10 березня 2025, 16:41

Порядок стягнення аліментів з особи, яка перебуває за кордоном: що треба знати

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції

Фахівці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції нагадують, що матеріальне забезпечення дитини – це обов'язок обох батьків, незалежно від їхнього місця проживання.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Читайте також: "У Раді пропонують внести зміни в частині врегулювання питання листків непрацездатності"

У випадках, коли один з батьків ухиляється від сплати аліментів, перебуваючи за кордоном, існують механізми для захисту прав дитини.

Якщо є рішення суду України

Якщо судом України винесено рішення про стягнення аліментів, зацікавлена особа може звернутися до компетентних органів іноземної держави для його визнання та виконання.

Україна є стороною кількох міжнародних конвенцій, які регулюють це питання, зокрема:

  • Конвенція про стягнення аліментів за кордоном (1956 р.)
  • Конвенція про визнання і виконання рішень щодо зобов’язань про утримання (1973 р.)
  • Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання (2007 р.)

Тож для виконання рішення суду України за кордоном потрібно скласти клопотання та зібрати необхідний пакет документів, серед яких:

Згідно Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року:

  1. повний текст рішення;
  2. документ, у якому зазначається, що рішення є таким, що підлягає виконанню в державі походження, та, якщо це рішення адміністративного органу, документ, у якому зазначається, що вимоги пункту 3 статті 19 виконані, якщо така держава не визначила відповідно до статті 57, що рішення її адміністративних органів завжди відповідають цим вимогам;
  3. якщо відповідач не з'явився та не був представлений у провадженні в державі походження, документ або документи, які засвідчують, залежно від обставин, що відповідач був належним чином повідомлений про провадження та мав можливість бути заслуханим, або що відповідач був належним чином повідомлений про рішення та мав можливість оскаржити або подати апеляцію на підставі неправильного встановлення обставин справи та застосування закону;
  4. у разі необхідності документ про суму будь-яких заборгованостей і дату, на яку ця сума нарахована;
  5. у разі необхідності стосовно рішення, яке передбачає автоматичне корегування шляхом індексації, документ з інформацією, необхідною для проведення відповідних розрахунків;
  6. у разі необхідності документація, яка показує обсяг безоплатної правової допомоги в державі походження, яку отримав заявник.

Згідно Конвенції про стягнення аліментів за кордоном 1956 року:

  1. копія судового рішення;
  2. довідка про те, що рішення набрало законної сили;
  3. довідка про часткове виконання або невиконання рішення на
  4. території України;
  5. довідка про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день судового засідання, та копії документів, що це підтверджують, якщо відповідач не брав участі в судовому засіданні;
  6. копія протоколу судового засідання (або журналу судового засідання), під час якого справу про стягнення аліментів було розглянуто по суті;
  7. фотокартка стягувача.

Згідно Конвенції про визнання і виконання рішень щодо зобов’язань про утримання 1973 року:

  1. повну й засвідчену копію рішення;
  2. будь-який документ, необхідний для підтвердження того, що рішення вже не підлягає звичайній процедурі перегляду в Державі походження, і, коли це необхідно, що воно повинно бути виконано;
  3. якщо рішення постановлено заочно, то оригінал чи засвідчену копію будь-якого документа, який необхідний для підтвердження того, що повідомлення про відкриття провадження у справі, зокрема повідомлення про суть позову, було належним чином вручено стороні, що не з'явилася, відповідно до законодавства Держави походження;
  4. у разі потреби будь-який документ, необхідний для підтвердження того, що вона отримала безоплатну правову допомогу чи була звільнена від витрат чи видатків у Державі походження;
  5. належним чином засвідчений переклад зазначених вище документів, крім випадків, коли орган запитуваної Держави його не вимагає. Якщо зазначених вище документів не надано або якщо зміст рішення не дозволяє органу запитуваної Держави перевірити, чи були виконані умови цієї Конвенції, то цей орган визначає певний строк для надання необхідних документів.

Перелік міжнародних договорів доступний за посиланням.

Рішення суду України підлягає виконанню на території іноземної держави після визнання та надання компетентним органом цієї держави дозволу на його виконання. Виконується рішення на території іноземної держави відповідно до законодавства цієї держави.

Однак, якщо рішення суду ще немає щодо стягнення аліментів, позов можна подати до суду України, якщо:

  • позивач проживає в Україні;
  • обидва батьки мають місце проживання в Україні.

Також у разі відсутності судового рішення винесеного в Україні можна звернутись до компетентних органів держави, де проживає боржник через Центральний орган України.

Для цього необхідно подати заяву, що має містити:

Згідно Конвенції про стягнення аліментів за кордоном 1956 року:

  1. повне ім'я відповідача (боржника), дату народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачу, його місця проживання протягом останніх п'яти років, рід занять і місце роботи, фотокартку (за наявності);
  2. відомості про фінансові та сімейні обставини відповідача, у тому числі інформацію про належне йому майно;
  3. відомості про фінансові та сімейні обставини позивача (заявника), у тому числі довідку про доходи;
  4. засвідчену копію документа, що підтверджує ступінь родинних зв'язків між відповідачем та особою, на користь якої вимагаються аліменти (наприклад, свідоцтва про народження, рішення суду про встановлення батьківства тощо);
  5. фотокартку позивача;
  6. будь-яку іншу інформацію, що може сприяти встановленню місцезнаходження відповідача (боржника) чи виконанню клопотання, або яка визначена відповідною Договірною Стороною як необхідна;
  7. нотаріально засвідчене доручення, яке уповноважує орган, що приймає, відповідної Договірної Сторони діяти від імені позивача, або інформацію  про будь-яку іншу особу, уповноважену діяти від імені позивача.

Згідно Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року:

  1. суть прохання;
  2. повне ім'я та дату народження заявника, контактну інформацію, у тому числі адресу для листування, електронну адресу та номер телефону (за наявності);
  3. повне ім'я та, якщо відомо, контактні дані (адресу, електронну адресу, номер телефону), дату і місце народження боржника (у заяві боржника - кредитора), за наявності також адресу проживання, місце роботи, іншу інформацію, яка може допомогти в ідентифікації особи;
  4. повне ім'я та дату народження кожної дитини, на утримання якої вимагаються аліменти;
  5. обставини, на яких ґрунтуються вимоги;
  6. реквізити банківського рахунку, на який слід перераховувати аліментні платежі (у заяві кредитора);
  7. будь-яку інформацію або документ, зазначені у заяві запитуваної Договірної держави, наданій відповідно до статті 63 Конвенції (не застосовується до заяв, передбачених підпунктом 1 пункту 1 та підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІІ Інструкції про виконання в Україні Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання).

В Мін'юсті також зазначають, що:

  • компетентні органи іноземної держави перевіряють компетенцію українського суду, належне повідомлення боржника та інші фактори;
  • справа розглядається, якщо боржник проживає або має майно на території цієї держави.
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати