Юридична компанія «ВОЛХВ» займається практикою GR з 2014 р. Її керуючий партнер Олександр Навальнєв визнає, що ця практика в Україні не завжди прозора. Оскільки лобізм та GR у нашій державі досі законодавчо не врегульовані, вони подекуди залишаються тіньовими. Що потрібно для того, щоб GR сприймався як мистецтво переконання та легальний спосіб взаємодії з владою, а лобізм давав користь усьому суспільству? Який новий напрям у цій практиці запровадили в компанії «ВОЛХВ», читайте в інтерв'ю.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Олександре, розкажіть, чим викликаний професійний інтерес до практики GR. Як довго ваша компанія надає такі послуги? З чого складається правова підтримка у GR?
— GR є одним з найбільш ефективних способів захисту бізнесу, оскільки саме він забезпечує репрезентацію інтересів більшості, надає можливість навіть невеликим громадським формуванням, які не мають значних ресурсів та інших можливостей, впливати на владу, долучитися до процесу ухвалення державноуправлінських рішень і формування державної політики. Лобіювання передбачає легальний вплив за допомогою аргументації на механізми підготовки та прийняття відповідних актів. Діяльність GR передбачає вирішення проблемних питань клієнта через законну взаємодію з державними органами. Ефективність такої послуги полягає в кінцевому результаті, що досягається спеціалістом через взаємодію з регуляторними органами у певній конкретній ситуації. Врешті-решт, GR приваблює велику кількість юридичних компаній, оскільки це порівняно нова модель комунікації бізнесу з органами державної влади, за якої корупційна складова практично нівелюється, і така робота приводить до реального результату, позбавленого репутаційних втрат та ризиків для клієнта. Правова підтримка у GR полягає у розробці та аналізі обговорюваних проєктів нормативно-правових актів, наданні оцінки їх можливого впливу на бізнес-процеси, організації взаємодії з державними структурами шляхом представлення інтересів клієнта під час обговорення та прийняття рішень органами державної влади, оскарженні рішень, дій чи бездіяльності державних органів, які негативно впливають на бізнес клієнта. Юридична компанія «ВОЛХВ» займається практикою GR з 2014 р. Ми відстоюємо інтереси клієнтів шляхом юридичного супроводу та взаємодії з різними регуляторними органами в комплексі, оскільки саме такий підхід, на нашу думку, в результаті дає ефективне вирішення проблеми.
— Чи обов’язково юристу, який спеціалізується в цій практиці, мати досвід роботи у державних органах?
— Досвід роботи у державних органах, звичайно, буде корисний, однак найважливіше розуміти, як з державними органами взаємодіяти. Сутність практики GR полягає у донесенні проблеми до регуляторного органу та знаходженні разом з ним законного шляху її вирішення, тому досвід роботи у державних органах для фахівця, який спеціалізується на практиці GR, не є обов’язковим.
— Для пошуку балансу між інтересами бізнесу, держави та суспільства в багатьох західних країнах застосовують інструменти лобіювання та GR. Яка між ними різниця? Які види лобізму існують в Україні? Чи завжди він прозорий у нашій державі?
— Для визначення інструментарію GR та лобізму необхідно звернутись до практики їх застосування у країнах, де така діяльність законодавчо закріплена. Прикладом законодавчого регулювання та контролю процедури лобізму у світі є законодавство США. На сьогоднішній день там існують такі легальні форми підтримки, які лобіст може надати політику чи чиновнику:
- фінансування фондів виборчих кампаній політиків;
- фінансування PR-кампаній політиків;
- забезпечення політика чи чиновника високооплачуваною роботою після закінчення його повноважень у конгресі, уряді чи адміністрації Президента;
- інформування високопосадовців про важливість того чи іншого законопроєкту тощо.
Наразі лобістська діяльність у США — це багатомільярдний бізнес. Тільки корпорація Apple, за даними Центру відповідальної політики США, торік витратила понад $5,5 млн на лобіювання своїх інтересів. Більшість цих коштів було спрямовано на оплату праці власних лобістів, але минулого року Apple звернулася за допомогою і до зовнішніх, серед яких, за даними CNBC, відомий у лобістських колах Вашингтона діяч Джеффрі Міллер. Проте США — далеко не єдина країна, яка регулює лобістську діяльність. У тій чи іншій формі ринок лобізму офіційно працює у багатьох державах, серед яких країни Європейського Союзу, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Канада. Наприклад, Брюссель вважається другою столицею лобізму після Вашингтона. За даними EU Integrity Watch, на кінець травня 2018 р. у державах-членах ЄС налічувалося понад 4100 лобістських організацій, з яких німецьких і бельгійських — понад 700, польських — майже 100. У Німеччині також наявний офіційний ринок лобізму, але відсутні закони, подібні до американського Закону про лобістську діяльність. Проте діють положення про лобіювання, частина з яких були підготовлені парламентом, а частина — асоціаціями лобістів як засіб добровільного саморегулювання.
При цьому право ухвалювати обов’язкові вимоги щодо лобіювання належить виключно парламенту Німеччини. Німецькі лобісти можуть звертатися до парламентських груп і політичних партій з проханням надати перепустки в непублічні зони Бундестагу. Строк дії таких перепусток — рік. Імена власників перепусток і тих, хто їх надав, підлягають публікації за запитом відповідно до Закону про свободу інформації Німеччини. Усі зазначені країни на власному досвіді довели, що саме діяльність з лобіювання стала дієвим інструментом впливу суспільства на публічну владу. Якщо говорити про найбільш відомі інструменти GR, варто звернути увагу на формування комунікації з представниками владних структур, позиціонування позитивного іміджу серед представників державних органів, організацію роботи з громадськими формуваннями, розробку проєктів нормативноправових актів, організацію взаємодії з державними структурами через участь у державно-приватному партнерстві.
Серед інструментів лобізму виділяють виступи на слуханнях у профільних комітетах законодавчого органу, висвітлення проблеми в засобах масової інформації, підготовку законопроєктів і винесення їх на обговорення парламенту, посилання на результати проведених соціологічних опитувань і рейтингів та організацію наукових досліджень щодо проблемних питань. Основним завданням лобізму є просування інтересів певної особи або кола зацікавлених осіб у регуляторних органах, тоді як GR спрямований на формування системи взаємовідносин з органами державної влади. В Україні використовують загальновідомі інструменти лобізму та GR, найбільш поширеними з яких є аналітика, написання законопроєктів та інших нормативно-правових актів, комунікація з владою, взаємодія з засобами масової інформації. GR-практика в нашій державі, на жаль, не завжди прозора. Оскільки Україна досі законодавчо не урегулювала діяльність з лобізму та GR, вона подекуди залишається тіньовою. А відсутність нормативно-правової основи призводить до репутаційних втрат, адже внаслідок цього така діяльність іноді сприймається в суспільстві як кулуарний вплив на владу, що не позбавлений корупційних проявів.
— Практику GR почали вводити багато юркомпаній. Як у зв’язку з цим попит на такі послуги за останній рік змінився? Він збільшується чи залишається стабільним?
— GR — це взагалі про стабільність. При правильному використанні цієї практики залишаються, як мінімум, механізми вирішення певної задачі, комунікації з представниками органів державної влади тощо. Компанії, які практикують GR, займаються ним постійно, оскільки зрозумілим є високий рівень ефективності такого способу захисту прав та законних інтересів клієнта, а для певних кейсів цей спосіб є єдиним можливим механізмом досягнення успіху. GR дає змогу усунути проблемне питання шляхом одночасного «наступу» з різних боків, а також можливість виносити проблему на інший рівень з метою протидії штучним або конкретним посяганням на майнові та немайнові права клієнта. Наведене вище зумовлює стабільний попит клієнтів на послуги GR від ЮК «ВОЛХВ».
— Як бачите розвиток цієї практики у 2022 р.?
— Маю надію на прийняття закону про державну реєстрацію суб’єктів лобіювання та здійснення лобіювання в Україні. GR дотичний до інструментів регуляторної політики та, як і інші сфери діяльності, потребує законодавчо визначених правил. Держава має створити умови для того, щоб незалежна та прозора практика GR сприймалась як мистецтво переконання та легальний спосіб взаємодії з владою.
— Які найбільш поширені складнощі в роботі над проєктами з GR? Роботою над яким GR-кейсом Ви пишаєтеся найбільше?
— Найбільш поширеними складнощами в роботі над GR-проєктами є неготовність органів державної влади до сприйняття GR-пропозицій і публічного їх обговорення, необізнаність бізнесу стосовно інструментів GR, неготовність деяких представників бізнесу виходити на прозорий і фаховий шлях вирішення проблем та нерозуміння суспільством правової сутності такого явища, як GR. Відсутність нормативноправового регулювання GR та лобізму призводить до необ’єктивного ставлення суспільства до інструментів, які в ньому використовуються. Більшість людей вбачають у цій діяльності корумповану складову: тіньові зв’язки, кулуарні змови, надання неправомірної вигоди, недеклароване фінансування політиків і держслужбовців. Одним з цікавих кейсів, на якому хотілося б зупинитися, є відстоювання інтересів суб’єктів клінічних випробувань лікарських засобів у взаємовідносинах з регуляторними органами з питань ефективності процедур експертизи матеріалів клінічних випробувань, впорядкування договірних відносин їх учасників, оподаткування доходів їх учасників і відповідальності за порушення під час їх проведення.
Вирішення цих проблем вимагало взаємодії не лише з регуляторними органами, але й з лідерами думок у цій сфері, професіоналами своєї справи та з галузевими громадськими організаціями у сфері клінічних випробувань, які активно відстоюють інтереси суб’єктів господарювання у цій сфері, зокрема Українською асоціацією клінічних випробувань та Торговопромисловою палатою України (ТПП), членом якої є ця асоціація, а також вузькоспеціалізованими юридичними радниками у сфері клінічних випробувань, зокрема фахівцями юридичної фірми «О2». Провідну роль у цій сфері відіграє й Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА). Спільно нами вибудовувалася взаємодія з органами державної влади задля лобіювання інтересів представників сфери клінічних випробувань переважно за такими напрямами, як участь у заходах, організованих уповноваженими державними органами та установами; розробка рекомендацій щодо нормативно-правових актів та проєктів нормативно-правових актів, які регулюють клінічні випробування; публікації у спеціалізованих і юридичних виданнях науководослідних і практико-орієнтованих аналітичних матеріалів. Результатом стало налагодження плідної співпраці з ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (ДЕЦ), що здійснює експертизу матеріалів клінічних випробувань і клінічний аудит цих випробувань, а також є установою, яка генерує та оцінює проєкти нормативноправових актів у сфері клінічних випробувань.
Робота щодо відстоювання інтересів учасників клінічних випробувань з метою удосконалення нормативноправового забезпечення цієї сфери потребувала комунікації з профільним міністерством, зокрема його фармацевтичним директоратом. Слід констатувати, що наша робота з використанням прозорих комунікацій з органами державної влади була спрямована на реалізацію правотворчих і правозастосовних напрацювань з метою вирішення проблемних питань галузі клінічних випробувань, забезпечення прав та інтересів дослідницьких центрів і лікарів-дослідників.
— Чи потрібне для підвищення ефективності GR в Україні прийняття профільного закону?
— Звичайно, так. Суспільство, влада та практикуючі GR-спеціалісти повинні знати правила гри, і ці правила мають бути однакові для всіх. У більшості країн світу лобіювання є невід’ємною складовою процесу прийняття законодавчих рішень парламентарями та нормативно-правових актів органами виконавчої влади.
В Україні діяльність GR-менеджерів також нестримно розвивається: юридичні компанії надають послуги у сфері GR, засновуються навчальні програми та курси в університетах, удосконалюється ІТ-забезпечення. У сучасному суспільстві ніхто не поставить під сумнів факт існування лобіювання на всіх рівнях влади. Визнання інституту лобіювання на законодавчому рівні та запровадження єдиного реєстру суб’єктів лобіювання дозволять зробити їх діяльність прозорою та регламентованою.
— Як оцінюєте розвиток практики GR найближчим часом? Які є проблемні моменти у її розвитку?
— Сподіваюсь, що держава сприятиме розвитку GR з метою забезпечення цивілізованих відносин між бізнесом і представниками влади, та вкотре наголошую на обов’язковості законодавчого закріплення цієї практики. Слід розуміти, що цінність GR залежить від соціально-економічного, політичного та культурного фону, від обставин та контексту, в якому провадиться ця діяльність. Для того, щоб GR і лобізм давали користь усьому суспільству, необхідні певні умови: реальність влади демократичних інститутів, економічна та політична стабільність, свобода засобів масової інформації, стабільне громадянське суспільство, нульова толерантність суспільства і влади до корупції, а також відкритість і доступність інформації про GR-менеджерів та лобістів.
— У ВРУ на розгляді 3 законопроєкти, що мають врегулювати цю діяльність. Який з них найбільш комплексний?
— Вважаю найбільш допрацьованим та комплексним основний проєкт закону «Про державну реєстрацію суб’єктів лобіювання та здійснення лобіювання в Україні» №3059 від 11.02.2020 р. У цьому законопроєкті визначено вимоги до суб’єктів лобіювання, їх права та обов’язки, механізми та інструменти їх діяльності. Ним запроваджується електронний реєстр суб’єктів лобіювання і визначається чіткий обсяг інформації, що повинна надати особа, яка бажає бути зареєстрована як суб’єкт лобістської діяльності. Передбачається розкриття інформації про діяльність лобістів і лобістських фірм шляхом внесення до реєстру інформації про договори про надання лобістських послуг, зацікавлених осіб, шляхи фінансування. Доступ до реєстру, згідно з законопроєктом №3059, є відкритим і безкоштовним. Передбачено механізми контролю за діяльністю суб’єктів лобіювання, обмеження у взаємодії суб’єктів лобіювання і охоплених осіб.
— Успішний юрист у практиці GR — це...
— Креативний юрист. Юрист, який може застосувати нестандартний і водночас законний підхід, який буде задовольняти вимоги клієнта та держави. Успішний юрист у практиці GR також має вільно орієнтуватися в усіх галузях права, мати навички ведення ділових переговорів та надання консультацій, бути хорошим психологом, щоб точно визначати настрій співрозмовника під час переговорного чи консультаційного процесів.
— Розкажіть детальніше про розвиток нових напрямів у межах компанії. Які практики ви хотіли б посилити в перспективі?
— Оскільки сучасний світ розвивається щоденно, а діяльність у сфері IT набирає обертів, цікавим було б розв’язання кейсів у сфері IT-бізнесу. Ця галузь приваблива не лише з огляду на наявність попиту, але й тому, що IT-право є комплексним і охоплює, зокрема, норми податкового, трудового, господарського та цивільного права. В Україні IT-галузь входить до трійки лідерів за обсягами експорту ПЗ та послуг. Програмісти, тестувальники, SMM та seo-фахівці — з кожним роком IT-професій стає все більше. І вся ця потужна індустрія потребує фахівців, здатних забезпечити грамотну юридичну підтримку, якими ми і маємо на меті стати. Серед нових напрямів практики ЮК «ВОЛХВ» у цьому році можна назвати GR у сфері розробки родовищ корисних копалин та їх видобування. Супроводжуємо дуже великий та цікавий проєкт, що поєднує представництво інтересів клієнта у судах різних інстанцій у межах численних справ та взаємодію з державними органами з метою забезпечення сталого розвитку законної діяльності нашого клієнта.