За словами заступниці Міністра юстиції України* Ірини Мудрої, Україна зараз не в тому стані, щоб дозволити собі розкіш акцентувати на невдачах. В інтерв’ю «ЮГ» вона розповіла про позови України проти рф в ЄСПЛ, як юридично перемогти агресора на всіх майданчиках у світі й що ж відомо про два законопроєкти в США щодо конфіскації активів росії.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Як вас змінила повномасштабна війна? Чи змінилися підходи до роботи? Як зараз відбувається робота в Міністерстві юстиції?
— Повномасштабна війна так чи інакше змінила нас усіх. Ми всі зараз живемо і працюємо в час прийняття своєчасних конкретних і часом досить швидких, принаймні для системи державного управління, рішень. Це час для пошуку нових шляхів розв’язання старих питань і час пошуку нових. Власне, я долучилася до команди Міністерства юстиції вже під час повномасштабного вторгнення. Тому переді мною від самого початку стояли виклики, зумовлені реаліями воєнного часу.
Про який би напрямок не вели мову, обов'язково виникнуть запитання, покликані або на подолання негативних наслідків агресії, або їх вирішення (повинні враховувати особливості воєнного часу), або це пов’язано з проєктами, спрямованими на відновлення справедливості.
Мін’юст визначено відповідальним і ключовим органом у створенні міжнародного компенсаційного механізму, покликаного на відшкодування шкоди, завданої агресією рф проти України. Відкрито новий напрямок, такий як реалізація санкційної політики. Під час розробки стратегій захисту України в іноземних судах враховується складова, пов’язана з агресією.
— Назвіть три головні перемоги України у 2023 році, а також три невдачі.
— Головні наші перемоги насамперед належать тим людям, які захищають нашу Україну від вторгнення ціною свого життя.
Кожне досягнення на міжнародному майданчику, кожна впроваджена ініціатива покликана на подолання наслідків війни та розв’язання внутрішніх проблем України на національному рівні — це перемога з огляду на те, в яких умовах триває робота сьогодні.
Я б сюди віднесла і створення за участі 43 держав і ЄС міжнародного Реєстру збитків — як крок до того, що міжнародний механізм відшкодування шкоди, завданої агресією, є реальним, а не просто ідеєю на папері.
Розробка і презентація Формули миру Президента Зеленського, яка є реальним майданчиком для комплексного розв’язання питання подолання наслідків війни та відновлення світового правопорядку. Це не просто 10 пунктів, які охоплюють різні аспекти агресії росії проти України та які засновані на принципах Статуту ООН, на схвалених світом резолюціях Генеральної Асамблеї ООН.
Для формулювання кожного з них була проведена надзвичайна робота українськими державними органами в тісній співпраці з іноземними країнами-партнерами. Ця формула набула глобального світового значення. Її реалізація для досягнення миру в Україні має всі підстави стати глобальним інструментом проти воєн в усьому світі.
А щодо невдач, то, звісно, були питання, щодо яких Україна та українці очікували іншого. Але ми зараз не в тому стані, щоб дозволити собі розкіш акцентувати на невдачах як програшу. В кожному разі, коли не вдається отримане очікуване, ми отримуємо досвід, який тут же трансформуємо в наступні плани, стратегії досягнення бажаного.
— Як ви оціните рішення, прийняті нещодавно Міжнародним судом ООН у справах «Україна проти росії»? Які наслідки для України?
— Обмежувальний підхід у застосуванні Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (Конвенція ICFT) Міжнародний суд ООН окреслив ще в: і) наказі про тимчасові заходи від 19 квітня 2017 року, коли зазначив, що задля застосування положень Конвенції ICFT має бути доведений умисел або знання щодо фінансування з метою здійснення терористичного акту; та іі) рішенні щодо юрисдикції від 8 листопада 2019 року, коли зазначив, що Конвенція ICFT спрямована лише на боротьбу з фінансуванням тероризму, який вчиняють індивіди, і не врегульовує питання державного фінансування актів тероризму.
У рішенні по суті справи від 31 січня 2024 року суд поглибив цей обмежувальний підхід у частині тлумачення терміну активи. Так суд зазначив, що «активи» означає лише фінансові інструменти й не включає засоби, які використовуються для вчинення терористичних актів (зокрема зброю, облаштування тренувальних таборів тощо). Крім цього, суд зазначив, що задля застосування положень Конвенції ICFT має бути доведено, що: і) особа, яка здійснювала фінансування, мала намір або знала, що таке фінансування здійснюється з метою вчинення терористичного акту; та іі) держава-відповідач мала достатні підстави вважати, що такі активи будуть використані для фінансування тероризму.
Характер доказів, який був наданий Україною щодо порушення російською федерацією Конвенції ICFT і, які більше орієнтувались та доводили факти вчинення терористичних актів, а не їх «фінансування», частково вплинув на зміст рішення суду. Водночас, враховуючи обмежувальний підхід суду до тлумачення Конвенції ICFT, а особливо поняття «активи», питання характеру доказів, наданих Україною, не було критичним та вирішальним.
Що стосується Міжнародної конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації (Конвенція CERD), то Міжнародний суд ООН зазначив, що має бути доведений факт дискримінації як «розрізнення, винятку, обмеження або переваги» на підставах, заборонених Конвенцією CERD, зокрема етнічній ознаці. Крім цього, суд зазначив, що необхідно відрізняти «дискримінацію» від переслідування за політичними мотивами (див., наприклад, ibid., para. 214.) або ознакою громадянства.
Суд фактично передбачив, що переслідування осіб, які борються за право проявляти свою расову, етнічну, національну тощо ідентичність, не підпадає під дію конвенції й відповідно не захищається нею. На думку суду, масові порушення прав груп, які захищаються конвенцією (групи за ознакою раси, кольору шкіри, походження, національної або етнічної приналежності), є недостатнім доказом порушення конвенції, адже необхідне доведення факту «дискримінації». Така логіка має право на існування у випадку держав, де більш-менш забезпечуються права людини, адже критерій порівняння («дискримінації») в цій ситуації можна легко продемонструвати та довести.
Але ця логіка не може бути застосованою до держав, де існує систематичне порушення прав людини (як, наприклад, у російській федерації), оскільки в цьому випадку питання фактично зводиться до того, права якої групи порушуються більше або менше, а не до питання «дискримінації». Це не має сенсу, виходячи з ідеї та цілей Конвенції CERD.
Такий обмежувальний підхід суду щодо характеру наданих доказів був підданий критиці деякими суддями у своїх окремих та особливих думках, а також із боку наукової спільноти.
Я б оцінювала ці рішення все-таки не емоційно, базуючись на окремих його положеннях на цю мить, а розглядала комплексно, зокрема з огляду на міждержавні відносини щодо боротьби з тероризмом та дискримінацією, враховуючи вплив отриманих рішень на можливий подальший розвиток подій, на ту міжнародну практику, яка може скластися надалі.
Наведені вище аргументи викликають запитання щодо можливості подальшого використання Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації в міжнародних відносинах, адже через таке тлумачення Міжнародний суд ООН прийшов до висновків, які роблять незастосовуваними більшість їхніх положень.
Водночас рішення Міжнародного суду ООН, безсумнівно, стане важливим інструментом для просування правової позиції України на міжнародних майданчиках та інших міжнародних судових справах, а також засобом позбавлення впливу рф на міжнародній арені.
Через кілька днів, 2 лютого 2024 року, Міжнародний суд ООН ухвалив рішення щодо юрисдикції в справі «Україна проти Російської Федерації» щодо звинувачень у геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.
У цій справі Україна як ініціатор провадження не звинувачує російську федерацію в порушенні Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, а навпаки заявляє, що рф безпідставно звинувачує Україну в її порушенні й не має права посилатися на конвенцію для виправдання своєї агресії проти України.
Цим рішенням Суд також відхилив частину заявлених Україною порушень. Водночас розгляд інших, заявлених Україною вимог буде предметом дослідження, коли справа розглядатиметься по суті, тому головна битва ще попереду.
Українській стороні ще потрібно буде довести цю справу до логічного кінця у вигляді виграшу. Ба більше, спробувати таки переконати поважний суд зобов’язати рф прибрати свої збройні сили з України, припинити агресію, анулювати визнання так званих «лнр» та «днр», спираючись лише на факт, що рф неправомірно заявляє про геноцид російського населення на Сході України.
Це буде надто непросто, але Україна докладе всіх зусиль, щоб світ це почув.
— Розкажіть про позови України проти росії в ЄСПЛ: на яких стадіях, чого очікувати? Чи існують проблеми під час розгляду таких позовів?
— З початку агресії рф проти нашої держави в лютому 2014 року звернення до ЄСПЛ із міждержавними заявами проти уряду російської федерації стало одним із пріоритетних напрямків захисту інтересів України.
У зв’язку з агресією рф проти України, що має своїм наслідком масові порушення прав людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей, а також інших територіях України, де наразі рф здійснюється військова агресія, Урядом України було подано до ЄСПЛ низку позовів проти уряду російської федерації.
Зокрема, міждержавні заяви охоплюють скарги Уряду України на порушення прав людини, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Мова йде і про право на життя, і про право на свободу та особисту недоторканість, і про право на справедливий суд. Ще можна зазначити про великий перелік порушених міжнародно-протиправними діями росії прав, який ми можемо зустріти в позовах.
Сьогодні у провадженні ЄСПЛ перебуває чотири міждержавні справи України, а саме: «Україна проти Росії (щодо Криму)», «Україна проти Росії (VIII)» за заявою щодо захоплених моряків та «Україна проти Росії (IX)» за заявою щодо вбивств опонентів російської Федерації, а також «Україна та Нідерланди проти Росії» за заявами, які стосується подій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей і порушень прав людини під час повномасштабного вторгнення росії.
Деякі справи перебувають на розгляді щодо їх прийнятності, тривають процесуальні дії.
Водночас остання справа – за заявами, які стосуються подій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей і порушень прав людини під час повномасштабного вторгнення росії, до речі, до якої виявили намір приєднатися 26 країн та одна неурядова організація, – перебуває на стадії розгляду ЄСПЛ по суті.
Усні слухання щодо суті цієї міждержавної справи заплановані на травень цього року.
Загалом розгляд таких справ навіть із погляду проходження всіх юридичних процедур є досить тривалим і, можливо, занадто повільним із погляду громадян, тих, хто ніколи не працював із міжнародними інституціями. Але якщо врахувати те, як просуваються ці справи, а також обсяги документів і роботи, яка робиться щодня, то ми беззаперечно можемо казати, що все, досягнуте на сьогодні, є справді досягненням команди Мін’юсту.
— Як юридично перемогти росію на всіх майданчиках у світі? Чи відчуває Україна підтримку міжнародних партнерів?
— Правда і справедливість має залишатися на боці миру. Росія цинічно порушує усталені закони та ігнорує міжнародний порядок, спотворює його як сутність. Водночас росія є (як би не хотіли це визнавати) достатньо впливовим гравцем на міжнародній арені (зокрема, мова йде про негативний вплив). Тому протидія діям рф на світовій арені та забезпечення правосуддя за порушення міжнародного права вимагає багатогранного підходу, що включає правові, дипломатичні, економічні та стратегічні заходи.
Україна використовує правові шляхи через міжнародні суди, щоб притягнути росію до відповідальності за її дії, такі як незаконна анексія Криму та агресія на сході України. Це включає використання таких форумів, як Міжнародний суд ООН (МС ООН) та Міжнародний кримінальний суд (МКС), ЄСПЛ.
Створений Реєстр збитків за участю 43 країн та ЄС, слухаються спори в іноземних судах та трибуналах. Всюди присутні наші іноземні партнери, які долучаються до справи, виступають експертами, надають практичну підтримку. Тому ми точно знаємо, що нас світ підтримує.
Україна також отримала значну дипломатичну підтримку з боку західних країн та міжнародних організацій, зокрема в засудженні дій росії та захисті суверенітету і територіальної цілісності України. Економічні санкції, запроваджені проти росії Сполученими Штатами, Європейським Союзом та іншими союзниками, демонструють єдину позицію проти російської агресії.
Крім цього, військова допомога і навчання, надані країнами-членами НАТО та іншими союзниками, зміцнили обороноздатність України перед обличчям російської агресії на сході України. Проте виклики залишаються. Україна продовжує виступати за посилення підтримки та солідарності з боку своїх міжнародних партнерів.
— Рада ЄС ухвалила рішення, що відкриває шлях до використання прибутків від заморожених активів рф на користь України. Коли можна очікувати на перші кошти та на які напрями вони будуть направлені?
— Загалом це рішення, відповідно до позиції G7, роз'яснює правовий статус доходів, отриманих центральними депозитаріями у зв'язку з володінням російськими знерухомленими активами, і встановлює чіткі правила для суб'єктів, що ними володіють.
Рішенням визначено критерії заборони на операції, пов'язані з управлінням резервами та активами Центробанку рф. Рада вирішила, що центральні депозитарії, які володіють замороженими активами Центробанку рф на суму понад мільйон євро, повинні окремо обліковувати надприбутки з їхнього використання та зберігати їх на окремому рахунку. Центральним депозитаріям також заборонять розпоряджатися отриманим чистим прибутком.
З огляду на ризики та витрати, пов'язані з утриманням активів і резервів Центрального банку росії, кожен центральний депозитарій може звернутися до свого наглядового органу з проханням дозволити вивільнення частки цього чистого прибутку з огляду на дотримання вимог щодо статутного капіталу та управління ризиками. Тому ми розуміємо, що для його практичної реалізації ще має бути здійснено ряд процедур.
Це рішення відкриває шлях до ухвалення Радою рішення про можливе створення фінансового внеску до бюджету ЄС із цих чистих прибутків для підтримки України та її відновлення та реконструкції на більш пізньому етапі. Цей фінансовий внесок може бути спрямований через бюджет ЄС до Фонду для України, про який Рада та Європейський Парламент досягли попередньої домовленості 6 лютого 2024 року.
Ми повинні розуміти, що це важливий крок в питанні фінансування, але не фінальний. Тепер триває його реалізація. Конкретних строків я оголосити не візьмусь, оскільки є ще ряд факторів, які впливають. Але (за наявності принципового рішення) питання однозначно може бути вирішене в недалекому майбутньому. Попри це, Україна безапеляційно наполягає на отриманні доступу до всієї суми заморожених резервів ЦБР і використанні їх для виплат компенсацій постраждалим від російської агресії та на відбудову країни.
— Розкажіть детальніше про міжнародний Реєстр збитків. На якому він етапі, коли буде створений?
— Юридично Реєстр збитків, завданих Україні, вже створений як перший крок всеосяжного міжнародного компенсаційного механізму.
У відповідь на Резолюцію Генеральної Асамблеї, підтриманої в листопаді 2022 року 94 країнами, в якій Генеральна Асамблея визнала, що росія має бути притягнута до відповідальності за порушення міжнародного права в Україні, в тому числі шляхом виплати репарацій, а також визнано необхідність створення міжнародного репараційного механізму та рекомендовано створити міжнародний реєстр збитків, Реєстр було створено під егідою Ради Європи на підставі Резолюції про Розширену часткову Угоду. Також протягом 2023 року було сформовано органи управління, покликані забезпечити виконання покладеного на Реєстр мандату.
Читайте також: «Як подати заяву до міжнародного Реєстру збитків: поради юриста».
На сьогодні триває активна фаза його технічного запуску. Разом з організаційними процесами, які притаманні всім організаціям, – створення команди, забезпечення місця для роботи команди та побудови робочих процедур.
Зараз триває процес прийняття правил і положень, необхідних безпосередньо для подачі заяв. Правила та положення регулюватимуть подання, обробку та внесення заяв до Реєстру, визначатимуть категорії заяв, форми заяв, а також вимоги до доказів. Ми вже маємо розроблений Радою перший пакет правил та положень Реєстру, необхідних для початку подання заяв. Після їх затвердження Конференцією Учасників вони набудуть чинності та будуть опубліковані.
Реєстр буде відкритий для подання заяв 2 квітня 2024 року.
Спочатку процес подачі заяв буде відкрито для однієї категорії заяв, а саме щодо пошкодженого та знищеного житлового нерухомого майна. Таке рішення зумовлене міркуваннями ефективності та швидкості розробки цифрової платформи Реєстру, оскільки ця категорія є найбільш підготовленою з погляду наявних доказів у необхідній електронній формі. Початок подання заяв щодо цієї категорії збитків також значно полегшить підготовку процесу подання заяв в інших, складніших категоріях.
Невдовзі Реєстр зможе приймати заяви від фізичних осіб, які найбільше постраждали від війни, а також заяви, пов'язані з пошкодженням або руйнуванням об'єктів критичної інфраструктури України. Після чого будуть впроваджені інші категорії, в тому числі забезпечення подання заяв бізнесом та щодо втрат держави Україна.
— Також цікавить ситуація з міжнародним компенсаційним механізмом. Що кажуть інші країни та чого очікувати Україні?
— Реєстр – це лише перша складова компенсаційного механізму. Робота над наступними його елементами триває. Передбачається, що робота Реєстру, включно з його цифровою платформою з усіма даними про заяви та докази, що містяться в ньому, має стати першою складовою майбутнього міжнародного компенсаційного механізму, який буде створено окремим міжнародним інструментом у співпраці з Україною. Точна форма майбутнього компенсаційного механізму підлягає визначенню, але вона може включати комісію з розгляду заяв і компенсаційний фонд, уповноважені розглядати заяви та виносити рішення та/або виплачувати компенсацію за збитки, втрати чи шкоду, спричинені міжнародно-протиправними діями російської федерації в Україні або проти України.
Ми розуміємо, що такий компенсаційний механізм має базуватися на чітких, беззаперечних юридичних конструкціях, побудованих на міжнародному праві. Від цього залежить його практичне виконання.
Міжнародна спільнота продовжує підтримувати Україну і готова обговорювати такі юридичні підстави та просуватися до створення такого механізму – до створення комісії з розгляду заяв, яка розглядатиме заяви по суті та прийматиме рішення щодо виплати компенсацій. Також наші іноземні партнери готові до пошуку й обговорення шляхів та юридичних інструментів, які б дозволили використати активи агресора для подальшої виплати компенсацій, щоб виконати рішення такої комісії з розгляду заяв та підтримати відновлення України.
Юридичні підстави безперечно існують. Так, вони вимагають їхнього всебічного розгляду кожним потенційним учасником такого міжнародного механізму, оцінки ризиків і переваг для своїх країн, пошуку політичних рішень. Але ця робота триває безперервно – і на теренах обговорень із країнами Групи Семи, і на майданчиках міжнародних організацій, і у двосторонніх перемовинах безпосередньо.
Якщо певним чином визначити пріоритетність завдань, то це є одним із пріоритетних.
— У США, як ми знаємо, є два законопроєкти щодо конфіскації активів рф: H.R. 4175 та S. 2003. Що з ними зараз? Що означає їхнє прийняття для України?
— Зараз є два законопроєкти щодо конфіскації активів рф у США: двопартійний H.R. 4175, який вже розглянув Комітет закордонних справ Палати представників, та S. 2003, який перебуває на розгляді Комітету зовнішніх відносин Сенату. Обидва законопроєкти наділяють президента США повноваженнями на конфіскацію російських суверенних активів, які перебувають у США, і передачу цих активів Україні для реалізації заходів із реконструкції, відбудови, надання гуманітарної та економічної допомоги.
Західні країни активно вивчають шляхи використання заморожених російських активів на користь України. Наполегливішу позицію щодо цього питання займають Сполучені Штати. 24 січня комітет Сенату США з міжнародних відносин (верхня палата Конгресу США) схвалив законопроєкт «Про відновлення економічного процвітання та можливостей українців» (Rebuilding Economic Prosperity and Opportunity for Ukrainians – REPO). Це є практичним кроком для створення правового механізму передачі на користь України російських активів за кордоном. Йдеться про приблизно $300 млрд активів російського Центрального банку, заморожених ЄС, США, Японією та Канадою у 2022 році у відповідь на вторгнення рф в Україну (зокрема, у США заморожено російських активів на суму від 5 до 8 млрд доларів).
Законопроєкт REPO:
- надає президенту США право конфіскувати російські суверенні активи, заморожені на території країни, та передати їх для допомоги у відбудові України;
- забороняє розморожувати підсанкційні активи, поки росія не виведе війська з України та не погодиться сплатити репарації;
- доручає президенту США ініціювати створення міжнародного механізму передання конфіскованих/заморожених російських активів на користь України;
- надає Офісу з координації санкцій Державного департаменту додаткові ресурси для роботи з союзниками й партнерами, направленої на конфіскацію додаткових російських активів за кордоном.
По-перше, якщо законопроєкт пройде повне голосування в Сенаті та Палаті представників і буде підписаний Д. Байденом, то відкривається шлях для першої в історії США конфіскації активів Центрального банку країни, з якою вони не перебувають у стані війни.
По-друге, ухвалення закону REPO підштовхне європейських партнерів та союзників, які володіють переважною частиною іммобілізованих російських активів, до вилучення та перепрофілювання на фінансування післявоєнної відбудови України. Прийняття відповідних положень законодавства стане потужним сигналом для ЄС, а також союзників США по G7 конфіскувати знерухомлені активи рф, а це приблизно 300 млрд доларів, заарештованих у ЄС та країнах G7.
По-третє, принципово важливо, що законопроєкт REPO не є альтернативою чи заміною законопроєкту про термінове фінансування України.
Водночас конфіскація заморожених російських активів поза межами Сполучених Штатів вимагатиме колективного рішення всіх країн Європи.
— Як притягнути рф до відповідальності за екологічні злочини?
— Екологічні злочини – категорія збитків, наслідки яких, на жаль, відчуватимуться ще багато років. Війна проти України завдала масштабної шкоди навколишньому середовищу, призвела до безпрецедентного забруднення, порушення екосистем та фізичного знищення біологічних видів як на території України, так і в масштабах усього регіону та світу.
Тому реакція на екологічну шкоду, серед іншого, має бути швидкою, прямою та невідворотною. Саме тому в запропонованій Президентом Зеленським Формулі миру особлива увага приділяється заходам екологічної безпеки.
Ми прагнемо створити ефективний репараційний механізм відшкодування збитків, завданих агресією рф, у тому числі екологічної шкоди, в межах реалізації пункту 7 Української Формули Миру «Відновлення справедливості». Оскільки природа не має кордонів, наслідки завданої шкоди також впливають на інші країни, на всю екосистему загалом. І саме тому, що поведінка росії є серйозним порушенням імперативних норм міжнародного права, які стосуються всіх держав, усі держави мають право реагувати на неї, в т.ч. шляхом забезпечення виконання рф свого обов'язку з відшкодування збитків.
Якщо говорити про компенсаційний механізм відшкодування шкоди, зокрема про міжнародний Реєстр збитків, то правила прийому заяв наразі погоджені Радою Реєстру та вже затверджені Конференцією учасників. Ми вже розуміємо, що категорії збитків для відшкодування в межах майбутнього компенсаційного механізму включатимуть такий вид, як збитки, пов'язані зі шкодою навколишньому середовищу та екології.
— Що нам потрібно зробити законодавчо, щоб повноцінно стати членом ЄС? І коли реально ми можемо там бути?
— Щоб стати повноправним членом Європейського Союзу, Україна насамперед має здійснити низку законодавчих та структурних реформ для приведення своєї політики, інституцій та нормативно-правових актів у відповідність до стандартів та цінностей ЄС.
Так, це складно, оскільки Україні та суспільству потрібно одночасно жити у війні й долати її виклики, а також здійснювати реформи, які потребують змін базових речей, нового законодавства та змін у підходах до функціонування державного управління. Україна має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, із верховенством права, олігархами та корупцією.
Україна повинна забезпечити незалежність, прозорість та ефективність своєї судової системи. Це включає боротьбу з корупцією в судовій системі, зміцнення верховенства права та посилення правової визначеності. Впровадження надійних антикорупційних законів, створення ефективних механізмів запобігання, розслідування та переслідування корупції на всіх рівнях влади та суспільства. Звичайно, Україна повинна дотримуватися стандартів прав людини, включно зі свободою вираження поглядів, зібрань та об'єднань, а також захистом прав меншин.
Уряд розробив детальний план реалізації заходів, значна частина якого вже виконана або наближається до завершення виконання.
Водночас рішення про початок переговорів з Україною про вступ в ЄС ухвалено. Тепер на нас чекає моніторинг виконання поставлених перед Україною умов та за його результатом прийняття рішення, якого ми так всі очікуємо.
— На вашу думку, як відбувається комунікація держави з бізнесом? Як можна розв'язати проблемні ситуації?
— Комунікація – це мистецтво. Від рівня його володінням залежить багато речей.
Комунікація між державою Україна та бізнесом має вирішальне значення для створення сприятливого середовища для економічного зростання та розвитку.
Держава зазвичай спілкується з бізнесом через різні канали, включно з державними органами, галузевими асоціаціями, діловими радами та торгово-промисловими палатами. Ці канали слугують платформами для діалогу, обміну інформацією та співпраці між урядом та зацікавленими сторонами бізнесу.
Держава працює над удосконаленням своєї регуляторної бази з метою підвищення прозорості, зменшення бюрократії та сприяння безперешкодній взаємодії між державою та бізнесом. Це включає в себе ініціативи щодо впорядкування процесів реєстрації бізнесу, спрощення процедур оподаткування максимальної цифровізації державних сервісів.
Загалом ефективна комунікація між державою Україна та бізнесом вимагає прозорості, оперативності та співпраці. Створюючи сприятливе середовище для діалогу, оперативно реагуючи на проблеми та впроваджуючи заходи для покращення бізнес-клімату, Україна може покращити свою комунікацію з бізнесом та ефективніше розв’язувати проблемні ситуації.
Регулярна взаємодія із зацікавленими сторонами, включно з бізнесом, організаціями громадянського суспільства та громадськістю, має вирішальне значення для розуміння державою потреб та занепокоєнь бізнес-спільноти. Консультаційні процеси, громадські слухання та форуми зацікавлених сторін надають можливості для діалогу та зворотного зв'язку, що дозволяє державі розв’язувати проблеми та вдосконалювати політику, яка впливає на бізнес. Тому бізнес також має бути проактивним – надавати пропозиції, підсвічувати ті речі, які потребують врегулювання, зміни процесів, удосконалення, а не лише виражати невдоволення без пропозиції альтернатив.
Комунікація в будь-якому разі передбачає обмін інформацією.
— Поділіться планами Міністерства юстиції у 2024 році. Можливо, є задуми й на 2025-й?
— Окрім забезпечення виконання покладених на Мін’юст функцій, які ми здійснюємо на постійній, щоденній основі, в тому числі удосконалення процедур взаємодії із суспільством:
- оптимізація та покращення внутрішніх процесів, які впливають як і на виконання Міністерством поточної діяльності, так і стосуються взаємодії з населенням, бізнесом, іншими державними органами;
- Міністерство юстиції продовжуватиме розпочаті проєкти у сфері захисту інтересів держави – в міжнародних спорах. Ми розуміємо, що такі справи – це кожен окремий проєкт, який триває не один рік;
- продовжуватиме підтримувати і здійснювати всі необхідні заходи для захисту інтересів держави і в ЄСПЛ, супроводжувати міждержавні справи;
- триватиме активна фаза розбудови та впровадження створеного міжнародного Реєстру збитків – організація подання заяв до Реєстру збитків та доказів, на їх підтримку фізичними особами, впровадження системи подання заяв юридичними особами та державою Україна, в особі її регіональних та місцевих органів влади,
- одночасно триватимуть заходи щодо просування необхідності створення наступних складових всеосяжного міжнародного компенсаційного механізму – комісії з розгляду заяв, а також просування інтересів України в частині пошуку міжнародних правових рішень передачі належних рф коштів для виплати репарацій та відновлення України.
Ну і сподіваємося (як і всі наші люди), що наступними планами Мін’юсту буде впровадження проєктів, пов’язаних із тим, що в Україні настав мир.
*Указом Президента України Володимира Зеленського №206/2024 Ірину Мудру призначено заступником керівника Офісу Президента України. Вітаємо з обранням на посаду!