Належне виконання рішення суду є важливим і невід’ємним елементом ефективного захисту прав і свобод людини. Тоді як, невиконання судового рішення, яке набуло законної сили, суперечить принципу верховенства права.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Встановлення земельного сервітуту в судовому порядку: практика ВС"
Про це нагадує Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.
З метою забезпечення своєчасного захисту та відновлення порушеного права особи ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Спосіб виконання судового рішення – це спосіб реалізації та здійснення способу захисту прав та інтересів громадян судом.
Порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем, а також права і обов’язки субֹ’єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
Отже, зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.
Слід зауважити, що законодавча норма не передбачає зміну судового рішення по суті, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.
Враховуючи той факт, що чинне законодавство України не містить конкретного переліку підстав зміни способу та порядку виконання судового рішення з аналізу судової практики вбачається, що заявником має бути доведено існування конкретних обставин, які істотно ускладнюють належне виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.
Таким чином, з метою встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення у разі наявності вказаних обставин, стягувач чи виконавець має право звернутись до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із відповідною заявою та підтверджуючими доказами для задоволення судом відповідної заяви.
Підсумовуючи викладене, можна сказати, що зміна способу та порядку виконання судового рішення є ефективним процесуальним засобом. Однак, судова практика доводить, що краще спочатку правильно формулювати позовні вимоги, спрямовані на виконання рішення, ніж потім доводити наявність обставин, які ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду.