09 липня 2018, 14:53

«Ми працюємо з чесним бізнесом», – Артур Ніцевич

Опубліковано в №29-30 (631-632)

Артур Ніцевич
Артур Ніцевич «Interlegal» партнер
Анна Трішичева
Анна Трішичева журналіст, спеціально для «Юридичної Газети»

Як правило, середина року – це час для підбиття проміжних підсумків. Які задуми вдалося реалізувати Міжнародній юридичній службі Interlegal? Чого досягла компанія за ці 6 місяців? Про це ми поговорили з її партнером Артуром НІЦЕВИЧЕМ


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


IMG_8152

– Артуре, якби можна було виділити три ключові досягнення Interlegal з початку року, що Ви назвали б?

Передусім, відкриття нашого представництва в Лондоні. Це велика подія для всієї нашої команди. Раніше ми успішно вели судові та арбітражні справи в Лондоні як віддалено, так і вилітаючи на місце та безпосередньо беручи участь у слуханнях. Однак, по-перше, це займало дорогоцінний час юристів, по-друге, у деяких клієнтів виникали сумніви в нашій здатності вести справи англійською мовою, так би мовити, на їхній батьківщині. Звичайно, це ніколи не було проблемою для наших фахівців, проте щоб розвіяти ці сумніви, ми почали шукати партнерів у Туманному Альбіоні та знайшли давнього друга, який керував нашим асоційованим офісом в Італії, а тепер переїхав у Лондон. Мова йде про Альберто Батіні, який володіє багатим досвідом в арбітражах LMAA, GAFTA, FOSFA та в інших британських арбітражних і судових інстанціях. Альберто в різні часи співпрацював з шанованими британськими фірмами Sinclair Roche & Temperley (тепер Stephenson Harwood) і Charles Taylor & Co. Він чудово вписується у систему цінностей Interlegal.

– Розкажіть, будь ласка, детальніше про цю систему цінностей.

– Загалом, все дуже просто! Команда компанії постійно розширюється, сьогодні у нас вже більше ніж 50 фахівців у головному офісі в Одесі. Одного прекрасного дня ми замислилися над тим, що тримає усіх нас разом. Звичайно, робота у великій фірмі – мрія багатьох молодих юристів, але чи є щось спільне у всіх членів нашого колективу? Тоді ми провели опитування в компанії та сформулювали місію Interlegal: «Бути корисними людям з Транспорту, Шипінгу та сфери Міжнародної Торгівлі в їх чесному бізнесі». Ключове слово тут «чесний».

– Невже до юристів звертаються за чимось іншим?

– Ви здивуєтеся, як часто. Річ у тім, що ставлення до юристів в Україні часом неоднозначне. Існує думка, що юристи підуть на все, щоб захистити свого клієнта, навіть якщо для цього потрібно порушити закон. Це створює моральне занепокоєння і напругу в колективі. Як визначити, що ти на стороні добра? Як зрозуміти, що твій клієнт «good guy»? Щоб спростити прийняття рішень у кожному конкретному випадку, ми розробили внутрішню систему установок, яку прийняли як партнери фірми, так і співробітники: «Ми працюємо з чесним бізнесом». Якщо потрібно «вирішити питання», «якось домовитися із суддею» – це не до нас.

Ви одна з найбільших компаній країни, яка займається міжнародним морським арбітражем. Які ключові зміни, що відбулися за останні півроку, вплинули на Ваших українських клієнтів?

– Морське право розвивається з приголомшливою швидкістю. Українські клієнти не можуть залишатися осторонь і не тримати руку на пульсі змін. Наприклад, тільки наші експортери прийшли до тями після змін у проформах контрактів Міжнародної Асоціації Торгівлі Зерном і Кормами (GAFTA), які відбулися у вересні, як вже з 1 квітня свої новели опублікувала FOSFA (Федерація Асоціацій Торгівлі Олійними Культурами, Насінням і Жирами). Якщо з правилами GAFTA ми знайомили наших клієнтів ще на торішньому семінарі за участю запрошеного арбітра Річарда Фейнта, то зміни FOSFA не такі критичні. Наприклад, змінилися деякі терміни ініціювання арбітражів, подачі нотісів, порядок формування трибуналу. Однак про все це ми та багато наших колег писали, тому детальніше можна прочитати на нашому сайті. До речі, нещодавній вихід нової книги також можна назвати великим досягненням.

– Розкажіть детальніше про книгу. Про що вона? Який тираж? Де можна придбати?

– Багато років тому ми прийняли рішення, що раз на рік будемо випускати нову книгу. Ми писали про загальну аварію, офшорні компанії, фрахтування суден, демередж, гід по переходу від СPT до FOB та багато інших. Близько 20 книг за 25 річну історію компанії. Цього року ми сформували видання «Зерновий чартер». Ми впевнені, що книга буде цікава професіоналам зі сфери міжнародної морської торгівлі зерном, агротрейдерам, фахівцям у галузі морських перевезень і морським юристам. Ми сфокусували увагу на популярних проформах зернових чартерів Norgrain 89 і Synacomex 2000 та детально їх розібрали. Що стосується вартості, книгу ми не продаємо, а тільки даруємо (до того ж лише улюбленим клієнтам). Відповідно, тираж зовсім невеликий – близько 500 примірників, які розходяться серед професіоналів у зерновій торгівлі.

– Яка основна спеціалізація Вашої фірми сьогодні?

– Левову частку наших послуг, як і в минулому році, становлять арешти суден, іноземні суди, арбітражі, а також визнання і примусове виконання їхніх рішень. Окрім того, цього року до нас набагато активніше звертаються клієнти для зміни реєстрації компаній, відкриття рахунків за кордоном та загалом за корпоративними послугами.

– Деофшоризація стала причиною?

– Найімовірніше, так. Глобальний тренд на деофшоризацію вимагає від бізнесу більшої відкритості та ретельного підходу до вибору нерезидентних юрисдикцій. Вже всі розуміють, що класичні офшори – це шлях у нікуди. Тому ми запропонували клієнтам, а вони активно прийняли нашу пропозицію щодо реєстрації компаній в Грузії, Болгарії, на Кіпрі та в інших юрисдикціях, в яких зручні податкові ставки, де легко відкрити компанію і рахунок. Не стану приховувати, тут ми скористалися нашими перевагами у вигляді 6 офісів на Чорному морі та асоційованих офісів у 29 країнах світу. Крім того, наші клієнти давно зрозуміли, що зручніше відкрити компанію і банківський рахунок в одній країні та позбавити себе половини проблем, з якими зіштовхуються нерезиденти в іноземних банках.

– Чи є новини щодо арештів суден? Наскільки нам відомо, раніше судді з побоюванням ставилися до такого крайнього заходу.

– Так, у напрямку арешту суден відбулося багато змін на краще. Проте дозвольте розпочати з того, що арешт суден не є метою юриста. Як правило, метою є стягнення боргу або організація фінансового забезпечення такого стягнення. На Чорному морі заведено не платити бункерувальним компаніям, часто не платять агентським компаніям, час від часу заборгованість виникає у замовників перед суднобудівними та судноремонтними заводами. Тому похід до суду для арешту судна – скоріше вимушений захід, до якого ми вдаємося, щоб допомоги нашим клієнтам. Також з новими правилами господарського процесу заарештовувати судна стало простіше. Ми першими в Україні 08.02.2018 р. заарештували судно за новим ЦПК (до речі, за борги перед агентською компанією). Також ми активно застосовуємо арешти суден для забезпечення морської вимоги в Румунії, Грузії, Туреччині та в інших чорноморських країнах. Що стосується України, варто зазначити, що сьогодні багато суддів зовсім по-іншому ставляться до арештів суден. Однак стало очевидним, що арешт судна – це така ж міра забезпечення вимоги, як арешт будь-якого іншого майна. Більшість суддів, наприклад Юлія Щавінська, Тетяна Д’яченко, Ірина Малярчук з господарського суду Одеської області, Марина Мавродієва, Ольга Смородинова з господарського суду Миколаївської області, які ведуть справи з таких питань, добре ознайомлені з темою арештів, знають особливості Кодексу торговельного мореплавства, міжнародні конвен- ції, що діють в Україні. За минулі півроку команда наших юристів заарештувала 7 суден.

– Наскільки складно провести арешт судна в іншій країні Чорного моря?

– Насправді, з розвитком електронних засобів зв'язку присутність нашого юриста з головного офісу безпосередньо в країні, де проходить судова процедура, не обов'яз кова. Однак локальні особливості ведення справ, мова, розуміння відмінностей права однієї юрисдикції від іншої вимагають від нас взаємодії з нашими іноземними партнерами. Наприклад, відкритий нещодавно офіс у Румунії вже довів свою ефективність. Зовсім нещодавно ми заарештували судно в Румунії спільними зусиллями з нашим румунським партнером Вірджілом Нітой. Турецький офіс – один з найстаріших у нашій мережі – у квітні активно брав участь в арешті судна за борги перед бункерувальною компанією. Тоді ми разом з Мехметом Догу повернули клієнту 60 тис. доларів США за бункерування судна.

– Стосовно міжнародних суден та арбітражів все зрозуміло. Чи ведете Ви справи у вітчизняних МАК і МКАС?

– Не просто ведемо, ми активно підтримуємо розвиток наших арбітражних інститутів. Наші арбітражі, що знаходяться в Києві, довели свою здатність забезпечити сервіс з розгляду та вирішення міжнародних торговельних (зокрема, морських) суперечок. Особливо хочеться підкреслити важливу роль, яку відіграє Голова МКАС і МАК при ТПП України, професор, академік Національної академії правових наук України Микола Федосійович Селівон. Під його керівництвом були оновлені регламенти МКАС і МАК. Наша фірма брала активну участь у цій роботі. Партнер Interlegal Микола Мельников є арбітром МАК. Він представив доповідь про новели в Регламенті МАК, в якому отримала відображення узгоджена позиція нашої фірми. Нещодавно, 12.04.2018 р., в Одесі відбулась надзвичайно цікава конференція на тему «Міжнародний комерційний арбітраж – нові регламенти МКАС і МАК та пов'язані з арбітражем судові процедури» за участю Миколи Федосійовича, арбітрів МАК, наукових і практикуючих юристів. У роботі конференції брали участь багато членів команди нашої фірми. Зокрема, Микола Мельников виступив з доповіддю щодо свіжого рішення МАК у цікавій справі, де відбулось залучення до арбітражного розгляду сторони, яка не є підписантом арбітражної угоди, що являє собою досить тонке і делікатне явище. Дійсно, коли особа не фігурує в арбітражній угоді, правова ситуація неочевидна.

Проте по суті суперечка відбувалась між судновласником – принципалом у договорі про управління судном за проформою SHIPMAN 2009. Хоча спір розглядався в МАК на підставі арбітражного застереження, у контракті на ремонт судна менеджер, що підписав контракт, був лише агентом, дії якого створювали права та обов'язки принципала, так що на вимогу нашого юриста, який представляв інтереси позивача, відповідачем у справі арбітраж визнав оригінального судновласника. Надалі ведення справ у Києві для нас полегшиться, оскільки нещодавно ми вирішили відновити тут наше представництво.

– Конференції та семінари, які проводить Ваша фірма – це більше освітня функція чи бізнес?

– Насамперед, потрібно розуміти, що у сфері, в якій ми працюємо, особисте спілкування давно стало привілеєм. Лише деякі підприємці в галузі транспорту, шипінгу та міжнародної торгівлі мають змогу похвалитися тим, що вони особисто знають своїх колег і можуть поговорити з ними віч-на-віч. Причин для цього багато: географія роботи, підвищена зайнятість, постійні відрядження, вік людей, зайнятих у цій сфері. Однак не все, не завжди та не у всіх можна запитати в соціальних мережах або електронною поштою. Тому ми проводимо семінари зі страхування (як у кінці 2017 р.), щорічний семінар для наших корпоративних клієнтів. Цього року тем для розмов було більше ніж достатньо. Звичайно, найбільш важливим заходом для нас стала конференція Grain & Maritime Days in Odessa 2018, яка зібрала майже 600 учасників з 40 країн. Ми з партнерами ІА АПК-Інформ зібрали дійсно «зірковий» склад учасників. Гості з BIMCO, секретар LMAA, президент WISTA, керівники Міжнародної фінансової корпорації, інвестори та банкіри, представники найбільших агрохолдингів, трейдери та судновласники, Міністерство і АМПУ, порти й залізниця, гості з Китаю, Індії – всі в одному залі та в кулуарах. Саме цього ми прагнули та вкрай задоволені результатом! Крім того, 500 осіб зібрав традиційний Odessa Shipping Dinner.

– До речі, ми часто чули про цю подію. У чому її суть?

– Тут все просто. Shipping Dinner – це традиційна зустріч фахівців з шипінгу. Важливо розуміти, що морські перевезення – дуже консервативна сфера, в якій існують давні традиції. Одеса перейняла традицію низки подібних заходів у Стамбулі, Гамбурзі, Бергені, Ризі, Гамбурзі, Роттердамі, Лондоні, Генуї, Афінах. Чесно кажучи, побачити 500 шіппінгістів в одному місці – це майже диво, а ми були його очевидцями.

– Можете назвати цифри або клієнтів, роботою з якими Ви пишаєтеся?

– Про компанії не скажу, у нас діє жорстке правило про конфіденційність. Ні в новинах, ні в інших матеріалах ми не називаємо клієнтів. Хоча, звичайно, іноді дуже хочеться. Я можу назвати тільки важливі проекти з розробки техніко-економічного обґрунтування, над якими ми працюємо у партнерстві з відомим портовим консультантом MTBS. Ми домовилися працювати в Україні під брендом MTBS-Ukraine. Сьогодні ми беремо участь у розробці ТЕО для концесійних проектів «Ольвія» і Херсонського порту.

Це великий проект у співпраці з МФК, ЄБРР, Міністерством інфраструктури та багатьма світовими консультантами. Зараз ми активно розвиваємо напрямок портового консалтингу. Я думаю найближчим часом здивуємо Вас новими яскравими проектами. Що стосується інших цифр, можу сказати, що з січня ми 8 разів супроводжували торговельні контракти клієнтів завдяки послузі LegalCare. Це щось на зразок страховки, коли наші юристи стежать за всім процесом торгового контракту і не дають співробітникам компанії-клієнта помилитися. 27 разів ми супроводжували досудове врегулювання торговельних суперечок для наших клієнтів. Українські трейдери все частіше розуміють, що краще залучити юристів на етапі переговорів, а не йти одразу в торговий або морський арбітраж. Хоча в арбітражних розглядах (у тому числі в LMAA, GAFTA, FOSFA) ми захищали клієнтів 7 разів з початку року. Арешт суден наші юристи провели 7 разів з початку року. 14 разів ми допомогли терміналам, судновласникам і трейдерам у суперечках з державними органами. Це переважно арешти вантажів на терміналах і на суднах.

– Артуре, якби можна було ви-
ділити три ключові досягнення
Interlegal з початку року, що Ви
назвали б?
– Передусім, відкриття нашого
представництва в Лондоні. Це ве-
лика подія для всієї нашої коман-
ди. Раніше ми успішно вели судові
та арбітражні справи в Лондоні як
віддалено, так і вилітаючи на міс-
це та безпосередньо беручи участь
у слуханнях. Однак, по-перше, це
займало дорогоцінний час юристів,
по-друге, у деяких клієнтів виника-
ли сумніви в нашій здатності вести
справи англійською мовою, так би
мовити, на їхній батьківщині. Зви-
чайно, це ніколи не було проблемою
для наших фахівців, проте щоб роз-
віяти ці сумніви, ми почали шука-
ти партнерів у Туманному Альбіоні
та знайшли давнього друга, який
керував нашим асоційованим офі-
сом в Італії, а тепер переїхав у Лон-
дон. Мова йде про Альберто Батіні,
який володіє багатим досвідом в
арбітражах LMAA, GAFTA, FOSFA
та в інших британських арбітраж-
них і судових інстанціях. Альбер-
то в різні часи співпрацював з ша-
нованими британськими фірмами
Sinclair Roche & Temperley (тепер
Stephenson Harwood) і Charles Taylor
& Co. Він чудово вписується у систе-
му цінностей Interlegal.
– Розкажіть, будь ласка, деталь-
ніше про цю систему цінностей?
– Загалом, все дуже просто! Ко-
манда компанії постійно розширю-
ється, сьогодні у нас вже більше ніж
Як правило, середина
року – це час для
підбиття проміжних
підсумків. Які задуми
вдалося реалізувати
Міжнародній
юридичній службі
Interlegal? Чого
досягла компанія
за ці 6 місяців? Про
це ми поговорили з її
партнером Артуром
НІЦЕВИЧЕМ
Інтерв'ю | Юридичний бізнес
Юридична Газета 10 липня 2018 р., №29-30 (631-632) 5
50 фахівців у головному офісі в Оде-
сі. Одного прекрасного дня ми за-
мислилися над тим, що тримає усіх
нас разом. Звичайно, робота у вели-
кій фірмі – мрія багатьох молодих
юристів, але чи є щось спільне у всіх
членів нашого колективу? Тоді ми
провели опитування в компанії та
сформулювали місію Interlegal: «Бу-
ти корисними людям з Транспорту,
Шипінгу та сфери Міжнародної Тор-
гівлі в їх чесному бізнесі». Ключове
слово тут «чесний».
– Невже до юристів звертають-
ся за чимось іншим?
– Ви здивуєтеся, як часто. Річ
у тім, що ставлення до юристів в
Україні часом неоднозначне. Існує
думка, що юристи підуть на все,
щоб захистити свого клієнта, навіть
якщо для цього потрібно порушити
закон. Це створює моральне зане-
покоєння і напругу в колективі. Як
визначити, що ти на стороні добра?
Як зрозуміти, що твій клієнт «good
guy»? Щоб спростити прийняття
рішень у кожному конкретному ви-
падку, ми розробили внутрішню
систему установок, яку прийняли
як партнери фірми, так і співро-
бітники: «Ми працюємо з чесним
бізнесом». Якщо потрібно «виріши-
ти питання», «якось домовитися із
суддею» – це не до нас.
– Ви одна з найбільших ком-
паній країни, яка займається
міжнародним морським арбіт-
ражем. Які ключові зміни, що
відбулися за останні півроку,
вплинули на Ваших україн-
ських клієнтів?
– Морське право розвивається з
приголомшливою швидкістю. Укра-
їнські клієнти не можуть залиша-
тися осторонь і не тримати руку на
пульсі змін. Наприклад, тільки наші
експортери прийшли до тями після
змін у проформах контрактів Між-
народної Асоціації Торгівлі Зерном
і Кормами (GAFTA), які відбулися у
вересні, як вже з 1 квітня свої нове-
ли опублікувала FOSFA (Федерація
Асоціацій Торгівлі Олійними Куль-
турами, Насінням і Жирами). Якщо
з правилами GAFTA ми знайомили
наших клієнтів ще на торішньому
семінарі за участю запрошеного
арбітра Річарда Фейнта, то зміни
FOSFA не такі критичні. Наприклад,
змінилися деякі терміни ініціюван-
ня арбітражів, подачі нотісів, поря-
док формування трибуналу. Однак
про все це ми та багато наших ко-
лег писали, тому детальніше мож-
на прочитати на нашому сайті. До
речі, нещодавній вихід нової книги
також можна назвати великим до-
сягненням.
– Розкажіть детальніше про
книгу. Про що вона? Який ти-
раж? Де можна придбати?
– Багато років тому ми прийняли
рішення, що раз на рік будемо ви-
пускати нову книгу. Ми писали про
загальну аварію, офшорні компа-
нії, фрахтування суден, демередж,
гід по переходу від СPT до FOB та
багато інших. Близько 20 книг за
25 річну історію компанії. Цього ро-
ку ми сформували видання «Зерно-
вий чартер». Ми впевнені, що книга
буде цікава професіоналам зі сфе-
ри міжнародної морської торгівлі
зерном, агротрейдерам, фахівцям
у галузі морських перевезень і мор-
ським юристам. Ми сфокусували
увагу на популярних проформах
зернових чартерів Norgrain 89 і
Synacomex 2000 та детально їх ро-
зібрали. Що стосується вартості,
книгу ми не продаємо, а тільки да-
руємо (до того ж лише улюбленим
клієнтам). Відповідно, тираж зовсім
невеликий – близько 500 примірни-
ків, які розходяться серед професіо-
налів у зерновій торгівлі.
– Яка основна спеціалізація
Вашої фірми сьогодні?
– Левову частку наших послуг,
як і в минулому році, становлять
арешти суден, іноземні суди, арбіт-
ражі, а також визнання і примусове
виконання їхніх рішень. Окрім того,
цього року до нас набагато актив-
ніше звертаються клієнти для змі-
ни реєстрації компаній, відкриття
рахунків за кордоном та загалом
за корпоративними послугами.
– Деофшоризація стала при-
чиною?
– Найімовірніше, так. Глобаль-
ний тренд на деофшоризацію вима-
гає від бізнесу більшої відкритості
та ретельного підходу до вибору
нерезидентних юрисдикцій. Вже всі
розуміють, що класичні офшори –
це шлях у нікуди. Тому ми запропо-
нували клієнтам, а вони активно
прийняли нашу пропозицію щодо
реєстрації компаній в Грузії, Бол-
гарії, на Кіпрі та в інших юрисдик-
ціях, в яких зручні податкові став-
ки, де легко відкрити компанію і
рахунок. Не стану приховувати, тут
ми скористалися нашими перева-
гами у вигляді 6 офісів на Чорно-
му морі та асоційованих офісів у
29 країнах світу. Крім того, наші
клієнти давно зрозуміли, що зруч-
ніше відкрити компанію і банків-
ський рахунок в одній країні та поз-
бавити себе половини проблем, з
якими зіштовхуються нерезиденти
в іноземних банках.
– Чи є новини щодо арештів
суден? Наскільки нам відомо,
раніше судді з побоюванням
ставилися до такого крайньо-
го заходу.
– Так, у напрямку арешту суден
відбулося багато змін на краще.
Проте дозвольте розпочати з того,
що арешт суден не є метою юриста.
Як правило, метою є стягнення бор-
гу або організація фінансового за-
безпечення такого стягнення. На
Чорному морі заведено не платити
бункерувальним компаніям, часто
не платять агентським компаніям,
час від часу заборгованість виникає
у замовників перед суднобудівни-
ми та судноремонтними заводами.
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати