10 років тому два юристи-ентузіасти з інхаус-сектору — Владислав Волинець та Олександр Сліпко — вирішили випробувати свої сили в юридичному бізнесі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Спроба виявилася вдалою. Сьогодні компанія має стабільний пул клієнтів, згуртовану команду професіоналів та значний досвід на ринку юридичних послуг. Однак що робити, якщо маєш бажання масштабувати бізнес та вийти на новий рівень гри на юридичному ринку?
Відомий в наукових та бізнесових колах адвокат Владислав Волинець вирішив підвищити рівень впізнаваності своєї компанії шляхом проведення ребрендингу.
Наприкінці минулого року була представлена компанія INPRAXI LAW. Про успіхи, погляди на юридичний бізнес, амбітні плани своєї фірми, а також про те, як наука допомагає практиці, пан Волинець розповів у своєму інтерв'ю для ЮГ
— Владиславе, що означає назва Вашої компанії?
— У перекладі з латинської мови «in praxi» означає «на практиці». Основна ідея назви полягає у позиціонуванні компанії як команди юристів, які мають значний практичний досвід, а також незважаючи на значний теоретичний бекграунд (маємо у команді 5 науковців), знають як та вміють вирішувати завдання на практиці. Загалом, це філософія бренду — акцент на здатності пропонувати практичні рішення.
— Як INPRAXI LAW сьогодні позиціонує себе на ринку юридичних послуг?
— Ми маємо свій пул клієнтів та компетенції, в яких ми почуваємося достатньо комфортно. Водночас ми намагаємося постійно розвивати різні експертизи, залежно від потреб наших клієнтів та ринку. Звісно, час диктує нові умови ведення бізнесу та порушує різні питання, що потребують професійного вирішення. Зокрема, IT, агросектор, альтернативна енергетика — все це комплексні галузі, які часто об'єднують в собі базові питання зі сфери загальної експертизи, проте їх ускладнює специфіка сектору. Саме тому таку специфіку потрібно розуміти.
— Минулого року Ваша компанія відсвяткувала 10‑річчя (до 2018 р. працювали під брендом Professional Legal Group). Розкажіть про її історію та основні досягнення за цей час?
— Дійсно, компанія має 10‑річний досвід. Вона пройшла класичний шлях становлення, коли двоє ентузіастів з інхаус-сектору зрозуміли, що хочуть більше, ніж просто мати роботу за наймом, тому створили власну компанію. Змінювалися сфери практик, проте незмінними залишилися наші клієнти. Цікаво, що деякі з них зростали разом з нами. Ми вдосконалювалися завдяки їм, а вони — завдяки нам. Деякі клієнти разом з нами вже понад 10 років. Ми дуже цим пишаємося!
Чому відбулась зміна назви та ребрендинг? Минулого року ми зрозуміли, що компанія з більше ніж 10‑річним досвідом, 12‑15 юристами, постійними клієнтами та стабільним доходом повинна мати певний рівень впізнаваності бренду на ринку. Тому ми вирішили, що настав час створити та розвивати бренд. Раніше ми не були готові до такої публічності, адже не вбачали в цьому потреби. Тепер ситуація складається інакше. Ми розуміємо, що бренд — це репутація, яку потрібно підтримувати й берегти, щоб надалі це ім'я працювало на тебе. Все як і в особистих відносинах у житті.
— Як досвід роботи інхаусом допоміг у розвитку юридичного бізнесу?
— По суті це лише досвід ведення юридичних справ, наявність знань та компетенції. Щоправда, не вистачало знань щодо культури надання послуг в юридичному консалтингу. Плюсом були здобуті професійні контакти на ринку. Думаю, всі починали з того, що першими клієнтами були друзі. Принаймні це надало можливість впевнено стартувати власному бізнесу.
— Сьогодні тривають дискусії щодо того, який формат роботи компанії є більш ефективним у контексті здобуття та утримання клієнтів: юридичний бутик чи full service law firm. Яка Ваша думка з цього приводу?
— Вважаю, що все залежить від особистих переконань партнерів компанії та етапу розвитку конкретної юрфірми. Якщо партнерам достатньо мати 3‑4 клієнтів та їм цікаво те, чим вони займаються з позиції досвіду та компетенції, то немає сенсу робити full service. Якщо вони бажають завоювати ринок — потрібно дивитися «ширше». Що стосується нашої компанії, сьогодні ми працюємо переважно як бутикова юрфірма , але відкриваємо конкретні практики за потребою наших клієнтів, якщо бачимо на них стабільний попит у майбутньому. Однак формально сьогодні ми працюємо у форматі бутика.
— Якими досягненнями можете похвалитися у Вашому клієнтському портфелі?
— У процесі розвитку INPRAXI LAW вдосконалювалася клієнтська база компанії. Ми майже відмовилися від обслуговування клієнтів фізичних осіб, хоча на початку такої роботи було дуже багато. Наразі якщо ми консультуємо, то лише топ-менеджмент, керівників юридичних осіб, які є нашими клієнтами. Основі клієнти — це мережі, що розвивають представництва в Україні (ритейл, мережі ресторанів та супермаркетів). Такі проекти пов'язані переважно з практикою будівництва/нерухомості. Також сьогодні в нашій компанії успішно розвивається практика альтернативної енергетики (розширення та будівництво сонячних електростанцій). Маємо кілька клієнтів у сфері виробництва продукції, що є лідерами галузі в Україні. Наразі однією з тенденцій ринку є спроба клієнтів шукати юридичних радників через тендери. Ми беремо в них участь і робимо це достатньо успішно.
— До речі, розкажіть про особливості участі в тендерах для юридичних компаній. Адже ми чуємо про демпінг у цій сфері…
— Не можна цього виключати. На мою думку, демпінг можуть собі дозволити великі компанії, оскільки вони мають певний запас міцності. Ми не можемо собі дозволити такої «розкоші», адже в певний момент цей проект стане для нас просто нерентабельним. Я вважаю, що клієнти, які залучають юридичних радників через тендери, завжди мають роботу для різних юридичних фірм (і для топових, і для середніх, і для малих).
Ми намагаємося відстежувати замовлення, яке нам найбільше підходить та очевидно є нерентабельним для великих компаній, і беремо в ньому участь. Як наслідок, маємо клієнтів, яким надають послуги топові юридичні фірми. Запити, які ми супроводжуємо, не цікаві для топових фірм у плані бюджету. У таких випадках роботи всім вистачає. Нас така ситуація теж влаштовує. Звичайно, хотілося б замахнутися на більший шматок пирога, але поки що це неможливо через певні причини. Однак ми задоволені, що у цих клієнтів і для нас вистачає роботи.
— Де Ви шукаєте нових клієнтів? Як з ними вибудовуєте відносини?
— Пошук нових клієнтів є однією з причин ребрендингу та початку позиціонування компанії на ринку. Ми стали членами EBA та ТПП України. Будемо намагатися використовувати наші компетенції, щоб звернути увагу членів цих організацій. Однак так чи інакше головним джерелом надходження нових клієнтів залишаються позитивні рекомендації поточних клієнтів. До того ж ми підтримуємо ділові відносини з усіма топовими юридичним компаніями, які часто залучають нас як радників з окремих питань, адже суто економічно виконати роботу таким чином для них буде дешевше. Зараз такі ситуації менш поширені, конкуренція висока, але роботи вистачає всім.
— Наскільки сьогодні є конкурентним наш ринок юридичних послуг? Чи вільно Ви почуваєтеся в такому середовищі?
— Конкуренція серйозна, але все одно не така, як в інших країнах. Тому знайти своє «місце під сонцем» поки що можливо. Ми не турбуємося з приводу високої конкуренції, адже розуміємо, що сприятлива економічна ситуація (а саме прихід іноземних інвесторів, розширення сфер бізнесу) призводить до збільшення попиту на юридичні послуги. Якщо порівняти, наприклад, з минулим роком, ми зафіксували збільшення обсягу роботи та зростання прибутку. Тому 2018 р. був для нас достатньо успішним.
— Ви координуєте в компанії практику вирішення спорів та практику трудового права? Розкажіть, з якими запитами клієнти звертаються найчастіше?
— Якщо говорити про судову практику, по‑перше, варто зазначити про монополізацію роботи адвокатами. В цьому напрямку ми втрималися, трансформувалися, зробили адвокатське об'єднання, тому відповідаємо потребам ринку. По‑друге, ми спостерігаємо зміни в настроях клієнтів щодо оплати судових спорів. Кожен клієнт хоче бачити бюджет проекту перед прийняттям рішення про звернення до суду. Це впливає на те, що майже зникли погодинні ставки, а бюджет проекту можна розрахувати виходячи з власного досвіду в такій категорії спорів. Оцінюючи бюджет судового спору та його перспективи, в багатьох випадках клієнт приймає рішення про позасудове врегулювання спору із залученням нас як медіаторів.
Що стосується категорій спорів, на перший план виходять спори з державними органами, оскільки «непорозуміння» з контрагентами, як правило, клієнти намагаються вирішити в позасудовому порядку, в тому числі за допомогою медіації. Партнери та контрагенти часто готові до компромісів, що фактично неможливо з державними органами. Цього року ми запровадили практику кримінального права у зв'язку зі значним попитом на неї та наявністю фахівців з цих питань в нашій команді.
Щодо практики трудового права, ми маємо висококваліфікованих фахівців та досвід у цій сфері. Однак ця практика у нас не є бюджетоутворюючою. Цікавими у практиці трудового права є питання персоналу у процесах злиття чи поглинання, вихід на ринок нових компаній, набір персоналу чи скорочення штату, спори з топ-менеджерами. Сьогодні, у зв'язку зі спробами держави легалізувати зайнятість та зарплати, підвищенням штрафів та скасуванням мораторію на перевірки, актуальним є супроводження перевірок Держпраці та оскарження їхніх результатів.
— Яким є стан законодавчого забезпечення сфери трудових правовідносин? Наприклад, що стосується проекту Трудового кодексу.
— Фактичний розвиток бізнесу та фактичні трудові відносини в нашій країні сьогодні пішли далеко вперед. Трудове законодавство за ними не встигає. Через свою недосконалість трудове законодавство часто стримує розвиток бізнесу (зокрема, через надмірну зарегульованість) та не забезпечує належний захист трудових прав працівників. Часто трудове законодавство ігнорують як роботодавці, так і працівники, а їхні відносини регулюються лише індивідуальними домовленостями. Загальний тренд на дерегуляцію чомусь не позначився на трудових відносинах. Роботодавці витрачають багато часу на виконання приписів трудового законодавства та спілкування з державними органами, замість того щоб займатися розвитком бізнесу.
Щодо нового Трудового кодексу, на мою думку, держава так і не визначилася з концепцією регулювання трудових відносин в нашій країні, ми не розуміємо, до якого ринку праці йдемо. Проекти Трудових кодексів не є кроком вперед до реформування трудових відносин, оскільки вони не відповідають сучасній філософії праці.
Всі ми чекаємо на прихід іноземних інвесторів та євроінтеграційні процеси, тому орієнтиром для нашої країни мають бути трудові відносини в західних країнах. Необхідно застосовувати нові підходи до нетипової зайнятості, протидії дискримінації у трудових відносинах, захисту права власності роботодавців (інвесторів) та відповідальності працівників. Нинішня система захисту трудових прав працівників також є неефективною в сучасних умовах. Окрім того, ми зіштовхнулися з новим та масовим для України процесом трудової міграції, коли втрата людського потенціалу може стати на заваді розвитку країни. Наші роботодавці конкурують за працівників вже в масштабах світу, а не лише в масштабах нашої країни. Очевидно, що стабільне та ефективне трудове законодавство має сприяти бажанню наших громадян працювати в Україні та залученню висококваліфікованих іноземців.
— Ви згадали тему монополії адвокатури на представництво інтересів клієнтів у судах. Яким є Ваше ставлення до таких змін у судовому процесі?
— На цю тему вже відбулося чимало дискусій, але законодавець прийняв остаточне рішення. Ми виконали це рішення і створили адвокатське об'єднання. Всі наші співробітники є адвокатами або отримують свідоцтва. На мою думку, такий допуск до професії як складання адвокатського іспиту знецінює диплом про вищу юридичну освіту. Адже ВНЗ, видаючи дипломи про вищу юридичну освіту, таким чином підтверджують здатність випускника виконувати роботу юриста. Одночасно з впровадженням адвокатської монополії потрібно було б вирішити питання з фізичними особами підприємцями у сфері права, інхаусами та просто фізичними особами, які укладають цивільно-правові договори про юридичні послуги.
Адвокатська монополія звужує вибір конкретними особами свого представника. Також не достатньо переконливими є аргументи про більш високу кваліфікацію адвокатів. Якщо людина вивчила питання білету для адвокатського іспиту, це не означає, що вона стала набагато розумнішою. Я не ставлю знак «дорівнює» між складанням адвокатського іспиту та високою кваліфікацією юриста. Введення обов'язкового підвищення кваліфікації для адвокатів також не можна назвати запорукою успіху. Ми знаємо, як розвивається ринок юридичних послуг. Знаємо, що навіть якби цей обов'язок не регламентувався законом, ми все одно підвищували б свою кваліфікацію, адже бажаємо бути конкурентними на ринку. Єдиним мірилом успіху юриста (адвоката) на ринку є думка клієнта. Ринок все розставляє на свої місця. Якщо адвокат затребуваний, то у нього будуть клієнти, а якщо ні, то навіть наявність обов'язкових стажувань та підвищень кваліфікації нічого не змінить. Тому я ставлюся до монополії по‑філософськи.
— Ви є професором кафедри трудового права та права соціального забезпечення КНУ імені Тараса Шевченка. Скажіть, як сприяє (або, можливо, заважає) викладацька та наукова діяльність веденню юридичного бізнесу?
— Ви знаєте, що я далеко не єдиний приклад серед викладачів університету Шевченка, які займаються юридичною практикою. Заняття практикою для викладання, однозначно, є плюсом. Коли викладач на власних прикладах може навчити студентів практично застосовувати законодавство, то це цікавить аудиторію. Сучасні студенти приходять в аудиторію не лише для отримання від викладача інформації про законодавство чи теорію, адже вони самостійно можуть отримати будь-яку інформацію. На заняттях ми намагаємося вирішувати практичні кейси та готувати документи з юридичної практики. Я часто буваю на різних заходах, присвячених юридичній професії. Я бачу, з якими запитами звертається ринок до випускників юридичних факультетів. Тому наявність розуміння, що саме вимагають юридичні компанії від молодих випускників, дозволяє по‑іншому підійти до процесу викладання.
Викладацька та наукова робота допомагає у практичній діяльності. Алгоритми вирішення будь-яких завдань клієнта схожі з науковою діяльністю. Викладацька робота завжди тримає тебе в тонусі та не дозволяє розслабитися. Багато наших співробітників вирішили продовжити навчання в аспірантурі та захистили кандидатські. Я підтримую такі кроки, оскільки це є одним зі шляхів розвитку професійних та особистісних характеристик.
— Чи приглядаєте Ви для себе співробітників компанії серед студентів?
— Звісно, наша компанія зацікавлена в молодих фахівцях, які прагнуть до навчання та самовдосконалення. Якщо людина проявляє себе у навчанні, то є велика ймовірність, що вона проявить себе у практичній діяльності. Ми запрошуємо таких випускників, хоча потрібно ще кілька років для їх становлення як професіоналів. У планах нашої компанії організовувати літне стажування для пошуку майбутніх співробітників.
— Розкажіть про плани INPRAXI LAW на 2019 р.?
— Плани у нас грандіозні! Ми хочемо посилити команду, відкрити дві нові практики (поки не буду про них говорити). Однак вже є напрацювання і до кінця року, впевнений, ми зможемо позиціонувати себе як юристи в цих практиках. Також ми плануємо вкладати більше в наш колектив, займатися team-building та докладати максимальних зусиль, щоб люди йшли на роботу з радістю, мали ентузіазм та були ефективними. Ми завжди намагалися підтримувати дружню атмосферу в колективі, для того щоб люди радістю, із задоволенням реалізовувалися як професіонали.