Практика форензіку в Україні ще досить молода, але в ній вже з'являються свої підвиди. Про особливості банківського форензіку розповідають партнер MORIS GROUP Андрій САВЧУК та радник MORIS GROUP Дмитро ФУРМАН. Як банки зловживають перекредитуванням? Які складнощі виникають під час здійснення форензіку банків у стані ліквідації? Як вкладники можуть перевірити надійність банку? Про все це читайте у нашому інтерв'ю.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Що таке форензік і кому він потрібен?
Дмитро Фурман: — Форензік — це комплексний юридично-економічний аудит господарської діяльності підприємства. У ньому бере участь група спеціалістів, що складається з юристів, економістів, аудиторів, суб'єктів оціночної діяльності тощо. На відміну від звичайного юридичного та/ чи економічного (бухгалтерського) аудиту, головною метою форензік-аудиту є встановлення та дослідження фактів шахрайських дій з грошима чи іншими активами підприємства, внаслідок яких з цього підприємства були неправомірно виведені гроші чи інше майно на користь певних осіб, які отримали від цього майнову вигоду, а підприємству була заподіяна шкода.
— Де зараз є найбільша потреба у проведенні форензіку?
Андрій Савчук: — Якщо говорити в масштабах України, думаю, не помилюся, коли скажу, що найбільшу потребу в проведенні форензіку зараз має Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі — Фонд). За останні 5 років він вивів з ринку близько 50 українських банків, а ще 50 банків — у процесі. За скромними підрахунками Фонду, розмір кредиторських вимог до таких банків складає 342 млрд грн. Несправедливо буде стверджувати, що всі 342 млрд — збитки, завдані колишніми власниками банків, адже були ще й економічні фактори, такі як криза та війна. Проте розмір таких збитків все одно величезний, і для того, щоб встановити конкретний розмір збитків та осіб, які їх завдали, і потрібен форензік.
— У чому саме полягає ця робота Фонду?
А. С.: — По-перше, Фонд забезпечує проведення форензіку. MORIS GROUP, зокрема, проводила на замовлення Фонду форензік «Брокбізнесбанку» та «Авант банку». По-друге, Фонд пред'являє позови до пов'язаних з банком осіб про відшкодування збитків. Через тендери він залучає до цієї роботи відомі іноземні юридичні компанії, в команді яких є фахівці з розшуку активів та форензік-спеціалісти. Завдання, яке стоїть перед ними — встановити розмір збитків, осіб, які їх завдали, подати та супроводжувати відповідні позови в судах, у т. ч. іноземних. Ми також беремо участь у цих тендерах у складі команди іноземних фахівців. Нещодавно MORIS GROUP у складі компаній з Великобританії перемогла в тендері на стягнення коштів з пов'язаних осіб трьох банків.
— Чи є конкуренція у таких справах?
А. С.: — Є, і досить висока. Щоб виграти тендер, потрібно подати серйозний пакет документів, запропонувати та захистити свою стратегію і найкращу ціну.
— У чому особливість банківського форензіку?
Д. Ф.: — Банківський форензік — це комплексний аудит банку, під час якого, зокрема, аналізується стан дотримання банком економічних нормативів, чи є ознаки викривлення тих чи інших показників (насамперед, нормативів ліквідності), чи правильно банк оцінює кредитні ризики під час здійснення активних операцій (надання кредитів, врахування векселів тощо) та чи формує під них достатні резерви, чи оцінене заставне майно, що забезпечує кредитні операції банку, за ринковою вартістю, і чи немає фактів завищеної оцінки.
При цьому головна увага приділяється питанню, чи є ознаки виведення коштів з банку без наміру їх повернення шляхом здійснення банком активних операцій (кредитування, врахування векселів, купівля цінних паперів тощо). Особливістю форензіку банків є те, що банк переважно акумулює кошти фізичних та юридичних осіб на поточних та депозитних рахунках і користується цими коштами у власних інтересах з метою отримання прибутку, зокрема кредитуючи цими коштами інших осіб. Відповідно, діяльність з неправомірного виведення коштів з банку можна тривалий час приховувати шляхом надання кредитів одній особі з наступним перекредитуванням, тобто видачею кредитів іншій особі чи особам, кошти яких фактично використовуються не за цільовим призначенням, а на погашення попередньо наданого кредиту, і т. д. Завданням форензіку якраз і є встановити та дослідити ланцюги таких операцій, але їх пошук може охоплювати тривалий період часу від надання кредиту, що залишився неповернутим, до першої прихованої операції з виведення коштів.
Банківський форензік може відбуватись щодо діючих банків за ініціативою його ак ціонерів або щодо банків у стані ліквідації за ініціативою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
— А в чому особливість форензіку банків у стані ліквідації за ініціативою ФГВФО?
Д. Ф.: — У тому, що такі банки вже були визнані неплатоспроможними Національним банком України, після чого Фондом щодо них розпочато процедуру виведення з ринку шляхом ліквідації. Тобто у цьому випадку мова йде про форензік банків, які вже не здійснюють банківську діяльність, і завданнями Фонду є акумулювання ліквідаційної маси і розрахунок з вкладниками та іншими кредиторами таких банків. Зазвичай на момент визнання банків неплатоспроможними в них фактично відсутні ліквідні активи, а наявні обліковуються за завищеною вартістю. Зобов'язання таких банків у рази перевищують їх активи, що унеможливлює задоволення вимог вкладників та інших кредиторів за рахунок ліквідаційної маси, наявної в цих банках на день відкриття ліквідаційної процедури. Відповідно, завданням Фонду щодо таких банків спочатку є встановлення фактів незаконного виведення активів, а потім — повернення виведених активів у межах повноважень Фонду, встановлених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Саме виявлення незаконно виведених активів і є метою форензіку банків у стані ліквідації за ініціативою Фонду.
— Які складнощі виникають у таких випадках?
Д. Ф.: — Найбільшою складністю є встановлення т. зв. першої події, про що стисло йшлося вище, тобто операції, за якою вперше відбулося виведення з банку коштів чи іншого майна. У подальшому заборгованість перед банком за цією операцією погашається шляхом перекредитування, наприклад, надається кредит особі з ознаками фіктивності. Решта пов'язаних з нею операцій (наприклад, наступні перекредитування) зазвичай здійснюються з метою приховати цю першу подію, і врешті борг залишається неповернутим, але не за першою операцією, за якою відбулося виведення коштів і внаслідок якої конкретна особа чи особи отримали майнову вигоду, а за операцією «останньої події», за якою залишився неповернутим борг. Саме з останньої операції і розпочинається дослідження ланцюга виведення коштів та інших активів з банку з метою встановлення прихованої першої операції та особи, яка отримала від неї майнову вигоду, тобто особи, до якої можна пред'явити вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної банку.
І складність полягає у тому, що ланцюг операцій зазвичай дуже складний, у ньому беруть участь велика кількість юридичних осіб з ознаками фіктивності. Транзакції з коштами від останньої операції до першої займають досить тривалий час, кількість операцій величезна, вони досить різноманітні (надання кредитів, врахування векселів, придбання цінних паперів тощо) і мають заплутаний характер, кошти перераховуються в інші банки, дробляться на невеликі суми і багато разів перераховуються на поточні рахунки різних осіб у різних банках у вигляді як фінансових операцій (фінансова допомога, оплата за цінні папери тощо), так і розрахунків за товари, роботи, послуги.
— Як вкладники можуть перевірити надійність банку? Чи є якісь зовнішні сигнали, що з банком щось не так?
А. С.: — Отримати первинну інформацію про банки споживач банківських послуг може на сайті НБУ в розділі «Нагляд», далі — розділ «Банківський нагляд». Для більш глибокого розуміння діяльності того чи іншого банку слід проаналізувати його фінансову звітність, яка є на сайті банку, але для розуміння цієї інформації потрібно мати спеціальні знання. Звіти НБУ про стрес-тестування банків, розміщені на сайті НБУ, можуть дати первинну інформацію, чи все з банком добре.
— Кому ще, окрім банків, може знадобитися форензік?
А. С.: — Будь- який бізнес може стикнутися з такою потребою. На жаль, частими є випадки незаконного відчуження активів, спотворення фінансової звітності компанії, мають місце різні схеми «відкатів», хабарництво. Шкода може завдаватися на різних рівнях компанії, і власники можуть про це навіть не здогадуватися. Форензік, власне, і спрямований на те, щоб виявляти такі факти і давати об'єктивну картину стану справ.
— Які дії варто вживати, щоб не допускати підстав для проведення форензіку?
Д. Ф.: — Для уникнення чи мінімізації ризиків шахрайських дій з коштами чи іншим майном підприємства слід розробити та ввести в дію певні внутрішні запобіжники, як то детальні операційні процедури щодо тих чи інших бізнес-процесів, посадові інструкції працівників, запровадити відповідні IT-системи, створити внутрішню комплаєнс-службу, систему внутрішньої верифікації платежів. Можна також запровадити т. зв. four eyes principle (принцип «чотири ока»), коли документи за чітко встановленим переліком набирають юридичної сили лише за умови їх підписання спільно двома посадовими особами підприємства.
А. С.: — Переконаний, що запровадження превентивних заходів і періодичне проведення форензіку дадуть чіткий сигнал усім працівникам і зведуть до мінімуму ризики шахрайства.
— Як плануєте розвивати практику форензіку в компанії?
Д. Ф.: — Одне з базових питань при проведенні форензіку — довіра клієнта, адже він дає доступ до сенситивної інформації. А довіра клієнта формується виключно завдяки репутації та високим стандартам роботи юридичної компанії, не інакше. Досвід співпраці важливий, але аж ніяк не є ключовим фактором, який формує довіру клієнта. Саме завдяки високим стандартам своєї діяльності ми легко співпрацюємо з новими клієнтами, які нам довіряють.
А. С.: — Довіру клієнтів ми дуже цінуємо і бережемо. Розвиток практики форензіку здійснюємо у двох напрямах. Перший — це співпраця з діючими клієнтами, серед яких багато мають гостру потребу в його проведенні. Це великі компанії, де власники, цілком природньо, не можуть встежити за всіма операціями. Другий напрям — це залучення нових клієнтів, які йдуть до нас, бо довіряють. Часто діючі клієнти рекомендують нас своїм бізнес-партнерам, і отримати нового клієнта по рекомендації вдвічі приємніше!