У травні 2023 року рішенням Ради Європи було створено першу ланку міжнародного механізму, який має допомогти українцям отримати належне відшкодування за всі втрати, спричинені повномасштабним вторгненням рф до нашої держави.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Загальні принципи роботи Реєстру, його мету та функцію ми вже описували в публікації, присвяченій створенню міжнародного Реєстру та огляду історичного досвіду відшкодування збитків після воєнних конфліктів минулого.
У цій публікації ми оглянемо правила, за якими буде функціонувати, приймати та обробляти заявки Реєстр, створений у Гаазі для відшкодування збитків, завданих нашій країні. І, звичайно, надамо декілька практичних порад, які допоможуть правильно оформити та подати заявку до Реєстру.
Огляд загальних правил подання, обробки та внесення заяв до Реєстру збитків
26 березня 2024 року Конференція Учасників Реєстру збитків затвердила Правила подання, обробки та внесення Заяв, перелік категорій заяв, що можуть вноситись до Реєстру, та форму заяви А3.1. Саме за цією формою мають бути подані заяви українців щодо відшкодування збитків, завданих через пошкодження або знищення житла.
Заяви про відшкодування збитків можна буде подавати українською або англійською мовами. Цікаво, що робочою мовою для обробки заяв буде англійська. Саме англійською будуть зводитись та вноситись відомості до Реєстру.
Плата за подання заяв (усіх категорій) стягуватись не буде. Заяви мають подаватись тільки в електронному вигляді, через додаток Дія. Попередньо зазначалось, що згодом з’являться й альтернативні шляхи подання таких заяв, але поки що вимога імперативна: заяви, подані в іншому форматі, розглядатись не будуть.
До заяви обов’язково мають бути додані докази на підтвердження тих відомостей, що вносяться в заяву. Затверджені форми заявок міститимуть певні «рекомендації» Ради Реєстру щодо того, які докази варто додати до заявки. Ці рекомендації досить умовні та стосуються здебільшого визначення тих обставин, що мають бути доведені доказами. Втім, заради справедливості, варто зазначити, що надати чіткий та вичерпний перелік документів, які мають бути додані до заяви, майже неможливо, адже різноманіття способів, якими держава-агресор завдає збитків українцям, справді безмежне.
Заяви будуть розглядатись Радою Реєстру індивідуально або групами. Прогнозуємо, що більшість заяв, з огляду на їх кількість, розглядатиметься саме «пакетно». Рішення національних або міжнародних судів не є обов’язковими для Ради Реєстру, але можуть братись до уваги. Історичний досвід підказує, що, з огляду на кількість заяв, які підлягатимуть розгляду (а тільки у першій категорії очікується подання від 300 до 600 тисяч заяв), наявність судового рішення може суттєво спростити та пришвидшити процедуру розгляду заяви на всіх ланках міжнародного компенсаційного механізму.
Заяви, що за результатами розгляду Радою будуть визнані прийнятними, вноситимуться до Реєстру. Якщо ж критерії прийнятності не будуть дотримані, у реєстрації заяви буде відмовлено.
Варто зазначити, що внесення заяви до Реєстру ще не означає, що вона автоматично буде задоволена і вам виплатять компенсацію. Рішення про виплату прийматиме наступна ланка компенсаційного механізму, яка буде створена згодом. Втім, варто розуміти, що заяви, які не будуть зареєстровані в Реєстрі, найімовірніше, ніколи не потраплять на наступні етапи компенсаційного механізму. Тож радимо поставитися до формування доказової бази та подання заяви з усією відповідальністю.
Категорії збитків, що підлягатимуть відшкодуванню
Окрім правил подання заяв, Рада Реєстру прийняла також перелік категорій Заяв, які можуть бути внесені до Реєстру.
Цих категорій наразі три:
- «А» — заяви фізичних осіб;
- «B» — заяви з боку держави Україна;
- «C» — заяви юридичних осіб.
Але кожна з цих категорій містить значну кількість «підкатегорій», які також розбиті на підрозділи. Наприклад, до категорії «А» входять заяви про збитки, пов’язані з вимушеним переміщенням фізичних осіб. Це підкатегорія А1, яка так само поділяється на заяви щодо вимушеного внутрішнього переміщення (А1.1) та переміщення за межі України (А1.2).
Перший запуск Реєстру, який відбудеться 02 квітня 2024 року, дозволить подавати заяви тільки за одним напрямком — пошкодження або знищення житлового нерухомого майна (категорія А3.1).
Загалом категорія А3 присвячена майновим втратам. Окрім втрати житла, до неї включені заяви щодо втрати нежитлової нерухомості, роботи, місця проживання тощо.
Звертаємо увагу, що втрата доступу або контролю над майном на тимчасово окупованих територіях також представлена у переліку категорій. Це підкатегорії А3.6 (для фізичних осіб) та С3.2 (для підприємств).
З повним переліком категорій ви можете ознайомитись за цим посиланням. Зазначимо тільки, що перелік категорій досить широкий та розлогий, і це чудово. Наприклад, до втрат бізнесу можна буде включити збитки, завдані пошкодженням, знищенням або втратою активів, втратою контролю над майном через окупацію, втрати через евакуацію або релокацію бізнесу, а також інші економічні втрати.
Однак у деяких аспектах цей перелік потребує додаткових роз’яснень, які, ми переконані, будуть надані Радою Реєстру згодом (наприклад, щодо того, до яких категорій відносити втрати активів фізичної особи-підприємця).
Перший запуск Реєстру: як правильно подати заяву щодо пошкодження або знищення житлової нерухомості
Як ми зазначали раніше, першими зможуть подати заяву до Реєстру особи, житло яких було знищено або пошкоджено через воєнні дії. Форму заяви, яку необхідно буде заповнити в Дії, ви можете переглянути за посиланням.
Форма заяви А3.1 розділена на дев’ять частин, які загалом містять шістдесят п’ять пунктів. На щастя, заявку можна заповнювати у декілька «підходів», зберігаючи чернетку.
Важливо пересвідчитись, що документи, які ви будете завантажувати в Дію, читабельні, якісні та доступні. В разі проблем із файлами доказів, заяву може бути відхилено з технічних причин.
При заповненні заяви ви будете мати змогу завантажити не тільки документи, які вимагатиме форма заяви, а й інші докази, які вважатимете за потрібне. Радимо відповідально поставитись до доказової бази й не обмежуватись тільки декількома фотографіями пошкодженого нерухомого майна. Підтвердьте документально право власності на майно, ступінь його пошкодження, додайте технічну документацію на житло, звіт про інженерне обстеження та звіт про незалежну професійну оцінку або висновок експерта щодо розміру завданих збитків, акт комісійного обстеження та інші докази, що можуть спростити та пришвидшити прийняття рішення Радою Реєстру.
І остання порада: не подавайте заяву до Реєстру до того моменту, як зберете надійну доказову базу. Краще витратити один або декілька тижнів на збір доказів, аніж остаточно втратити шанс отримати компенсацію за втрачене вами майно.
Висновки
Подання заяви до міжнародного Реєстру збитків для України — це тільки перший крок на шляху до отримання належної компенсації. Втім, цей крок вкрай важливий, тож поставтеся до цього відповідально, і, за можливості, проконсультуйтеся з юристом перед поданням заяви.
З 2-го квітня відкривається можливість для подання тільки однієї категорії заяв — заяв від фізичних осіб щодо пошкодженої або зруйнованої житлової нерухомості. Однак інші категорії також будуть відкриті найближчим часом. Тож, якщо хочете бути у переліку перших заявників — починайте готувати доказову базу вже зараз.