Як інновації впливають на роботу корпоративного юриста? Який він – ідеальний інхауз? Як зберегти work-life balance в сучасних умовах? На ці та інші питання відповіла Анна Жарова, керуючий юридичним та комплаєнс напрямками ТОВ Філіпс Україна
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
– Анно, розкажіть, як Ви розпочинали свою кар'єру? Що стало визначальним у виборі місця роботи?
– Моє перше місце роботи – Данон Україна. Я прийшла в компанію студентом на позицію стажиста (Legal Trainee). Відверто зізнаюся, це був несвідомий вибір. Я просто схопилася за можливість отримати досвід у міжнародній компанії, а з часом отримала пропозицію працювати на посаді юриста компанії. Мені здається, перше місце роботи – це як перше кохання, тобто назавжди. Я вдячна своїм першим керівникам за безцінний досвід, за вибудовування правильних орієнтирів та цінностей.
– Як вплинуло на Вашу роботу впровадження інноваційних технологій?
– Безсумнівно, інноваційні технології відкривають безліч можливостей, навіть у такому консервативному напрямку як юридичний. Я вірю в інновації. Мабуть, саме тому я працюю в компанії Philips, ключовими цінностями якої є інновації та турбота про споживача. Крім того, в листопаді 2017 р. я разом з командою брала участь у першому конкурсі інновацій в юридичному бізнесі Legal Tech Challenge, який організовувала юридична фірма Aequo. Наш проект дійшов до фіналу і був відзначений експертним журі в номінації LAW. Сьогодні робота над стартапом призупинена, але я вірю, що ми повернемося до реалізації ідеї.
– Ви не хвилюєтеся, що технології замінять юристів?
– Багато юристів бояться технологій, проте ці страхи безпідставні. Я погоджуюся з тезою, яку бачила на просторах соціальних мереж (на жаль, не запам’ятала автора): «Технології не замінять юристів. Однак юристи, які змогли опанувати технології у своїй роботі, замінять тих, хто не зміг або не встиг цього зробити». Єдине, що я додала б, технології заберуть роботу в paralegal, тобто у юристів, які фокусуються лише на рутинній типовій роботі (наприклад, заповнити реєстраційну форму, сформувати типовий контракт).
– Як Ви обираєте фірму для співпраці? Які критерії берете до уваги?
– Зовнішніх партнерів обираємо разом з глобальною командою. Звісно, це повинні бути професіонали, які знають наш ринок дрібної побутової техніки та його проблеми. Наші зовнішні юристи, як і ми, віддані ідеям інноваційних змін в юриспруденції. Коли клієнт і зовнішній партнер мають спільне бачення, це позитивно впливає на їхню співпрацю.
– Ідеальний інхауз юрист – який він?
– Якщо ми говоримо про ідеального юриста, ми говоримо про того, ким я хочу стати завтра, в майбутньому. Для мене ідеальний юрист – це точно той, хто розуміє і знає всі бізнес-процеси своєї компанії, працює на випередження, веде активну законотворчу роботу, надаючи бізнесу нові можливості, не допускає проблем, не помиляється і надихає бути compliance. Ідеальний інхауз не зациклюється лише на юридичних аспектах, а поєднує в собі різні функції. На мою думку, це справедливо, враховуючи тенденції на ринку праці. Адже, ймовірно, в найближчому майбутньому все більше людей не будуть пов’язувати своє життя з однією професією, а матимуть декілька спеціальностей, іноді в різних сферах. Тому для мене ідеальний юрист – це суміш юриста, IT, GR та PR-спеціалістів, з навичками у продажах та розумінням діджитал-тенденцій. Варто визнати, мені далеко ще до ідеального юриста, але я прагну ним бути.
– Чи вдається Вам зберігати worklife balance? Ви все встигаєте?
– Я щиро вірю, що людина щаслива лише тоді, коли всі грані її життя перебувають у гармонії. Однак, мабуть, в сучасному світі не існує людини, у якої все ідеально збалансовано. Я намагаюся зберігати цей міфічний «work-life balance». Інколи мені вдається, інколи бувають форс-мажори. Я – мати двох дітей, але ніколи не була в декретних відпустках. Можливо, це не найкращий зразок «work-life balance», і я в жодному разі не пропагандую виходити одразу на роботу. Просто це мій власний досвід і приклад збереження балансу. Щодо «встигнути все», я встигаю закрити робочі завдання, виступити на конференції та відповісти на запитання інтерв’ю, проте ніяк не встигну подати документи на проходження стажування для здобуття адвокатського свідоцтва. Тому мені тяжко стверджувально відповісти на це питання. Мабуть, ми встигаємо рівно стільки, скільки хочемо встигнути. Тому нам варто хотіти більшого, мріяти про нові горизонти та ставити більш амбітні цілі.
Дякую за розмову!