16.06.2020 р. ВР України ухвалила законопроект №2255, що передбачає створення національного органу інтелектуальної власності (НОІВ). Як це вплине на захист інтелектуальної власності? Що криється за дворівневою системою державного управління сферою інтелектуальної власності? Як нові технології змінюють інфраструктуру управління ІВ? Про все це розповів Данило Цьвок, директор з питань розвитку відносин у сфері інтелектуальної власності державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Даниле, в чому полягала причина такого реформування системи захисту прав інтелектуальної власності?
- Почнемо з того, що 2015 р. в Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» були визначені 4 вектори руху, в рамках яких мали бути реалізовані 62 реформи. Однією з них була реформа захисту інтелектуальної власності за вектором безпеки, орієнтованим на забезпечення гарантій безпеки держави, бізнесу та громадян, захищеності інвестицій і приватної власності. Згодом, у 2016‑му, її було деталізовано в Концепції реформування державної системи правової охорони ІВ в Україні. Зрештою, 2019‑го був презентований проєкт Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності, у якому системно та комплексно аргументована необхідність такого реформування з урахуванням позиції всіх зацікавлених інституцій. Власне, до організації розробки проєкту та національних обговорень цієї Стратегії залучили нашу команду.
Мова про реформу йде вже доволі давно, тому в цьому контексті ухвалення законопроекту №2255 - це лише один елемент масштабного процесу реформи. Попереду ще чимало процесів, які потребують налагодження: доведення до ладу системи колективного управління, акредитація ОКУ, реформа патентного законодавства (законопроект №2259), відновлення атестації патентних повірених, посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки (законопроект №2258), скасування системи контрольних марок (законопроект №3747), посилення боротьби з інтернет-піратством та доопрацювання системи захисту авторських та суміжних прав (підготовлений Мінекономіки новий проект Закону України «Про авторське право і суміжні права») тощо.
В результаті створення Національного органу інтелектуальної власності в країні буде запроваджена дворівнева система державного управління ІВ, а саме Мінекономіки та НОІВ, що, своєю чергою, дозволить застосувати принцип «єдиного вікна» на основі кращих європейських і світових практик, щоби зменшити бюрократичні процеси і створити якісну сервісну модель надання послуг у сфері ІВ.
Потрібно врахувати і загальномасштабні проблеми та виклики, які досі постають перед сферою ІВ в цілому: неконтрольований витік з України найбільш конкурентних інноваційних технічних рішень за кордон («патентна міграція»), brain drain та втрата висококваліфікованих кадрів, відсутність комерціалізації та застосування запатентованих технічних рішень, «патентний тролінг» та наявність «вічнозелених патентів» тощо.
Втілення всіх елементів реформи, консолідація повноважень і об'єднання функцій в одному органі наблизить нас до максимально ефективного вирішення наявних проблем, сприятиме розвитку сфери та покращить якість не лише охорони та захисту, а й комерціалізації інтелектуального капіталу нашої держави. Сподіваємось, такий орган буде не лише виконувати окремі адміністративні функції, а насамперед стане платформою для розвитку інновацій та усієї сфери загалом.
- Що передбачає запровадження дворівневої системи державного управління сферою інтелектуальної власності? В яких країнах ця система працює найкраще?
- Запровадження дворівневої системи передбачає, насамперед, чіткий розподіл повноважень та зон відповідальності державних органів у сфері ІВ.
Завдяки дворівневій системі новий орган перетвориться на єдину організаційну одиницю, яка займатиметься практичними речами: проведенням експертизи, видачею охоронних документів, прямою співпрацею з бізнесом, просвітницькими ініціативами та запровадженням додаткових адміністративних механізмів регулювання відносин у сфері ІВ. Зі свого боку, міністерство буде центром формування політики та стратегічних змін. Подібний розподіл функцій створить дієві інструменти правової охорони ІВ в Україні, забезпечить повне, ефективне й узгоджене функціонування національної інноваційної системи.
Два рівні регулювання відносин: чіткий та максимально практичний для роботи з заявниками та бізнесом з одного боку, а з другого - стратегічний, який є найкращим рішенням для виходу з тривалої історії бюрократії в державному управлінні цих питань.
Дворівнева система управління та концепція єдиного органу з широкими повноваженнями, які якнайбільше задовольняють суспільні потреби в набутті та захисті прав ІВ, вже давно сформована та успішно функціонує в багатьох розвинених країнах, таких як Німеччина, Японія, Польща, Естонія тощо.
- НОІВ має бути створений на базі державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент). Що насправді чекає на Укрпатент: лише нова назва, кадрові зміни, збільшення навантаження, чи це кардинальні зміни у процесах роботи органу?
- Як я вже сказав, створення НОІВ має за мету завершити інституційні зміни у сфері ІВ, відкоригувати процеси взаємодії міністерства та національного патентного відомства, а також забезпечити якісну взаємодію відомства і представників сфери. Тому з упевненістю кажу, що це не банальна зміна табличок. Логічним є створення нової організації, яка поєднає у собі поточні функції Укрпатенту, тут мова йде про експертизу та ще декілька ключових нових вищезгаданих функцій. Коли говоримо «на базі», маємо на увазі ресурсно-організаційну базу, яка забезпечить життєздатність новоствореного органу. Реформа не має бути номінальною, вона має бути реальною і дієвою.
Збільшення навантаження та зміна процесів роботи - це теж необхідність, обумовлена новими функціями та напрямами роботи. В цьому контексті вже виконано чимало роботи. До прикладу, команда Відділення розвитку відносин у сфері інтелектуальної власності вже займається підготовкою навчальних програм у рамках проєкту Національного навчального центру інтелектуальної власності (IP Academy); організаційними процесами роботи Центру медіації; побудовою, розширенням та підтримкою функціонування мережі Центрів підтримки технологій та інновацій (TISC); впровадженням політик інтелектуальної власності в закладах вищої освіти та наукових установах.
Нові напрями роботи та збільшення навантаження, безперечно, потребуватимуть удосконалення вмінь і навичок працівників. Також слід зауважити, що орган потребуватиме нової організаційної структури відповідно до закону і нових функцій.
Варто наголосити, що інституційні зміни, відповідно до реформи, та створення НОІВ на базі Укрпатенту в жодний спосіб не впливатимуть на експертів та власне експертизу заявок на отримання правоохоронних документів. Тому інформація про можливе затримання видачі патентів та розгляду заявок є недостовірною. Навпаки, створення НОІВ передбачатиме пришвидшення цих процесів.
- Який ефект забезпечить орган щодо розвитку інновацій?
- Нові ініціативи вже функціонують на базі Укрпатенту і надають інноваційним проєктам свої переваги в питаннях набуття, використання та захисту прав ІВ.
Захист інтелектуальної власності має бути пріоритетним для інноваційних компаній, адже створені ними продукти є їх інтелектуальними активами. На жаль, більшість стартапів та компаній не знають про це, тому їм потрібно допомагати. Зокрема, однією з уже запроваджених та успішних ініціатив є міжнародний проєкт Центрів підтримки технологій та інновацій (TISC), започаткований в Україні 2018 р. в рамках імплементації Меморандуму про взаєморозуміння між Всесвітньою організацією інтелектуальної власності та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Нині мережа TISC вже налічує 13 центрів - центральний на базі Укрпатенту та регіональні, в яких винахідникам надають доступ до високоякісної технічної інформації та пов'язані з нею послуги, співпрацюють із заявниками, допомогаючи в питаннях ІВ на предметному рівні, а також консультують у просуванні стартапів з якісним інноваційним продуктом. За час існування ми працювали з багатьма відомими в Україні інноваційними компаніями: Cardiomo, Delfast Bikes, SolarGaps, Bank of Memories, CamTouch та допомогли захистити свої активи не лише на національному, а й на міжнародному рівні.
Це приклад ініціативи, яка працює на користь держави, адже йдеться про стимулювання та підтримку створення об'єктів інтелектуальної власності, про інноваційну економіку. Місія центрів підтримки технологій та інновацій - допомогти отримати економічно ефективний патент, який може комерціалізуватись та принести додану вартість економіці.
НОІВ має додати пріоритетності розвитку інноваційної екосистеми, забезпечивши легкий доступ винахідникам і бізнесу до якісного та простого вирішення складних питань інтелектуальної власності, а задля цього, нагадую, потрібна зручна інфраструктура.
Потрібно також звернути увагу, що НОІВ зможе забезпечити потужний економічний ефект, якщо буде налагоджена взаємодія з усіма стейкхолдерами. Без взаємодії з бізнесом та суб'єктами інноваційної діяльності ми надалі ставатимемо на ті самі системні граблі, але вже новими інституційними чоботами. Зі свого боку, інноватори та представники бізнесу мають усвідомити й відповідально ставитись до інтелектуальної власності (як своєї, так і чужої). Потрібно пам'ятати, що не на будь-який об'єкт можна отримати правову охорону, і що українське законодавство висуває низку вимог, яких необхідно дотримуватись. У випадках, коли заявники не користуються послугами професіоналів, вони можуть зазнати значних часових і фінансових витрат, не отримавши бажаного результату. Це пов'язано з низькою обізнаністю щодо ІВ, і важливо ще раз зробити наголос на тому, що вже зараз Укрпатент проводить просвітницькі заходи та має механізм надання безоплатних, розгорнених і професійних консультацій для бізнесу у вигляді мережі Центрів підтримки технологій та інновацій.
- Яке місце посідають новітні технології у сфері державного управління ІВ? Які трендові технології можна застосовувати в Україні?
- Вплив нових технологій (особливо Індустрії 4.0) на сферу можна розглядати з таких боків: генерація (створення) об'єктів інтелектуальної власності, управління й адміністрування інтелектуальною власністю (сюди ж охорона та захист прав ІВ).
Нові технології змінюють як підходи до створення та реалізації об'єктів ІВ, так і саму інфраструктуру управління ІВ. Технології стають окремими об'єктами (або й їх сукупністю), проте зараз для нас важливо розглядати можливість їх використання для покращення інфраструктури ІВ, адже за допомогою них можна покращити якість послуг у сфері ІВ, збільшити рівень охорони та захисту, а також інноваційну привабливість України (створивши якісну інфраструктуру). Деякі приклади:
- Штучний інтелект і розвиток обробки природних мов (NLP) вже дає змогу проводити автоматичну патентну класифікацію, здійснювати попередній пошук за рівнем техніки, формувати шаблонні частини патентних заявок, реферати винаходів (корисних моделей), блок-схем і навіть частково креслення на основі аналізу за допомогою штучного інтелекту пунктів формули; формувати претензії у випадку порушення прав ІВ, а також на основі аналізу патентної документації надавати висновки щодо комерційної привабливості ОПІВ. До речі, за даними ВОІВ, національними та регіональними відомствами вже розроблені 64 ініціативи з використання ШІ у власній роботі.
- Реєстрація та контроль використання об'єктів авторського права та суміжних прав за допомогою технології блокчейн (реальна практика застосування CIPO Канадським патентним відомством);
- Розвиток LegalTech (наприклад, Unified Patents, Patentfield Inc., AI Patents, PatentPal Inc. і т. д.) тощо.
Нині Укрпатент розпочинає надання послуг у цифровому форматі: функціонує Система подання електронних заявок, що дає змогу заощаджувати кошти заявникам, адже розмір зборів при такій електронній подачі нижчий; створена Спеціальна інформаційна система (СІС); наявний електронний документообіг, найближчим часом заплановане впровадження інтегрованого середовища надання послуг заявникам «Єдиний кабінет заявника» та триває робота над розробкою інших систем автоматизації та окремих прикладних програм.
Звісно, в контексті використання сучасних технологій (того ж таки ШІ) та автоматизації процесів важливо пам'ятати про захист персональних даних, проблеми наявної інфраструктури та «сирості» деяких розробок, тривалого часу, необхідного на їх апробацію.
Але ми продовжуємо впроваджувати нові інструменти та вже відомі міжнародні технологічні практики у співпраці та за сприяння ВОІВ. Відповідні експертні місії ВОІВ щодо модернізації технологічної складової роботи з об'єктами ІВ передбачені в Програмі співробітництва на 2020‑2021 рр., підписаною Мінекономіки та Всесвітньою організацією інтелектуальної власності. Тож очікуємо на їхній візит після завершення пандемії та запроваджуватимемо нові програми вже у новоствореному НОІВ.