Інтерв’ю з Дмитром КУХНЮКОМ, головою Національної служби посередництва і примирення (НСПП), про завершення роботи над фундаментальним і важливим проєктом Закону «Про колективні трудові спори», новели законопроєкту, як саме зміниться процедура вирішення колективних трудових спорів та які міжнародні стандарти імплементовано у національне законодавство.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Дмитре, понад рік тому ми зустрічалися з вами на інтерв’ю. Які найбільші зміни відбулися в роботі НСПП за цей час?
— Так, рік промайнув швидко. Це був насичений та інтенсивний період роботи, але виокремлю найважливіше, що вдалося реалізувати за рік.
Почну з того, що було переглянуто ключові документи з основної діяльності — оновлено Порядок вступу у колективні трудові спори та Положення про порядок реєстрації та зняття з реєстрації колективних трудових спорів. Загалом спрощено відповідні процедури, передбачено можливість подавати документи для сторін спору в електронному вигляді та через новий сайт НСПП. Раніше спори реєструвалися тільки в паперовому вигляді, а зараз це можна зробити просто і сучасно.
Також наші фахівці провели роботу щодо вдосконалення низки внутрішніх актів Служби. Загалом скасовано понад 170 застарілих і неактуальних актів.
Підготовлено та внесено на розгляд до Верховної Ради України проєкт Закону «Про колективні трудові спори» (реєстраційний №12034).
Рік тому, на початку жовтня, розпочато оновлення законодавства про соціальний діалог — триває підготовка нової редакції Закону «Про соціальний діалог в Україні». За ініціативи НСПП утворена відповідна робоча група. До складу робочої групи увійшли представники НСПП, сторін соціального діалогу, національні експерти, науковці, а також представники органів державної влади, секретаріату Національної тристоронньої соціальноекономічної ради. Вже проведено понад 20 засідань.
3 1 травня цього року відбулася презентація нового сайту НСПП, який розробили фахівці ІТкомпанії SoftServe в межах волонтерської корпоративної програми OpenTech. Сайт працює в тестовому режимі та доступний за новою адресою: https://nmcs.gov.ua/.
Перевагами сучасної версії вебпорталу НСПП є зручний і зрозумілий інтерфейс, пошукова система з навігацією по актуальних нормативних актах, оновлена інформація та контент про НСПП, нові сервіси й ресурси. Зокрема, можливість зворотного зв’язку, подання звернень та інформаційних запитів за допомогою віджету «Дія. Підпис», наявність актуального списку трудових арбітрів і незалежних посередників, реєстри колективних трудових спорів і репрезентативних суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців, корисна інформація для громадян, а також наявність архівних і сучасних матеріалів, добірка медіаархіву та рубрикація новин тощо.
Також наші фахівці спільно з партнерами розробили професійний стандарт «Трудовий медіатор (медіатор трудових спорів)», затверджений у встановленому порядку Національним агентством кваліфікацій. Він стане основою професійної діяльності трудових медіаторів у майбутньому. Інститут трудової медіації є однією із новел нашого законопроєкту «Про колективні трудові спори».
Окрім цього, працювали над зміцненням і розширенням співпраці з міжнародними партнерами — МОП, Офісом Ради Європи в Україні, Європейським економічним і соціальним комітетом.
Розвивали співпрацю із ключовими стейкхолдерами НСПП — органами державної влади, СПО профспілок і роботодавців, провідними навчальними закладами та науковими установами. Укладено меморандуми про співпрацю з Вищою школою публічного управління, Києво-Могилянською академією, Міжрегіональною Академією управління персоналом, Ужгородським національним університетом. Ми домовилися з партнерами про розробку навчального курсу з питань вирішення колективних трудових спорів і розвитку соціального діалогу в Україні, а також проведення навчання для співробітників НСПП.
Продовжуємо налагоджувати співпрацю на рівні регіонів. Відбулися робочі поїздки та зустрічі на регіональному рівні з керівництвом Черкаської, Полтавської, Закарпатської ОВА та працівниками відділень Служби у Львові, Черкасах, Полтаві й на Закарпатті.
— Вітаю вас із завершенням роботи над фундаментальним і важливим проєктом Закону «Про колективні трудові спори». Розкажіть, будь ласка, докладніше про роботу над законопроєктом.
— Дякую. Як я зазначив, 16 вересня головою Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів ВРУ Галиною Третьяковою та групою народних депутатів України зареєстровано проєкт Закону №12034 «Про колективні трудові спори».
У законопроєкті визначаються принципи, правові та організаційні засади нової моделі вирішення колективних трудових спорів в Україні.
Цей законопроєкт розроблено НСПП на виконання п. 48 Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на 2021–2023 роки. НСПП створила робочу групу з числа фахівців НСПП, делегованих представників СПО профспілок, сторін роботодавців на національному рівні, секретаріату Національної тристоронньої соціальноекономічної ради, незалежних експертів, громадських організацій, провідних науковців у сфері трудового права.
Робота над законопроєктом тривала близько півтора року. За цей час було проведено 56 засідань.
Після презентації законопроєкту на засіданні Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів за його рішенням була сформована робоча група з його доопрацювання під головуванням народного депутата України Сергія Гривка. Було проведено ще 15 засідань і розглянуто коментарі та зауваження від центральних органів влади, спільних представницьких органів роботодавців і профспілок.
НСПП уважно поставилася до позицій усіх зацікавлених стейкхолдерів. Були проведені експертні обговорення законопроєкту в Навчальнонауковому Інституті права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Науководослідному інституті правотворчості та науковоправових експертиз НАПрН України, Національній школі суддів України та у професійному колі медіаторів України за підтримки Української академії медіації та Національної асоціації медіаторів України.
Презентація нового сайту НСПП (травень 2024 року)
— Які питання в робочих групах обговорювали найгостріше?
— Звісно, під час роботи над законопроєктом виникали гострі дискусії. Наприклад, щодо участі у колективних трудових спорах представників структурних підрозділів підприємств. Перемогла позиція СПО профспілок, що передбачає вступ у колективний трудовий спір на локальному рівні сторони працівників, представниками якої є профспілкові організації, а в разі їх відсутності — вільно обрані працівниками уповноважені представники для участі в примирних процедурах, трудовому арбітражі.
Найдискусійнішим питанням стало запровадження у правове поле права роботодавця на колективні дії, а саме локауту.
Локаут — це крайній засіб вирішення колективного трудового спору під час проведення страйку для захисту прав та інтересів роботодавця, що передбачає тимчасове повне або часткове призупинення роботи підприємства, установи, організації та/або обмеження допуску всіх працівників чи їх частини до робочих місць. Водночас не передбачається припинення трудових відносин. Локаут, зокрема, застосовується в США, Бельгії, Німеччині, Ізраїлі, Японії, Литві, Данії та низці інших країн для обмеження кількості необґрунтованих страйків. Це своєрідна противага зловживанням страйку, тактика дій роботодавця щодо протилежної сторони колективного трудового спору. На думку учасників робочої групи, важливо передбачити можливість застосування як страйку, так і локауту лише у конкретних випадках. Це і було зафіксовано в законопроєкті.
Не менш важливим є питання права на локаут відповідного рівня спору, оскільки законопроєкт передбачає, що локаут може застосовуватися роботодавцем тільки на локальному рівні, у разі обґрунтованої неможливості задоволення усіх вимог працівників, які становлять предмет страйку. На цьому наполягали члени робочої групи з боку профспілок. Таку позицію підтримали і роботодавці. Також предметом дискусії залишається питання локаутів на галузевому або національному рівнях.
— Які ще новації вносить цей законопроєкт? Як саме зміниться процедура вирішення колективних трудових спорів?
— Загалом законопроєкт має на меті осучаснити і спростити процедуру вирішення колективних трудових спорів, розширити можливості переговорів як способу вирішення таких спорів.
Важливою новелою законопроєкту стала можливість для сторін вибирати спосіб вирішення колективного трудового спору та право закріплювати свій вибір у колективних угодах, договорах. У лютому минулого року був прийнятий Закон України «Про колективні угоди і договори», який набуває чинності через шість місяців з дня припинення або скасування воєнного стану. Тобто законопроєкт «Про колективні трудові спори» певною мірою розвиває ідеї цього Закону і передбачає можливість закріплення в колективних угодах і договорах порядку та способу вирішення колективних трудових спорів.
Одним із важливих питань законопроєкту є запровадження чіткого та уніфікованого правового регулювання права на страйк. Ми запропонували виключити положення про заборону страйків для низки працівників, які містяться у 23 законах України, що не мають до цього відношення (наприклад, у законах України «Про Національну поліцію», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про Рахункову палату» тощо), натомість чіткіше визначити обмеження і заборони щодо страйку в одному акті. Зміни торкнулися процедури оголошення страйку, його проведення, прав і гарантій, обов’язків працівників і роботодавців під час страйку, визнання страйку незаконним та його заборони, особливих умов участі у страйку деяких працівників, на яких поширюється обмеження та заборона проведення страйку, тощо.
Законопроєкт удосконалює нормативні засади взаємної відповідальності сторін колективного трудового спору, їхніх представників і виконання рішень трудового арбітражу, зобов’язань за досягнутими домовленостями, а також порядку відшкодування збитків, заподіяних у результаті страйку чи локауту. Крім того, законопроєктом запропоновано внести зміни до деяких законодавчих актів з метою приведення їхніх норм у відповідність до його положень, забезпечення єдності термінології та її осучаснення.
Семінар «Доброчесність, справедливість і лідерство» (травень 2024 року)
— Якою буде роль трудового арбітражу в колективних трудових спорах?
— Законопроєкт створює нову модель функціонування трудового арбітражу:
– встановлює порядок вирішення колективних трудових спорів про права трудовим арбітражем;
– закріплює обов’язковість виконання рішення трудового арбітражу у добровільному та примусовому порядках;
– встановлює порядок оскарження такого рішення.
Водночас зберігається загальне правило щодо вирішення колективного трудового спору, а саме: добровільність вибору способу вирішення конфлікту. Отже, трудовий арбітраж є добровільним (крім визначених законопроєктом випадків) позасудовим способом вирішення колективних трудових спорів про права органом, який створюється сторонами за взаємною згодою.
Лише у випадках, коли організація та участь у страйку заборонені певним категоріям, вирішення колективного трудового спору про права здійснюється трудовим арбітражем в обов’язковому порядку.
— Як працюватиме медіація в колективних трудових спорах?
— Ця новела законопроєкту розвиватиме трудову спеціалізацію у медіації, зберігаючи при цьому роль Закону України «Про медіацію» як базового. Тобто колективний трудовий спір може бути врегульовано шляхом проведення трудової медіації відповідно до Закону України «Про медіацію» з урахуванням особливостей, передбачених законопроєктом.
Враховано позицію соціальних партнерів щодо свободи вибору медіатора. Зокрема, передбачається, що трудовий медіатор обиратиметься за взаємною згодою сторонами колективного трудового спору зі списку трудових медіаторів, який формує НСПП, але сторони колективного трудового спору мають право за взаємною згодою обрати іншого медіатора, якому довіряють.
Під час розробки законопроєкту враховано пропозиції спільноти медіаторів, що позначилося на якості запропонованих положень, які регулюють цей позасудовий спосіб вирішення трудових спорів.
Паралельно відбувся процес розробки професійного стандарту трудового медіатора. У березні 2024 року Національне агентство кваліфікацій схвалило професійний стандарт трудового медіатора (медіатора трудових спорів). Це свідчить про потребу в таких фахівцях і підтримку професійної спільноти медіаторів. Тобто медіатор у трудових спорах буде спеціалізацією для тих осіб, які отримали базовий рівень підготовки медіатора. Зі спільнотою медіаторів, їхніми громадськими організаціями, нашими стейкхолдерами, насамперед навчальними закладами, ми будемо розробляти навчальні програми для навчання таких трудових медіаторів, сертифікувати їх і вносити до відповідного реєстру.
— Поговорімо про міжнародні стандарти — які з них імплементуються в наше законодавство? Як оцінила законопроєкт Міжнародна організація праці?
— Прийняття законопроєкту дасть змогу запровадити в Україні ефективний порядок вирішення колективних трудових спорів, імплементувати положення, які базуються на міжнародних стандартах у сфері праці та враховують досвід кращих міжнародних практик країн ЄС у цій сфері.
Оскільки Україна є кандидатом у члени ЄС, важливо, щоб у законодавство були імплементовані відповідні міжнародні стандарти, насамперед положення Європейської соціальної хартії (переглянутої — ред.), що пропонує заохочувати формування і застосування відповідного механізму примирення і добровільного арбітражу для вирішення трудових спорів.
Крім цього, положення законопроєкту дають змогу імплементувати у національне законодавство низку положень директив ЄС, наприклад, Директиви Європейського парламенту та Ради 2019/1152 від 20 червня 2019 року про прозорі та передбачувані умови праці в ЄС, і положень конвенцій Міжнародної організації праці:
– про свободу асоціації та захист права на організацію;
– про сприяння колективним переговорам;
– щодо добровільного примирення та арбітражу;
– щодо сприяння колективним переговорам.
Отже, у разі прийняття законопроєкту буде імплементовано положення, які базуються на міжнародних стандартах у сфері праці та враховують досвід кращих міжнародних практик країн ЄС у сфері вирішення колективних трудових спорів.
До речі, законопроєкт обговорено з експертами МОП під час перебування наших колег у навчальному центрі МОП у Турині в листопаді минулого року. Згодом, на запит НСПП до МОП щодо проведення експертизи законопроєкту, було отримано Меморандум технічних коментарів, який складався з 15 пунктів, переважна більшість яких врахована.
— Яку цінність несе законопроєкт для бізнесу: для роботодавців, найманих працівників і держави загалом? До речі, держава може бути стороною трудового колективного спору?
— Якщо ми говоримо про локальний рівень — є підприємство, на галузевому рівні — відповідно об’єднання роботодавців, і на національному рівні — спільний представницький орган організації роботодавців. Стороною колективного трудового спору може бути Уряд. Ми знаємо кілька прецедентів, коли стороною колективного трудового спору виступав Кабінет Міністрів України. Так, є такі випадки.
Прийняття законопроєкту дасть змогу запровадити в Україні ефективний порядок вирішення колективних трудових спорів, розширить можливості позасудового порядку вирішення таких спорів, а також забезпечить розвиток соціального діалогу шляхом збільшення ролі переговорів і положень колективних угод (договорів).
Серед переваг законопроєкту для роботодавців — розвиток соціального діалогу на різних рівнях, можливість швидкого та ефективного вирішення спору в позасудовому порядку, загалом — перехід до моделі цивілізованого вирішення конфліктів шляхом розвитку інституту трудової медіації та переговорів.
Для працівників важливим стане підвищення значимості профспілок як сторони колективного трудового спору, що може представляти інтереси працівників, спрощення порядку реєстрації колективного трудового спору, посилення значення трудового арбітражу (через обов’язковість виконання його рішень) і певна свобода дій — можливість обирати процедуру вирішення колективного трудового спору, залучати до вирішення конфліктів осіб, яким довіряють.
Для держави — насамперед розвантаження судів шляхом стимулювання (зокрема, через інститут судового збору) сторін використовувати примирні процедури, трудовий арбітраж.
— Які ще зміни відбулися в роботі НСПП за цей час?
— Передусім працювали над посиленням інституційної спроможності Служби. За підтримки МОП у листопаді 2023 року працівники НСПП разом із представниками соціальних партнерів взяли участь у навчанні з вивчення кращих практик запобігання і сприяння вирішенню колективних трудових спорів, яке проходило на базі Тренінгового центру МОП у м. Турині (Італія). Після навчання проведена самооцінка інституційної спроможності Служби на основі інструментарію, розробленого МОП.
Також за підтримки партнерів із МОП для НСПП у грудні 2023 року проведено стратегічну сесію — визначено місію, візію, цінності Служби.
Навчання у тренінговому центрі МОП у м. Турин, Італія
Крім цього, проведено тренінгові заходи для фахівців НСПП:
– два семінари від фахівців Аспен Інституту Київ за підтримки проєкту Ради Європи «Посилення соціального захисту в Україні», присвячені посиленню інституційної спроможності Служби;
– семінар «Соціальний діалог як інструмент порозуміння» (листопад 2023 року);
– семінар «Справедливість, доброчесність і лідерство» (травень 2024 року).
У вересні цього року також проведено тренінг для працівників НСПП «Публічні виступи та презентації» у межах проєкту «Глобальна трудова програма: нові горизонти».
— Яку динаміку спостерігаєте в 2024 році: конфліктних ситуацій побільшало чи поменшало? Як їх можна уникнути і яка у цьому роль НСПП?
— Протягом останніх років в Україні зберігається тенденція зі зменшення кількості колективних трудових спорів. На це впливає низка факторів, зокрема: зміна ландшафту трудових відносин; трудова міграція і релокація підприємств; знищення внаслідок збройної агресії росії проти України цілих галузей, наприклад, вугільної та важкої промисловості, металургійної; відсутність статистичних даних і втрата значної кількості робочої сили, зокрема через бойові дії на території України та виїзд наших громадян за кордон, скорочення зайнятості населення загалом.
У воєнний період НСПП взято на облік 892 конфліктні ситуації. Основною причиною їх виникнення стала заборгованість із виплати заробітної плати (70% випадків).
У вересні працівники НСПП підготували статистичні відомості за дев’ять місяців 2024 року. Так, у 2024му НСПП взято на облік 297 конфліктних ситуацій, що на 13% більше, ніж у минулому році.
Протягом дії в Україні воєнного стану НСПП сприяла вирішенню 208 КТС(К). У зазначених спорах взяли участь 1,6 млн працівників і 7691 суб’єкт господарювання. НСПП сприяє миру і злагоді в соціальнотрудовій сфері через запобігання виникненню та сприяння вирішенню колективних спорів. Наша місія — сприяти примиренню сторін у конфліктних ситуаціях та допомогти максимально ефективно і справедливо знайти шлях до порозуміння.
НСПП застосовує орієнтований на майбутнє підхід до попередження виникнення колективних трудових спорів. Наші фахівці в регіонах проводять постійниймоніторинг стану соціальнотрудових відносин, аналізують випадки, якіможуть спричинити соціальненапруження тапризвестидо виникнення конфліктних ситуацій на підприємствах, надають консультації у разі виникнення розбіжностей між роботодавцями і найманими працівниками. Ба більше, діяльність НСПП щодо забезпечення миру і злагоди у соціальнотрудовій сфері є частиною сталого розвитку, що є складовою національної безпеки, оскільки мир і злагода, зокрема у соціальнотрудовій сфері — це елемент сталого розвитку економіки і держави загалом.
— Які цілі перед собою та командою ви ставите на 2025 рік?
— Ставлю перед собою такі пріоритети на наступний рік.
Перше. Посилення інституційної спроможності НСПП.
Друге. Оновлення законодавства про колективні трудові спори та соціальний діалог (законопроєкт «Про колективні трудові спори» знаходиться на розгляді Верховної Ради України, а законопроєкт «Про соціальний діалог в Україні» лише розробляється робочою групою, створеною НСПП).
Третє. Осучаснення самої Служби, цифровізація процесів і сервісів. У нас в планах — запровадження елементів цифровізації також у процес підтвердження відповідності критеріям репрезентативності профспілок та організації роботодавців.
Четверте. Впорядкування та перегляд нормативної бази Служби, що створилася за 26 років її існування, оскільки раніше, на жаль, переважна більшість актів НСПП не оприлюднювалася і була доступна лише вузькому колу фахівців.
П’яте. Підвищення професійного рівня та розвиток м’яких навичок персоналу НСПП, адже період воєнного стану, коли заборонені страйки та акції соціального протесту, є певним вікном можливостей для навчання і підготовки до тих викликів, які можуть обов’язково виникнути, на нашу думку, в процесі відновлення країни.
Шосте. Покращення матеріальнотехнічної бази НСПП. Так, в умовах воєнного стану це складно, але з допомогою наших міжнародних партнерів це відбувається. Ми зараз маємо невелику частину сучасних ноутбуків і автономних засобів живлення для можливості функціонування Служби навіть у період відсутності енергопостачання.
Сьоме. Посилення комунікаційної спроможності Служби. Плануємо і надалі розвивати наші сторінки в соцмережах і вебсайт, наповнюючи його цікавим і корисним контентом.
Восьме. Розширення подальшої співпраці зі стейкхолдерами та міжнародними партнерами.