Усе більше білоруських ІТ-спеціалістів переїжджають на постійне місце проживання в Україну. Найбільша юридична компанія Білорусі REVERA відкриває свій офіс у Києві. Про особливості масштабування білоруського бізнесу в Україні, юридичного співробітництва продуктового ІТ-сектору, взаємодію з українськими юридичними компаніями ми поговорили з головою київського офісу REVERA Олександром ШТРИКУЛЕМ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— З чим пов'язане відкриття офісу в Україні?
— Ще 2 роки тому ми з колегами обговорювали можливості розширення бізнесу та відкриття офісів у близьких юрисдикціях. Процеси глобалізації диктують свої умови, на які ми як юридичні консультанти, безумовно, повинні реагувати. Початок пандемії Covid-19 поставив ці плани на паузу, проте у листопаді 2020 р. ми знову повернулися до цієї ідеї. До того ж, інтерес до наших послуг є як з боку білоруського ІТ-бізнесу, так і з боку деяких виробників продукції в Україні, що цікавляться ринком Республіки Білорусь. Мова йде про ринки промислового сектору, фармацевтики та агросектора. Ми бачимо себе у ролі своєрідного містка між нашими країнами, підтримуючи білоруський бізнес в Україні, а український — у Білорусі. На мою думку, ми також можемо посилити українські юридичні кампанії своєю експертизою в роботі з технологічними компаніями.
— У київському офісі будуть працювати українські юристи, чи ви плануєте залучати білоруських колег?
— Ми далекі від думки, що білоруські юристи, переїхавши в Україну, будуть ефективнішими за українських колег у консультуванні за українським правом, тому в київський офіс плануємо набирати саме українських юристів. Проте не варто забувати, що робота над тими чи іншими проєктами відбувається і буде відбуватися спільними зусиллями білоруських та українських юристів. А по колу завдань для IT-компаній, які не пов’язані з локальним правом (наприклад, супровід M&A-угод, процесів венчурного інвестування, суперечок щодо доменних імен тощо) білоруські юристи зможуть надавати послуги самостійно, тому що мають великий досвід.
— Ваш клієнт — це мігруючий з Білорусі в Україну ІТ-сектор, чи маєте ширші пріоритети?
— Більша частина клієнтів — це дійсно ІТ-сектор, але також є клієнти з інших галузей. Безумовно, у нас є амбіції працювати з більшим колом клієнтів. До того ж, як вже було сказано, наш клієнт не тільки з Білорусі, але й з України.
— Чи є клієнти, які вже здійснили розширення бізнесу в Україну?
— Так, є клієнти, котрі вже працюють в Україні. Є й такі, що перебувають у процесі розширення. Звичайно, простіше тим, хто раніше мав офіси в Україні. До того ж, ми супроводжуємо процеси розширення білоруського бізнесу не лише в Україну, але і у РФ, країни Балтії, Польщу. Деякі клієнти тримають вектор на країни Західної Європи. У цілому Україна та Польща є найбільш популярними напрямками для розширення бізнесу. Деяким клієнтам у країнах Балтії, м’яко кажучи, тіснувато.
— Наразі в Білорусі діють обмеження для громадян на виїзд. Як це впливає на розширення чи релокацію бізнесу?
— Дійсно, такі обмеження існують, що створює додаткові труднощі, адже ведення бізнесу в міжнародному форматі — це не тільки перенесення окремих операційних механізмів та техніки, а ще й активне переміщення спеціалістів, іноді на тривалий час, а це переміщення, окрім працівника, членів його сім'ї та домашніх тварин. Для громадян Білорусі та іноземців, котрі мають дозвіл на постійне або тимчасове проживання у Білорусі, виїзд через наземні пункти пропуску тимчасово обмежений. Наприкінці 2020 р. набула чинності постанова уряду Республіки Білорусь, згідно з якою залишити країну через наземні пункти пропуску можуть, зокрема, лише офіційні делегації та особи, що виїжджають у службові відрядження, для лікування або на похорони родичів. Також виїхати можуть ті, хто має право на проживання в іншій країні або офіційно працевлаштований за кордоном. Водночас залишається вільним повітряний шлях, хоча останнім часом, після обмеження прямих перельотів, він стає не зовсім зручним.
— Останнім часом в Україні розвивається продуктовий сектор ІТ. Які особливості його юридичного супроводу?
— Якщо говорити про різницю юридичного супроводу ІТ-сектору, що надає послуги, і тих, хто виробляє продукт, то вона, безумовно, є. Юридична підтримка ІТ-сектору, який виробляє продукт, більш комплексна, адже тут іде мова не лише про оформлення зручної роботи бізнес-структури та договірних відносин з розробником, але й про правове регулювання питань, пов'язаних з монетизацією продуктів, а також інтелектуальною власністю, регуляторними питаннями у різних юрисдикціях залежно від продукту. Велике значення для продуктових компаній має прозорість бізнесу — вимога, що пред’являють інвестори до проєкту, який планують фінансувати або купувати. До речі, при корпоративному структуруванні у межах таких правових режимів, як, наприклад, Парк високих технологій (податково-правовий режим, що функціонує в Білорусі для ІТ-сектору) або Дія.City, забезпечити такий рівень прозорості простіше. Ми вважаємо, що офіси білоруських ІТ-компаній в Україні є додатковим драйвером розвитку продуктового сектору, а також будуть гідними конкурентами українським колегам на ринку інформаційних технологій. Правовий режим Дія. City буде цьому сприяти, як колись режим Парку високих технологій надав поштовх для розвитку ІТ-бізнесу в Білорусі.
— Бізнес-клімат в Україні складно назвати одним з найкращих у Європі, у т.ч. щодо легкості ведення бізнесу. Чи не лякає цей факт білоруських ІТ-фахівців?
— Орієнтуючись на рейтинг Світового банку Doing Business, в України далеко не найгірші позиції. Дійсно є над чим працювати, але у питаннях вдосконалення ведення бізнесу задано вектор та відбувається рух. Яка швидкість цього руху — питання інше. До того ж, великі надії покладаються на правовий режим Дія.City. Привабливості українському ринку додають і такі фактори, як близький для білорусів менталітет, помірні витрати на формування офісу, географічна близькість, спрощені міграційні правила та важливі наразі нескладні для виконання карантинні обмеження. Крім того, ІТ-компанії не володіють значними матеріальними активами, у зв'язку з чим зазнають менше рейдерських атак або неправомірного тиску з боку контролюючих органів.
— Чи розглядаєте в якості підрядників українські юридичні компанії?
— Розглядаємо і вже співпрацюємо з декількома компаніями за окремими питаннями. Ми відкриті до співпраці та спільних проєктів з різними партнерами по різним завданням. Бачимо, що можемо посилити експертизу один одного.
— А яким є перелік критеріїв, за якими ви обираєте підрядників?
— Такого переліку немає. Ми дивимося, в першу чергу, на наявність вузьких компетенцій, співвідношення ціни та якості та, безумовно, на клієнтоорієнтованість.
— Чи орієнтуєтесь ви при виборі національних підрядників на національні рейтинги?
— Ми знайомі з багатьма юридичними компаніями в Україні не перший рік. Рейтинги допомогли нам зорієнтуватися в гравцях ринку по окремих спеціалізаціях. Тимчасом більшу роль все же відіграє «сарафанне радіо», а також попередній досвід співробітництва з тими або іншими компаніями.
— У Республіці Білорусь відсутні національні рейтинги, що визначають лідерство компаній на юридичному ринку. На що орієнтуються ваші клієнти та конкуренти?
— Дійсно, у нас немає національного рейтингу, як в Україні, проте багато наших колег є в міжнародних рейтингах. За кількістю юристів наша компанія №1 у Республіці Білорусь, що дозволяє нам запропонувати найширшу лінійку юридичних продуктів у країні. Звичайно, в Україні є компанії з більшою кількістю юристів, але й ринок юридичних послуг України масштабніший порівняно з ринком Білорусі. За нашим досвідом, що підкріплений відповідними дослідженнями, у першу чергу клієнти звертають увагу на відгуки, репутацію та впізнаваність бренду.
— Ви розглядаєте Польщу чи країни Балтії для відкриття своїх офісів?
— Ми починаємо з України. У розробці є ще інші юрисдикції, і це не Польща і не Балтія. Але недарма кажуть, що ніколи не варто казати «Ніколи»...