стан справ ми вирішили розпитати у Миколи Потоцького, д.ю.н., директора з питань права та адміністрування державних реєстрів ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент), голови Апеляційної палати Мінекономіки.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Не встиг світ оговтатися від одкровень Давосу‑2020 про те, що наразі найбільші виклики перед суспільством стоять у сфері екологічної безпеки, як планету охопила пандемія коронавірусу. Тож перше запитання стосується того, чи зіштовхнувся Укрпатент з випадками недопущення до національних стандартів лікування COVID‑19 лікарських засобів з недоведеною ефективністю? Яка взагалі доля заявок на видачу патентів, пов'язаних з COVID‑19?
- Компетенція Укрпатенту - національного закладу експертизи заявок на об'єкти інтелектуальної власності - поширюється на питання перевірки відповідності заявлених результатів інтелектуальної діяльності на відповідність умовам правової охорони та підготовки висновку, на підставі якого Мінекономіки приймає рішення про реєстрацію прав інтелектуальної власності та видачу охоронного документа (патенту чи свідоцтва). Отже, питання терапевтичної ефективності лікарського засобу, складовою якого можуть бути винаходи, належить до компетенції Міністерства охорони здоров'я України.
Звісно, творчий геній винахідників реагує на запити сьогодення, тому винаходи, які декларують противірусний ефект, подаються до Укрпатенту. Про те, що карантин та пандемія стають об'єктом хайпу, свідчать заявки на такі торговельні марки як «КОРОНАВІРУС» («CORONAVIRUS») для освітніх та розважальних послуг тощо.
- Серед актуальних питань - доля законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо реформи патентного законодавства)». Чи підтримує його Укрпатент? Адже у повідомленнях ЗМІ йдеться про те, що деякі препарати захищаються патентами, які охороняють не діючу речовину, а спосіб лікування (так звані «вічнозелені» патенти). Яка Ваша думка з цього приводу?
- Загалом, Укрпатент підтримує зазначений законопроект. Він містить низку прогресивних положень, які приводять законодавство України у відповідність до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Окрім того, очевидним є вектор гуманізації українського права інтелектуальної власності, гармонізації з правами людини («положення Болар», яке дозволяє вітчизняним фармкомпаніям подавати заявку на держреєстрацію генеричного лікарського засобу до завершення терміну дії патенту на оригінальний препарат - прим. ред.), передбачення запобіжників для патентного тролінгу («post grant opposition»), осучаснення та приведення у відповідність до викликів інформаційного суспільства (електронне діловодство за заявками, електронне ведення державних реєстрів).
Важливе значення мають положення, які запроваджують можливість у досудовому порядку визнати недійсними охоронні документи на промислові зразки, винаходи й корисні моделі («post grant opposition»). Ці положення забезпечують можливість ефективної протидії недобросовісним реєстраціям, ІР‑рейдерству, патентному тролінгу та здирництву.
- Ви говорите про гармонізацію українського законодавства у сфері ІВ з європейським. Однак Угода про асоціацію між Україною та ЄС не зобов'язувала до цього нашу державу….
- Дозволю певне уточнення питання уніфікації, адаптації, гармонізації українського законодавства з правом Європейського Союзу є актуальним вже понад десятиріччя, а Кабінет Міністрів України затверджував численні плани імплементації актів законодавства ЄС. Однак, з об'єктивних причин, питання інтелектуальної власності не були у фокусі уваги законодавця, хоча пропозиції щодо вдосконалення законодавства розробляли Укрпатент та Мінекономіки. Лише Верховна Рада України IX скликання підтримала прогресивні ініціативи Мінекономіки та ухвалила в першому читанні важливі законопроекти №2255, №2258 та №2259, які приводять законодавство України у відповідність до Угоди про асоціацію з ЄС, а також містять низку положень, які підвищать стандарти охорони й захисту прав інтелектуальної власності в Україні.
- Вочевидь, не всі заявники й не завжди задоволені діями та рішеннями Укрпатенту. В якій категорії справ зараз найбільша кількість судових процесів, де позивачем або відповідачем виступає Укрпатент? Чи є серед них настільки резонансні, що відбувається прямий чи опосередкований тиск?
- Основним відповідачем у спорах у сфері інтелектуальної власності виступає Мінекономіки: оскарження нормативно-правових актів, визнання недійсними (дострокове припинення) IP‑прав тощо. Укрпатент у таких спорах зазвичай виступає співвідповідачем або третьою особою. Окрім того, Укрпатент надає експертне сприяння Мінекономіки у відповідних спорах, готуючи пропозиції до розробки правової позиції в кожному конкретному спорі. Варто зазначити, що наявність таких спорів свідчить про те, що права інтелектуальної власності є затребуваним конкурентним активом, а тому суб'єкти захищають відповідні права, що має наслідком конфлікти, які вирішуються цивілізовано - в судовому порядку.
Щодо тиску, на щастя, ми його не відчуваємо. Сторони спору часто коментують правові позиції та судові рішення у спеціалізованих виданнях, інтернет-ресурсах, конференціях. Водночас IP‑сфера характеризується досвідченими судовими експертами, юристами та адвокатами, тому дискусія завжди відбувається на професійному рівні.
- Чи планує Укрпатент найближчим часом підвищувати збори за свої послуги (насамперед, у сфері реєстрації ТМ)?
- Питання розмірів зборів є вкрай чутливим для всіх суб'єктів правовідносин: творців і винахідників, науки, бізнесу, суспільства, а також Укрпатенту. Ми маємо пам'ятати, що система зборів повинна бути інструментом стимулювання винахідницької активності, заохочувати осіб до охорони прав інтелектуальної власності та використання відповідних об'єктів у господарській діяльності, а також виступати природним бар'єром від зловживань у цій сфері. Окрім того, збори мають дозволяти Укрпатенту ефективно виконувати численні функції, які забезпечують існування системи правової охорони інтелектуальної власності. Тож наразі Мінекономіки ініціювало вдосконалення підходів до розмірів відповідних зборів, аналізує вплив економічної кризи, яка є наслідком пандемії COVID‑19 в Україні та світі на винахідницьку активність, а також досліджує можливість застосування більш раціонального підходу до окремих розмірів зборів.
- Протягом року Укрпатент реєструє близько 16‑18 тис. торгових марок. Чи схвалюєте Ви роботу ботів у Facebook (інші аналогічні додатки зі сфери Legal Tech), які автоматизують цей процес? Чи зможуть роботи повністю замінити патентних повірених або працівників Укрпатенту?
- Я переконаний в тому, що технології суттєво зменшать участь людини в багатьох процесах. Сфера інтелектуальної власності не є винятком. Це лише питання часу. Я схвалюю автоматизацію процесів оформлення та подання заявок. Однак наш досвід свідчить про необхідність вдосконалення відповідного програмного забезпечення. Застосовуючи футуристичний підхід до прогнозування, можна передбачити, що експертизу відповідних об'єктів у майбутньому здійснюватиме штучний інтелект. Хоча сьогодні очевидно, що в конкуренції людського та штучного інтелектів останній програє.
- Якими є найголовніші завдання, що стоять перед Укрпатентом у правовій сфері?
- Одним зі статутних завдань Укрпатенту є надання Мінекономіки пропозиції щодо вдосконалення сфери інтелектуальної власності. Тож наші завдання, насамперед, пов'язані з наданням пропозицій щодо вдосконалення підзаконних актів, приведення їх у відповідність до оновлених спеціальних законів, пропозицій щодо правових актів, які забезпечуватимуть діяльність національного органу інтелектуальної власності, а також відповідного методичного забезпечення експертизи заявок на об'єкти права інтелектуальної власності.