Про останні новини розвитку практик банківського та ІТ-права, шлях, яким рухається ринок юридичних послуг, а також про перспективи розвитку юридичної професії «Юридичній Газеті» розповів керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Ситнюк та Партнери» Костянтин Ситнюк.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
– Ваша компанія працює на ринку вже протягом тривалого часу. Чи змінився відтоді ринок?
– Ми працюємо на ринку юридичних послуг та адвокатської практики України з 1999 р. За цей час ринок зазнав помітних змін у багатьох аспектах під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників. До зовнішніх чинників можна віднести значні зміни в державотворенні, які невідворотно корегують «зовнішнє» середовище у багатьох ключових аспектах, включаючи серйозні зміни законодавства. Отже, юридичний бізнес одним з найперших має пристосовуватися до змінених правил гри.
В розрізі змін юридичної галузі відбулися певні перетворення, серед яких варто відзначити структуру ринку, трансформацію в організації робочого процесу (віддалена робота тощо), склад учасників (юридичних/ адвокатських компаній), клієнтські потреби. Незмінними залишаються лише наші професійні принципи – практичний підхід до вирішення юридичних питань, орієнтованість на потреби відповідного бізнесу, належне та своєчасне реагування на звернення клієнтів, адвокатування засад дотримання законодавства.
Загалом, ринок помітно зріс як в абсолютному вигляді, так і за кількістю учасників. Ми також зростаємо разом з ринком (досвідом, технологічністю, професійністю).
– Які зміни Ви назвали б найбільш значущими для юридичного бізнесу загалом та Вашої компанії зокрема?
– Серед найбільших позитивних зрушень вважаю за необхідне виділити зміни в правилах та засадах діяльності адвокатури, а також у статусі адвоката, зокрема щодо процесуальної участі адвокатів у судових справах. Хоча з великим запізненням, але зміни все-таки є дуже важливими (насамперед, з позиції покращення механізмів захисту клієнтів, заохочення професійного росту адвокатів, підвищення якості та поваги до професії).
На жаль, протягом тривалого часу до української адвокатури потрапляла низка випадкових людей. Як правило, вони обіймають посади, які фактично не пов’язані зі здійсненням адвокатської діяльності (та юриспруденцією загалом), але повсякчасно посилаються на свій статус адвоката. Зрозуміло, що такі випадки не додають авторитету професії. З огляду на зазначене, тенденції щодо підвищення вимог до кваліфікаційних іспитів та моніторингу діяльності адвоката через саморегульовані організації адвокатури можна лише вітати.
При цьому варто наголосити на необхідності продовження здійснення послідовних законодавчих змін у таких напрямках: підвищення статусу адвоката та професійних об’єднань; конкретизація процесуальних прав участі адвоката в судових процесах та досудових діях; встановлення чітких вимог та критеріїв до інформації, захищеної адвокатською таємницею; визначення режиму охорони та надання доступу до такої інформації третім особам, в тому числі органам державної влади; підвищення рівня захисту адвокатської таємниці; встановлення прозорого та справедливого формування валових витрат у контексті оподаткування адвокатської діяльності; підвищення рівня незалежності та саморегулювання місцевих колегій адвокатури; підвищення вимог до кваліфікаційних іспитів та регулярних атестацій адвокатів; посилення відповідальності за порушення правил адвокатської етики.
Ми вже мали достатньо часу та можливостей переконатися, що доступність отримання адвокатських свідоцтв і перебування у статусі адвоката без здійснення професійної діяльності негативно впливає на якість адвокатської допомоги, рівень захисту клієнтів та ринок загалом.
На мою думку, за умови ефективного та розумного використання українською адвокатурою можливостей, наданих професії прийнятими змінами, ми зможемо наблизитися до більш високих стандартів введення адвокатської практики в ЄС, що є безперечним плюсом.
– На яких справах/практиках останнім часом спеціалізується Ваша компанія?
– Переважна більшість справ, у яких ми представляємо наших клієнтів протягом останніх років, стосується судових спорів з податковими органами, органами прокуратури та іншими правоохоронними органами України. Крім того, значну частку справ складає надання консультацій щодо різноманітних питань банківського права, питань інтелектуальної власності та IT-технологій.
– Назвіть декілька основних змін, яких зазнала практика банківського права протягом останнього року. Як Ви їх оцінюєте?
– У 2017 р. було прийнято спрощену процедуру поглинання та злиття банків. Це має позитивно вплинути на реформування банківської сфери та надати можливість банкам (традиційно консервативному бізнесу) бути більш гнучкими й пристосованими до швидких змін бізнес-середовища.
Також варто відзначити реалізацію в банківській сфері інструменту рахунків умовного зберігання (ескроу). Цей інструмент спрямований на вдосконалення механізму здійснення розрахунків за договірними зобов’язаннями шляхом залучення незалежного посередника в особі банківської установи. Завдяки такому нововведенню банки на підставі Договору ескроу зможуть приймати та зараховувати від власників таких рахунків та/або від третіх осіб грошові кошти, які після виконання відповідних умов, передбачених у Договорі ескроу, перераховуватимуться бенефіціару або повертатимуться власнику рахунка, якщо відповідні умови не були виконані. Використання ескроу є передумовою збільшення рівня комфорту для сторін відповідної транзакції внаслідок забезпечення належної гарантії оплати чи повернення коштів. Це також може позитивно впливати на зменшення кількості судових оскаржень випадків невиконання/неправильного виконання розрахунків за договором.
Окрім того, набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», який нарешті запроваджує баланс прав і законних інтересів між споживачами та кредитодавцями, зокрема завдяки прийняттю стандартизованої форми інформації, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит, а саме «Паспорту споживчого кредиту», в якому в простій та доступній формі повинні бути виписані умови видачі, користування і погашення споживчого кредиту. Таке нововведенням повинно надати позитивний поштовх розвитку споживчого кредитування, що має особливе значення в умовах затяжної рецесії в економіці.
– Наскільки змінилися потреби та вимоги клієнтів щодо зовнішніх консультантів у цих практиках/справах?
– Протягом останніх років спостерігається тенденція зростання загального рівня обізнаності клієнтів та вимог до юридичного радника. Приміром, вже багато клієнтів вільно орієнтуються не лише в місцевих реаліях, але й у питаннях якості та вартості юридичних послуг в інших країнах (переважно в ЄС та США). Зокрема, зростає обсяг прямих звернень українських клієнтів до юридичних радників ЄС та США у простих або стандартних процедурах. Водночас реалізація українським бізнесом складних проектів в інших юрисдикціях потребує обов’язкової участі українських юридичних консультантів, оскільки бізнес-рішення має прийматися з повним розумінням можливих ризиків та наслідків, яке іноземні консультанти не завжди можуть забезпечити. Питання тут не стільки в довірі, скільки у відмінності бачення та оцінок ризиків клієнтів іноземними юристами або українськими радниками. Це можна пояснити різницею життєвого, професійного та навіть культурного досвіду спеціалістів у різних юрисдикціях.
Ґрунтуючись на власному досвіді, можу запевнити, що співпраця у складних іноземних або міжнародних справах/проектах без залучення досвідченого українського юридичного «провайдера», який зрештою відповідає за формування цілісного бачення, враховуючи консультації іноземних радників, та за кінцевий результат, збільшує ризики й витрати клієнта.
– Які тенденції у сфері ІТ-права протягом останніх 2-3 років Ви могли б відзначити?
– Звичайно, податкове послаблення діяльності компаній IT-індустрії, що одразу значно пожвавило галузь і збільшило її привабливість для притоку інвестицій та виникнення цілої низки українських IT-стартапів. Наша команда дуже цінує такі проекти та з особливою увагою ставиться до супроводу подібних стартапів в Україні, а також надає юридичну підтримку в процесі становлення відповідного бізнесу на міжнародному рівні.
– Які реалізовані проекти Ви могли б виділити? Чому?
– Безперечно, варто відзначити наш пілотний проект (заснований на українському капіталі) щодо відкриття стартапу (банку) у фінансовій юрисдикції Об’єднаних Арабських Еміратів (м. Дубай). Цей проект є надзвичайно цікавим з різних причин. По-перше, розгортання банківської установи – це непересічний проект. По-друге, реалізація такого проекту українським капіталом в іноземній юрисдикції вимагає вирішення комплексних регуляторних, юридичних та організаційних питань. Ми пишаємося успішною реалізацією юридичної частини проекту, зокрема тим, що нам вдалося отримати попередні регуляторні дозволи на створення банку, а також задовольнити дуже вибагливі вимоги місцевого законодавства та експертів бізнес-планування.
– Які тренди наразі можна відзначити в юридичному бізнесі? Чи впливатимуть вони на ринок в майбутньому (зокрема, у 2018 році)?
– Протягом кількох останніх років спостерігалася тенденція відходу юридичного бізнесу від консервативних засад – надання суто юридичних послуг. Натомість формувалася система надання повноцінного юридичного консалтингу, який на додаток до юридичних послуг пропонує також підтримку в інших сферах (фінанси, аудит, медіація, посередництво). Зрозуміло, що непритаманні юридичному бізнесу ролі (насамперед, у галузі фінансів та аудиту) український адвокат покриває шляхом залучення відповідних спеціалістів, у тому числі на умовах аутсорсингу або інших видів співпраці. Проте безперечною перевагою такої побудови роботи є можливість сформувати цілісний проект в одних руках, що підвищує ефективність його управління та реалізації.
Також набувають актуальності питання створення та впровадження нових технологій, стартапів, використання електронних платіжних систем, онлайн-фінансування, електронних грошей тощо. Такі процеси породжують нові господарські відносини, які ставлять нові виклики перед юридичним бізнесом на наступні кілька десятків років. Слід зазначити, що одним з основних трендів найближчим часом залишатиметься впровадження нових інформаційних технологій у сферу надання юридичних послуг. Такі технології значно оптимізують та автоматизують роботу юристів у багатьох аспектах, зокрема щодо формування звітів (приміром, due diligence), обміну конфіденційною та іншою комерційно важливою інформацією.
Окрім того, варто зауважити, що протягом останніх років поступово зростає роль не юридичного персоналу та вимоги до нього, а отже, збільшуються витрати на таких працівників (крім бухгалтерії). Наразі до секретарів, перекладачів, експертів, помічників адвокатів і навіть кур’єрів в адвокатських компаніях висуваються підвищені вимоги та покладається більше відповідальності. Передусім, це пов’язано з необхідністю забезпечення високого рівня конфіденційності щодо клієнтів та проектів, попиту на допоміжні функції/послуги в межах юридичного проекту (підготовка презентацій, організація багатосторонніх обговорень, забезпечення технічних вимог до оформлення документації та ін.).
Не можна недооцінювати вплив загальних процесів глобалізації на переформатування юридичного бізнесу в Україні. Глобалізація бізнес-процесів впливає на виникнення додаткових потреб у клієнтів, зокрема щодо формування юридичної команди в різних юрисдикціях для супроводу певного транснаціонального проекту. При цьому окрема увага приділяється ефективному використанню коштів, належному розподілу завдань для юридичного аутсорса, гнучкості моделей білінгу, вимогам до не юридичного персоналу. В цьому контексті також слід відзначити роль соціального нетворкінгу, завдяки якому можна швидко знаходити спеціалістів у різних країнах (приміром, для вирішення стандартних або «вузьких» питань у певній галузі).
З позиції соціальних потреб спеціалістів юридичної галузі, спостерігається зростання потреби у досягненні балансу між життям та роботою. Для цього пропонуються різні варіанти: робота в межах окремого проекту, часткова зайнятість тощо.
Загалом, ринок постійно змінюється. Ми не завжди очікуємо або схвалюємо деякі зміни, однак вони невпинно рухають ринок уперед і нас разом з ним. Рухатися вперед і розвиватися – це завжди добре (особ ливо, коли це розуміє суспільство)!