Ольга Дмитрієва, адвокат, Голова наглядової ради ААУ, керуючий партнер «Дмитрієва та Партнери», переконана, що 2020 р. є переломним для багатьох компаній. Причин для цього достатньо: погіршення економічної ситуації, різке зниження платоспроможності клієнтів, реформування судової системи, зміни у методах вирішення спірних питань. Водночас бізнесу важко щороку підлаштовувати свої структури і договірні відносини під нескінченні зміни. У вересні ААУ проведе вже десятий щорічний форум, який допоможе юридичному бізнесу налаштуватися на позитивну хвилю під назвою «Формула успіху». Але це аж ніяк не всі плани Асоціації…
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Ольго, події, які розгорнулися в Україні: пандемія, політична й економічна нестабільність, недовіра до судової системи, корупція. Як вони позначилися на інвестиційному кліматі? З якими проблемами нині змушені боротися іноземні інвестори в Україні?
- Я думаю, що і нестабільність, і корупція, і всілякі природні катаклізми можуть виникнути в усіх країнах світу, навіть у таких розвинених, як США чи Японія. Питання в тому, як державний механізм працює за таких умов і наскільки держава лояльна до бізнесу. На прикладі Великої Британії можна побачити, як держава підтримує підприємців, котрі втратили роботу в зв'язку з карантином. Наприклад, щомісяця виплачує самозайнятим особам, які не можуть працювати, 2500 фунтів. Така інформація перебуває у відкритому доступі на державному сайті, де чітко і детально розписано, куди потрібно звернутися і як поводитися.
У нас же запроваджують зміни до Податкового кодексу (Закон України №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»), які суттєво змінюють механізми роботи як внутрішніх компаній, так і нерезидентів.
Деякі зміни суттєво вплинуть і на інвестиційний клімат, адже ускладнять роботу нерезидентів. Наприклад, розширено й уточнено термін «постійне представництво», доповнено нові критерії для визначення «постійного представництва», (зокрема, для представлення в Україні інтересів нерезидента чи групи пов'язаних нерезидентів, для використання винятків для допоміжної й підготовчої діяльності та для незалежних агентів).
Крім того, в Законі №466 передбачена можливість податкового органу проводити відповідні перевірки щодо ознак ведення нерезидентом господарської діяльності на території України. У разі, якщо буде виявлено, що нерезидент провадить господарську діяльність в Україні через ПП, не поставивши його на податковий облік, буде застосовано штраф у розмірі 100 тис. грн. Тепер ДПС може ухвалювати рішення про взяття на облік такого нерезидента в Україні (на підставі акту перевірки) без заяви нерезидента та отримання заперечення до акту перевірки за умови, якщо за результатами перевірки буде встановлено ведення нерезидентом діяльності через відокремлені підрозділи без взяття на податковий облік. Крім того, на підставі такого акту перевірки податкова має право здійснити арешт майна нерезидента.
Знаючи наші реалії, виникає ймовірність того, що податковій службі дедалі частіше «ввижатимуться» ознаки постійного представництва, а компанії змушені будуть доводити відсутність його ознак.
Запроваджують нову податкову різницю, що збільшує фінансовий результат до оподаткування за операціями з «низькоподатковими» нерезидентами. При цьому є винятки: різниці не буде застосовано, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджена платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» - складення документації з ТЦО без подання звіту. Впроваджений тест ділової мети (розумної економічної причини) в операціях із нерезидентами. Зокрема, подане визначення економічного ефекту від здійснення господарської операції: економічний ефект передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їхньої вартості, а також створення умов для такого приросту (збереження) в подальшому.
Також встановлені критерії (які не є вичерпними), за яких операція, здійснена з нерезидентами, може бути визнана такою, що не має розумної економічної причини (ділової мети).
Різні дати набрання чинності різними нормами НКУ також можуть стати причиною для запитань у іноземних інвесторів в Україні щодо їх виконання. Це, безумовно, ускладнює роботу інвесторів і відлякує інвестиції.
- Як Ви оцінюєте законодавчі зміни в Україні щодо ведення бізнесу?
- Більша частина Закону націлена на імплементацію основних заходів плану BEPS, які Україна зобов'язалася виконати в грудні 2019 р., ратифікувавши конвенцію. Нові правила в основному стосуються середнього та великого бізнесу, у структурі власності якого є іноземні компанії, або тих суб'єктів господарювання, які працюють із нерезидентами. Можливо, не дуже приємною новиною для бізнесу стало запровадження змін, передбачених Законом №466. Про можливі негативні наслідки та загрози для інвесторів я вже згадувала. Але з боку імплементації прозорості господарських операцій це здається позитивною новиною. Як це працюватиме на практиці, покаже час.
Серед позитивних змін є такі нововведення:
- усунуті технічні та логічні неузгодження в ПКУ в частині щодо інвестиційних активів та оподаткування інвестиційного прибутку;
- запроваджений «прозорий підхід» щодо визначення бенефіціарного власника доходу та процедури взаємного узгодження, а саме можливість використання конвенції не з безпосереднім, а з бенефіціарним одержувачем. Якщо платник податків розуміє, що виплачує дохід проміжній компанії, яка потім перераховує його справжньому бенефіціару, то останній може подати заяву в податкову про підтвердження свого статусу бенефіціарного власника доходу.
На мій погляд, інвесторів навіть не так лякає зміст або суть змін, котрі, як ми розуміємо, узгоджуються з європейським законодавством. Найбільше відлякує туманне майбутнє застосування цих норм, адже українська практика свідчить, що найчастіше працюють негативно не самі норми права, а підзаконні акти, які беруть на озброєння податкові органи. Другий значущий момент - це частота цих змін. Бізнес не може щороку підлаштовувати свої структури і договірні відносини під нескінченні зміни. Не така страшна податкова ставка, як швидкість, із якою змінюється процес її стягнення в Україні.
- А щодо судової реформи: чи вплинула вона на якість правосуддя?
- Щодо так званої судової реформи, започаткованої 2014 р., слід зазначити, що, як завжди, суспільство чує гарні обіцянки, але реального забезпечення виконання реформи не відбувається. Адже доброчесність має існувати не лише на словах, а кожний суддя має володіти рисами, завдяки яким населення могло б без остраху звертатися до суду для захисту своїх законних прав. Певно, що метою реформи є привести судочинство України до європейських стандартів та забезпечити захист прав, свобод і законних інтересів громадян за допомогою своєчасного, ефективного та справедливого вирішення правових спорів на засадах верховенства права. Оскільки мети наразі не досягнуто, очікування суспільства на якість правосуддя досі не справджені, і довіра до судової влади «на паузі».
- Як Ви вважаєте, чого бракує сучасній адвокатурі?
- Основні об'єктивні проблеми - низький рівень захисту прав адвокатів та недоліки судової системи, внаслідок чого адвокат не може реалізувати гідний захист свого клієнта.
- Які проєкти можуть найкраще стартувати в період непрогнозованих змін?
- Будь-який проект приречений на невдачу, якщо у нього немає ідеї та фінансування.
І навпаки, якщо є чітка мета, план і команда для реалізації - проблем не постане.
- Як загалом змінилась діяльність ААУ під час карантину? Розкажіть про старт проєкту ААУ Law & Business Studio, який Ви ініціювали. Чим він відрізнятиметься від інших?
- Асоціація адвокатів України розпочала новий проект - «Студія права і бізнесу». Ми вирішили створити платформу, яка дає можливість вийти за рамки юридичних заходів для юридичного ринку. Я вважаю, що бізнес зараз, як ніколи, потребує підтримки, яку насамперед можна надати за допомогою професійних, грамотних порад. Цим студія відрізняється від інших проєктів, які переважно розраховані на юридичну аудиторію. Студія почала активно працювати з квітня, карантин якраз став каталізатором цього проєкту, життя нас перевело в онлайн. Звісно, ми сподіваємося, що це все-таки тимчасовий формат, всім потрібно особисте спілкування, нетворкінг, обмін енергією. Тому з серпня ми запускаємо формат телешоу: спікери - в студії, слухачі - в онлайні. Це вже дасть більше емоцій, створить більш живу дискусію.
- Які питання планується розглянути під час найближчих заходів та форумів ААУ?
- На липень і серпень плануємо чимало заходів на податкову тематику: податкові перевірки, які нас чекають відразу після завершення карантину, нові норми оподаткування, посилення правил фінансового моніторингу, робота з нерезидентами. Крім вебінарів і дискусій, ААУ організовує два великі форуми. 14 серпня пройде перший Banking&Compliance A&B 2020 Forum, який буде повністю присвячений банківським питанням, фінансовому моніторингу, комплаєнс, оподаткуванню.
11 вересня відбудеться другий щорічний A&B 2020 Forum Law&Trade, традиційно присвячений зовнішньоекономічній діяльності, спорам із податковими органами, супроводу інвестицій, арбітражу, питанням договірного права і спорам із митними органами.
Ми сподіваємося, що форуми матимуть формат online & offline, певно, що з дотриманням карантинних обмежень, але тим не менш, з можливістю особистої участі.
- «Адвокатура. Формула успіху» - вже традиційний форум ААУ. На що плануєте звернути увагу юридичного ринку цього року?
- У вересні ААУ традиційно проводить уже десятий щорічний форум «Формула успіху», присвячений питанням організації адвокатської діяльності, етики, інструментам просування юридичних послуг, побудові юридичного бізнесу. Зазвичай ми намагаємося тут підбивати підсумки минулого року, оцінюючи події, що сталися, і обговорюємо тенденції змін, які намітились на юридичному ринку.
Цьогоріч форум обіцяє бути як ніколи цікавим. Розпочнемо з дискусії, до участі в якій запрошені всі провідні юридичні ЗМІ, які мають більш широке і глибоке уявлення про стан юридичного ринку. 2020 р. є переломним для багатьох компаній. Причин для цього чимало - погіршення економічної ситуації, різке зниження платоспроможності клієнтів, реформування судової системи, яке суттєво знизило роль непрофесійної участі в процесі, зміна вимог клієнтів до методів вирішення спірних питань, зміна інструментів ринку. Гадаю, що ринок матиме кілька тенденцій, а саме:
- Укрупнення. Механізми юридичного супроводу стають дедалі складнішими, питання - більш комплексними. Клієнти не хочуть самостійно набирати команду і окремо звертатися до фінансистів, юристів, аудиторів, оцінювачів тощо. Вони вважають за краще, щоб робота була зроблена в комплексі. Для цього, безумовно, потрібні різнопланова команда і можливість швидкого реагування.
- Спеціалізація. Маленькі бутикові компанії мають, поза сумнівом, своє, не менш яскраве майбутнє. Але вони світитимуть яскраво, лише якщо визначать чітку спеціалізацію і досягатимуть результату саме на своєму полі. Перевага таких компаній - це досконале володіння конкретною тематикою.
Компанії на кшталт супермаркету та адвокати, які практикують індивідуально і не мають чіткої спеціалізації, на мою думку, приречені.
Крім того, всі компанії мають розбудовувати механізми роботи з клієнтами. Нині замало купити дорогий костюм і черевики. Цим нікого не здивувати, і це вже не працює. Насамперед клієнта цікавить оперативне чітке виконання поставленого завдання і швидке реагування на його запити. Час стискається, пришвидшується, і забутий на кілька днів запит клієнта може обернутися відмовою від співпраці.
З'являться нові послуги, нові напрями. Але основними, як на мене, будуть спеціалізації агро, податкове право та IT, все, що пов'язано з онлайн форматами. Договори припинили існувати на папері, змінилася процедура їхнього укладання, переговорні процеси теж перейшли в онлайн, як, зрештою, й судові процедури. Це цілком нові для нас формати, ми перебуваємо на початку цього шляху і лише починаємо виробляти стандарти онлайн-бізнесу і вирішення цих онлайн-суперечок.
Податкова практика теж, на мій погляд суттєво зміниться. Навряд чи бізнес довго витримає каруселі з блокування податкових накладних. Саме в цій галузі зараз заробляє основний сегмент податкових юристів. Я впевнена, що робота податкових органів, як і інших, перейде зі сфери формалізму в категорію предметно інтелектуальних суперечок, тобто з площини наявності або відсутності формальних документів або виконання формальних дій в площину справжнього оцінювання застосування норм законодавства.
- Чи є універсальний секрет успіху для юриста на правничому полі?
- Універсальний секрет один - постійно навчатися, багато працювати і бути позитивним.